Постанова № 36196403, 10.12.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2013 р. Справа № 821/4424/13-а Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кузьменко Н.А.,

при секретарі - Поповій К.Г.,

за участю:

представника позивача - Познякової О.В.

представника відповідача - Герцун С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області до приватного підприємства ім. Т. Г. Шевченка про визнання недійсними установчих документів, -

встановив:

25 листопада 2013 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області (далі - позивач, ОДПІ) до приватного підприємства ім. Т. Г. Шевченка (далі - відповідач, ПП ім. Т.Г. Шевченка) з позовними вимогами про визнання недійсними установчих документів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що директор підприємства ОСОБА_3, на якого з 10 вересня 2012 року перереєстроване ПП ім. Т.Г. Шевченка не виконує свої обов'язки як керівник. Працівники податкової міліції провели опитування даної особи та встановили, що відсутні будь-які докази реалізації ОСОБА_3 себе як керівника. Фінансовою та господарською діяльністю підприємства він не володіє, відсутній зв'язок між укладеними договорами та виникненням прав та обов'язків у особи за цими правочинами. З посиланням на положення ст.55 ГК України, ст.ст.4,91,202,203 ЦК України та пп.20.1.37 п.20.1. ст.20, п.67.2 ст.67 ПК України зазначає про наявність відповідних повноважень для звернення з даним позовом та про безспірність викладених вимог. Наведені обставини, на думку позивача, є підставою для постановлення судового рішення про визнання недійсними установчих документів відповідача з моменту реєстрації підприємства на громадянина ОСОБА_3 тобто з 10 вересня 2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач мотивував свою позицію наступним, ОСОБА_3 з 10 вересня 2012 року працював на посаді директора з повноваженнями головного бухгалтера, 18 липня 2013 року власник підприємства ОСОБА_4 звільнив його з займаної посади та продовжує здійснювати фінансово-господарську діяльність самостійно. Письмові пояснення директора не можуть бути належним доказом, оскільки, їм не надано оцінки правоохоронними органами. Підприємство ніколи не реєструвалось на ім'я ОСОБА_3, а тому неможливо визнати недійсними установчі документи про неіснуючу перереєстрацію відповідача. Підприємство подає податкові декларації, акт перевірки який позивач надав в якості додатку до адміністративного позову та прийняті на підставі його висновків податкові повідомлення-рішення скасовані постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2013 року в справі №821/1982/13-а. Все це на думку відповідача є підставами для залишення позовної заяви без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила в повному обсязі посилаючись на обставини викладені в письмових запереченнях.

Розглянувши надані сторонами документи, заслухавши представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Судом встановлено, що за даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців № 17460525 від 29.10.2013 року приватне підприємство ім. Т.Г. Шевченка (код ЄДРПОУ 34087979, місцезнаходження: 74000, Херсонська область, Високопільський район, смт. Високопілля, вул. Радянська, 34) зареєстровано 31 січня 2006 року за №1 486 102 0000 000121. Засновником підприємства зазначено ОСОБА_4.

На момент виникнення спірних відносин та на момент розгляду справи в суді власником відповідача є ОСОБА_4

ОДПІ при проведенні позапланової перевірки відповідача (акт перевірки від 10 квітня 2013 року №19-22/34087979) встановлено, що на посаду директора призначено ОСОБА_3 (наказ№2-к від 10 вересня 2012 року «Про зміну керівництва»).

За даними податкової міліції встановлено, що підприємство перереєстровано на громадянина ОСОБА_3 з 10 вересня 2012 року та в подальшому використовується як інструмент для конвертації грошових коштів.

Головним відділом податкової міліції ДПІ у м.Нова Каховка 02 листопада 2012 року опитано громадянина ОСОБА_3, який пояснив, що фактично діяльністю займається ОСОБА_4, а також не зміг пояснити процес вирощування риби та процес закупівлі сировини. З цього податкова міліція зробила висновок, що укладені директором договори не несуть правових наслідків.

Правовідносини, що є предметом розгляду в даній справі, врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».

Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1.1. статті 1 Податкового кодексу України (далі - ПКУ), Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з преамбулою до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (далі - Закон №755-ІV), цей Закон регулює відносини, які виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, а також фізичних осіб - підприємців.

Права та обов'язки податкового органу передбачені в ПКУ, а Закон №755-ІV регулює відносини в сфері державної реєстрації юридичних осіб, які встановлюють дійсність або недійсність установчих документів.

Закон України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» є спеціальним для спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону №775-IV зміни до установчих документів юридичної особи, а також зміна прізвища та/або імені, та/або по батькові (далі - імені) або місця проживання фізичної особи - підприємця підлягають обов'язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру в порядку, встановленому цим Законом.

Статтею 6 Закону №775-IV закріплений перелік повноважень державного реєстратора, який є вичерпним. Зокрема, право проводити державну реєстрацію змін до установчих документів юридичних осіб та державну реєстрацію зміни імені або місця проживання фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до ст. 8 Закону №775-IV, документи, які відповідно до вимог цього Закону подаються (надсилаються рекомендованим листом) державному реєстратору, повинні бути викладені державною мовою, реєстраційна картка заповнюється машинодруком або від руки друкованими літерами. Якщо документи надсилаються державному реєстратору рекомендованим листом, підпис заявника на реєстраційній картці (заяві, повідомленні) повинен бути нотаріально посвідчений. Установчі документи (установчий акт, статут або засновницький договір, положення) юридичної особи повинні містити відомості, передбачені законом. Відповідальність за відповідність установчих документів законодавству несуть засновники (учасники) юридичної особи. Установчі документи юридичної особи, а також зміни до них, викладаються письмово, прошиваються, пронумеровуються та підписуються засновниками (учасниками) або уповноваженими особами, якщо законом не встановлено інший порядок їх затвердження. Справжність підписів засновників (учасників) або уповноважених осіб на установчих документах повинні бути нотаріально засвідчені, а засновницькі договори - нотаріально посвідчені. У випадках, які передбачені законом, установчі документи повинні бути погоджені з відповідними органами державної влади. Внесення змін до установчих документів юридичної особи оформляється окремим додатком або викладенням установчих документів у новій редакції. На титульній сторінці додатка до установчих документів юридичної особи робиться відмітка про те, що зазначені документи є невід'ємною частиною відповідних установчих документів.

На підставі поданих ПП ім. Т.Г. Шевченка документів державним реєстратором 11 вересня 2012 вчинений запис № 14861072228000121 про зміну керівника юридичної особи, що свідчить про наявність всіх необхідних документів для проведення такої реєстраційної дії, оскільки, позивачем не надано до суду доказів наявності письмової відмови реєстратора від проведення реєстраційної дії або доказів звернення підприємства до суду чи вищестоящого органу зі скаргою на дії державного реєстратора при такій відмові.

Відповідно до вимог до ст.29 Закону №775-IV, для державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи державному реєстратору надається відповідний перелік документів. Згідно з правовими нормами Закону перелік підстав для відмови у проведенні державної реєстрації юридичної особи є вичерпним, розширеному тлумаченню не підлягає. Відмова у проведенні державної реєстрації юридичної особи з інших підстав не допускається.

На державного реєстратора законодавством не покладено обов'язок засвідчуватися у справжності наміру особи, що надає документи на державну реєстрацію займатися підприємницькою діяльністю у подальшому, наявності у неї відповідної освіти за фахом та обізнаності відносно фінансово-господарської діяльності підприємства.

Позивач не надав суду докази порушення вимог Закону №775-IV при внесенні запису про зміну керівника ПП ім. Т.Г. Шевченка.

Факт призначення ОСОБА_3 на посаду директора, порядок та процедура призначення не є предметом спору та не потребують доказування.

На посаду керівника громадянин ОСОБА_3 призначений в порядок та спосіб передбачений законодавством, порушення державної реєстрації зміни керівника не виявлено, ПП ім. Т.Г. Шевченка займається фінансово-господарською діяльністю, сплачує податки та збори, є роботодавцем для 52 працівників.

Підпунктом 20.1.37 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (в редакції на момент звернення ОДПІ до суду із даним позовом) закріплено право органів державної податкової служби у випадках, встановлених законом, звертатися до суду щодо припинення юридичної особи та припинення фізичною особою - підприємцем підприємницької діяльності та/або про визнання недійсними установчих (засновницьких) документів суб'єктів господарювання.

Згідно з пунктом 11.10 Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 року № 1588 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 27.03.2013 року № 427), якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом та у разі: неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності; якщо установчі документи суперечать чинному законодавству; провадження діяльності, яка суперечить установчим документам та законодавству; наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням; наявності в органу державної податкової служби передбачених законами України інших підстав для постановлення судового рішення щодо припинення (ліквідації) чи скасування державної реєстрації суб'єкта господарювання, то керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про винесення судового рішення щодо припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, відміни державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи позивач до суду не надав. Судом встановлено, що таке рішення, на момент розгляду справи в суді, ОДПІ не приймалось.

Судом встановлено, що доказів перереєстрації ПП ім. Т.Г. Шевченка на громадянина ОСОБА_3 позивачем не надано. В матеріалах справи знаходяться витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців датовані 29 жовтня 2013 року (№17460525) та 05 грудня 2013 року (№17716549) в яких зазначено власником підприємства ОСОБА_4, ним підписані податкові декларації та доручення на представника відповідача, документи пов'язані з призначенням та звільненням директора ОСОБА_3 теж підписані власником.

Твердження ОДПІ про перереєстрацію підприємства на іншу особу є помилковим та спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

В матеріалах справи наявні податкові декларації та акти перевірок контрагентів відповідача, що в сукупності свідчить про здійснення господарської діяльності відповідачем.

Зокрема акту перевірки доданому до адміністративного позову та прийнятим на підставі його висновків податковим повідомленням-рішенням надано оцінку постановою Херсонського окружного адміністративного суду, яка знаходиться на апеляційному оскарженні.

Суд, не вважає належним та допустимим доказом в даному спорі копію письмових пояснень ОСОБА_3 від 02 листопада 2012 року з огляду на наступне.

Податковий орган, посилаючись на фіктивну діяльність відповідача, надав письмові пояснення директора працівникам податкової міліції в яких з його слів описано процедуру призначення його на посаду та загальні питання господарської діяльності підприємства.

Крім того, заяву датовано 02.11.2012 року в подальшому ПП ім. Т.Г. Шевченка подає податкові декларації за 2012-2013 роки за підписом того ж таки ОСОБА_3 (до 14.08.2013). Діям зазначеної особи не надано оцінки з метою встановлення в них складу злочину або підтвердження їх правомірності.

Фіктивна діяльність суб'єкта господарювання повинна доводитись в рамках кримінально-процесуального законодавства, зокрема вироком або постановою суду щодо притягнення до кримінальної відповідальності осіб за здійснення фіктивної підприємницької діяльності.

Письмове пояснення, яке директор надав навіть не перебуваючи свідком, та не попереджаючись про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих пояснень (ст.384 КК України), не є достатнім доказом для визнання недійсними установчих документів.

Оцінка судом обставин справи базується на наданих доказах, їх належності та переконливості, в поєднанні з принципами КАС України.

Як передбачає ч.2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Обов'язковою для застосування в Україні є практика Європейського суду з прав людини, яка статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визнана джерелом права.

В рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Бендерський проти України» (Заява N 22750/02§42) суд нагадує, що «відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватись в світлі обставин кожної справи. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом».

Згідно статті 1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 року, набув чинності для України 11.09.1997 року) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Визнання недійсними установчих документів ПП ім. Т.Г. Шевченко позбавляє одноособового власника підприємства громадянина ОСОБА_4 права володіти та розпоряджатися майном.

Вирішуючи питання стосовно застосування ст.1 Протоколу №1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі «Пердігау проти Португалії» (№24768/06) зазначено, що для того, «щоб захід був сумісний зі статтею 1 Протоколу №1, він повинен бути законним, а не довільним (дискреційним). Крім того, необхідно знайти справедливу рівновагу між загальними інтересами суспільства і фундаментальним правом людини на захист своєї власності. Вимога знаходження справедливої рівноваги означає, що завжди має бути розумна пропорційність між використовуваними засобами влади і метою, яка ними досягається. Якщо на людину було покладено надмірний тягар у порівнянні з загальними інтересами суспільства, то рівновага досягнута не була».

Позивач належними доказами не підтвердив правомірність своїх вимог, натомість наявні в матеріалах справи докази не дають суду підстав для висновку про протиправність дій відповідача.

Враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

На підставі вимог частини 3 статті 160 КАС України, в судовому засіданні 12 грудня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

На підставі викладеного, керуючись Податковим кодексом України, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 70, 71, 72, 79, 86, 94, 158 - 163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов Новокаховської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Херсонській області до приватного підприємства ім. Т. Г. Шевченка про визнання недійсними установчих документів - залишити без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 16 грудня 2013р.

Суддя Кузьменко Н.А.

кат. 5.1.1.