Ухвала суду № 36184297, 17.12.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

17 грудня 2013 р. Справа № 804/16857/13-а Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кальник В.В., розглянувши матеріали позовної заяви заяви ОСОБА_1 до начальника управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради «Житлово-експлуатаційне підприємство № 25» Дніпропетровської міської ради про скасування постанови про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати відповідь № 583 від 27.11.2013 року на інформаційний запит від 20.11.2013 року - у якості протиправної бездіяльності;

- зобов'язати відповідача надати позивачу належну вичерпну відповідь на інформаційний запит від 20.11.2013 року, який відповідач отримав станом на 26.11.2013 року;

- зобов'язати відповідача надати позивачу відповідь на інформаційний запит від 20.11.2013 року, який відповідач отримав станом на 26.11.2013 року, оформлену належним чином, тобто із вичерпною відповіддю на п'ятнадцять поставлених йому у зверненні питань.

Згідно п.4 ч.1 ст.107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Визначення поняття «справа адміністративної юрисдикції» наведено у статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, під якою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Тобто, справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.

У випадку, якщо суб'єкт у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції, і, відповідно, не повинен вирішуватись адміністративним судом.

Стаття 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює категорії спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів, щодо вирішення адміністративних справ, зокрема, це спори осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності. В цій категорії спору передбачено, що хоча б однією із сторін такого спору повинен бути суб'єкт владних повноважень.

Поняття «суб'єкт владних повноважень» визначено у статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України - це органи державної влади, орган місцевого самоврядування, їхні посадові чи службові особи, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Отже, необхідною та єдиною ознакою суб'єкта владних повноважень є здійснення цим суб'єктом владних управлінських функцій, при цьому ці функції повинні здійснюватись суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір.

У випадку, якщо особа у спірних правовідносинах не здійснює вказаних владних управлінських функцій (щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору), то така особа не знаходиться «при здійсненні управлінських функцій», та не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України необхідних ознак суб'єкта владних повноважень.

Як вбачається із матеріалів позову, відповідач не є суб'єктом владних повноважень.

З урахуванням зазначених обставин, суд вважає, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки не має встановлених нормами КАС України ознак справи адміністративної юрисдикції, що відповідно до п.1 ч.1 ст.109 КАС України є підставою для відмови у відкритті провадження у справі.

На підставі наведеного та керуючись п.1 ч.1 ст.109 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до начальника управління житлового господарства Дніпропетровської міської ради «Житлово-експлуатаційне підприємство № 25» Дніпропетровської міської ради про скасування постанови про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії.

Роз'яснити позивачу, що даний позов підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали надіслати позивачу разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 КАС України.

Суддя В.В. Кальник