Ухвала суду № 36192617, 18.12.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/12071/13 Справа № 173/1650/13 Головуючий у 1 й інстанції - Шевченко О.Ю. Доповідач - Варенко О.П. Категорія 37

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Варенко О.П.,

суддів - Григорченка Е.І., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Кондратенко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2013 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до філії Дніпропетровське ОУ АТ «Ощадбанк», ОСОБА_3, третя особа: Верхньодніпровська державна нотаріальна контора, про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,

в с т а н о в и л а:

У червні 2013 року ОСОБА_2 звернулася до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер її син ОСОБА_4, який на день смерті був зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1. Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з грошових внесків та частини квартири. Вона являється єдиною спадкоємицею після смерті сина. В установлений шестимісячний строк до нотаріуса не звернулася, оскільки про існування грошових внесків сина не знала, а документи на квартиру знайшла в 2013 році під час ремонту. Вважає, що вказані обставини свідчать про поважність причин пропуску строку. Просила встановити їй додатковий строк для подання нею заяви про прийняття спадщини за законом після смерті сина ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_3, тривалістю в два місяця, починаючи з часу набрання рішенням законної сили.

Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивачка посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про задоволення її позовних вимог.

Позивачка та представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися, про час розгляду справи повідомлені належним чином: в матеріалах справи містяться розписки про отримання повідомлень щодо часу розгляду справи.

Вислухавши законного представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5, розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення скарги та скасування рішення суду, виходячи з наступного.

Судом встановлено і підтверджується матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_4 (а.с.7). Після смерті ОСОБА_4 відкрилася спадщина, яка складається з 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 та грошових внесків в АТ «Ощадбанк» (а.с.9). Спадщину прийняв неповнолітній син померлого - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Позивачка 21 червня 2013 року звернулася до Верхньодніпровської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті свого сина ОСОБА_4, в якій просила видати їй свідоцтво про право на спадщину за законом на вищевказане спадкове майно (а.с.28). Постановою Верхньодніпровської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області від 21 червня 2013 року, ОСОБА_2 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_4 та роз'яснено, що вона може звернутися до суду для поновлення строку для прийняття спадщини (а.с.8).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, керуючись ст.1270 ЦК України, обґрунтовано дійшов висновку про те, що посилання позивачки на її необізнаність з приводу наявності спадкового майна після смерті сина, як на поважну причину пропуску шестимісячного строку для звернення з відповідною заявою до нотаріальної контори, спростовується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 10 листопада 2008 року, згідно якого ОСОБА_2 та померлий ОСОБА_4 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 та відмовив у задоволенні позовних вимог.

Доводи позивачки в апеляційній скарзі про те, що після смерті сина ОСОБА_4 вона мала незадовільний стан здоров'я, у зв'язку з чим своєчасно не звернулася до нотаріальної контори, а також посилання на те, що неповнолітній син померлого ОСОБА_4 з ним не спілкувався та не проявляв турботи до батька, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не були предметом розгляду суду першої інстанції, в своїй позовні заяві позивач зазначала, що пропустила строк для прийняття спадщини, оскільки про наявність грошових внесків свого сина вона не знала та документи на спадкову частину квартири вона знайшла лише в 2013 році при проведенні капітального ремонту квартири. Крім того, позивач не додала до апеляційної скарги будь-яких доказів щодо незадовільного стану її здоров'я.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» №7 від 30 травня 2008 року, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Порушень матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до скасування судового рішення, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст.ст.303,307,308 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.

Головуючий

Судді