Вирок № 36189994, 18.12.2013, Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Справа № 699/1609/13-к

Номер провадження 1-кп/699/105/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.12.2013 м.Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Свитки С.Л.,

за участю секретаря Побута Р.С.,

прокурора Кривошиї І.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Корсунь-Шевченківському кримінальне провадження №12013250190000476 щодо обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ,жителя та зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, несудимого в порядку ст.88 КК України,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.321 КК України,

ВСТАНОВИВ:

10 листопада 2013 року в денний час обвинувачений ОСОБА_1, перебуваючи біля входу в поліклініку ЦРЛ м. Корсуня-Шевченківського знайшов, тобто придбав без спеціального законом передбаченого дозволу, чарункову упаковку з 9 пігулками , яку вирішив залишити собі та зберігав з метою збуту за місцем свого проживання, без передбаченого законом дозволу. 11.11.2013 року чарункову упаковку ОСОБА_1 поклав в кишеню свого одягу та носив при собі до 16 години цього ж дня, після чого намагався збути ОСОБА_2, однак останній відмовився, а близько 16 години 20 хвилин перебуваючи на території скверу, що знаходиться по вул. Бабушкіна м. Корсуня-Шевченківського, був затриманий працівниками міліції та під час особистого огляду в останнього було виявлено та вилучено чарункову упаковку з пігулками, які згідно висновку експерта № 2/1861 від 14.11.2013 року, містять у своєму складі сильнодіючий лікарський засіб - дифенгідрамін (димедрол), загальною масою 0,458 г.

Вказані дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.321 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання з метою збуту сильнодіючих лікарських засобів, без спеціального дозволу.

29.11.2013 року між прокурором прокуратури Корсунь-Шевченківського району ОСОБА_3, якій на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у даному кримінальному провадженні та обвинуваченим ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст.ст.468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно з даною угодою прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч.1 ст.321 КК України, обвинувачений в повному обсязі беззастережно визнав свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення.

Крім того, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке обвинувачений повинен понести за вчинений злочин, тобто 850 грн штрафу та отримана згода останнього на його призначення. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені обвинуваченому.

Розглядаючи в порядку п.1 ч.3 ст.314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного:

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Прокурор в судовому засіданні вважає, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила Кримінального процесуального та Кримінального кодексів України, просить цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджене в угоді покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні також просить вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджене покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.321 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1, у відповідності до ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, від якого потерпілих немає.

Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винним, цілком розуміє свої права, визначені ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст.476 КПК України.

Враховуючи, що умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим відповідають вимогам Кримінального процесуального та Кримінального кодексів України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.

За таких обставин, суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.1 ст.321 КК України, тобто незаконне придбання та зберігання з метою збуту сильнодіючих лікарських засобів, без спеціального дозволу.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує: ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який класифікується як злочин середньої тяжкості, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, його характеристику.

Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, суд визнає щире каяття, активне сприяння у розкритті злочину.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

По місцю проживання обвинувачений характеризується позитивно.

З урахуванням всіх цих обставин суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства, шляхом призначення покарання за ч.1 ст.321 КК України у виді штрафу.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Арешт на майно не накладався.

Речові докази у кримінальному провадженні підлягають знищенню.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинуваченого в доход держави.

Заходи забезпечення кримінального провадження не обирались.

Керуючись ст.ст. 370, 374, 475 КПК України,

Суд

ЗАСУДИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 29.11.2013 року між прокурором прокуратури Корсунь-Шевченківського району ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_1 про визнання винуватості у кримінальному провадженні №12013250190000476 .

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.321 КК України і призначити йому покарання у виді п»ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п»ятдесят) гривень.

Речові докази - 9(дев*ять) пігулок з написом Димедрол Дарниця, що зберігаються в Корсунь-Шевченківському РВ УМВС України в Черкаській області, - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця, жителя та зареєстрованого ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, паспорт серії НЕ №014673 виданий Корсунь-Шевченківським РВ УМВС України в Черкаській області 18.03.2002 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, в доход держави (УДКСУ у м.Черкаси Черкаської області, код отримувача 38031150, р/р 31116115700002, банк отримувача ГУДКСУ у Черкаській області, МФО 854018, код платежу 24060300) процесуальні витрати в сумі 367,75 грн за проведення судових експертиз.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Черкаської області через Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області протягом 30 діб з моменту його проголошення на підставах, передбачених ч.3 ст.394 КПК України.

Копію вироку негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Головуючий Свитка С. Л.