Постанова № 36184535, 10.12.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/6028/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Єресько Л.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Мекенченко М.А.,

адвоката - ОСОБА_1,

представника відповідача - Єрченко З.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Фонду загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття, представленого Лубенським міськрайонним центром зайнятості про визнання нечинним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

17 жовтня 2013 року ОСОБА_3 (надалі - позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Фонду загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття, представленого Лубенським міськрайонним центром зайнятості (надалі - відповідач або Лубенський МРЦЗ) про визнання протиправним та скасування наказу від 20.08.2013 №73 про повернення безпідставно виплаченої допомоги по безробіттю.

В обґрунтування свої позовних вимог посилався на незгоду із оскаржуваним наказом та висновками проведеного розслідування страхового випадку, оскільки при постановці на облік у даному центрі зайнятості дійсно зазначав, що не належить до категорії зайнятого населення, в т.ч. не зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності, оскільки його підприємницька діяльність була припинена постановою Полтавського окружного адміністративного суду ще 15.02.2010 (справа № 2а-43977/09/1670).

В судовому засіданні адвокат позивача вимоги позовної заяви підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на висновки розслідування страхових випадків, що набрав форму акту віл 20.07.2013 № 42, за результатами якого виявлено, що позивач з моменту постановлення його на облік як безробітного був зареєстрований фізичною особою - підприємцем, а відтак належав до зайнятого населення та не мав права на отримання допомоги по безробіттю, у зв'язку з чим безпідставно виплачені йому кошти підлягають поверненню.

Суд заслухавши пояснення адвоката позивача та представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

18.10.2012 позивач звернувся до Лубенського МРЦЗ з письмовою заявою про надання йому статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю (а.с.49). За змістом даної заяви ОСОБА_3 підтвердив, що на цей час не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує та не має права на пенсію будь-якого виду.

Відповідно до чинного законодавства відповідачу було надано статус безробітного та призначена допомога, яка виплачувалася з жовтня 2012 року по червень 2013 року, в загальному розмірі 23 024 грн. 13 коп.

Як пояснив представник відповідача в ході судового розгляду, в ході звірки з Реєстраційною службою Лубенського міськрайонного управління юстиції Полтавської області було встановлено, що ОСОБА_3 в період знаходження на обліку в Лубенського МРЦЗ одночасно є суб'єктом підприємницької діяльності, зареєстрований 23.12.1992, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців внесено запис 2 586 000 0000 005319.

Згідно пункту 5 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року N 60/62 (далі - Порядок №60/62) перевірка достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати їй матеріального забезпечення, проводиться центрами зайнятості, зокрема шляхом звіряння наданої особою інформації з відомостями, наявними у державних реєстраторів.

На підставі вищевказаної норми та з метою підтвердження отриманої інформації, відповідачем було направлено відповідний запит до державного реєстратора Реєстраційної служби Лубенського міськрайонного управління юстиції про надання витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, у відповідь на який отримано довідку та витяг є Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 28-29), якими підтверджується, що ОСОБА_3 зареєстрований фізичною особою - підприємцем з 23.12.1992 по теперішній час, перебуває в стадії припинення підприємницької діяльності.

Відповідно до пп. «б» частини 3 статті 1 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 № 804-12, що був чинний до 01.01.2013, в Україні до зайнятого населення відносяться громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.

Приймаючи до уваги, що позивач станом на момент подачі заяви про надання йому статусу безробітного був зареєстрований фізичною особою - підприємцем а запис про припинення його підприємницької діяльності до цього часу не внесено, у зв'язку з чим в силу закону його підприємницька діяльність до цього часу не вважається припиненою, а відтак ОСОБА_3 належав та до цього часу належить до категорії зайнятого населення.

Враховуючи зазначене, відповідачем в межах його повноважень було проведено розслідування страхового випадку та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", за результатами якого складено акт від 20.07.2013 № 42 (а.с. 27).

На підставі висновків вищевказаного акту розслідування страхового випадку, відповідачем припинено виплату позивачу допомоги по безробіттю, знято його з обліку як безробітного та винесено наказ від 20.08.2013 № 73 про повернення виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 23 024 грн. 13 коп.

Із даним наказом позивач не погодився та оскаржив його до суду, посилаючись на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 15.02.2010 по справі № 2а-43977/09/1670 (а.с. 6-7), якою припинено його підприємницьку діяльність через неподання ним до податкового органу податкової звітності більше року, у зв'язку з чим вважав свою підприємницьку діяльність припиненою. Пояснював, що до центру зайнятості звернувся більш ніж через два роки після винесення судом вказаного рішення, вважає, що він не повинен відповідати за бездіяльність інших осіб, а саме через не виконання державним реєстратором свого обов'язку по внесенню запису про його припинення до ЄДР.

Надаючи оцінку оскаржуваному наказу суд виходить із наступного.

Питання проведення процедур реєстрації та припинення підприємницької дяльності фізичними особами - підприємцями регламентуються нормами Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003 № 755 - ІV (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) (надалі - Закон № 755).

Статтею 49 вказаного Закону встановлено порядок державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за судовим рішенням, що не пов'язано з банкрутством фізичної особи - підприємця.

У відповідності із ч. 3 ст. 49 цього ж Закону державний реєстратор зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дати надходження судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем внести до Єдиного державного реєстру запис про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Згідно розширеного витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 17589574 станом на 18.11.2013 (а.с. 73-74), наданого на запит суду Реєстраційною службою Лубенського міськрайонного управління юстиції, державним реєстратором на виконання вищенаведеної норми 03.06.2010 внесено до ЄДР запис № 25860350002005319 про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за судовим рішенням, що не пов'язано з банкрутством фізичної особи - підприємця.

Однак, внесення такого запису до ЄДР не припиняє підприємницьку діяльність фізичної особи - підприємця. Запис до ЄДР про судове рішення щодо припинення підприємницької діяльності такої особи не є ідентичним запису про припинення підприємницької діяльності цієї особи, як помилково вважає позивач, а лише встановлює момент, з якого починається процедура державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

Пунктом 5 статті 49 Закону № 755 визначено, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності за судовим рішенням, що не пов'язане з банкрутством фізичної особи - підприємця, здійснюється… із застосуванням процедур, установлених частинами одинадцятою - двадцятою статті 47 цього Закону, тобто у такій самій процедурі як і для проведення державної реєстрації припинення за власним рішенням особи, в т.ч. передбачає подачу особою, діяльність якої припиняється, заяви, встановленої форми, та визначеного цією нормою пакету документів (в т.ч. довідки з податкового органу та державних фондів про відсутність заборгованості), опублікування оголошення у спеціалізованому видані та інше.

Така процедура законодавцем запроваджена у зв'язку з тим, що в ході проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності особи може з'ясуватися, що вона має борг перед бюджетом чи державним фондом, або ж має непогашену кредиторську заборгованість перед своїми контрагентами, які матимуть право звертатися в установленому порядку про її погашення.

Відповідно до частини 3 статті 46 Закону № 755 фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

Законом від 01.07.2010 № 2390 - VI «Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" щодо спрощення механізму державної реєстрації припинення суб'єктів господарювання», який набрав чинності 18.12.2011, Закон № 755 доповнено статтею 49-1, якою передбачено механізм спрощеної процедури державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

За приписами абз. 3 ч. 1 ст. 49-1 Закону № 755 спрощена процедура державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця проводиться державним реєстратором на підставі судового рішення про припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, що не пов'язане з банкрутством, якщо таке рішення прийнято судом після 1 липня 2004 року та в разі ненадання державному реєстратору протягом трьох років (прим. суду - три роки це загальний строк позовної давності для звернення до суду про стягнення можливої заборгованості) з дати опублікування у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації оголошення про постановлення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, що не пов'язане з банкрутством, документів, перелік яких визначено частиною одинадцятою статті 47 цього Закону.

Як встановлено судом в ході розгляду даної справи, позивач не звертався до реєстратора із необхідними документами, а тому його підприємницька діяльність не могла бути припинена державним реєстратором раніше трьохрічного строку з дати опублікування у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації оголошення про постановлення судового рішення щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, без вжиття останнім обов'язкових заходів, передбачених ст. 47, 49 Закону № 755.

Також судом встановлено, що у вересні 2013 року державним реєстратором розпочато спрощену процедуру державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, тобто після сплину трьохрічного терміну з дати опублікування у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації відповідного оголошення, станом на момент розгляду справи судом дана процедура не завершена.

Крім того, позивачем до позову додано довідку Лубенської ОДПІ ГУ Міндоходів у Полтавській області від 15.08.2013 № 281/17-2149117279 «Про результати позапланової перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 податковий номер НОМЕР_1 за період з 01.07.2010 по 01.07.2013» (а.с.11-19). Даною перевіркою податковим органом встановлено, що фактично згідно даних обліку та даних перевірки в період з 01.07.2010 по 01.07.2013 фізична особа - підприємець ОСОБА_3 здійснював такий вид господарської діяльності як 52.62 - роздрібна торгівля з лотків і на ринках на загальній системі оподаткування (а.с. 12), а також встановлено, що позивачем подано до Лубенської ОДПІ податкову звітність як фізичною особою підприємцем за періоди з 01.07.2010 по 31.12.2010 - від 01.07.2013 № 713, за 2011 рік - від 01.07.2013 № 9017218564, за 2012 рік - від 01.07.2013 № 9087682542, з 01.01.2013 по 01.07.2013 - від 01.07.2013 № 1300005000 (а.с. 17).

Подання позивачем вищевказаної податкової звітності з нульовими показниками не спростовує тієї обставини, що звітувався він як фізична особа - підприємець ще в липні 2013 року.

Отже, станом на момент звернення до Лубенського МРЦЗ про отримання статусу безробітного та протягом усього часу перебування на обліку в цьому центрі ОСОБА_3 був зареєстрованим фізичною особою - підприємцем, хоча і перебував в стані припинення, однак в силу вищевикладених норм не вважався припиненим, тобто належав до категорії зайнятого населення, ніяких дій, спрямованих на завершення процедури державної реєстрації припинення особисто не здійснював, як не мав і законних підстав очікувати, що до сплину трьохрічного строку, обумовленого в абз. 3 ч. 1 ст. 49-1 Закону № 755, процедуру державної реєстрації припинення його підприємницької діяльності повинен завершити державний реєстратор.

За вимогами пункту 6 Порядку № 60/62, у разі встановлення центрами зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих, така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законом порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

За таких обставин, суд вважає що оскаржуваний наказ Лубенського МРЦЗ від 20.08.2013 № 73 про повернення виплаченої допомоги по безробіттю у розмірі 23 024 грн. 13 коп. є правомірним.

Таким чином, доводи позивача про бездіяльність державного реєстратора не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду, а його твердження, що реєстратор не виконав свого обов'язку щодо своєчасного проведення процедури державної реєстрації припинення його підприємницької діяльності не ґрунтуються на вимогах закону, а тому позовна заява є безпідставною та не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Фонду загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття, представленого Лубенським міськрайонним центром зайнятості про визнання протиправним та скасування наказу відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови в повному обсязі.

Повний текст постанови складено 16 грудня 2013 року.

Суддя Л.О. Єресько