Рішення № 36178650, 17.12.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "17" грудня 2013 р. Справа № 906/1686/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

за участю представників сторін:

від позивача: Тимошенко В.М. - довіреність №63 від 04.03.2013р.;

від відповідача: не з'явився;

від прокурора: Муляренко Т.О. - посвідчення №01365 від 30.11.2012р.;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Бердичівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі територіальної громади м. Бердичева в особі Бердичівської міської ради в особі відділу комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради (м. Бердичів Житомирська область)

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (м. Бердичів Житомирська область)

про стягнення 10687,56 грн.

Прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 10687,56грн., з яких: 8997,77грн. - основний борг, 1171,97грн. - пеня, 364,15грн. - 3% річних, 153,67грн. - інфляційні. Витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

В судовому засіданні прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судових засіданнях, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно і належним чином.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Проте, відповідач своїм правом на участь у засіданні суду та наданні письмових або усних пояснень не скористався, а тому, беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 02.10.2006р. між Управлінням комунального майна виконкому Бердичівської міської ради, яке згідно з рішенням Бердичівської міської ради від 09.11.2010р. №6 змінило свою назву на відділ комунальної власності та земельних відносин (орендодавець/позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (орендар/відповідач) було укладено договір оренди нежитлового приміщення №610 (а.с.10-12), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає відповідно до рішення виконкому від 22.06.06 №321, інвентаризаційної справи Бердичівського міжміського бюро технічної інвентаризації, в строкове платне користування будівлю складу, надалі Об'єкт, за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею - 65,8 кв.м., корисною площею - 54,60 кв.м., експертною вартістю - 17635,00 грн. станом на 31.07.2006 (п.1.1 договору).

Вступ орендаря у користування Об'єктом настає одночасно з підписанням сторонами цього Договору та Акта прийому-передачі вказаного Об'єкта (п.2.1 договору).

Передача Об'єкта в оренду не спричиняє передачу Орендарю права власності на цей Об'єкт. Власником орендованого Об'єкта залишається Орендодавець, а Орендар користується Об'єктом протягом строку оренди (п.2.2 договору).

Об'єкт вважається поверненим Орендодавцю з моменту підписання сторонами Акта прийому-передачі (п.2.4 договору).

Згідно п.3.1 договору орендна плата визначається відповідно до Цивільного Кодексу України, Господарського Кодексу України, Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно Методики розрахунку плати за оренду комунального майна територіальної громади, затвердженої рішенням міської ради від 10.10.2002р. за №68, Даного договору та розрахунку і становить (102,87+20%ПДВ) грн. х місячний індекс інфляції за місяць станом на 30.09.2006.

Додатком №1 до договору оренди нежитлового приміщення від 01.10.2006 №610 до п.3.1 розділу 3 "Орендна плата" внесено зміни та текст викладено в наступній редакції: "Орендна плата визначається відповідно до Цивільного Кодексу України, Господарського Кодексу України, Закону України „Про оренду державного та комунального майна", згідно з рішенням міської ради від 10.07.2007р. №239 "Про затвердження орендних ставок та методики розрахунку орендної плати за використання комунального майна територіальної громади м. Бердичева", Даного додатку, розрахунку і становить (176,68+20% ПДВ) х на місячний індекс інфляції за місяць станом на 31.08.2007 та нараховується з 01.08.2007" (а.с.14).

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п.3.2 договору).

Орендна плата вноситься Орендарем в грошовій безготівковій формі на розрахунковий рахунок Орендодавця щомісячно в 15-денний термін наступного за звітним періодом місяця (п.3.3 договору).

Якщо орендна плата перерахована несвоєчасно, або в неповному обсязі, то додатково до орендної плати стягується на користь Орендодавця, відповідно до чинного законодавства України, пеня в розмірі 0,5% суми заборгованості за кожен день прострочення (включаючи день оплати), але не більше подвійної ставки НБУ (п.3.5 договору).

Пунктом 5.5 договору оренди визначено обов'язок орендаря своєчасно і у повному обсязі, відповідно до умов даного договору, сплачувати орендодавцю орендну плату.

Договір діє з 02.10.2006р. до 02.08.2007р. (п.11.1 договору).

Договір припинив свою дію 31.08.2013р. Акт приймання-здачі орендованого нежитлового приміщення по адресі: АДРЕСА_1 сторони підписали 31.08.2013р. (а.с.41).

За даними позивача, протягом дії договору оренди для забезпечення виконання орендарем своїх договірних зобов'язань в частині сплати орендної плати, відділом комунальної власності та земельних відносин направлялись претензії від: 28.11.2011 №596; 27.01.2012 №61; 07.03.2012 №103; 08.05.2012 №189; 04.07.2012 №235; 18.09.2012 №409; 21.11.2012 №486; 28.11.2012 №490; 20.02.2013 №56 (повернуто відділенням поштового зв'язку з позначкою "за закінченням терміну зберігання") та претензії від: 26.09.2011 №376/1; 28.10.2011 №441; 28.03.2012 №135; 22.08.2012 №366;19.10.2012 №451; 20.12.2012 №532; 29.01.2013 №26; 20.03.2013 №84 (з повідомленням); 24.04.2013 №116; 28.05.2013 №185; 24.06.2013 №218 (отримано згідно з повідомленнями відділення поштового зв'язку про вручення поштового відправлення); 17.10.2013 №351 (отримано особисто орендарем).

В зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди щодо своєчасної сплати орендної плати, за даними позивача утворилась заборгованість по орендній платі, яка на день звернення до суду складає 8977,77грн.

Крім основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 1171,97грн. - пені, 364,15грн. - 3% річних, 153,67грн. - інфляційних.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст. 173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 759, 762 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 1 статті 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

З огляду на зазначене, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 8997,77грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пунктом 5.5 договору оренди та ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено обов'язок орендаря своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок пені, з урахуванням встановлених судом обставин щодо термінів сплати орендної плати, та зважаючи на вимоги ч. 6 ст.232 ГК України, господарський суд прийшов до висновку, що правомірним є нарахування пені в сумі 559,45грн., зокрема, нарахованої:

- в сумі 14,96грн. за період з 15.09.11р. по 15.03.12р. на суму заборгованості 193,85грн.;

- в сумі 28,22грн. за період з 15.10.11р. по 15.04.12р. на суму заборгованості 365,32грн.;

- в сумі 27,93грн. за період з 15.11.11р. по 15.05.12р. на суму заборгованості 365,69грн.;

- в сумі 27,92грн. за період з 15.12.11р. по 15.06.12р. на суму заборгованості 365,69грн.;

- в сумі 27.63грн. за період з 15.01.12р. по 15.07.12р. на суму заборгованості 366,06грн.;

- в сумі 27,53грн. за період з 15.02.12р. по 15.08.12р. на суму заборгованості 366,79грн.;

- в сумі 27,75грн. за період з 15.03.12р. по 15.09.12р. на суму заборгованості 367,52грн.;

- в сумі 27,62грн. за період з 15.04.12р. по 15.10.12р. на суму заборгованості 368,26грн.;

- в сумі 27,85грн. за період з 15.05.12р. по 15.11.12р. на суму заборгованості 369,36грн.;

- в сумі 27,70грн. за період з 15.06.12р. по 15.12.12р. на суму заборгованості 369,36грн.;

- в сумі 27,77грн. за період з 15.07.12р. по 15.01.13р. на суму заборгованості 368,25грн.;

- в сумі 27,70грн. за період з 15.08.12р. по 15.02.13р. на суму заборгованості 367,15грн.;

- в сумі 27,21грн. за період з 15.09.12р. по 15.03.13р. на суму заборгованості 366,42грн.;

- в сумі 27,29грн. за період з 15.10.12р. по 15.04.13р. на суму заборгованості 365,32грн.;

- в сумі 27,18 грн. за період з 15.11.12р. по 15.05.13р. на суму заборгованості 365,69грн.;

- в сумі 27,28грн. за період з 15.12.12р. по 15.06.13р. на суму заборгованості 365,69грн.;

- в сумі 26,86грн. за період з 15.01.13р. по 15.07.13р. на суму заборгованості 365,32грн.;

- в сумі 26,58грн. за період з 15.02.13р. по 15.08.13р. на суму заборгованості 366,05грн.;

- в сумі 22,35грн. за період з 15.03.13р. по 31.08.13р. на суму заборгованості 366,78грн.;

- в сумі 19,75грн. за період з 15.04.13р. по 31.08.13р. на суму заборгованості 366,41грн.;

- в сумі 15,23грн. за період з 15.05.13р. по 31.08.13р. на суму заборгованості 366,41грн.

- в сумі 10,63грн. за період з 15.06.13р. по 31.08.13р. на суму заборгованості 366,41грн.;

- в сумі 6,42грн. за період з 15.07.13р. по 31.08.13р. на суму заборгованості 366,78грн.

- в сумі 2,09грн. за період з 15.08.13р. по 31.08.13р. на суму заборгованості 366,78грн.

Таким чином, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню є вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 559,45грн. У задоволенні вимог про стягнення з відповідача пені в розмірі 612,52грн. суд відмовляє за безпідставністю її нарахування.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ч. 2 вказаної статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши проведені позивачем нарахування 3% річних (а.с.47-49), зважаючи на встановлені судом обставини по справі стосовно періоду нарахування штрафних санкцій, господарський суд прийшов до висновку, що правомірним є нарахування 3% річних в сумі 254,14грн. за період з 15.09.11р. по 31.08.13р., зокрема нарахованих:

- в сумі 11,39грн. за період з 15.09.11р. по 31.08.13р. на суму заборгованості 193,85грн.;

- в сумі 20,56грн. за період з 15.10.11р. по 31.08.13р. на суму заборгованості 365,32грн.;

- в сумі 19,65грн. за період з 15.11.11р. по 31.08.13р. на суму заборгованості 365,69грн.;

- в сумі 18,75грн. за період з 15.12.11р. по 31.08.13р. на суму заборгованості 365,69грн.;

- в сумі 17,84грн. за період з 15.01.12р. по 31.08.13р. на суму заборгованості 366,06грн.;

- в сумі 16,94грн. за період з 15.02.12р. по 31.08.13р. на суму заборгованості 366,79грн.;

- в сумі 16,10грн. за період з 15.03.12р. по 31.08.13р. на суму заборгованості 367,52грн.;

- в сумі 15,20грн. за період з 15.04.12р. по 31.08.13р. на суму заборгованості 368,26грн.;

- в сумі 14,34грн. за період з 15.05.12р. по 31.08.13р. на суму заборгованості 369,36грн.;

- в сумі 13,40грн. за період з 15.06.12р. по 31.08.13р. на суму заборгованості 369,36грн.;

- в сумі 12,45грн. за період з 15.07.12р. по 31.08.13р. на суму заборгованості 368,25грн.;

- в сумі 11,48грн. за період з 15.08.12р. по 31.08.13р. на суму заборгованості 367,15грн.;

- в сумі 10,53грн. за період з 15.09.12р. по 31.08.13р. на суму заборгованості 366,42грн.;

- в сумі 9,60грн. за період з 15.10.12р. по 31.08.13р. на суму заборгованості 365,32грн.;

- в сумі 8,68грн. за період з 15.11.12р. по 31.08.13р. на суму заборгованості 365,69грн.;

- в сумі 7,78грн. за період з 15.12.12р. по 31.08.13р. на суму заборгованості 365,69грн.;

- в сумі 6,84грн. за період з 15.01.13р. по 31.08.13р. на суму заборгованості 365,32грн.;

- в сумі 5,92грн. за період з 15.02.13р. по 31.08.13р. на суму заборгованості 366,05грн.;

- в сумі 5,09грн. за період з 15.03.13р. по 31.08.13р. на суму заборгованості 366,78грн.;

- в сумі 4,15грн. за період з 15.04.13р. по 31.08.13р. на суму заборгованості 366,41грн.;

- в сумі 3,25грн. за період з 15.05.13р. по 31.08.13р. на суму заборгованості 366,41грн.

- в сумі 2,31грн. за період з 15.06.13р. по 31.08.13р. на суму заборгованості 366,41грн.;

- в сумі 1,41грн. за період з 15.07.13р. по 31.08.13р. на суму заборгованості 366,78грн.

- в сумі 0,48грн. за період з 15.08.13р. по 31.08.13р. на суму заборгованості 366,78грн.

За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних підлягають задоволенню в сумі 254,14грн. У задоволенні вимог про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 110,01грн. суд відмовляє за безпідставністю їх нарахування.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних в сумі 153,67грн. господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як слідує з розрахунку позивача, ним при розрахунку збитків від інфляції не було враховано, що за період з вересня 2011 року по січень 2013 року в деяких місяцях інфляційні нарахування мали від'ємне значення (дефляція), що є помилковим, оскільки не відповідає вимогам законодавства, в жовтні 2011р., в квітні 2012р. - серпні 2012р., жовтні 2012р., листопаді 2012р. вказані значення дорівнювали нулю.

Поняття дефляції наведене в "Методологічних положеннях щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на споживчі товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін", затверджених наказом Державного комітету статистики України від 14.11.2006 №519, та у "Методиці розрахунку базового індексу споживчих цін", затвердженій наказом Державного комітету статистики України від 27.07.2007 №265, згідно яких розраховується індекс споживчих цін, тобто індекс інфляції.

Дефляція - це зниження загального рівня цін на товари і послуги протягом певного періоду часу (на відміну від інфляції -зростання).

При цьому, виключення з цього ланцюга одного чи декількох індексів з тих підстав, що вони свідчать про дефляцію (тобто зменшення вартості грошей, що мале місце протягом одного чи декількох періодів) протягом певного періоду (періодів), не передбачається, оскільки штучне втручання в процес формування рівня інфляції призведе до того, що на певний момент часу цей рівень не буде відповідати дійсному.

Отже, процес зміни вартості грошей, який характеризується рівнем інфляції, є безперервним процесом, і інфляційні процеси не залежать від волевиявлення будь-якої особи, - будь-то позивач, відповідач чи суд, тому інфляційні мають розраховуватись з урахуванням як індексів інфляції, так і індексів дефляції.

Враховуючи викладене, інфляційні втрати підлягають задоволенню частково в сумі 9,84грн. за період вересень 2011 - січень 2013. В частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних в сумі 143,83грн. суд відмовляє.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав.

Враховуючи вищевикладене, позов підлягає задоволенню в частині стягнення 8997,77грн. - основного боргу, 559,45грн. - пені, 254,14грн. - 3% річних та 9,84грн. - інфляційних. В решті позову суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.33,34,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ід.номер НОМЕР_1)

- на користь територіальної громади м. Бердичева в особі Бердичівської міської ради в особі відділу комунальної власності та земельних відносин Бердичівської міської ради (13301, Житомирська область, м. Бердичів, пл. Центральна, 1, код 25308153) - 9821,20грн. заборгованості, з яких: 8997,77грн. - основний борг, 559,45грн. - пеня, 254,14грн. - 3% річних, 9,84грн. - інфляційні.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ід.номер НОМЕР_1)

- на користь Державного бюджету України - 1581,03грн. судового збору.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 20 грудня 2013 року.

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - відповідачу (рек. з повід.)