Постанова № 36184137, 19.12.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/4606/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд колегією у складі:

головуючого судді - Чеснокової А.О.,

суддів - Кукоби О.О. , Гіглави О.В.

за участю:

секретаря судового засідання - Шевченко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Управління праці та соціального захисту населення Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області, Полтавська обласна державна адміністрація про визнання рішення нечинним та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України про визнання рішення нечинним та зобов'язання вчинити дії.

В обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що відповідач, розглянувши документи ОСОБА_1, безпідставно відмовив останній у визначенні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з посиланням на те, що документи, які надані Полтавською обласною державною адміністрацією на розгляд Комісії, не підтверджують факт виконання робіт у зоні відчуження. Позивач зазначила, що факт виконання робіт в зоні відчуження підтверджено рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області та довідками.

У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, надавши суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та письмові заперечення проти позову, у яких просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що у наданні статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідачем відмовлено правомірно, в межах положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51, якою затверджений Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Відповідачем наголошено, що документи, які були представлені на розгляд Комісії для підтвердження ОСОБА_1 статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2А суперечать один - одному та не підтверджують факт виконання робіт у зоні відчуження.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Управління праці та соціального захисту населення Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області та Полтавська обласна державна адміністрація підтримали позовні вимоги в повному обсязі, зазначивши, що факт перебування ОСОБА_1 в зоні відчуження Чорнобильської АЕС і приймання участі в роботах по ліквідації наслідків аварії ЧАЕС в зоні відчуження в с. Копачах Чорнобильського району за період з 26 квітня 1986 року по 10 вересня 1986 року встановлений рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 02 грудня 1993 року, довідкою виконавчого комітету Недрянської сільської ради народних депутатів Бориспільського району Київської області від 11 листопада 1993 року № 336, довідкою Чорнобильської ЦРЛ від 10 вересня 1986 року № 356 та іншими документами, які містяться в матеріалах особової справи.

Колегія суддів, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як свідчать матеріали справи, Державною фінансовою інспекцією в Полтавській області відповідно до Плану контрольно-ревізійної роботи на IV квартал 2011 року та звернення першого заступника Голови правління Пенсійного фонду України Кравчука В.О. від 29 листопада 2011 року № 26602/02-02 проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності територіальних підрозділів Пенсійного фонду України в частині правильності призначення пенсії, допомог і компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та обґрунтованості видачі документів, що слугували підставою для призначення пенсії, допомог і компенсацій за період з 01 січня 2009 року по 01 грудня 2011 року.

В ході проведення ревізії встановлено, що за документами, які не в повному обсязі підтверджують факт участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, виявлено випадки надання громадянам статусу ліквідатора, в тому числі ОСОБА_1

На вимогу Державної фінансової інспекції в Полтавській області Полтавською обласною державною адміністрацією до Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України (далі Комісія) була направлена справа ОСОБА_1 (лист від 19 березня 2012 року № 01-24/781 - арк.с.133). На розгляд Комісії були надані наступні документи: пояснювальна записка, довідка виконавчого комітету Недрянської сільської ради народних депутатів Бориспільського району Київської області від 11 листопада 1993 року № 336, довідка Чорнобильської ЦРЛ від 10 вересня 1986 року № 356, подання про призначення пенсії від 20 березня 2006 року № 6, копія свідоцтва про укладення шлюбу, копія посвідчення 2А (перереєстроване) (арк.с. 133-138).

На підставі зазначених документів Комісією прийнято рішення від 29 травня 2012 року, оформлене протоколом № 47, відповідно до якого визнано безпідставною видачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС категорії 2, в зв'язку з не підтвердженням факту виконання робіт у зоні відчуження та вирішено вилучити посвідчення з повідомленням місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

09 січня 2013 року Департамент праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації листом № 05-252 повторно направив справу ОСОБА_1, де прохав підтвердити ОСОБА_1 статус учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС згідно постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51 (арк.с. 140).

В додаток до вказаного листа Департаментом були направлені додаткові документи по справі ОСОБА_1 (лист від 19 лютого 2013 року № 05-2022), а саме: копія рішення Решетилівського районного суду від Полтавської області від 02 грудня 1993 року, згідно якого встановлено, що ОСОБА_1 перебувала в зоні відчуження і приймала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в с. Копачі Чорнобильського району в період з 26 квітня 1986 року по 10 вересня 1986 року; копія сберкнижки на ім'я ОСОБА_1 (дівоче прізвище позивача), з якої заявниця 26 квітня 1986 року знімала заробітну плату, нараховану сільською радою, на балансі якої знаходився ФАП, в якому позивачка працювала в той час; пояснення ОСОБА_1 про виконання нею робіт, пов'язаних з аварією на ЧАЕС (арк.с. 141-145).

Після повторного розгляду справи ОСОБА_1 Комісія прийняла рішення від 19 вересня 2013 року, оформлене протоколом № 66, яким підтвердила рішення Комісії від 29 травня 2012 року № 47 про безпідставність видачі посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 (1) (арк.с. 139).

На підставі листа Департаменту праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації від 04 січня 2013 року № 05-188 (арк.с. 79) Управлінням праці та соціального захисту населення Решетилівської РДА вилучено посвідчення у гр. ОСОБА_1 та передане вилучене та списане посвідчення до відділу у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи Департаменту праці та соціального захисту населення, про що був складений акт від 30 січня 2013 року № 05-472 (арк.с. 78).

Не погоджуючись із рішенням Комісії, позивач звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи оцінку рішенню Комісії від 29 травня 2012 року, оформлене протоколом № 47, колегія суддів виходить з наступного.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28 лютого 1991 року, який створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення та спрямований на захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних з нею проблем медичного і соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території.

Відповідно до ст. 9, ст. 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків. Підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Пунктом 2 частини 1 статті 14 даного Закону передбачено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження:

- з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів;

- з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів;

- у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи;

- евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття);

- особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, - категорія 2.

Згідно із ч.1 ст.65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України.

Частиною 3 статті 65 вищезазначеного Закону передбачено, що посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Колегією суддів встановлено, що посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1 отримала ще в 1995 році серії НОМЕР_1 (категорія 2) (арк.с. 72).

Правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи на момент видачі посвідчення ОСОБА_1 регулювались "Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №501 від 25 серпня 1992 року.

Відповідно до п.2 вищевказаної постанови Інвалідам з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілим від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, віднесеним до категорії 1, а також учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 р. - незалежно від кількості робочих днів, з 1 липня до 31 грудня 1986 р. - не менше 5, а у 1987 році - не менше 14 календарних днів, віднесених до категорії 2, видаються посвідчення синього кольору, серія А.

Згідно із п. 10 постанови, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС посвідчення видаються на підставі одного з таких документів:

а) посвідчення про відрядження в зону відчуження;

б) військовий квиток і довідка командира військової частини про участь в ліквідації наслідків аварії в зоні відчуження;

в) довідка про підвищену оплату праці в зоні відчуження ( із зазначенням кількості днів і населеного пункту);

г) рішення суду про встановлення факту безпосередньої участі в будь-яких роботах за певний період, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження, в тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також у роботах на діючих пунктах санітарної обробки людей і дезактивації техніки.

Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 02 грудня 1993 року встановлений факт перебування ОСОБА_1 в зоні відчуження Чорнобильської АЕС і приймання участі в роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження в с. Копачах Чорнобильського району за період з 26 квітня 1986 року по 10 вересня 1986 року (арк.с. 144). Дане рішення набрало законної сили 12 грудня 1993 року.

На підставі зазначеного рішення райсуду позивачу 04 січня 1995 року, в порядку, визначеному Законом, діючим на момент винесення рішення суду, правомірно було видано посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році НОМЕР_2.

Порядок № 501 втратив чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року N 51, відповідно до якої затверджений новий "Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до п.п. 2, 10 Порядку № 51 посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.

Посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів:

а) посвідчення про відрядження в зону відчуження;

б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження;

в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).

Як було встановлено в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи, підставою для видачі посвідчення стали надані позивачем та третіми особами письмові докази, а саме: рішення Решетилівського районного суду від Полтавської області від 02 грудня 1993 року, згідно якого встановлено, що ОСОБА_1 перебувала в зоні відчуження і приймала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в с. Копачі Чорнобильського району в період з 26 квітня 1986 року по 10 вересня 1986 року; довідка Чорнобильської центральної районної лікарні від 10 вересня 1986 року № 356, відповідно до якої позивач працювала на посаді акушерки ФАП с. Копачі з 30 липня 1985 року по 10 вересня 1986 року та звільнена з посади в зв'язку з аварією на ЧАЕС та зміною місця проживання в Житомирську область (довідка надана замість трудової книжки за місцем вимоги); довідка виконавчого комітету Недрянської сільської ради Бориспільського району Київської області від 11 листопада 1993 року № 336, відповідно до якої ОСОБА_1 працювала в Копачівському ФАП на посаді акушерки та в період з 28 квітня 1986 року по 03 травня 1986 року приймала участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - займалася розноскою медпрепаратів населенню, евакуацією майна та документації, евакуацією населення та отримала додаткову заробітну плату в підвищеному розмірі в сумі 19 крб. 20 коп. з урахуванням коефіцієнта три; копія сберкнижки на ім'я ОСОБА_1 (дівоче прізвище), з якої заявниця 26 квітня 1986 року знімала заробітну плату, нараховану сільською радою, на балансі якої знаходився ФАП, в якому позивачка працювала в той час; довідка Недрянської сільської ради Баришівського району Київської області, відповідно до якої ОСОБА_1 згідно відомостей виплати заробітної плати за січень-квітень 1986 року дійсно працювала на посаді акушерки ФАП у с. Копачі Чорнобильського району Київської області, Копачівський ФАП знаходився на балансі Копачівської сільської ради, після аварії на ЧАЕС та евакуації всі документи Копачівської сільської ради були передані до Недрянської сільської ради Баришівського району Київської області.

Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 року N 106 "Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" затверджений Перелік населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок чорнобильської катастрофи, відповідно до якого вищезазначений населений пункт - с. Копачі віднесений до зони відчуження.

Вказані обставини та документи безпідставно не були взяті до уваги Комісією зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства праці та соціальної політики України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що відомості, зазначені в довідці Чорнобильської центральної районної лікарні від 10 вересня 1986 року № 356, відповідно до якої позивач працювала на посаді акушерки ФАП с. Копачі з 30 липня 1985 року по 10 вересня 1986 року та звільнена з посади в зв'язку з аварією на ЧАЕС та зміною місця проживання в Житомирську область (довідка надана замість трудової книжки за місцем вимоги), на яку посилалась Комісія при прийнятті рішення від 29 травня 2012 року про визнання безпідставним видачу позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2, підтверджуються рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 02 грудня 1993 року, яким встановлений факт участі позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за період з 26 квітня 1986 року по 10 вересня 1986 року. Дане рішення не скасоване.

Пунктом 12 Порядку № 51 визначено, що спірні питання визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, вирішуються комісією при Мінпраці, до складу якої, крім спеціалістів зазначеного Міністерства включаються спеціалісти МОЗ, МНС, Мінюсту, Міноборони, Держкомгідромету та Київської облдержадміністрації за поданням Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Рішення зазначених комісій є підставою для видачі посвідчень відповідної категорії.

Враховуючи письмові докази та пояснення сторін, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, прийнято оскаржуване рішення про безпідставність видачі ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2А, в зв'язку з чим позовні вимоги в частині визнання протиправним рішення Комісії підлягають задоволенню.

Проте, колегія суддів вважає необхідним зазначити, що визначений позивачем спосіб захисту як вимога "визнати нечинним рішення" є некоректною - такий спосіб захисту (вимога про визнання акта нечинним) може стосуватись лише нормативно-правового акта, який набуває статусу нечинного, якщо інше не встановлено законом або не зазначено судом, з дати набрання відповідним рішенням законної сили. Індивідуального ж акту може стосуватися вимога про визнання протиправним (недійсним, скасування). У такому разі протиправність (недійсність, скасування) індивідуального акта виникає, у разі набрання рішенням суду законної сили, з моменту його прийняття.

Зважаючи на вищевикладене, оспорюване рішення від 29 травня 2012 року, оформлене протоколом № 47, є правовим актом індивідуальної дії, який відповідно до повноважень суду, встановлених частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вийти за межі позовних вимог: визнати протиправним та скасувати рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України від 29 травня 2012 року, оформлене протоколом № 47.

Задовольняючи позов в частині визнання протиправним та скасування рішення Комісії, колегія суддів відмовляє в задоволенні позову в частині зобов'язання відповідача прийняти рішення про видачу позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, оскільки не має прав перебирати на себе функції органів державної влади, на які законами України покладені певні обов'язки та надані повноваження, які віднесені до виключної компетенції такого суб'єкта.

Разом з тим, відповідно до ч.2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи вказане, колегія суддів дійшла до висновку про зобов'язання відповідача переглянути питання щодо визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відносно ОСОБА_1 з урахуванням документів, направлених Департаментом праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації на розгляд Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України листами від 19 березня 2012 року № 01-24/781 та від 19 лютого 2013 року № 05-2022.

Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно із статтею 86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Приписами статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшла висновку, що позовні вимоги підтверджені матеріалами справи та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Управління праці та соціального захисту населення Решетилівської районної державної адміністрації Полтавської області, Полтавська обласна державна адміністрація про визнання рішення нечинним та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України від 29 травня 2012 року, оформлене протоколом № 47 в частині визнання безпідставним видачу ОСОБА_1 посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 та вилучення посвідчення з повідомленням місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування.

Зобов'язати Комісію зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України переглянути питання щодо визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відносно ОСОБА_1 з урахуванням документів, направлених Департаментом праці та соціального захисту населення Полтавської обласної державної адміністрації на розгляд Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України листами від 19 березня 2012 року № 01-24/781 та від 19 лютого 2013 року № 05-2022.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Комісії зі спірних питань визначення статусу осіб, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС Міністерства соціальної політики України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 17 (сімнадцять) грн. 20 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 19 грудня 2013 року.

Головуючий суддя А.О. Чеснокова суддя суддя О.О. Кукоба О.В. Гіглава