Ухвала суду № 36178284, 25.09.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 р.Справа № 820/3749/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Катунова В.В. , Рєзнікової С.С.

при секретарі судового засідання Кудіній Я.Г.

за участі представників:

позивача - Жданової О.М.

відповідача - Онищенка А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "Євроцемент-Україна" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2013р. по справі № 820/3749/13-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Євроцемент-Україна"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у місті Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

14.05.2013 року ПАТ "Євроцемент-Україна" звернулось до суду із позовом, у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0000650044 від 10.12.2012 року.

Харківський окружний адміністративний суд постановою від 06.06.2013 року у задоволенні позову відмовив.

Приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції виходив з того, що у ході судового розгляду встановлено порушення платником податків положень абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України, з огляду на що допущено неправомірне включення до складу податкового кредиту сум, що сплачені за податковою накладною № 851 від 31.01.2012 року.

ПАТ "Євроцемент-Україна" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про задоволення позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити, скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував у повному обсязі, вважав постанову суду першої інстанції такою, що не підлягає скасуванню.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судовим розглядом, фахівцями Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ за вересень 2012 р.

За результатами перевірки складений акт № 515/44-008/00293060 від 19.11.2012 р., яким встановлено порушення позивачем п. 201.10 ст. 201 Розділу V, п. 11 підрозділу 2 Розділу XX Податкового кодексу України, а саме включення до складу податкового кредиту декларації за вересень 2012 року незареєстрованої у ЄРПН податкову накладну виписану ТОВ «Сервіс - Інвест» № 851 від 31.01.2012 року на суму 545646,16 грн., яка відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу XX Податкового Кодексу України підлягає реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі зазначеного акту Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби 10.12.2012 року винесено податкове повідомлення - рішення № 0000650044 від 10.12.2012 року, яким позивачу донараховане податкове зобов'язання з податку на додану у розмірі 136411,5 грн., у тому числі за основним платежем - 90941 грн. та за штрафними санкціями - 45470,5 грн.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що у ході судового розгляду встановлено порушення платником податків положень абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України, з огляду на що допущено неправомірне включення до складу податкового кредиту сум, що сплачені за податковою накладною № 851 від 31.01.2012 року.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що між Філією AT «ЄВРОЦЕМЕНТ-УКРАЇНА» - Краматорський цементний завод - Пушка» та ТОВ «Сервіс-Інвест» укладено двосторонній договір про постачання електричної енергії від 19.05.2009 року № 30245000.

У виконання умов договору у січні 2012 р. ТОВ «Сервіс-Інвест» поставлено позивачу активну електроенергію, про що виписана податкова накладна № 851 від 31.01.2012 р. на суму 545646,16 грн.

Однак, отримання остання позивачем була лише 29.03.2012 року, у зв'язку з чим сума податку на додану вартість у розмірі 90941,03 грн. включена до податкового кредиту податкової декларації за березень 2012 року.

В подальшому, у квітні 2012 року позивачем здійснено сторнування (виключення) податкової накладної № 851 від 31.01.2012 року шляхом подання уточнюючого розрахунку від 26.04.2012 року.

У зв'язку із виявленою заборгованістю за податковими накладними, отриманими від ТОВ «Сервіс-Інвест», позивачем у останнього повторно витребувана податкова накладна № 851 від 31.01.2012 року (дублікат) у вересні 2012 року.

З огляду на те, що вказана податкова накладна була оформлена з порушеннями, а саме не була зареєстрована в ЄРПН, вона була включена до Додатку № 8 «Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)» податкової декларації за вересень 2012 року.

Податковим органом Додаток 8 із наданими податковими накладними прийнятий та врахований, окрім податкової накладної № 851 від 31.01.2012 року.

Відповідно до п.п. а п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді; в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Згідно з п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

У відповідності до пункту 201.10 статті 200 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до ЗУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Таким чином, підставою для формування податкового кредиту ПДВ покупця товару є податкова накладна, виписана продавцем. У разі порушення порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупець таких товарів має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника разом з копіями первинних документів , що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.

При цьому, заява із скаргою на постачальника подається лише з податковою декларацією за той звітний період, у якому платник включив суму податку на додану вартість.

Аналіз зазначений норм показує, що підставами включення до складу податкового кредиту сум за податковими накладними, які продавець відмовився надати, заповнені з порушеннями порядку та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі, є надання їх до податкового органу із заявою та скаргою на такого постачальника.

При цьому, визначеним є перелік документів які додаються до заяви, а саме копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку з зв'язку з придбанням таких товарів/послуг; копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Слід вказати, що у даному випадку позивачем до заяви не надано документи, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товару у контрагента, також не надані документи у підтвердження факту отримання товару, зокрема, акти про використання електричної енергії (акт про прийняття-передавання товарної продукції), акт результатів замірів електричної потужності згідно з вимогами п.7.5 угоди № 30245000 від 19.05.2009 року про постачання електричної енергії.

Враховуючи викладене, колегія суддів підтримує твердження суду першої інстанції щодо порушення позивачем положень абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України, з огляду на що висновки податкового органу про неправомірність включення позивачем до складу податкового кредиту за вересень 2012 року сум податку на додану вартість, сплачених відповідно до податкової накладної № 851 від 31.01.2012 року.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові № 0000650044 від 10.12.2012 року таким, що прийняте на підставі обґрунтованих висновків, які підтверджені у ході судового розгляду справи, а тому є законним та не підлягає скасуванню.

Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Євроцемент-Україна" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2013р. по справі № 820/3749/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Катунов В.В. Рєзнікова С.С.

Повний текст ухвали виготовлений 27.09.2013 р.