Постанова № 3618736, 28.04.2009, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Копія Справа № 2-а-2238/08/1170

Категорія статобліку 6.14

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"28" квітня 2009 р.

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Могилан С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні 28 квітня 2009 року о 17-40 год. адміністративну справу №2-а-2238/08/1170

за позовом: Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, 25009, м. Кіровоград, вул. 50 років Жовтня, 7 а

до відповідача: Державного підприємства «Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд», 28500, м. Долинська, Кіровоградської області, Проммайданчик

про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

за участю:

секретаря судового засідання - Канюки І.І.,

представників:

позивача - ОСОБА_1. - довіреність №04-04/236 від 12.02.2009 року,

відповідача - ОСОБА_2 - довіреність №02-18/595 від 31.03.2009 року,

Кіровоградське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Дирекції будуючого Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені в розмірі 221 410,73 грн., з яких 204 027,80 грн. становить адміністративно-господарська санкція та 17 382,93 грн. - пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач використовує найману працю, однак ним не дотримано нормативу кількості робочих місць для працюючих інвалідів, а тому відповідач повинен був самостійно сплатити адміністративно-господарську санкцію за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів у 2007 році у розмірі 221 410,73 грн. та пеню в розмірі 17 382,93 грн.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.04.2009 р. було задоволено клопотання позивача та замінено неналежного відповідача Дирекцію будуючого Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд на належного - Державне підприємство «Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд».

В судовому засіданні позивачем надано уточнення позовних вимог (а.с.54-56) відповідно до яких вказано, що відповідач своєчасно подав звіт, однак самостійно не сплатив адміністративно-господарські санкції у встановлений строк, а тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість з адміністративно-господарських санкцій в сумі 177 769,76 грн. та пеня 15 146,43 грн..

Відповідачем подано до суду відзив на адміністративний позов у якому позивач позов не визнає в повному обсязі та зазначає, що відповідачем створені вакантні місця для інвалідів, однак у 2007 році інваліди державною службою зайнятості для працевлаштування на підприємство не направлялися, окрім того підприємство фінансується з державного бюджету, засноване на державній власності, а тому у відповідності до ч. 1 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» положення ст. 20 вказаного Закону на відповідача не поширюється, а відповідно воно і не сплачує адміністративно-господарські санкції.

Також відповідач в судовому засіданні зазначив, що ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 25.04.2008 року у справі № 05-01/184/6-12а/10 відносно відповідача введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а тому нарахування пені та штрафних санкцій є безпідставними.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.12.2008 р. розгляд справи з 18.12.2008 р. відкладався на 26.02.2009 р. у зв'язку з відрядженням головуючого судді.

26.02.2009 р. оголошувалась перерва до 28.04.2009 р. для надання сторонами додаткових доказів.

В судове засідання 28.04.2009 р. з'явився представник позивача уповноважений на представництво інтересів Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, який позовні вимоги із врахуванням уточнень підтримав та просив суд їх задовольнити з підстав вказаних у позовній заяві та уточненнях до позовної заяви.

Представник відповідача позов не визнав у повному обсязі та заперечив проти його задоволення з підстав вказаних у відзиві на адміністративний позов.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 28.04.2009 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 05.05.2009 р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. №875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

На підставі ст. 18 вказаного Закону забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 статті 20 вказаного Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.   Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Згідно ч. 4 ст. 20 вказаного Закону адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком. В якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до звіту про зайнятість інвалідів за 2007 рік (а.с.5), поданого самостійно відповідачем 18 лютого 2008 року, середньооблікова чисельність працюючих на підприємстві відповідача у 2007 році складала 1122 осіб, фонд оплати праці за 2007 рік становив 12 466,1 тис. грн., норматив створення робочих місць для інвалідів складає 49 робочих місць, у Державному підприємстві «Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд» у 2007 році працювало 29 інвалідів; середньорічна заробітна плата штатного працівника у 2007 році складала 11 110,61 грн.

У відповідності до п.14. постанови Кабінету Міністрів України від 03.05.1995, № 314 «Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів» підприємства у межах доведеного нормативу створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів; щорічно до 1 лютого року, що настає за звітним, подають відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відомості про середню річну заробітну плату на підприємстві, середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів; визначають види виробництв, цехи та дільниці, де доцільно використовувати працю інвалідів; інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів; створюють для інвалідів умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації, забезпечують соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством; запроваджують у разі потреби посади інструкторів-перекладачів для роботи з глухими працівниками; розробляють і затверджують інструкцію про робоче місце інваліда.

Зі змісту поданих суду відповідачем копій звітів про наявність вакансій за формою №3-ПН в обґрунтування застосування заходів щодо виконання вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. №875-ХІІ в частині створення робочих місць для інвалідів, неможливо встановити чи подавались вони до Долинського районного центру зайнятості (а.с.38-40, 70-76). Більш того, кількість вакантних посад різниця з тією кількістю, яка вказана в звіті про зайнятість інвалідів за 2007 рік (а.с.5).

Окрім цього, згідно коду рядка 06 Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2007 рік, відповідачем самостійно, на підставі ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 р. №875-ХІІ визначено суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі 177 769,80 грн. Доказів коригування показників у звіті про зайнятість та працевлаштування інваліда за 2007 рік відповідачем не надано, а тому, а також з урахуванням вищевикладеного, судом не беруться до уваги заперечення представників Державного підприємства «Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд» щодо безпідставності позовних вимог Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів в частині адміністративно-господарських санкцій.

Відповідач надав суду копію статуту Державного підприємства «Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд» (а.с.30-36) відповідно до якого підприємство засноване на державній формі власності, та копії кошторисів про фінансування підприємства з Державного бюджету України (а.с.27, 28, 29).

З поданих відповідачем доказів (статуту, кошторисів) суд вбачає, що Державне підприємство «Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд» не повністю, а частково фінансується з Державного бюджету, що не є підставою для звільнення відповідача від сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу створення робочих місць для інвалідів, оскільки положення ст. 20 Закону щодо сплати адміністративно-господарських санкцій не поширюється лише на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів. Дані обставини також встановлені в судовому засіданні при розгляді справи № 10/163 між тими ж сторонами, що підтверджується постановою від 06.09.2007 року (а.с.57-60) та не заперечується відповідачем.

В судовому засіданні представником відповідача подано письмове доповнення до заперечення на позовну заяві (а.с.64-67), в якому він послався на те, що ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 25.04.2008 року у справі № 05-01/184/6-12а/10 відносно Державного підприємства «Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд» введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, а тому нарахування пені та штрафних санкцій є безпідставними з огляду на зміст ст.12 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно до п.4 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 року № 2343-ХІІ, мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства, а також не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 року № 2343-ХІІ, грошове зобов'язання - грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Враховуючи те, що в даному випадку сума адміністративно-господарських санкцій в розмірі 177 769,71грн. не була нарахована Державному підприємству «Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд», а визначена ним самостійно у звіті за 2007 рік, а також те що зобов'язання відповідача в даному випадку не є грошовим зобов'язанням в розумінні ст.1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 року № 2343-ХІІ, суд вважає позицію відповідача в цій частині такою, що не ґрунтується на нормах законодавства, на які посилається Державне підприємство «Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд» в обґрунтування своєї позиції. Суд приходить до висновку, що відповідач не виконав встановлений норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у 2007 році, оскільки на підприємстві працювали 29 інвалідів, тоді як мали працювати 45, а тому позовні вимоги в частині стягнення 177 769,71 грн. адміністративно-господарських санкцій підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в сумі 15146,43 грн. задоволенню не підлягають в зв'язку з наступним.

Згідно до ч. 2 ст. 20 вказаного Закону порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати , нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Відповідачем на день розгляду справи адміністративно-господарські санкції не сплачено.

Нарахування пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій здійснюється відповідно до Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 року №223, п.п.3.4 п.3 якого передбачено, що нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно.

Згідно із п.п. 3.1. пункту 3 вказаного Порядку порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річної облікової ставки Національного банку України за кожен календарний день прострочення (наведених у постановах Правління Національного банку України), що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Одноденний розмір пені при розрахунку округлюється до другого знака після коми в загальному порядку арифметичного округлення.

Нарахування пені здійснюється на дату фактичного погашення суми боргу (частини боргу) за кожний календарний день прострочення платежу. При частковому погашенні боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку боргу .

Згідно із п. 2.2 зазначеного Порядку, пеня - це штрафна санкція, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно сплаченої адміністративно-господарської санкції, передбаченої Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» за кожний календарний день прострочення виконання зобов'язання.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що на час подання позовної заяви у позивача не виникло права на нарахування та стягнення пені в зв'язку з відсутністю сплати відповідачем адміністративно-господарських санкцій, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 15 146,43 грн. не підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 86, 94, 159 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «Дирекція Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд», код ЄДРПОУ 04853709 (28500, м. Долинська, Кіровоградської області, Проммайданчик) на користь Кіровоградського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 177 769,71 грн. (сто сімдесят сім тисяч сімсот шістдесят дев'ять грн. 71 коп.) за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів у 2007 році.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення постанови у повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.

Дата виготовлення повного тексту постанови - 05 травня 2009 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. Могилан