Вирок № 36182710, 19.12.2013, Святошинський районний суд міста Києва

Святошинський районний суд м. Києва

ун. № 759/9711/13-к

пр. № 1-кп/759/372/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі колегії:

головуючого судді Жмудь В.О.,

суддів Бандури І.С., Ясельського А.М.,

за участю секретаря Липовенко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження № 12012110080000235 стосовно обвинувачених:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Києва, українки, громадянки України, номер картки фізичної особи - платника податків невідомий, яка здобула середню освіту, не працює, не заміжня, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_5, раніше не судима,

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185; ч. 3 ст. 187 КК України,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки м. Києва, українки, громадянки України, номер картки фізичної особи - платника податків невідомий, яка здобула середню освіту, не працює, не заміжня, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_6, раніше судима:

- 07.04.2004 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік, згідно із ст.ст. 75, 76 КК України звільна від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік;

- 15.06.2005 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 185, ст.ст. 304, 70, 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 1 місяць, -

у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185; ч. 3 ст. 187 КК України,

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, номер картки фізичної особи - платника податків невідомий, який здобув неповну середню освіту, не працює, не одружений, має двох малолітніх дітей, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_7, раніше судимий:

- 26.05.1998 Радянським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 140 КК України в ред. 1960 року до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з конфіскацією майна;

- 25.09.2001 Радянським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 186, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці;

- 16.08.2006 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця с. Шпитьки Києво-Святошинського району Київської області, українця, громадянина України, номер картки фізичної особи - платника податків невідомий, який здобув неповну середню освіту, не працює, не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_8, раніше судимий:

- 06.05.2003 Києво-Святошинським районним судом Київської області за ч. 3 ст. 185; ч. 4 ст. 185; ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років;

- 04.07.2008 Святошинським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,

сторони кримінального провадження: прокурор - Швець Т.О., обвинувачені - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, захисники - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, інші учасники провадження: потерпілий - ОСОБА_11, представник потерпілого - ОСОБА_12, -

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачена ОСОБА_1 разом з обвинуваченою ОСОБА_2 04.11.2012 в період часу з 17 год. 00 хв. до 23 год. 00 хв., перебуваючи за місцем проживання свого знайомого ОСОБА_11, в квартирі АДРЕСА_1, разом з останнім розпивали спиртні напої. В подальшому ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та продовжуючи знаходитись у вищевказаній квартирі, вирішили таємно викрасти майно ОСОБА_11, вступивши таким чином, між собою в попередню злочинну змову.

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_1, діючи узгоджено з ОСОБА_2 та скориставшись тим, що ОСОБА_11 після вживання спиртних напоїв заснув на кухні і, пересвідчившись в тому, що за їх діями ніхто не спостерігає, зайшли в до житлової кімнати даної квартири, де побачили на столі монітор «Самсунг», ціною 800 грн, який таємно викрали. Після чого, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з місця вчинення злочину втекли, розпорядившись в подальшому викраденим майном на власний розсуд.

Крім того, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 05.11.2012 в період часу з 22 год. 00 хв. по 01 год. 00 хв. 06.11.2012, знаходячись біля кафе «Оазис» на території ринку «Елерон», що розташований по вул. Симиренка, 5 в м. Києві, разом зі своїми знайомими ОСОБА_4, ОСОБА_3 та особою, стосовно якої матеріали виділені в окреме провадження, вживали спиртні напої. Під час вживання спиртних напоїв ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, розповіла ОСОБА_2, ОСОБА_4 ОСОБА_3 та особі, стосовно якої матеріали виділені в окреме провадження, про те що за місцем мешкання ОСОБА_11, в квартирі АДРЕСА_1, знаходяться цінні речі та запропонувала останнім незаконно ним заволодіти. На дану пропозицію ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та особа, стосовно якої матеріали виділені в окреме провадження, погодились вступивши тим самим з ОСОБА_1 в попередню злочинну змову.

З метою виконання свого злочинного умислу, ОСОБА_1 спільно ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та особою, стосовно якої матеріали виділені в окреме провадження, розробили спільний план вчинення незаконного заволодіння майном ОСОБА_11, суть якого полягала в тому, що ОСОБА_1 подзвонить в домофон та вхідні двері квартири АДРЕСА_1 і коли ОСОБА_11 відкриє двері, то ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та особа, стосовно якої матеріали виділені в окреме провадження, із застосуванням фізичного насильства проникнуть до вказаної квартири і, зв'язавши власника даної квартири - ОСОБА_11, заволодіють майном останнього.

Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1 06.11.2012 приблизно о 03 год. 40 хв. разом із ОСОБА_2, діючи згідно розробленого плану подзвонили в домофон квартири АДРЕСА_1 і, користуючись довірою ОСОБА_11, сказали, що принесли монітор «Самсунг», який викрали напередодні. Тим часом ОСОБА_4, ОСОБА_3 та особа, стосовно якої матеріали виділені в окреме провадження, стояли осторонь та спостерігали за навколишньою обстановкою.

У цей час ОСОБА_11, який знаходився за місцем свого проживання, нічого не підозрюючи, почувши дзвінок в домофон та поспілкувавшись з ОСОБА_1 та ОСОБА_2, сприйняв поведінку останніх як реальність та відкрив вхідні двері під'їзду. Після цього, ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та особою, стосовно якої матеріали виділені в окреме провадження, діючи згідно розробленого плану вчинення злочину, піднялись на дев'ятий поверх вказаного будинку, де розташована квартира АДРЕСА_1, в якій проживає ОСОБА_11

Продовжуючи далі свої злочинні дії, направлені на незаконне заволодіння майном ОСОБА_11, ОСОБА_1, діючи узгоджено з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та особою, стосовно якої матеріали виділені в окреме провадження, подзвонила у вхідні двері квартири АДРЕСА_1, в якій проживає ОСОБА_11, а коли останній відкрив двері, то ОСОБА_3, діючи узгоджено з іншими особами, застосовуючи фізичне насильство, використовуючи предмет, який має сльозогінні властивості, приснув ним в обличчя ОСОБА_11, тим самим подолав опір останнього.

Реалізуючи свій злочинний умисел направлений на незаконне заволодіння чужим майном ОСОБА_1, діючи згідно заздалегідь розробленого плану, разом з ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та особою, стосовно якої матеріали виділені в окреме провадження, проникли у квартиру АДРЕСА_1, при цьому останні троє, стали наносити численні удари руками та ногами по різних частинах тіла ОСОБА_11 з метою подолання опору останнього. Продовжуючи далі свої злочинні дії направлені на подолання опору власника даної квартири ОСОБА_11, ОСОБА_4, ОСОБА_3 та особа, стосовно якої матеріали виділені в окреме провадження, зв'язали йому руки та ноги, після чого, застосовуючи до ОСОБА_11, фізичне насильство небезпечне для життя чи здоров'я, умисно стали наносити останньому удари руками та ногами по різних частинах тіла, заподіявши сильний фізичний біль, а потім ОСОБА_4, діючи узгоджено з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та особою, стосовно якої матеріали виділені в окреме провадження, увімкнув праску та став наносити нею ушкодження ОСОБА_11, прикладаючи її до тіла останнього.

Тим часом, ОСОБА_1 та ОСОБА_2, діючи узгоджено з ОСОБА_4, ОСОБА_3 та особою, стосовно якої матеріали виділені в окреме провадження, реалізуючи свій злочинний умисел направлений на заволодіння чужим майном та оберненням його на свою користь і особистого збагачення, обшукали квартиру та заволоділи: супутниковим тюнером «АВ ІРВОХ 9000НD», ціною 5000 грн; системним блоком до комп'ютера, ціною 2000 грн; чоловічою курткою, ціною 600 грн; чоловічою дублянкою, ціною 800 грн; мобільним телефоном «Самсунг GT-EI 080W», ціною 700 грн; звуковою колонкою, ціною 80 грн; DVD-плеєром «Wokster», ціною 800 грн; пилососом «Філіпс», ціною 700 грн, а всього на загальну суму 10680 грн.

Заволодівши вказаним майном ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2,ОСОБА_4, ОСОБА_3 та особою, стосовно якої матеріали виділені в окреме провадження, з місця скоєння злочину втекли, розпорядившись викраденим майном на свій розсуд.

Згідно із висновком судово-медичної експертизи № 7/Е від 14.01.2013 у ОСОБА_11 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: закритої травми грудної клітки - перелому 10, 11 ребер справа по лопатковій лінії зі зміщенням уламків, ушкодженням парієтальної плеври у заднє-нижньому вигляді, з явищами правостороннього пневматораксу, підшкірної емфіземи справа, що відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості (за критерієм тривалості розладу здоров'я); опіку 2-3 Б ступеня правої половини грудної клітки у розмірі 3,5% поверхні тіла; множинних саден обличчя, які відноситься до легких тілесних ушкоджень, (за критерієм тривалості розладу здоров'я).

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину в інкримінованих їй складах злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185; ч. 3 ст. 187 КК України, визнала частково, цивільні позови не визнала та показала, що 04.11.2012 у вечірній час вона разом із ОСОБА_2 перебували у гостях у ОСОБА_11 та вживали спиртні напої. Після того, як ОСОБА_11 заснув, вони зайшли до кімнати, де побачили на столі монітор «Самсунг», який викрали. На наступний день вона дізналася, що ОСОБА_11 приходив до її бабусі та просив повернути монітор, в противному випадку він звернеться із заявою до правоохоронних органів. Цього ж дня, 05.11.2012, у вечірній час вона разом із ОСОБА_2 зустрілися зі своїми знайомими ОСОБА_4 та ОСОБА_3, з якими вживали спиртні напої та під час вживання яких вона повідомила останнім про те, що вона та ОСОБА_2 викрали монітор у ОСОБА_11 і він має намір звернутися до правоохоронних органів. Після цього, вони вирішили піти до ОСОБА_11 та поговори з ним про те, що він не звертався до правоохоронних органів. Коли вони підійшли до під'їзду будинку, де проживає ОСОБА_11, вона подзвонила у домофон та сказала останньому, що принесла монітор і попросила відкрити двері, на що ОСОБА_11 погодився. Коли вони піднялися до квартири і ОСОБА_11 відкрив двері, то ОСОБА_4 приснув ОСОБА_11 в обличчя газом, заштовхнув її та ОСОБА_2 у квартиру, а саме на кухню, після цього хлопці почали бити ОСОБА_11, а вони продовжували знаходитися на кухні. Пізніше ОСОБА_4 сказав їй та ОСОБА_2 взяти пакет з речами та йти з квартири, що вони і зробила. Даний пакет вона залишила біля під'їзду та пішла додому, інших речей вони з квартири не виносили. Також показала, що ніякої попередньої змови у них не було, жодних насильницьких дій вона не вчиняла, у квартиру до ОСОБА_11 вони прийшли в чотирьох, інших осіб не було.

Допитана в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 свою вину в інкримінованих їй складах злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185; ч. 3 ст. 187 КК України, визнала частково, а цивільні позови не визнала та показала, що 04.11.2012 у вечірній час вона разом із ОСОБА_1 перебували у гостях у ОСОБА_11 та вживали спиртні напої. Після того, як ОСОБА_11 заснув, вони зайшли до кімнати, де побачили на столі монітор «Самсунг», який викрали. На наступний день вона дізналася, що ОСОБА_11 приходив до бабусі ОСОБА_1 та просив повернути монітор, в противному випадку він звернеться із заявою до правоохоронних органів. Цього ж дня, 05.11.2012, у вечірній час вона разом із ОСОБА_1 зустрілися зі своїми знайомими ОСОБА_4 та ОСОБА_3, з якими вживали спиртні напої та під час вживання яких ОСОБА_1 повідомила останнім про те, що вона та ОСОБА_2 викрали монітор у ОСОБА_11 і він має намір звернутися до правоохоронних органів. Після цього, вони вирішили піти до ОСОБА_11 та поговори з ним про те, що він не звертався до правоохоронних органів. Коли вони підійшли до під'їзду будинку, де проживає ОСОБА_11, ОСОБА_1 подзвонила у домофон та сказала останньому, що принесла монітор і попросила відкрити двері, на що ОСОБА_11 погодився. Коли вони піднялися до квартири і ОСОБА_11 відкрив двері, то ОСОБА_4 приснув ОСОБА_11 в обличчя газом, заштовхнув її та ОСОБА_1 у квартиру, а саме на кухню, після цього хлопці почали бити ОСОБА_11, а вони продовжували знаходитися на кухні. Пізніше ОСОБА_4 сказав їй та ОСОБА_1 взяти пакет з речами та йти з квартири, що вони і зробили. Даний пакет вона залишила біля під'їзду та пішла додому, інших речей вони з квартири не виносили. Також показала, що ніякої попередньої змови у них не було, жодних насильницьких дій вона не вчиняла, у квартиру до ОСОБА_11 вони прийшли в чотирьох, інших осіб не було.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому складі злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, визнав частково, а цивільні позови не визнав, та показав, що він 05.11.2012 у вечірній час перебував із ОСОБА_4 та ще однією особою, прізвища якої не пам'ятає, біля кафе «Оазис», де зустрілися із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Під час розмови з останніми вони дізналися, що ОСОБА_11 має намір звернутися із заявою до правоохоронних органів з приводу викрадення у нього ОСОБА_1 та ОСОБА_2 монітору. Після цього, ОСОБА_4 запропонував всім піти до ОСОБА_11 та вговорити його не звертатися до правоохоронних органів, на що всі погодилися. Коли вони підійшли до під'їзду будинку, де проживає ОСОБА_11, ОСОБА_1 подзвонила в домофон і сказала, що принесла монітор, після чого ОСОБА_11 відкрив двері. Після цього, вони піднялися до квартири, де проживає ОСОБА_11 Дівчата стояли попереду, а вони - позаду. Коли ОСОБА_11 відкрив двері, то ОСОБА_4 приснув йому в обличчя газом, після чого він упав, після цього дівчат заштовхали на кухню, а ОСОБА_11 ОСОБА_4 заштовхав у кімнату квартири. Коли він побачив, що відбувається у квартирі, то одразу пішов. Також показав, що коли приїхали працівники міліції, то він стояв біля під'їзду та курив. Також показав, що ніякої попередньої змови у них не було, жодних насильницьких дій він щодо ОСОБА_11 не вчиняв, речей потерпілого не виносив. Він допомагав ОСОБА_11 підвестися, коли той упав у коридорі квартири.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому складі злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, визнав повністю, підтвердив обставини вчинення ним злочину, вказавши на час, місце, спосіб і мету його вчинення, а також частково (в частині відшкодування матеріальної шкоди) визнав цивільні позови, та показав, що він 05.11.2012 у вечірній час перебував із ОСОБА_3 біля кафе «Оазис», де зустрілися із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Під час розмови з останніми він дізнався, що ОСОБА_11 має намір звернутися із заявою до правоохоронних органів з приводу викрадення у нього ОСОБА_1 та ОСОБА_2 монітору. Після цього, він запропонував всім піти до ОСОБА_11 та вговорити його не звертатися до правоохоронних органів, на що всі погодилися. Коли вони підійшли до під'їзду будинку, де проживає ОСОБА_11, то ОСОБА_1 подзвонила в домофон і сказала, що принесла монітор, після чого ОСОБА_11 відкрив двері. Після цього, вони піднялися до квартири, де проживає ОСОБА_11 Дівчата стояли попереду, а вони - позаду. Коли ОСОБА_11 відкрив двері, то він приснув йому в обличчя газом, після чого він упав, дівчат він заштовхав на кухню, а сам, накинувши ОСОБА_11 на голову светр, почав наносити йому удари. Потім заштовхав його у кімнату, де продовжував бити. Також у кімнаті включив праску, після того як вона нагрілась став прикладати її до грудей ОСОБА_11, наносячи при цьому опіки. Після цього, він зібрав речі, які в два рази виніс із квартири, спочатку до ліфту, а потім із під'їзду. Після того, як біля під'їзду побачив працівників міліції, втік, залишивши при цьому всі речі. Також показав, що попередньої змови у них не було, всі насильницькі дії щодо ОСОБА_11 він вчиняв сам, ОСОБА_3 в цей час у квартирі не було. Дівчат лише попросив винести пакет із речами, які зібрав сам.

Незважаючи на те, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованих їм злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185; ч. 3 ст. 187 КК України, визнали частково, обвинувачений ОСОБА_3, свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, визнав частково, а обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, визнав повністю, їх вина підтверджується:

- показаннями потерпілого ОСОБА_11, який в судовому засіданні показав, що 04.11.2012 у вечірній час він разом із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували за місцем його проживання (АДРЕСА_1) та вживали спиртні напої, після вживання яких він заснув у кухні, а коли прокинувся, то побачив відсутність монітору «Самсунг», який викрали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 З метою повернення монітору назад, він пішов до місяця проживання ОСОБА_1 та повідомив її бабусю про вказані події і попросив повернути монітор, у противному разі він звернення із заявою до правоохоронних органів. Після цього, 06.11.2012 приблизно о 04 год. 00 хв. до нього в домофон зателефонувала ОСОБА_1 та повідомила, що вона принесла монітор та попросила відкрити двері, на що він погодився. Коли він відкрив квартири, то йому в обличчя приснули газом, після цього його почали бити, він упав, йому на голову накинули светр та затягли у кімнату, де зв'язали та продовжували бити та вимагати гроші і банківську картку. Коли він сказав, що грошей і банківської картки у нього немає, то його почали питати за допомогою гарячої праски. Дівчата в цей час були у кухні. Потім дівчата запитали у ОСОБА_4 що робити, на що він відповів, щоб не називали по іменах і наказував виносити речі. Також показав, що напад на нього здійснили ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, чи був іще хтось він не бачив, оскільки спочатку йому приснули в обличчя газом, а потім накинули на голову светр. Просив задовольнити цивільний позов у повному обсязі та стягнути солідарно із ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 9917 грн 65 коп., моральну шкоду в розмірі 300000 грн 00 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 5000 грн 00 коп., а також стягнути солідарно із ОСОБА_1 та ОСОБА_2 матеріальну шкоду 7550 грн;

- протоколами огляду місця події від 06.11.2012, плани схем та фототаблиці до даних протоколів, згідно з якими встановлено місце вчинення злочину обвинуваченими (т. 1 а.с. 132-148);

- протоколом огляду та вилучення від 06.11.2012, згідно з яким вилучено у ОСОБА_3 футболку та джинси з плямами бурого кольору(т. 1 а.с. 149);

- протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 06.11.2012, згідно з яким потерпілий ОСОБА_11 впізнав обвинуваченого ОСОБА_3, як особу, яка вчинила стосовно нього напад (т. 1 а.с. 150-151);

- висновком експерта № 7/Е від 14.01.2013, згідно з яким у ОСОБА_11 виявлені тілесні ушкодження середнього та легкого ступеню тяжкості (т. 1 а.с. 154-158);

- протоколом відтворення обстановки і обставин події із застосуванням технічних засобів за участю ОСОБА_3 від 07.11.2012 та фототаблицю до даного протоколу, згідно з яким останній розказав і показав як він вчиняв злочин стосовно потерпілого ОСОБА_11 (т. 1 а.с. 171-180);

- протокол відтворення обстановки і обставин події із застосуванням технічних засобів за участю ОСОБА_2 від 09.11.2012 та фототаблицю до даного протоколу, згідно з яким остання розказала і показала як вона вчиняла злочин стосовно потерпілого ОСОБА_11 (т. 1 а.с. 199-206);

- протоколом відтворення обстановки і обставин події із застосуванням технічних засобів за участю ОСОБА_1 від 09.11.2012 та фототаблицю до даного протоколу, згідно з яким остання розказала і показала як вона вчиняла злочин стосовно потерпілого ОСОБА_11 (т. 1 а.с. 227-233);

- протокол проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_11 та ОСОБА_4 від 28.11.2012 та фототаблицю до даного протоколу, згідно з яким останній розказав і показав як він вчиняв злочин стосовно потерпілого ОСОБА_11 (т. 2 а.с. 2-13);

- висновком експерта № 12 від 14.01.2013 та додаток до нього, згідно з яким на джинсових штанах вилучених у ОСОБА_3 виявлені сліди крові, що не виключає її походження від потерпілого ОСОБА_11 (т. 2 а.с. 51-55);

- висновком експерта № 1 від 14.01.2013, згідно з яким на електричній прасці виявлено кров та мікрофрагменти тканини людини, що не виключає їх походження від потерпілого ОСОБА_11 (т. 2 а.с. 59А-63).

Аналізуючи зібрані матеріали в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в інкримінованих їм злочинах повністю доведена.

При цьому, показання обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про те, що між ними не було попередньої змови, а також показання ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про те, що вони не вчиняли насильницьких дій щодо потерпілого ОСОБА_11 та не виносили належні йому речі, суд вважає недоведеними у судовому засіданні і розцінює, як бажання обвинувачених уникнути відповідальності, оскільки вони повністю спростовуються дослідженими матеріалами кримінального провадження, показаннями потерпілого, а також узгодженістю їх дій для досягнення кінцевої мети - заволодіння майном потерпілого ОСОБА_11

Такі показання обвинувачених, на думку суду, викликані їх бажанням пом'якшити, а, при можливості уникнути відповідальності за вчинене.

Також показання обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про те, що крім них у квартирі потерпілого ОСОБА_11 не було інших осіб, спростовуються показаннями потерпілого ОСОБА_11 та обвинуваченого ОСОБА_3, які в судовому засіданні підтвердили факт перебування у квартирі потерпілого ОСОБА_11 особи, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження.

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 185; ч. 3 ст. 187 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб; напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, кваліфіковано вірно.

Дії обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч. 3 ст. 187 КК України як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло, кваліфіковано вірно.

Відповідно до ст.ст. 66 КК України обставин, які пом'якшують покарання обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, судом не встановлено.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4, є щире каяття.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжує покарання обвинувачених, є вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_1 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує характер і ступінь тяжкості вчинених нею злочинів, які згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості (ч. 2 ст. 185 КК України) та особливо тяжким злочином (ч. 3 ст. 187 КК України); відсутність обставин, які пом'якшують її покарання, та наявність обставин, які обтяжують її покарання; дані про особу обвинуваченої, а саме, те, що вона не заміжня, не працює, має постійне місце проживання, за яким характеризується посередньо, за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, також за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судима, та вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_1 покарання за ч. 2 ст. 185; ч. 3 ст. 187 КК України в межах санкцій даних статей, із застосуванням положень ст. 70 КК України, - у виді позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить їй на праві власності, оскільки, на думку суду, її виправлення і перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_2 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує характер і ступінь тяжкості вчинених нею злочинів, які згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості (ч. 2 ст. 185 КК України) та особливо тяжким злочином (ч. 3 ст. 187 КК України); відсутність обставин, які пом'якшують її покарання, та наявність обставин, які обтяжують її покарання; дані про особу обвинуваченої, а саме, те, що вона не заміжня, не працює, має постійне місце проживання, за яким характеризується посередньо, за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, також за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, раніше судима за корисливі злочини, та вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_2 покарання за ч. 2 ст. 185; ч. 3 ст. 187 КК України в межах санкцій даних статей, із застосуванням положень ст. 70 КК України, - у виді позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить їй на праві власності, оскільки, на думку суду, її виправлення і перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_3 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно із ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином (ч. 3 ст. 187 КК України); відсутність обставин, які пом'якшують його покарання, та наявність обставин, які обтяжують його покарання; дані про особу обвинуваченого, а саме, те, що він не одружений, не працює, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, також за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, має двох малолітніх дітей, раніше судимий за корисливі злочини, та вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за ч. 3 ст. 187 КК України в межах санкції даної статті, а саме у виді позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності, оскільки, на думку суду, його виправлення і перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно із ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином (ч. 3 ст. 187 КК України); наявність обставин, які пом'якшують та обтяжують його покарання; дані про особу обвинуваченого, а саме, те, що він не одружений, не працює, має постійне місце проживання, за яким характеризується посередньо, за даними облікової документації під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, також за даними наявної документації на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, раніше неодноразово судимий за корисливі злочини, та вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ч. 3 ст. 187 КК України в межах санкції даної статті, а саме у виді позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності, оскільки, на думку суду, його виправлення і перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства.

У даному кримінальному провадженню заявлено цивільні позови Київською міською клінічною лікарнею № 17 на суму 2344 грн 79 коп. та представником потерпілого ОСОБА_12 в інтересах потерпілого ОСОБА_11 про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 17467 грн 65 коп. та моральної шкоди в розмірі 300 000 грн, а також стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 5000 грн.

Розглядаючи вказані цивільні позови, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, в КПК не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Відповідно до положень ст. 1167 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з дослідженими в судовому засіданні фіскальними чеками, потерпілий ОСОБА_11 поніс витрати на придбання ліків у зв'язку із отриманими тілесними ушкодженнями на загальну суму 778 грн 88 коп., відтак витрати на вказану суму суд визнає документально підтверджені, а цивільний позов про їх відшкодування таким, що підлягає задоволенню.

Також підлягає відшкодуванню матеріальна шкода, завдана потерпілому, в розмірі 14746 грн 00 коп.

Водночас, витрати потерпілого на придбання ліків на суму 1526 грн 57 коп. документально не підтверджені, а відтак, цивільний позов на вказану суму задоволенню не підлягає.

Також не підлягає задоволенню цивільний позов на суму 416 грн 20 коп., оскільки під час судового розгляду встановлено, що вказані кошти обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повернули потерпілому ОСОБА_11

Відповідно до положень ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої.

Згідно із ч. 1 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

При цьому, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи наведене, залежно від характеру вчинених злочинів, ступеня вини обвинувачених, глибини фізичних та душевних страждань потерпілого у зв'язку із завданими травмами, порушенням життєвих зв'язків, а також з урахуванням вимог розумності та справедливості, суд вважає необхідним стягнути солідарно з обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 в рахунок відшкодування моральної шкоди на користь потерпілого ОСОБА_11 80 000 грн.

Також суд вважає необхідним задовольнити цивільний позов потерпілого в частині відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 5000 грн, оскільки такі витрати підтверджуються матеріалами кримінального провадження.

Крім цього, суд вважає необхідним задовольнити в повному обсязі цивільний позов, заявлений Київською міською клінічною лікарнею № 17, та стягнути солідарно з обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 2344 грн 79 коп.

Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ч. 9 ст. 100 КПК України (т. 2. 56, 64, 81).

Також суд вважає необхідним стягнути солідарно із ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 судові витрати за проведення експертизи, що підтверджується розрахунком її вартості (т. 2 а.с. 34).

Враховуючи викладене та керуючись ч. 9 ст. 100, ст.ст. 122, 128, 129, ст.ст. 369-371, 373, 374, 376, 377 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185; ч. 3 ст. 187 КК України, і призначити їй покарання за:

- ч. 2 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

- ч. 3 ст. 187 КК України - у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з конфіскацією всього майна, яке належить їй на праві власності.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з конфіскацією всього майна, яке належить їй на праві власності.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 обчислювати з 09.11.2012, тобто з дня її затримання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області.

ОСОБА_2 визнати винуватою у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185; ч. 3 ст. 187 КК України, і призначити їй покарання за:

- ч. 2 ст. 185 КК України - у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

- ч. 3 ст. 187 КК України - у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з конфіскацією всього майна, яке належить їй на праві власності.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначити ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з конфіскацією всього майна, яке належить їй на праві власності.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з 09.11.2012, тобто з дня її затримання.

Запобіжний захід ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 8 (вісім) років 6 (шість) місяців з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з 06.11.2012, тобто з дня його затримання.

Запобіжний захід ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчислювати з 27.11.2012, тобто з дня його затримання.

Запобіжний захід ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою в Київському СІЗО № 13 Управління державної пенітенціарної служби України в м. Києві та Київській області.

Цивільний позов Київської міської клінічної лікарні № 17 задовольнити повністю.

Стягнути солідарно із ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Київської міської клінічної лікарні № 17 (р/р 35423005001329 в ГУДСКУ в м. Києві, код 820019, ЄДРПОУ 03319759) 2344 (дві тисячі триста сорок чотири) гривні 79 коп.

Цивільний позов ОСОБА_11 задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_11 в рахунок відшкодування матеріальних збитків 7612 (сім тисяч шістсот дванадцять) гривень 20 коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень 00 коп. та в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу - 5000 (п'ять тисяч) гривень.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_11 в рахунок відшкодування матеріальних збитків 7133 (сім тисяч сто тридцять три) гривні 80 коп.

Речові докази по справі:

- джинсові штани блакитного кольору, які вилучені у ОСОБА_3 та зберігаються у камері схову речових доказів Святошинського РУ ГУ МВС України, - знищити;

- праску, яка вилучена в ході огляду місця події 06.11.2012 з квартири АДРЕСА_1 та зберігаються у камері схову речових доказів Святошинського РУ ГУ МВС України, - повернути належному володільцю - ОСОБА_11;

- телевізор «Samsung», клавіатуру «Microsoft», клавіатуру «Sven», мікрохвильову піч «LG», три чоловічі светри, чоловічу куртку, чоловічий портфель, викрутку, ножиці для обробки кабелю та з тіпсами для кабелів, будівельний ніж, пінцет, тестер для вимірювання напруги, пластикові зажими в кількості вісім штук, полімерний пакетик, в якому знаходяться гнізда до комп'ютерної техніки, шлейф та кліпси до кабелю, паяльник, які передані під зберігальну розписку ОСОБА_11, - залишити у належного володільця - ОСОБА_11

На підставі ч. 2 ст. 122 КПК України стягнути солідарно із ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на відшкодування судових витрат за проведення експертизи, залученими стороною обвинувачення експертами спеціалізованої державної установи, 392 (триста дев'яносто дві) гривні 00 коп.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляції через Святошинський районний суд м. Києва протягом тридцяти діб з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддя: В.О. Жмудь

Судді: І.С. Бандура

А.М. Ясельський