Ухвала суду № 36181004, 19.12.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/5404/13-ц Головуючий у І інстанції Линник В.Я.Провадження № 22-ц/780/5831/13 Доповідач у 2 інстанції ПриходькоКатегорія 1 19.12.2013

УХВАЛА

Іменем України

18 грудня 2013 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого: Приходька К.П.,

суддів: Голуб С.А., Таргоній Д.О.,

при секретарі: Дмитренко Ю.О.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 28 серпня 2013 року за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» про визнання права власності,-

встановила:

позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтовував тим, що 08.02.2011р. між ним та TOB «Аверс-Сіті» було укладено договір купівлі-продажу майнових прав №51/1 ИП, згідно якого відповідач продає, а він купує майнові права на об»єкт нерухомості - складову та невід»ємну частину об»єкту капітального будівництва, яка виражена у вигляді однокімнатної квартири АДРЕСА_1

Відповідно до п.1.4 договору він набуває право власності на квартиру після введенні об'єкту капітального будівництва в експлуатацію та оформлення відповідних правовстановлюючих документів.

Статтею 3 договору встановлено, що майнові права на об»єкт нерухомості передаються продавцем покупцю шляхом підписання акту. Акт підписується сторонами не пізніше 10 робочих днів з дати настання останньої з таких подій: здійснення покупцем оплати 100% вартості майнових прав, введення відповідної частини об»єкту капітального будівництва (п.3.1). Право власності на майнові права переходять від продавця до покупця після підписаного Акту (п.3.2). загальна вартість майнових прав на об»єкт нерухомості згідно п.4.2. договору складає 115 099, 60 грн.

Факт повної оплати позивачем вартості майнових прав на квартиру за договором підтверджується довідкою про оплату повної їх вартості від 09.02.2011 p., виданою TOB «Аверс-Сіті», та Договором про зарахування зустрічних однорідних вимог від 08.02.2011 року №51/Z.

Зазначав, що будинок, складовою частиною якого є квартира, було введено в експлуатацію 16.09.2011 року про що свідчить сертифікат відповідності серії КС №16411043016 від 16.09.2011року, однак акт приймання-передачі майнових прав на квартиру між ним та відповідачем до цього часу не укладено.

Рішенням Виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради Київської області від 22.09.2011 р. №270 було дано доручення КП КОР «Ірпінське бюро технічної інвентаризації» оформити та видати поквартирно свідоцтва про право власності товариству з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» на квартири введеного в експлуатацію будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Отримавши інформацію про введення будинку в експлуатацію позивач неодноразово письмово, а потім особисто звертався до відповідача з вимогою виконати умови договору та підписати з ним акт, і передати йому відповідні документи на квартиру, але не отримав ні письмової, ні усної відповіді щодо намірів виконання відповідачем своїх зобов»язань.

Тому, позивач просив визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1; зобов»язати ТОВ «Аверс-Сіті» передати йому технічну документацію на вказану квартиру.

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 28 серпня 2013 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1.

Зобов»язано ТОВ «Аверс-Сіті» передати ОСОБА_1 технічну документацію (технічний паспорт) на квартиру АДРЕСА_1 Стягнуто з на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в розмірі 3 555,70 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач ТОВ «Аверс-Сіті» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та ТОВ «Аверс-Сіті» було укладено договір купівлі-продажу майнових прав від 08.02.2011 р. №51/1_ИП, згідно пп.1.3,2.1 якого відповідач продає, а позивач купує майнові права на об»єкт нерухомості - однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 (а.с.7-10).

Загальна вартість майнових прав на квартиру згідно п.4.2. зазначеного договору складає 115 099,60 грн., які позивачем сплачені відповідачу, про що свідчать Договір про зарахування зустрічних однорідних вимог від 08.02.11 №51/Z та довідка TOB «Аверс-Сіті» про відсутність заборгованості від 09.02.2011 р. (а.с.12).

Згідно пп.3.1,3.2 договору майнові права на об»єкт нерухомості передаються продавцем покупцю шляхом підписання акту. Акт підписується сторонами не пізніше 10 робочих днів з дати настання останньої з таких подій: здійснення покупцем оплати 100% вартості майнових прав, введення відповідної частини об»єкту капітального будівництва. Право власності на майнові права переходять від продавця до покупця після підписаного Акту.

Відповідно до сертифікату відповідності від 16.09.2011 р. серії КС №16411043016 Будинок, складовою частиною якого є спірна квартира, було введено в експлуатацію, однак акт приймання-передачі майнових прав на квартиру між позивачем та відповідачем до цього часу укладено (а.с.13).

Рішенням Виконавчого комітету Коцюбинської селищної ради Київської області від 22.09.2011 р. №270 було дано доручення КП КОР «Ірпінське БТІ» оформити та видати поквартирно свідоцтва про право власності ТОВ «Аверс-Сіті» на квартири введеного в експлуатацію будинку за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.14-24).

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов»язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно ст.ст.15,16 ЦК України кожна особа має право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права. Способом захисту права та інтересу є, зокрема, визнання права.

Статтями 181 та 182 ЦК України визначено, що до нерухомих речей (нерухомості) належать об»єкти, що розташовані на земельній ділянці, а право власності та інші речові права на нерухомі речі, зокрема їх виникнення підлягають державній реєстрації.

Статтями 316-323,325,328,331,334,379-382 ЦК України передбачено загальні засади права власності, в тому числі, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном; усі суб»єкти права власності рівними перед законом; право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом; право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва; житлом фізичної особи є квартира.

Згідно з ч.2 ст.386 ЦК України власник, який має підстави передбачити можливість порушення свого права іншою особою, може звернутися до суду із вимогою про заборону, вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або із вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до ст.392 ЦК України власник майна може пред»явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Статтями 526,527,530-532 ЦК України передбачено, що зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд виходив з того, що відповідачем в порушення умов договору купівлі-продажу не виконано зобов'язання щодо оформлення права власності на спірну квартиру та передачу її позивачу.

Відповідно до ст.4 Закону України «Про інвестиційну діяльність» об»єктами інвестиційної діяльності можуть бути будь-яке майно, а також майнові права.

У ст.5 Закону України «Про інвестиційну діяльність» зазначено, що інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.

Задовольняючи позов на права власності на квартиру, суд першої інстанції виходив з того, що позивач про інвестував будівництво відповідно до ст.7 Закону України «Про інвестиційну діяльність», тому, на підставі договору про відступлення права вимоги має право володіти, користуватися і розпоряджатися об»єктами та результатами інвестицій відповідно до законодавчих актів України, тобто об»єкти та результати інвестицій є власністю інвестора, з чим погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

Суд також на захист прав позивача вірно зобов»язав TOB «Аверс-Сіті» передати позивачу технічну документацію (технічний паспорт) на зазначену вище квартиру.

Доводи апеляційної скарги про те, що у позивача не виникло право, про визнання якого заявлено позов, є необґрунтованими, оскільки не ґрунтуються на вимогах ст.331 ЦК України, якою передбачено саме виникнення права власності на новостворене майно у даному випадку. Відповідно до ч.2 ст.331 ЦК України, право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Майно є новоствореним, на підставі договірних відносин позивач свої обов»язки виконав повністю, але відповідач перешкоджає у реєстрації виниклих на цій підставі у позивача прав, у зв»язку з цим рішення суду є підставою для реєстрації таких прав на зазначене нерухоме майно у встановленому законодавством порядку.

Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтується на доказах та законі і не спростовують висновків суду першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що судом правильно, повно, об»єктивно та всебічно встановлені обставини справи, характер спірних правовідносин, наданим доказам дана належна правова оцінка, на підставі чого судом ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального закону, підстав для скасування якого за апеляційною скаргою немає.

Таким чином, визнавши, що судом першої інстанції ухвалено рішення із дотриманням норм матеріального та процесуального закону, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, залишивши рішення суду без змін.

На підставі наведеного, керуючись: ст.ст.303,307,308,313-315,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила :

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» відхилити, рішення Ірпінського міського суду Київської області від 28 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді