Рішення № 36193541, 06.12.2013, Хрестівський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Кіровський міський суд Донецької області)

Кіровський міський суд Донецької області

Справа за єдиним унікальним номером 232/ 2669 / 13-ц

Провадження №2/232/ 764 /13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2013 року Кіровський міський суд Донецької області у складі :

головуючого судді Волкової Н.Ю.

при секретарі Мігаліній Л.Ю.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у місті Кіровське Донецької області цивільну справу за позовом Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі відокремленого підрозділу виробнича одиниця «Жданівкатепломережа» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання, -

в с т а н о в и в :

ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі відокремленого підрозділу виробнича одиниця «Жданівкатепломережа» 12 листопада 2013 р. звернулося до Кіровського міського суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення з них солідарно заборгованості по сплаті за постачання теплової енергії у квартиру АДРЕСА_1 за період з 01 червня 2003 р. до 30 вересня 2013 р. у розмірі 20266 грн. 94 коп., які вони, незважаючи на попередження, не сплатили. В позові також поставлене питання про стягнення з відповідачів судового збору у розмірі 229,40 грн. Позивач вказав, що відповідачі проживають в ІНФОРМАЦІЯ_1 та фактично користуються тепловою енергією, а виробнича одиниця «Жданівкатепломережа» постачає теплову енергію в дану квартиру з 01 липня 2006 р. до теперішнього часу внаслідок реорганізації ВО «Кіровськтепломережа», котра постачала теплову енергію в дану квартиру до цих пір та приєдналася до ВО «Жданівкатепломережа» на підставі наказу ОКП «Донецьктеплокомуненерго» №124 від 18 квітня 2006 р., що є правонаступником всіх прав та обовязків ВО «Кіровськтепломережа».

У судовому засіданні 06 грудня 2013 р. представник позивача ОСОБА_1 підтримала свої позовні вимоги, просила стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно заборгованість по сплаті за постачання теплової енергії у квартиру АДРЕСА_1 у розмірі 20266 грн. 94 коп. за період з 1 червня 2003 р. до 30 вересня 2013 р. При цьому представник позивача просила не застосовувати строк позовної давності та стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 229,40 грн.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином рекомендованими судовими повістками на 06 грудня 2013 р., проте в судове засідання не зявилися, причину неявки суду не повідомили, не надіслали заяву з просьбою перенести розгляд справи.

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Вислухавши представника позивача, вивчивши матеріали справі, суд вважає, що позовні вимоги повинні бути задоволені частково.

Згідно із ст. ст. 67,68 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, каналізація, теплова енергія ) наймачами повинна проводиться щомісячно. Це ж положення міститься в ст. ст. 815, 816, 820 ЦК України 2004 р. та у п.14, 17 Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковою територією, затверджених Постановою КМ України № 572 від 8 жовтня 1992 р., відповідно до яких власник житла сплачує всі комунальні послуги за квартиру. Згідно зі ст. 815 ЦК України наймач зобовязаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором, а відповідно до ст. 816 ЦК України саме наймач несе відповідальність перед наймодавцем, а не перед постачальником послуг, за порушення умов договору особами, які проживають разом з ним.

Разом з тим відповідно до ст. 64 ЖК України, що є спеціальною нормою закону щодо житлових прав та обовязків, повнолітні члени сім»ї наймача несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність по обовязкам, що випливають з договору найма житлового приміщення.

Відносини з приводу теплопостачання фізичними особами регулюються: ЦК України,

Законами України Про житлово-комунальні послуги №1875-1У від 24 червня 2004 р. з наступними змінами,

Про теплопостачання №2633- 1У від 02 червня 2005 р. з наступними змінами,

Правилами надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води та водовідведення, затвердженими постановою КМ України №630 від 21 липня 2005 р. зі змінами, внесеними постановами КМ України №1268 від 31 жовтня 2007 р., №933 від 03 вересня 2009 р., №151 від17 лютого 2010 р.;

Правилами користування тепловою енергією, затвердженими Постановою КМ України №1198 від 03 жовтня 2007 р.

Згідно ст. 1, 19, 24 Закону України Про теплопостачання споживач - фізична особа, що використовує теплову енергію на підставі договору, зобовязаний щомісяця здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману (спожиту) теплову енергію.

Таким чином, у відсутності договору на споживання послуг, суд вважає потрібно користуватися доведеністю фактичного споживання послуг, що є єдиною підставою (у відсутності договору) на стягнення заборгованості за фактично спожиті послуги, тобто за фактичну поставлену до квартиру споживачів теплову енергію.

Квартира АДРЕСА_2 за повідомленням комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації Кіровської міської ради №394 від 14 листопада 2013 р., не приватизована та є комунальною власністю м. Кіровське.

Відповідно витребуваної згідно ст. 122 ч.3 ЦПК України інформації органу реєстрації місця перебування та місця проживання фізичної особи, а саме відповідно до відомостей адресно-довідкового підрозділу ГУДМС УДМС України в Донецькій області від 18 листопада 2013 р., ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстровані в ІНФОРМАЦІЯ_4 з 1997 р.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, відповідно до довідки товариства з обмеженою відповідальністю Ремонтно-експлуатаційне підприємство Візит є наймачем квартири АДРЕСА_1, а ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, є її сином, тобто повнолітнім членом сімї наймача квартири; вони фактично користуються послугами позивача, оскільки теплова енергія надходить до квартири АДРЕСА_1, а вони користуються даною квартирою на свій розсуд, оскільки зареєстровані в даній квартирі, а тому ОСОБА_2, як наймач квартири, а ОСОБА_3, як повнолітній член сімї наймача квартири, повинні нести солідарну відповідальність по виконанню обовязків по сплаті за спожиту теплову енергію.

Відповідачі фактично користувалися послугами ВО «Кіровськтепломережа до 01 липня 2006 р., потім послугами ВО Жданівкатепломережа з 01 липня 2006 р. до 30 вересня 2013 р., на цей час мають заборгованість за спожиті послуги з теплопостачання, надані до квартири АДРЕСА_2 з 01 червня 2003 р. до 30 вересня 2013 р., яка складає за вказаний період 20266,94 грн., бо на протязі всього цього часу за постачання теплової енергії за вказану квартиру кошти взагалі не вносилися, хоча теплова енергія весь цей час надходила до даної квартири, що в судовому засіданні не спростовано.

Строк позовної давності про стягнення заборгованості до 01 січня 2004 р., встановлений ст. 71 ЦК України 1963 р., сплив до набрання чинності ЦК України 2004 р., що слід врахувати у відповідності із п. п. 4, 6 Прикінцевих та перехідних положень до ЦК України 2004 р., оскільки ст. 75 ЦК УРСР 1963 р. була імперативною нормою та передбачала обов'язковість застосування позовної давності незалежно від заяв сторін по справі.

При цьому суд бере до уваги, що за вказаний період відповідачі взагалі не проводили платежів в погашення заборгованості ані особисто, ані за їх дорученням не здійснювалося ніяких дій, які б свідчили про переривання строку позовної давності, а отже не переривали перебіг строку позовної давності, в зв'язку з чим суд вважає можливим застосувати строк позовної давності, оскільки позивачу ніщо не заважало регулярно звертатися до суду за стягненням заборгованості за спожиту відповідачем теплову енергію, проте без будь-яких поважних причин цього раніше не робив.

Суд вважає за необхідне в позові про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості у сумі 322 грн.12 коп., що виникла за період з 01 червня 2003 р. до 01 січня 2004 р. ОКП "Донецьктеплокомуненерго" відмовити через сплив обов'язкової для застосування позовної давності.

На відміну від імперативної норми ст. 75 ЦК УРСР 1963 р., яка передбачала обовязковість застосування позовної давності (за виключенням випадків переривання строку позовної давності відповідно до ст.79 ЦК України 1963 р.), ч.3 ст. 267 ЦК України 2004 р. передбачає можливість застосування даного правового інституту лише за заявою сторони у спорі, зробленої до винесення судом рішення. Оскільки в судовому засіданні під час розгляду справи судом і до моменту винесення рішення по суті заявлених вимог ні однією із сторін не була зроблена заява про застосування строку позовної давності, то у суду нема підстав для його застосування. Дане положення є додатковою гарантією захисту прав кредитора та законодавчо закріпленим підтвердженням того, що навіть в разі спливу строку позовної давності субєктивне право продовжує існувати. При цьому суд бере до уваги, що факт необізнаності боржника про закінчення строку позовної давності юридичного значення не має.

Відповідачі не направили до суду письмової заяви про застосування строку позовної давності, за викликом суду у судове засідання не зявилися.

Оскільки відповідачі не провадили сплату за спожиті послуги з теплопостачання,

підлягає стягненню з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на користь позивача підтверджена випискою із особистого рахунку заборгованість за спожиті послуги з теплопостачання за період з 01 січня 2004 р. до 30 вересня 2013 р. у сумі 19944 грн. 82 коп.

Відповідачами не оспорені тарифи на житлово-комунальні послуги, не оспорений розмір жилої площі.

Виробник, тобто позивач по справі , надав послуги з централізованого опалення до вводу у будинок відповідача, що також відповідачами не оспорюється.

Заборгованість відповідачів підтверджено витягом з особистого рахунку відповідачів, копія якого надана суду позивачем та не спростована в суді іншими доказами.

Згідно зі ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судовий збір у сумі 229 грн. 40 грн. (що є мінімальним розміром судового збору у позовах, що мають ціну) підлягає стягненню на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі відокремленого підрозділу виробнича одиниця «Жданівкатепломережа» з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 114 грн. 70 коп. з кожного, що відповідає вимогам ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 64, 67, 68 ЖК України, ст. ст. 815, 816, 820 , 257 , 267 ЦК України, Правилами користування приміщеннями житлових будинків та прибудинкових територій, затверджених постановою КМ України № 572 від 8 жовтня 1992 р. , Законом України Про теплопостачання, ст. ст. 88,212-215, 224-226 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі відокремленого підрозділу виробнича одиниця «Жданівкатепломережа» до ОСОБА_2 та ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання, - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» в особі відокремленого підрозділу виробнича одиниця «Жданівкатепломережа» (одержувач ОКП «Донецьктеплокомуненерго» ВП ВО «Жданівкатепломережа» п/р № 26006962494214 ПАО «ПУМБ» в м. Донецьк, МФО 334851 ОКПО 26221744 заборгованість за спожиті послуги з теплопостачання за період з 01 січня 2004 р. до 30 вересня 2013 р. у квартирі АДРЕСА_1, у сумі 19944 грн. 82 коп. (девятнадцять тисяч девятсот сорок чотири грн. 82 коп.)

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОКП «Донецьктеплокомуненерго» в особі відокремленого підрозділу виробнича одиниця «Жданівкатепломережа» понесені ним судові витрати на сплату судового збору в сумі 114 грн. 70 коп. (сто чотирнадцять грн. 70 коп.) з кожного в Донецьке РУ ПАО КБ ПриватБанк код ЕДРПОУ 38311234, МФО 335496, п/р 26001051812893.

В позові про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заборгованості за спожиті послуги з теплопостачання у сумі 322 грн.12 коп., що виникла за період з 01 червня 2003 р. до 01 січня 2004 р. по квартирі АДРЕСА_1 ОКП "Донецьктеплокомуненерго" відмовити через сплив обов'язкової для застосування позовної давності.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарга , якщо вона не була подана. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя : Н.Ю. Волкова