Постанова № 36191796, 30.10.2013, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/9792/13-а

№ 6-а/183/135/13

П О С Т А Н О В А

іменем України

30.10.2013 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Березюк В.В.,

при секретаріТен І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Новомосковськсправу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВОСП №2 ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову серії ВМ1 № 128169 від 29.08.2013 року про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 122КУпАП, яка винесена інспектором ДПС ВОСП № 2 ОСОБА_2 Володимировичемпро накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 255,00 грн.

В обґрунтування свого позову ОСОБА_1 посилається на те, щодійсно 29.08.2013 року близько 10 години він рухався по вул. Сумській с. Боромля у щільному потоці автомобілів зі швидкістю 55 км/год, де його зупинив інспектор ДАІ, пояснивши, що він порушив встановлені обмеження швидкості, чим він був дуже здивований, оскільки при керуванні транспортного засобу уважно пильнував за швидкістю, з якою рухався. На підтвердження своїх слів, інспектор ДАІ продемонстрував йому покази вимірювача швидкості «Візір», з якими він був категорично не згоден, при цьому, враховуючи дорожню обстановку на момент зупинки, інспектором ДАІ не були прийняті до уваги низка факторів, що призвело до неправомірного накладення адміністративного стягнення, а саме, що локаційний промінь вимірювача швидкості «Візір» спрямовувався інспектором ДАІ на суцільний транспортний потік, який згідно з технічними характеристиками здатний лише зафіксувати швидкість транспортного засобу, що рухався у колоні найшвидше, а не конкретного транспортного засобу; інспектором ДАІ також не було надано жодних доказів того, що зазначені результати вимірювання швидкості стосуються саме автомобіля «Кіа», що належить йому, а не будь-якому іншому автомобілю, що рухався попереду чи позаду, в звязку із чим просить скасувати постанову інспектора ДАІ та закрити провадження по справі.

Позивач ОСОБА_1, в судове засідання не зявився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, надавши при цьому до суду заяву про розгляд справи без його участі, вимоги підтримує в повному обсязі, просить скасувати постанову інспектора ДАІ (а.с.10).

Відповідач ОСОБА_2В.в судове засідання не зявився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендований повідомленням (а.с.11), тому на підставі ч.1 ст. 41 КАС, ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Судом по справі встановлено, що постановою серії ВМ1 № 128169 від 29.08.2013 року інспектором ДПС ВОСП № 2 ОСОБА_2позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.122КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 255,00 грн. (а.с.3).

Суд вважає, що вказана постанова не відповідає вимогам законодавства в звязку з наступним.

З матеріалів справи вбачається, що фактичним доказом винності позивача у вчиненні адміністративного правопорушення є лише протокол, в той час, як в даному випадку невизнання позивачем своєї провини відповідач мав забезпечити збір доказів, які б підтвердили факт вчинення правопорушення, однак відповідачем зроблено цього не було.

Частиною 2 ст. 72 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Між тим, відповідно до ч.1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Статтею 69 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 3 ст. 70 КАС України встановлено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги, а ч. 4 вказаної статті передбачено, що обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 293 КУпАП орган при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і може прийняти рішення про скасування постанови і закриття провадження у справі.

Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що постанова серії ВМ1 № 128169 від 29.08.2013 року підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі відносно позивача закриттю в зв'язку з відсутністю події та складу правопорушення.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 4-9, 13, 14, 159, 160, 161, 162, 163 КАС України, ст. ст. 122, 247, 292, 293 КУпАП, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВОСП № 2 ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушеннясерії ВМ1 № 128169 від 29.08.2013 року - задовольнити.

Скасувати постанову інспектора ДПС ВОСП № 2 ОСОБА_2 ВолодимировичаВМ1 № 128169 від 29.08.2013 року про притягнення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, до адміністративної відповідальності за ч.1ст.122КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 255 грн. 00 коп.

Відповідно до ч.2 ст. 171-2 КАС України постанова оскарженню не підлягає.

СуддяВ.В.Березюк