Ухвала суду № 36178767, 17.12.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

17.12.2013р. Справа № 24/86

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.

При секретарі судового засідання Ляшенко О.І.

за участю представників сторін:

від стягувача: Велігорська М.О. - за довір. № 557-13«Д» від 11.04.2013р.

від боржника: Козігон С.В. - за довір. № 03-44 від 25.12.2012р.

від ДВС: Меженський В.В. - за довір. № 177 від 21.10.2013р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за скаргою Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка

на дії Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області щодо винесення постанови від 17.10.2013р. ВП № 36248192 про повернення виконавчого документа та про визнання цієї постанови недійсною

стягувач: Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго», м. Горлівка

боржник: Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу», м. Донецьк

виконавчий орган: Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області, м. Донецьк

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Донецької області від 30.08.2011р. у справі № 24/86, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.11.2011р., стягнуто з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу" на користь Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго" 5.269.637,36 грн. боргу за спожиту активну енергію, 50.948,37 грн. - 3% річних від суми основного боргу, 263.233,32 грн. - пеня від суми основного боргу, 4.599.737,52 грн. - 3% річних, донарахованих за рішеннями суду, 23.370.399,12грн. - інфляційних, донарахованих за рішеннями суду, 327.366,44 грн. - пеня, донарахована на борг, стягнутий за рішеннями суду, 25.500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

12.12.2011р. на виконання цього рішення господарським судом видано відповідні накази.

Ухвалою суду від 18.07.2013р. змінено назву стягувача з Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго" на Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго».

04.11.2013р. стягувач звернувся до господарського суду зі скаргою № 52юр-674/13, в якій Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Донецькобленерго» просить суд визнати дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області (далі за текстом - державний виконавець, ВПВР УДВС ГУЮ в Донецькій області) щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу від 17.10.2013р. ВП 36248192 - наказу господарського суду Донецької області по справі № 24/86 від 12.12.2011р. такими, які не відповідають Закону України «Про виконавче провадження» та визнати незаконною постанову про повернення виконавчого документу від 17.10.2013р. ВП 36248192.

Скарга мотивована тим, що у оскаржуваній постанові про повернення виконавчого документа державний виконавець посилався на лист від 04.03.2013р., яким він начебто повідомляв стягувача про необхідність авансування витрат на проведення виконавчих дій відносно боржника. Однак, зазначений лист стягувачу не надходив. Про необхідність проведення авансування ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» дізналось з листа від 26.09.2013р., який отриманий стягувачем 30.09.2013р.

У листі державного виконавця від 26.09.2013р. був встановлений строк для здійснення авансування - 20 днів з моменту отримання листа. Отже, стягувач вважає, що строк для здійснення авансування закінчувався 20.10.2013р.

На думку ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ в Донецькій області винесено постанову про повернення виконавчого документу від 17.10.2013р. ВП 36248192 з порушенням приписів ч.5 ст.63 та ч.4 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».

На підтвердження своїх доводів ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» надано суду лист від 26.09.2013р. № 1/1-13зп, постанову про відкриття виконавчого провадження від 28.01.2013р. ВП № 36248192, постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 17.10.2013р. ВП № 36248192 з супровідним листом від 17.10.2013р. № 1/1-13зп, поштовий конверт, наказ підприємства від 30.11.1998р. № 103 «Про затвердження Інструкції з діловодства у відкритому акціонерному товаристі «Донецькобленерго», витяг з електронного реєстру вхідної кореспонденції ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго», копії яких долучено до матеріалів справи.

Державний виконавець ВПВР УДВС ГУЮ в Донецькій області проти задоволення скарги заперечив, посилаючись на дотримання ним Закону України «Про виконавче провадження».

На підтвердження заперечень надано суду листи від 04.09.2013р. № 1/1-13зп та від 26.09.2013р. № 1/1-13зп, витяг з Журналу реєстрації вихідної кореспонденції № 03.2-35, реєстр на відправлення рекомендованої кореспонденції за 26.09.2013р., постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні від 03.09.2013р. ВП № 36011394 з супровідним листом від 03.09.2013р. № 2832/10/1-13П, листи суб'єкта оціночної діяльності - фізичної особи Чепурко О.Ю., постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 17.10.2013р. ВП № 36248192 з супровідним листом № 1/1-13зп від 17.10.2013р., наказ господарського суду від 12.12.2011р. № 24/86 про примусове виконання рішення, витяг з матеріалів зведеного виконавчого провадження та облікову картку на зведене виконавче провадження № ЄДРВП 37557751, копії яких долучено до матеріалів справи.

Боржник також проти задоволення скарги заперечив, посилаючись на те, що державний виконавець не знімав арешту та не направляв відповідну постанову сторонам зведеного виконавчого провадження після спливу 20-денного строку після одержання 30.09.2013р. стягувачем повідомлення від 26.09.2013р. Також боржник зазначає, що Законом України «Про виконавче провадження» не встановлено певного строку, протягом якого державний виконавець повертає виконавчий документ стягувачу, державний виконавець лише попереджає про повернення виконавчого документа. Крім того, на думку боржника, названий Закон не зобов'язує державного виконавця пересвідчитися в отриманні повідомлень скаржником про необхідність авансування витрат на проведення виконавчих дій. У судовому засіданні, що відбулось 17.12.2013р., представник «Компанія «Вода Донбасу» повідомив, що стягувач повторно пред'явив до примусового виконання наказ господарського суду від 12.12.2011р. № 24/86, за яким державний виконавець 28.11.2013р. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 40983870.

На підтвердження доводів надано суду постанову ВПВР ДВС України про відкриття виконавчого провадження № 40983870 від 28.11.2013р. з супровідним листом від 28.11.2013р. № 13-0-34-5851/5.-877/7.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи сторін, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги з наступних підстав.

Відповідно до ч.5 ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Статтею 115 ГПК України унормовано, що рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили (ст. 116 ГПК України).

Частиною 3 ст.6 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст.121-2 ГПК України, скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Згідно ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Під час здійснення виконавчого провадження державний виконавець приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складання актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених Законом та іншими нормативно-правовими актами (пункт 1.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 р. за № 489/20802).

Матеріали справи свідчать, що 28.01.2013р. державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ в Донецькій області відкрито виконавче провадження № 36248192 з примусового виконання наказу господарського суду Донецької області від 12.12.2011р. № 24/86 про стягнення з КП «Компанія «Вода Донбасу» на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» коштів у розмірі 28.662.325,36 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено господарським судом Донецької області в ухвалі від 18.07.2013р. по справі № 24/86 при розгляді скарги стягувача № 52юр-3228/13 від 29.04.2013р. на бездіяльність державного виконавця, та не заперечується сторонами, державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ в Донецькій області об'єднано у зведене виконавче провадження ЗВП № 37557751 виконавчі провадження про стягнення з КП «Компанія «Вода Донбасу» на користь ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» заборгованості за 266 виконавчими документами господарського суду, що підтверджується обліковою карткою на зведене виконавче провадження. До зведеного виконавчого провадження ЗВП № 37557751 увійшли виконавчі провадження ВП № 36248192 та ВП № 36231718 з примусового виконання наказів господарського суду Донецької області від 12.12.2011р. № 24/86.

Згідно частини 1 статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Статтею 32 Закону України «Про виконавче провадження» визначено заходи примусового виконання рішення, зокрема: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Матеріали справи свідчать, що 21.05.2013р. державним виконавцем відповідними постановами в межах зведеного виконавчого провадження № 37557751 накладено арешт на кошти КП «Компанія «Вода Донбасу», що містяться на рахунках у філіях ПАТ «ПУМБ», ПАТ «АКБ «Капітал», ГУ ДКСУ у Донецькій області, ПАТ «Промінвестбанк» та філіях ПАТ «ПІБ».

Доказів скасування арешту коштів боржника матеріали справи не містять.

31.05.2013р. державним виконавцем складено акти опису та арешту майна КП «Компанія «Вода Донбасу».

03.09.2013р. державним виконавцем винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання Чепурко Олега Юрійовича (сертифікат № 12332/11 від 08.08.2011р.) для участі у виконавчому провадженні, яка супровідним листом від 03.09.2013р. № 2832/10/1-13П направлена стягувачу та боржнику.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про виконавче провадження" витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішеннь, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Кошти виконавчого провадження складаються з авансового внеску стягувача на організацію та проведення виконавчих дій.

Згідно ст. 42 Закону України "Про виконавче провадження", з метою забезпечення провадження виконавчих дій стягувач може за погодженням з державним виконавцем внести на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби певну грошову суму для здійснення необхідних витрат або покриття їх частини, якщо інше не передбачено цим Законом. Після завершення виконавчого провадження авансовий внесок повністю повертається стягувачу, якщо інше не передбачено цим Законом.

На підставі листів суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання Чепурко Олега Юрійовича б/н, б/д державний виконавець 04.09.2013р. направив простою кореспонденцією стягувачу лист № 1/1-13 від 04.09.2013р. про необхідність авансування виготовлення висновку про вартість рухомого майна у розмірі 5000 грн. та на виготовлення технічної документації об'єктів нерухомості у розмірі 5000 грн.

Про направлення цього листа стягувачу свідчить витяг з Журналу реєстрації вихідної кореспонденції № 03.2-35 за 04.09.2013р.

Листом від 26.09.2013р. № 1/1-13зп державний виконавець запропонував стягувачу внести на депозитний рахунок ВПВР УДВС ГУЮ в Донецькій області суму авансового внеску для виготовлення висновку про вартість рухомого майна у розмірі 5000 грн. та на виготовлення технічної документації об'єктів нерухомості у розмірі 5000 грн.

Одночасно державний виконавець повідомив стягувача, що згідно п.5 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження», якщо авансовий внесок не буде внесений у двадцятиденний строк з моменту отримання листа про авансування, виконавчий документ буде повернутий стягувачу без виконання згідно п.4 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».

Про направлення цього листа стягувачу свідчить витяг з Журналу реєстрації вихідної кореспонденції № 03.2-35 за 26.09.2013р. та реєстр № /2012 на відправлення рекомендованої кореспонденції за 26.09.2013р.

17.10.2013р. державним виконавцем ВПВР УДВС ГУЮ в Донецькій області на підставі п.4 ч.1 ст.47 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову ВП №36248192 про повернення виконавчого документа - наказу №24/86 від 12.12.2011р. стягувачу з роз'ясненням стягувачеві про право повторного пред'явлення вказаного виконавчого документу для виконання.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 47 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що перед поверненням виконавчого документа стягувачу на підставі вказаної статті закону державний виконавець повинен попередити стягувача про можливість повернення виконавчого документа у випадку чинення останнім перешкод державному виконавцю у проведенні виконавчих дій.

Згідно п. 3.19 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012р. №512/5, надсилання документів виконавчого провадження здійснюється згідно з положеннями статті 31 Закону України «Про виконавче провадження».

Статтею 31 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Суд враховує, що державний виконавець у листі від 26.09.2013р. встановив стягувачу строк для здійснення авансування - 20 днів з моменту отримання листа.

В розумінні статті 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 ЦК України). Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції. Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно (ст.255 ЦК України).

З матеріалів справи та пояснень стягувача вбачається, що лист державного виконавця від 26.09.2013р. ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» отримав 30.09.2013р.

Таким чином, оскільки у листі державного виконавця від 26.09.2013р. був встановлений строк для здійснення авансування стягувачем - 20 днів з моменту отримання листа, тому строк для здійснення авансування закінчувався 20.10.2013р.

Оскаржувану постанову ВП №36248192 від 17.10.2013р. стягувач отримав 23.10.2013р.

З цією скаргою стягувач звернувся до суду 04.11.2013р.

В матеріалах справи відсутні і стягувачем не надано доказів здійснення авансового внеску для виготовлення висновку про вартість рухомого майна у розмірі 5000 грн. та на виготовлення технічної документації об'єктів нерухомості у розмірі 5000 грн. на підставі листа державного виконавця від 26.09.2013р. за період з 30.09.2013р. (дня отримання листа державного виконавця) по 20.10.2013р. (крайній строк для здійснення авансування).

Більш того, повернений за оскаржуваною постановою наказ господарського суду Донецької області від 12.12.2011р. № 24/86 про стягнення з Комунального підприємства „Компанія „Вода Донбасу" на користь Публічного акціонерного товариства „Донецькобленерго" загальної суми 28.662.325,36 грн., стягувач повторно пред'явив на примусове виконання до Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, у зв'язку з чим, постановою державного виконавця ВПВР ДВС України від 28.11.2013р. відкрито виконавче провадження ВП № 40983870. Про такі обставини свідчать наявні у справі постанова про відкриття виконавчого провадження № 40983870 від 28.11.2013р. з супровідним листом № 13-0-34-5851/5.-877/7.

Зазначеним спростовується факт порушення прав та законних інтересів стягувача оскаржуваною постановою ВПВР УДВС ГУЮ в Донецькій області ВП №36248192 від 17.10.2013р. про повернення виконавчого документа - наказу №24/86 від 12.12.2011р., оскільки: по-перше, стягувач не здійснив авансування витрат, пов'язаних з примусовим виконанням наказу суду; по-друге, стягувач скористався своїм правом та пред'явив повторно на примусове виконання наказ суду №24/86 від 12.12.2011р., у зв'язку з чим державним виконавцем відкрито нове виконавче провадження.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до пункту 9.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 жовтня 2012 року N 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

З огляду на встановлені судом обставини та норми чинного законодавства суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.

Керуючись статтями 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» на дії Державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Донецькій області щодо винесення постанови від 17.10.2013р. ВП № 36248192 про повернення виконавчого документа та про визнання цієї постанови недійсною - відмовити.

Суддя Н.В. Величко

надруковано 4 прим.:1 - у справу, 1 - стягувачу, 1 -боржнику, 1 - ДВС(062) 381-91-20