Рішення № 36179259, 19.12.2013, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 рокуСправа № 912/1802/13 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/1802/13

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорський шифер", Донецька область, м. Краматорськ

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кіровоград

про стягнення 80 189,81 грн.

Представники сторін:

від позивача - участі не брав;

від відповідача - участі не брав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Краматорський шифер" звернулось до господарського суду Кіровоградської області з позовною заявою №10/335/1 від 18.10.2013 року про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованості за поставлену продукцію в сумі 80 189,81 грн., з якої 76 845,00 грн. основного боргу та 3 344, 81 грн. пені, з покладенням на відповідача судових витрат.

Ухвалою господарського суду від 06.11.2013 року позов прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 912/1802/13.

11.12.2013 року на адресу господарського суду надійшов лист товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорський шифер" № 10/385 від 04.12.2013 року, в якому позивач повідомив про підтримання позовних вимог та просить розглянути справу без участі його представника.

Відповідач відзив на позов та будь-яких клопотань господарському суду не подав. Представник відповідача у судовому засіданні участі не брав, хоча останній належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду даної справи, що підтверджується наступним.

Ухвала суду про порушення провадження у справі від 06.11.2013 р. та ухвала про відкладення розгляду справи від 21.11.2013 року направлялись відповідачу за адресою, вказаною позивачем у позові, а саме: АДРЕСА_1.

Названа адреса є адресою реєстрації відповідача, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 52-53).

Відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Як зазначено в п.п. 3.9.1., 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Зважаючи на викладене, господарський суд вважає відповідача належним чином повідомленим про дату, час та місце судового засідання та розглядає справу без участі представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.

На підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані докази й обґрунтування підстав позову, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

10.06.2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Краматорський шифер" (надалі - постачальник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (надалі - покупець) укладено договір поставки №80-13 (надалі - договір поставки від 10.06.2013р.), за умовами якого продавець зобов'язався передати в обумовлені строки, а покупець прийняти та оплатити продукцію (надалі - товар) в кількості, асортименті та за цінами, вказаними в специфікації (за її відсутності - в накладних), які є невід'ємними частинами цього договору (п. 1.1 договору).

Пунктом 3.4 договору передбачено, що покупець оплачує товар в порядку 100% передоплати, згідно рахунку на передоплату на протязі 3-х днів з моменту пред'явлення рахунку. У разі якщо постачальник здійснить поставку товару без передоплати, покупець зобов'язується оплатити поставлений товар на протязі 10 календарних днів з моменту її відвантаження.

Умовами договору сторонами також було погоджено відповідальність сторін.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2014 року (п. 1.2 договору).

Договір поставки від 10.06.2013 року підписано повноважними представниками сторін та скріплено печатками.

В зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті поставленого товару, позивач звернувся до господарського суду з даним позовом.

Розглядаючи позовні вимоги господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за яким регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно положень Цивільного кодексу України про купівлю-продаж (ст. ст. 662-663, 689, 691-692), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором та у встановлений договором строк; покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити його за ціною, встановленою в договорі та в обумовлений договором строк.

Отже, договір поставки є двостороннім та оплатним, за яким в однієї сторони існує обов'язок поставити товар, а в іншої - прийняти такий товар та оплатити його ціну у встановлений строк.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки від 10.06.2013 року позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 84 600,00 грн., а відповідачем отримано вказаний товар, що підтверджується видатковими накладними № Н000001076 від 10.06.2013 року на суму 42 300,00 грн. та № Н000001219 від 17.06.2013 року на суму 42 300,.00 грн., які містяться в матеріалах справи та підписані повноважним представником позивача та особисто ФОП ОСОБА_1 і скріплені печатками (а.с. 9-10).

Як зазначив позивач в позовній заяві, відповідач зобов'язання по договору поставки від 10.06.2013 року виконав частково та оплатив отриманий товар на суму 7 755,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 12.07.2013 року (а.с. 60-61).

Таким чином, на дату звернення до господарського суду заборгованість відповідача по договору поставки від 10.06.2013 року склала 76 845,00 грн.

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Нормами ст. 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 692, 712 Цивільного кодексу України встановлено обов'язок покупця оплатити прийнятий товар.

Між тим, доказів повної оплати отриманого товару відповідачем до суду не надано.

За вказаних обставин, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача заборгованості за отриманий товар в сумі 76 845,00 грн.

Оскільки відповідачем оплата поставленого позивачем товару відбувалась з порушенням строків визначених договором від 10.06.2013 року, останнім заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3 344,81 грн. пені.

За умовами визначеними п. 5.2. розділу 5 договору від 10.06.2013 року, за прострочення покупцем оплати поставленої продукції, останній сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з обґрунтованим розрахунком позивача, сума пені за прострочення оплати отриманого товару за період з 21.06.2013 року по 18.10.2013 року складає 3 344,81 грн. (а.с. 12).

Вказане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України.

За викладених обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 76 845,00 грн. основного боргу і 3 344, 81 грн. пені є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Краматорський шифер" (84302, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Привокзальна, 2А, ідентифікаційний код 32879254) - 80 189,81 грн. заборгованості, з них: 76 845,00 грн. основного боргу та 3 344,81 грн. пені, а також 1720,50 грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його прийняття до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копію рішення направити позивачу за адресою: 84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Привокзальна, 2А; відповідачу за адресою: АДРЕСА_1.

Суддя В.В.Тимошевська