Ухвала суду № 36192603, 13.12.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/11912/13 Справа № 182/5869/13 Головуючий у 1 й інстанції - Шестакова З.С. Доповідач - Варенко О.П. Категорія 31

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

головуючого - судді Варенко О.П.,

суддів - Григорченка Е.І., Лаченкової О.В.,

при секретарі - Кондратенко Я.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2013 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

У червні 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в результаті кримінального правопорушення. В обґрунтування позовних вимог, посилався на те, що ухвалою Нікопольського міськрайонного суду від 30 травня 2013 року, яка набрала законної сили 07 червня 2013 року, кримінальне провадження №12012040340003114 відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України закрито у зв'язку з закінченням строку давності притягнення особи до кримінальної відповідальності на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України. Звільнено ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Зазначеним злочином відповідач, таємно умисно з корисливих мотивів, у ніч з 26 вересня 2002 року на 27 вересня 2002 року викрав з домоволодіння позивача 6 нутрій сріблястого кольору та в ніч з 30 вересня 2002 року на 01 жовтня 2002 року викрав ще 23 нутрії сріблястого кольору, що були власністю позивача. Внаслідок скоєння вказаного злочину ОСОБА_2 спричинив позивачеві матеріальну шкоду в розмірі 7 250,00 грн., яка складається з вартості вкрадених нутрій, розмір якої позивач просить стягнути на його користь з відповідача. Крім того, позивачу, протиправними діями ОСОБА_2 спричинена моральна шкода, яку він оцінює в розмір 5000 грн. та просить стягнути її з останнього.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2013 року позов задоволено частково; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 7 250,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 1000,00 грн., в іншій частині в позові відмовлено, вирішено питання про судові витрати.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити лише в частині стягнення матеріальної шкоди в розмірі 2800,00 грн.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про час розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень.

Дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав:

Судом встановлено, що ОСОБА_2 у ніч з 26 вересня 2002 року на 27 вересня 2002 року з метою викрадення чужого майна, проникнув на територію домоволодіння АДРЕСА_1, де діючи з єдиним умислом у досягненні злочинного результату, скориставшись відсутністю господаря, з металевої клітки, таємно умисно з корисливих мотивів викрав 6 нутрій сріблястого кольору, а у ніч з 30 вересня 2002 року на 01 жовтня 2002 року на території того ж самого домоволодіння, з металевої клітки умисно з корисливих мотивів викрав ще 23 нутрії сріблястого кольору, які належали ОСОБА_3 ОСОБА_2 свою провину у скоєному визнав.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 травня 2013 року кримінальне провадження №12012040340003114 відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України закрито у зв'язку з закінченням строку давності притягнення особи до кримінальної відповідальності на підставі п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України. ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України (а.с.3-4).

Відповідно до довідки від 13 червня 2013 року, виданої ДП «Марганецький центральний ринок», вартість однієї живої нутрії віком 9-10 місяців становить 250 грн. (а.с.20).

Встановивши вказані обставини, суд першої інстанції обґрунтовано застосував ст. 61 ЦПК України, яка передбачає, що вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок чи постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Частина 2 статті 1166 ЦК України, встановлює презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв'язку із наявністю вини іншої особи або у зв'язку із дією об'єктивних обставин). За ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, визначається відповідно до реальної вартості майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Виходячи з наведеного, суд першої інстанції цілком обґрунтовано визначив суму матеріальних збитків у розмірі 7 250, 00грн.

Відповідно до частини 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Виходячи з вищевикладеного, а також враховуючи тривалість неправомірних дій відповідача, характер заподіяної позивачу шкоди та обсяг перенесених позивачем моральних страждань, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обгрунтовано частково задовольнив позовні вимоги позивача щодо стягнення моральної шкоди і стягнув з відповідача на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди - 1000,00 грн.

Приведені в апеляційній скарзі доводи відповідача щодо недоведеності його вини у скоєнні кримінального правопорушення, спростовуються ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 30 травня 2013 року (а.с.3-4)

Також, необгрунтованим є посилання в апеляційній скарзі на відсутність підстав для відшкодування позивачу моральної шкоди, так як про спричинення йому такої шкоди свідчить сам факт вчинення злочину, в результаті якого було викрадено майно позивача, через що він зазнав душевних переживань.

Інші доводи апелянта наведені в апеляційній скарзі не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки не спростовують висновки суду та встановлені ним обставини, а зводяться до незгоди з висновками суду та особистого тлумачення апелянтом норм права.

Порушень матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до скасування або зміни рішення суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 жовтня 2013 року- залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.

Головуючий

Судді