Ухвала суду № 36188566, 11.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2013 р.Справа № 816/4097/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Чутове" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.08.2013р. по справі № 816/4097/13-а

за позовом Державного підприємства "Чутове"

до Відділу примусового виконання рішень Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області

про скасування постанов, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

04 липня 2013 року Державне підприємство "Чутове" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постанов ВП № 7034217 від 12.06.2013 року про арешт коштів боржника та від 07.03.2013 року про стягнення виконавчого збору; зобов'язання вчинити дії.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилався на норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" згідно з якими заявлені після закінчення строку чи не заявлені взагалі вимоги конкурсних кредиторів вважаються погашеними. Вказав на неотримання постанов, прийнятих виконавцем в ході примусового виконання судового рішення, внаслідок чого про існування спірних постанов позивач дізнався від банківської установи після накладення арешту.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.08.2013р. по справі № 816/4097/13-а у задоволенні адміністративного позову Державного підприємства "Чутове" до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області, Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про скасування постанов, зобов'язання вчинити дії відмовлено.

Не погодившись із вказаною постановою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати постанову Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.08.2013р. по справі № 816/4097/13-а, прийняти нове рішення про задоволення позову ДП "Чутове" у повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги з посиланням на ст.ст.12, 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, чинній на час введення мораторію та по 19.01.2013 року включно зазначив, що вимоги виконавчої служби щодо стягнення з боржника виконавчого збору є погашеними, оскільки заявлені після порушення 25.06.2005 року Господарським судом Полтавської області справи про банкрутство військового племзаводу "Чутове", що не було враховано судом першої інстанції при прийнятті рішення. Крім того, вказує, що ухвалою суду по справі № 10/59 від 15.11.2005 року було визнано вимоги конкурсних кредиторів Військового племзаводу "Чутове", а не в ході виконавчого провадження. За таких обставин, вважає, що у державного виконавця не було правових підстав для винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 07.03.2013р., що у свою чергу свідчить і про незаконність постанови про арешт коштів боржника від 12.06.2013р. Вказує на те, що недотримання відповідачем обов'язку щодо інформування учасників виконавчого провадження про всі рішення, прийняті виконавцем в ході примусового виконання, призвело до того, що про існування спірних постанов позивач дізнався від банківської установи лише після накладення арешту на рахунки Військового племзаводу "Чутове". З огляду на викладене, вважає, що відповідач у спірних відносинах діяв з порушенням вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою представника підприємства ОСОБА_2. Доказів на підтвердження вищевказаних обставин до суду апеляційної інстанції не надано.

Згідно ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, враховуючи те, що позивач не позбавлений можливості направити в судове засідання іншого представника, з огляду на відсутність перешкод для розгляду справи за наявними у ній матеріалами без надання пояснень представником позивача, з метою дотримання строків розгляду адміністративної справи, вважає, що клопотання задоволенню не підлягає, а розгляд справи слід провести у відсутність представника позивача.

Сторони в судове засідання не з'явились, були повідомлені належним чином.

Враховуючи неявку в судове засідання всіх осіб, які приймають участь у справі, фіксування судового засідання по справі за допомогою звукозаписувального пристрою згідно ст. 41 КАС України не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 25.06.2005 року ухвалою Господарського суду Полтавської області за заявою Карлівської міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області порушено провадження у справі №10/59 про банкрутство Військового племзаводу "Чутове" та введений мораторій на задоволення вимог кредиторів із наслідками, передбаченими ст. 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 15.11.2005 року по справі №10/59 визнано вимоги конкурсних кредиторів Військового племзаводу "Чутове".

Державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Чутівського районного управління юстиції у Полтавській області 11.04.2008 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 7034217 з виконання виконавчого листа №2-75, виданого Чутівським районним судом Полтавської області 02.01.2002 року щодо стягнення з Військового племзаводу "Чутове" на користь ОСОБА_3 заборгованості в розмірі 8000 грн. .Згідно даної постанови боржнику запропоновано виконати рішення суду в термін до 18.04.2008 року.(а.с.27).

Постановою ВДВС Чутівського РУЮ від 21.04.2008 року виконавче провадження ВП № 7034217 приєднано до зведеного виконавчого провадження №33826530, яке веде Відділ державної виконавчої служби Чутівського районного управління юстиції Полтавської області.(а.с.28).

Постановою ВДВС Чутівського РУЮ від 30.12.2008 виконавче провадження зупинено в порядку п. 8 ст. 34 Закону України "Про виконавче провадження", в редакції, що діяла на час зупинення виконавчого провадження.

Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області 08.11.2012 року винесено постанову про прийняття до виконання виконавчого провадження ВП № 7034217 з виконання виконавчого листа №2-75, виданого Чутівським районним судом Полтавської області 02.01.2002 року щодо стягнення з Військового племзаводу "Чутове" на користь ОСОБА_3 заборгованості в розмірі 8000 грн. (а.с.30).

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 20.12.2012 року №10/59 припинено провадження у справі про банкрутство, у зв'язку з виконанням плану санації і відновленням платоспроможності боржника.

Постановою державного виконавця ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області від 06.03.2013 року виконавче провадження поновлено.(а.с.32).

Державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області 07.03.2013 винесено постанову про стягнення з Військового племзаводу "Чутове" виконавчого збору у розмірі 800 грн. у зв'язку з невиконанням виконавчого листа №2-75 у строк встановлений для самостійного виконання.(а.с.34).

Постановою відділу примусового виконання рішень від 18.04.2013 року накладено арешт на кошти боржника в установах банків ПАТ "Полтава-Банк" ПОД "Райффайзен Банк Аваль" та ГУДКСУ у Полтавській області.(а.с.36). Зазначена постанова про арешт коштів боржника направлена на адресу позивача простим листом 18.04.2013 року та неоскаржена ним у встановлені законом строки.(а.с.37).

Державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області 12.06.2013 року винесено постанову про арешт коштів боржника, що містяться на всіх відкритих рахунках в філії AT "Укрексімбанк" у м. Полтаві, код фінансової установи: 331649 та належать боржнику у межах суми 8 800 грн.(а.с.43).

Не погоджуючись із винесеними постановами про стягнення виконавчого збору та про арешт коштів боржника, ДП «Чутове» звернулося до суду з позовом про скасування спірних постанов та зобов'язання державного виконавця зняти арешт з банківського рахунку боржника.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що зазначені постанови прийняті відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про виконавче провадження".

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 21.04.1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частини 1 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що на виконанні у ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області знаходиться зведене виконавче провадження, зокрема, з виконання виконавчого листа №2-75, виданого Чутівським районним судом Полтавської області 02.01.2002 року щодо стягнення з Військового племзаводу "Чутове" на користь ОСОБА_3 заборгованості в розмірі 8000 грн., поданий до Відділу державної виконавчої служби Чутівського районного управління юстиції 09.04.2008 року.

Частиною другою статті 24 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) встановлено, що державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

11.04.2008 року державним виконавцем винесена постанова ВП № 7034217 про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2-75, виданого Чутівським районним судом Полтавської області 02.01.2002 року, яка направлена боржнику 11.04.2008 року за № 03-14/1534.

Зі змісту вказаної постанови вбачається, що державним виконавцем надано семиденний строк для добровільного виконання виконавчого документа та роз'яснено боржнику, що при невиконанні рішення в наданий для добровільного виконання строк, з нього буде стягнутий виконавчий збір.

Позивач не обгрунтовує свої вимоги фактом неотримання цієї постанови, та не наданням строку для добровільного виконання при відкритті виконавчого провадження, не оспорює факт не виконання рішення в встановлений уцій постановою строк.

Згідно з положеннями частини 1 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції від 04.11.2010, яка набрала чинності 09.03.2011), у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Згідно частини першої статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача. Постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом

У відповідності до частини 1 статті 41 Закону України "Про виконавче провадження" витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження.

Оскільки боржник у передбачений Законом України "Про виконавче провадження" семиденний строк не виконав виконавчий документ винесено постанову від 07.03.2013 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 800 грн.

Згідно з ч. 1 статті 31 Закону України "Про виконавче провадження" копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

З матеріалів справи слідує, що постанова про стягнення з боржника виконавчого збору надіслана відповідачем на адресу позивача простою кореспонденцією.

Позивач зазначає, що про існування постанови про стягнення з боржника виконавчого збору позивач дізнався від банківської установи лише після накладення відповідачем арешту на кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках Державного підприємства "Чутове", відкритих у філії АТ "Укрексімбанк" у м. Полтаві.

Відповідно до п. 6 частини 3 статті 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Згідно частини 3 статті 65 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в податкових органах, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Оскільки, виконавчий лист про стягнення з позивача коштів в сумі 8000 грн. самостійно боржником не виконаний, державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору на суму 800 грн., 12.06.2013 державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ у Полтавській області винесено постанову про арешт коштів боржника, що знаходяться на розрахункових рахунках Державного підприємства "Чутове", відкритих у філії АТ "Укрексімбанк" у м. Полтаві, в межах суми 8800 грн.

Згідно положень статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Посилання позивача на те, що вимога державного виконавця про стягнення з боржника виконавчого збору може бути заявлена лише в межах провадження у справі про банкрутство, оскільки така вимога відповідачем своєчасно не заявлялася, то її не було включено до реєстру вимог конкурсних кредиторів, затверджених ухвалою господарського суду Полтавської області від 15.11.2005, а відтак у державного виконавця не було правових підстав для винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору від 07.03.2013 року, що у свою чергу свідчить і про незаконність постанови про арешт коштів боржника від 12.06.2013 року, суд оцінює критично з огляду на наступне.

Відповідно до статей 1, 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом" в редакції, що діяла на час введення мораторію, мораторій на задоволення вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, а також припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Наведені норми регулюють правовідносини, які виникли між боржником і кредиторами у зв'язку з неспроможністю боржника виконати після настання встановленого строку існуючі зобов'язання, і спрямовані на відновлення платоспроможності боржника або його ліквідації з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів.

З порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника, він має право укладати угоди, у нього можуть виникати нові зобов'язання.

З огляду на наведене можна зробити висновок про те, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Згідно положень статті 19 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом", в редакції, що діє на час виникнення спірних правовідносин, мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію; дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на вимоги поточних кредиторів.

Оскільки у позивача виникли вимоги до відповідача після порушення 25.06.2005 року провадження у справі №10/59 про банкрутство, приписи статті 12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на спірні правовідносини не поширюються.

Отже, враховуючи те, що позивачем не виконано вимогу майнового характеру за виконавчим листом у строк, встановлений державним виконавцем для самостійного його виконання, рішення, що підлягало виконанню не скасовано, постанова про стягнення з боржника виконавчого збору від 07.03.2013 року та постанова про арешт коштів боржника від 12.06.2013 року прийняті відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Законом України "Про виконавче провадження".

За відсутності підстав для скасування спірних постанов у суду відсутній і обов'язок щодо зобов'язання державного виконавця вчинити дії зі зняття арешту з рахунків позивача у банку.

З огляду на викладене, враховуючи обгрунтування та доводи позову та апеляційної скарги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ДП "Чутове".

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 05.08.2013р. по справі № 816/4097/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Подобайло З.Г. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Григоров А.М.

Повний текст ухвали виготовлений 18.11.2013 р.