Рішення № 36191830, 28.11.2013, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/1503/13-ц

№ 2/183/2032/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.11.2013 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області, у складі:

головуючої судді Березюк В.В.

при секретарі Тен І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Новомосковського міськрайонного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Новомосковська міська державна нотаріальна контора, про встановлення факту проживання однією сімєю та зміну черговості отримання права на спадкування,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Новомосковська міська державна нотаріальна контора, в якому просить визнати факт проживання однією сімєю, як чоловіка та дружини ОСОБА_1 та ОСОБА_4, померлого 20.02.2012 року, з 1987 року по день його смерті, та визнати за нею право на спадкування у першу чергу за законом на 1/3 частки домоволодіння, яке знаходиться за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул.Червона, 16, разом з відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які є спадкоємцями першої черги за законом.

В обґрунтування заявленого позову, позивач посилається на те, що 20.02.2012 року помер ОСОБА_4, після смерті якого відкрилась спадщина у вигляді домоволодіння, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Новомосковськ, вул. Червона, 16.

Позивач зазначає, що вона проживала разом з померлим з 1987 року однією сімєю як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу.

ОСОБА_4 за життя заповіту не склав, у звязку з чим спадкоємцями першої черги за законом є його діти відповідачі по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Позивачка ж не є його спадкоємицею за законом, оскільки не перебувала з померлим у шлюбі.

ОСОБА_5 зазначила, що померлий через свою роботу, повязану із шкідливими хімічними речовинами, тяжко хворів, і на початок 2011 року вже не мав змоги виконувати будь-які дії з фізичними навантаженнями, у звязку з чим потребував стороннього догляду.

Позивачка постійного доглядала за ОСОБА_4, вела господарство та матеріально забезпечувала сімю.Його діти відповідачі по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживали окремо, з батьком не спілкувалися, жодної допомоги по догляду за ним не надавали.

Таким чином, позивачка вважає, що вона має право на спадкування за законом у першу чергу на рівні із відповідачами у такій же частці спадщини як і спадкоємці першої черги.

За таких обставин позивачвимушена звернутись із позовом до суду.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_6 в судовомузасіданні позов підтримали в повному обсязі, мотивуючи його обставинами, викладеними у позовній заяві, просили суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 та його представникСамуха О.О. проти задоволення позовних вимог заперечували. При цьому ОСОБА_3 пояснив,що приїздив до батька два рази на місяць, купував ліки.

Представник третьої особи Новомосковської міської державної нотаріальної контори в судове засіданняне зявився, надавши суду заяву про розгляд справи у свою відсутність (а.с.17, 63).

В судовому засіданні були допитані свідки:ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 це її сусідка з 2001 року, яка з 1987 року мешкала разом з ОСОБА_4 як чоловік та дружина, вони вели спільне господарство. Останні 6 років перед смертю ОСОБА_4 тяжко хворів, не мав можливості працювати. Працювала та забезпечувала родину ОСОБА_1 За час спільного проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_1, дітейРешетняк С.О. вона не бачила, побачила лише на похоронах.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 це її сусідка, яка з 1987 року мешкала разом з ОСОБА_4 як чоловік та дружина, вони вели спільне господарство. Останні 5 років перед смертю ОСОБА_4 тяжко хворів, не мав можливості працювати. Останній рік перед смертю ОСОБА_4 майже не ходив, бо у нього була задишка. Працювала та забезпечувала родину ОСОБА_1 За час спільного проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_1, його діти приїздили два рази. Батькові нічим не допомагали. Поховання також здійснила ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 це її невістка, яка з 1987 року мешкала разом з її рідним братом - ОСОБА_4 як чоловік та дружина, вони вели спільне господарство. Коли померли їх батьки, то ОСОБА_1 з ОСОБА_4 разом з ними здійснили поховання. Приблизно з 2005 року ОСОБА_4 не працював, бо хворів на легеневу хворобу. Останні 3 роки дуже задихався. А останній рік був лежачим, міг пересуватися лише по хаті. Рідних дітейРешетняк С.О. вона в останнє бачила, коли ті були ще маленькими. Як були живі її з ОСОБА_4 батьки, то діти приїздили до бабусі та дідуся, з батьком не родичалися. Батькові нічим не допомагали. Поховання також здійснила ОСОБА_1, діти участі у витратах на поховання не брали.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 це її невістка, яка з 1987 року мешкала разом з її рідним братом - ОСОБА_4 як чоловік та дружина, вони вели спільне господарство. Приблизно з 2005 року ОСОБА_4 не працював, бо хворів на легеневу хворобу. Останні 3 роки дуже задихався. А останній рік був лежачим, міг пересуватися лише по хаті. Дітей вона в останнє бачила, коли ті були ще маленькими. Поховання також здійснила ОСОБА_1, діти участі у витратах на поховання не брали.

Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників,допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, однак підлягають частковому задоволенню. Виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 20.02.2012 року помер ОСОБА_11, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.7, 8).

Згідно довідки, виданої головою квартального комітету, ОСОБА_1 проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 разом з ОСОБА_4, як чоловік та дружина з 1987 року (а.с.5).

За життя ОСОБА_4 страждав хворобою легенів: «Буллезная емфизема верхних долей обоих легких (с более выраженным поражением слева)» (а.с.9).

Судом, також встановлено, що померлийРешетняк С.О. за час свого життя заповіту не склав, інших спадкоємців, окрім сторін по справі судом не встановлено (а.с. 27-28, 46-62).

Згідно довідки КП «НМБТІ» ДОР» право власності на два житлові будинки «Б» та «Г» з будівлями та спорудами, розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м.Новомосковськ, вул.Червона, 16 не зареєстровано (а.с.79).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Тому спадкування в даному випадку здійснюється за законом.

На виконання вимог ч.1 ст. 1268 ЦК України, ОСОБА_1 звернулася до державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом їй було відмовлено, у звязку з відсутністю підстав для спадкоємства, як особи, яка не входить до кругу спадкоємців, закликаних до спадкування (а.с. 62).

Згідно зі ст.1264 ЦК України у четверту чергу прав на спадкування за законом мають особи, які проживали зі спадкодавцем однією сімєю не менш як пять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.2 ст.1259 ЦК України особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України в своїй Постанові «Про судову практику у справах про спадкування» безпорадним слід розуміти стан особи, зумовлений похилим віком, тяжкою хворобою або каліцтвом, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування.

В судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що ОСОБА_1 мешкала з ОСОБА_4 з 1987 року, як чоловік та дружина. Даний факт підтверджується довідкою квартального комітету, свідченнями свідків. Доведеним суд вважає і той факт, що останні роки перед смертю ОСОБА_4 тяжко хворів. Зазначений факт підтвердили свідки, свідчення яких приймаються судом у якості доказів, оскільки свідки , будучі рідними тітками відповідачів та сторонніми особами для позивача ОСОБА_1 підтвердили той факт, що остання піклувалася за ОСОБА_4, лікувала та забезпечувала його, бо він через тяжку хворобу не міг забезпечувати, ані себе, ані ОСОБА_1

Заперечення відповідача ОСОБА_3 проти позову суд оцінює критично, оскільки останнім в порушення вимог ст.10, 60 ЦПК України не надано жодного доказу на підтвердження своєї позиції. Крім того, на запитання суду щодо дати смерті батька, лікувальних закладів, де батько лікувався та назви і природи хвороби, якою батько хворів, останній відповісти не зміг.

Отже, аналізуючи вищевикладене, суд вважає що позов обґрунтований, однак підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст.256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Цивільно-процесуальний кодекс набрав чинності 01.01.2005 р. В ЦПК України, який діяв до цього часу не було передбачено можливості встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу, а отже суд вважає за неможливе встановлювати факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 однією сімєю без шлюбу до 01.01.2005 р.

В судовому засіданні свідкиМатлакова Л.П., ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 підтвердили той факт, що ОСОБА_1 проживала однією сімєю з ОСОБА_4 з 1987 року і по день смерті ОСОБА_4

Таким чином, суд вважає за можливе встановити факт проживання однією сім'єю ОСОБА_1 та ОСОБА_4 без шлюбу з 01.01.2005 р. по 20.02.2012 року.

Також суд вважає за необхідне задовольнити позов і в частині одержання права на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування за умови, оскільки в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу ОСОБА_4, який через похилий вік та тяжку хворобу був у безпорадному стані.

Однак, суд вважає за необхідне відмовити в частині права на спадкування щодо домоволодіння, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м.Новомосковськ, вул.Червона, 16, оскільки, як зазначалося вище Згідно довідки КП «НМБТІ» ДОР» право власності

на два житлові будинки «Б» та «Г» з будівлями та спорудами, розташовані за адресою: Дніпропетровська область, м.Новомосковськ, вул.Червона, 16 не зареєстровано (а.с.79).

В іншій частині позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 3, 58, 10, 57, 60, 212, 214, 215 ЦПК України, ст. ст. 1223, 1225, 1261, 1267 ЦК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимогиШколи ОСОБА_12 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, треті особи Новомосковська міська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сімєю та зміну черговості отримання права на спадкування задовольнити частково.

Визнати факт проживання однією сімєю, як чоловіка та дружини, позивача ОСОБА_1 та ОСОБА_4, померлого20 лютого 2012 року в період з 1 січня 2004 року по день смертіРешетняк ОСОБА_13.

Визнати за ШколоюНіною ОСОБА_12 право на спадкування у першу чергу за законом 1/3 частину спадщини, разом зі спадкоємцями першої черги - ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, що не була присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.

СуддяВ.В.Березюк