Ухвала суду № 36191241, 04.12.2013, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2013 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

головуючого Лисака І. Н.

суддів: Винту Ю.М., Заводян К.І.

секретар Ковальчук Н.О.

за участю: ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2, представника ДП «Путильське лісове господарство» - Маковійчука С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Путильське лісове господарство» про визнання звільнення з роботи незаконним, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Путильського районного суду Чернівецької області від 30 жовтня 2013 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

В серпні 2013 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ДП «Путильське лісове господарство» про визнання звільнення з роботи незаконним, поновлення на роботі, стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Путильського районного суду Чернівецької області від 30 жовтня 2013 року в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить вищезазначене рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги. Посилається на те, що судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Зазначає, що суд безпідставно дійшов до висновку про відповідність звільнення вимогам ст. 149 КЗпП України, оскільки в нього жодного разу не відбирались роботодавцем пояснення з приводу його відсутності на роботі. Також, з наказу про звільнення йому не відомо, за які дні прогулу його було звільнено. Судом не звернуто увагу на те, що він згідно показів свідків приступив до роботи 25.07.2013 року і це також вбачається з лікарняного листка, на якому міститься печатка та підпис начальника відділу кадрів.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, осіб які беруть участь у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи в межах заявлених в суді першої інстанції вимог, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

_______________справа № 22ц-1717/13р. Головуючий у І інстанції Проскурняк С.П. категорія:52/53 Доповідач Лисак І.Н.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 надавав своє письмове пояснення

голові профспілкового комітету ДП «Путильський лісгосп», в якому виклав всі обставини з

приводу його відсутності на роботі (а.с.22), що охоплюється вимогами ст.149 КЗпП.

Крім того, відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від

06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» при розгляді позовів про поновлення на роботі осіб, звільнених за п.4 ст.40 КЗпП ( 322-08 ), суди повинні виходити з того, що передбаченим цією нормою закону прогулом визнається відсутність працівника на роботі як протягом усього робочого дня, так і більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин (наприклад, у зв'язку з поміщенням до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов'язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу).

Тому, твердження апелянта та посилання на погоджену в.о. лісничого заяву від 25.07.2013 року не може бути доказом перебування на робочому місці, а саме Путильському лісництві ДП «Путильський лісгосп» 25 липня 2013 року протягом усього робочого часу або відсутність менше 3-х годин.

Так, покази свідка ОСОБА_4 про те, що ОСОБА_1 29.07.2013 року перебував в конторі ДП «Путильський лісгосп» із намірами отримати згоду на відпустку за власний рахунок без збереження заробітної плати вказує на те, що станом на 29.07.2013 р. такої згоди ОСОБА_1 не отримав, отже підстав не виконувати трудові обов'язки 25-26.07.2013 року та з 29.07.2013 року по 31.07.2013 рік у нього не було. Доказів перебування на роботі 26.07.2013 р., з 29.07.2013 р. по 31.07.2013 року ОСОБА_1 не надав. Посилання апелянта на відмітку відділом кадрів про вихід 25.07.13 р. на роботу (до виконання трудових обов'язків) не спростовує доповідні заяви безпосередніх його керівників про відсутність на робочому місці (а.с.24-25)

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Також, фіксальним чеком, який міститься в матеріалах справи (а.с.108), вбачається, що ОСОБА_1 відправив ДП «Путильський лісгосп» свою заяву про надання йому відпустки без збереження заробітної плати від 25.07.2013 року, лише 02.08.2013 року, а отже з цих підстав його відпустка до 02.08.2013 року не була узгоджена з роботодавцем.

Суд першої інстанції вірно встановив відсутність ОСОБА_1 з 25 по 31 липня 2013 року на роботі, що згідно протоколу засідання профспілкового комітету ДП «Путильський лісгосп» від 13.08.2013 року №8 й було предметом розгляду профкому, за результатами чого був керівником виданий наказ про звільнення. Відсутність зазначеного в наказі періоду прогулу не є підставою для визнання його недійсним, оскільки прогулом, як зазначено вище, є відсутність працівника на роботі більше 3-х годин.

Крім того, ОСОБА_1 визнав перебування 29.07.2013 року не на робочому місці, а на прийомі у адвоката в іншому населеному пункті за 45-50 км від місця роботи.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.

На підставі вищевикладеного, керуюсь ст. 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Путильського районного суду Чернівецької області від 30 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий /підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно: