Постанова № 36184278, 18.11.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

h=36>/P>

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/6434/13-a

категорія 8.2.1

18 листопада 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Токаревої М.С. ,

при секретарі - Смолінській І.П.,

за участю представників позивача та відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіта" до Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 09 серпня 2013 року №000006220

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агровіта" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Андрушівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 09 серпня 2013 року №000006220. В обґрунтування позову позивач зазначає, що Андрушівською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Агровіта" з питань взаємовідносин з ПП "Імпакт" за період з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року, за результатами якої було складено акт від 26.07.2013 року №000001/2200/31331249. На підставі вказаного акту було винесено податкове повідомлення-рішення від 09 серпня 2013 року №000006220, яким позивачу збільшено податкові зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 23400,00 грн. у т.ч. 15600,00 грн. за основним платежем та 7800,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. Позивач не погоджується з даним податковим повідомленням-рішенням, а тому просить визнати його протиправним та скасувати, оскільки на його думку воно винесено з порушенням норм законодавства, яке регулює дані спірні правовідносини.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та заперечував проти його задоволення, оскільки на його думку відповідачем правомірно винесено оскаржуване повідомлення-рішення, з врахуванням всіх норм діючого законодавства.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи прийшов до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як встановлено судом, Андрушівською об’єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Житомирській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Агровіта" з питань взаємовідносин з ПП "Імпакт" за період з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем було складено акт від 26.07.2013 року №000001/2200/31331249, яким встановлено, що позивачем в порушення п.198.3, п.198.6 ст.198, п. 201.6 ст.201 ПК України безпідставно сформовано податковий кредит по ПП "Імпакт" на загальну суму 15600 грн.

На підставі даного акту було винесено податкове повідомлення-рішення від 09 серпня 2013 року №000006220, яким позивачу збільшено податкові зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 23400,00 грн. у т.ч. 15600,00 грн. за основним платежем та 7800,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документі - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Відповідно до даної статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Підґрунтям для висновку про безпідставність формування позивачем податкового кредиту на суму 15600,00 грн. стало відображене у акті твердження перевіряючих щодо безтоварності господарських операцій позивача по контрагенту ПП "Імпакт", оскільки не можливо документально підтвердити факт придбання товару та використання його у своїй господарській діяльності.

Позивачем при проведенні перевірки на підтвердження реальності господарських операцій було надано договір №1006/1 від 10.06.2010 року, який був укладений між ПП "Імпакт" та ТОВ "Агровіта".

Як вбачається з матеріалів справи вказаний договір є договором купівлі-продажу, відповідно до умов якого позивач купував у ПП "Імпакт" макуху соєву. Договір діяв до моменту його остаточного виконання, а відвантаження здійснювалось до кінця 2010 року.

Однак, податковий кредит було сформовано по податкових накладних у яких вказано, що вони виписані на підставі договорів поставки, зокрема №48 від 19.12.2012 року, №46 від 30.11.2012 року, №40 від 30.10.2012 року, № 38 від 05.10.2012 року.

Договорів, які вказані у податкових накладних позивачем не було надано ні при проведенні перевірки ні у ході судового розгляду.

Крім того, у ході судового розгляду представник позивача вказав, що між ТОВ "Агровіта" та ПП "Імпакт" було укладено усний договір, однак дане твердження не приймається судом до уваги, оскільки відповідно до п.1 ч.1 ст.208 ЦК України правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі. Єдиним виключенням з цього правила є укладання договорів на підставі ч.1 ст.206 ЦК України, відповідно до якої усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність. Проте, у випадку усного укладання договору між позивачем та ПП "Імпакт" даний договір не містив би номеру, який відображено у податкових накладних, оскільки він не підлягав будь якій реєстрації.

Що стосується твердження позивача щодо того, що реальність господарських операцій підтверджується товарно-транспортними накладними, то у ході судового розгляду воно також не знайшло свого підтвердження, оскільки надані позивачем товарно-транспортні накладні свідчать про господарські взаємовідносини між ПП "Імпакт" та ТОВ "Сімба Дніпро", однак жодним чином не стосуються поставок товару позивачу.

Надані в судове засідання копія журналу доручень, довідка позивача про використання жмиху соєвого та попередня калькуляція не були надані підчас перевірки та не свідчать про реальність господарської операції.

Отже, судом не встановлено реальність господарських операцій між позивачем та ПП "Імпакт". Податкові накладні, на підставі яких сформовано податковий кредит за листопад-грудень 2012 року на суму 15600,00 грн., оформлені не належним чином, оскільки у них відображено недостовірні дані.

Податковим кодексом України визначено, що єдиними належним документом який свідчить про правомірність включення до податкового кредиту суми сплаченого податку є наявність належним чином оформленої податкової накладної. Зважаючи на те, що у ході судового розгляду було встановлено, що податкові накладні на підставі яких ТОВ "Агровіта" сформувало податковий кредит за листопад-грудень 2012 року оформлені не належним чином, то у позивача не було правових підстав для формування податкового кредиту на основі цих накладених, а тому висновки відповідача щодо безпідставності формування позивачем податкового кредиту є вірними та обґрунтованими.

Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку, що оспорюване податкове повідомлення-рішення винесено з врахуванням всіх обставин, у межах та у спосіб визначений законодавством, а тому відмовляє у задоволенні позову за безпідставністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Агровіта" до Андрушівської об'єднаної державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 09 серпня 2013 року №000006220 відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя М.С. Токарева

Повний текст постанови виготовлено: 25 листопада 2013 р.