Ухвала суду № 36181163, 19.12.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 358/1420/13-ц Головуючий у І інстанції Якутюк В.С.Провадження № 22-ц/780/6935/13 Доповідач у 2 інстанції АнтоненкоКатегорія 29 19.12.2013

УХВАЛА

Іменем України

17 грудня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді - Антоненко В.І.,

суддів: Касьяненко Л.І., Гуля В.В.,

за участю секретаря: Ромашини І.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Богуславського районного суду Київської області від 30 жовтня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні частиною житлового будинку, відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів

в с т а н о в и л а :

У серпні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні частиною житлового будинку, відшкодування матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що він є власником ? частини (а саме: квартири № 1) у житловому будинку АДРЕСА_1 з 1995 року. У вказаній квартирі позивач був зареєстрований та проживав разом з колишньою дружиною ОСОБА_2 та двома дітьми: сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Однак з червня 2012 року відповідачі перестала впускати позивача в його ж квартиру та заборонили йому користуватися господарськими спорудами і присадибною ділянкою. Згодом відповідачі замінили вхідні двері в квартиру та замки. На даний час позивач змушений орендувати інше житло. У зв'язку з викладеним позивач просив усунути перешкоди у користуванні квартирою № 1 в житловому будинку АДРЕСА_1 та стягнути з відповідачів на його користь 3 тисячі гривень матеріальної шкоди, 2 тисячі гривень моральної шкоди.

Рішенням Богуславського районного суду від 30 жовтня 2013 року позов залишено без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення його позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

По справі встановлено, що 19 липня 1995 року ОСОБА_6 (мати позивача) подарувала йому ? частину житлового будинку АДРЕСА_1 з господарськими будівлями (а. с. 5-6). У подарованій частині будинку зареєстровані та проживали позивач із своєю сім»ю: дружиною ОСОБА_2 та двома дітьми: сином ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2. Крім того з матеріалів справи вбачається, що між сторонами склалися неприязні стосунки, які тривають і на даний час (а. с. 8-14). 17 липня 2012 року шлюб між позивачем та ОСОБА_2 було розірвано (а. с. 16). 01 січня 2013 року позивач уклав з ОСОБА_7 (сестрою) договір оренди квартири № 2 житлового будинку АДРЕСА_1 (а. с. 18-19).

Ухвалюючи рішення про залишення позову без задоволення, суд обгрунтовано виходив з положень ст. ст. 334, 368-369, 1166-1167 ЦК України, та прийшов до правильного висновку проте, що позивач не надав належних та допустимих доказів того, що відповідачі навмисно не допускають його користуватися разом з ними спірною квартирою.

Відповідно до положень ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб у спосіб визначений законами України.

Посилаючись на те, що його не пускають у спірне жиле приміщення, позивач разом з тим позову про вселення у це жиле приміщення не заявляв, а пред»явивши позовні вимоги про усунення перешкод у користуванні спірним жилим приміщенням, позивач не надав доказів того, що такі перешкоди йому чинять відповідачі.

Разом з тим з пояснень сторін у судовому засіданні вбачається, що позивач залишив спірне жиле приміщення добровільно у 2012 році у зв»язку з припиненням шлюбно-сімейних відносин з відповідачкою ОСОБА_2 З того часу позивач у належній йому частині будинку не проживає, появляється тільки періодично, влаштовуючи сварки з викликом міліції.

Доказів того, що відповідачі чинять позивачу перешкоди у користуванні спірною частиною будинку, по справі не здобуто, оскільки з листопада 2012 року по подання до суду даної позовної заяви у серпні 2013 року позивач не вчинив жодних дій, спрямованих на вселення у спірне жиле приміщення.

За таких обставин суд прийшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Докази та обставини, на які посилається апелянт у апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Богуславського районного суду Київської області від 30 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів..

Головуючий

Судді: