Ухвала суду № 36177472, 12.12.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 грудня 2013 року Справа № 826/10578/13-а

м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е., при секретарі - Війтович Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 вересня 2013 року адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна рада» до державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційна рада» (надалі за текстом - «ТОВ «Інвестиційна рада») звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000000152 від 21 червня 2013 р., яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 173 638 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 вересня 2013 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №000000152 від 21.06.2013 в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на суму 168 638 грн. В іншій частині позову відмовлено.

В апеляційній скарзі державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (надалі за текстом - «ДПІ у Печерському районі»), посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення і прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 17.05.2013 р. по 29.05.2013 р. посадовцями ДПІ у Печерському районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «Інвестиційна рада» залишку від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за лютий 2013 р.

Результати перевірки оформлено актом № 41/15.6/34614572 від 04.06.2013 р.

Згідно цьому акту позивачем, зокрема, порушено вимоги ст. 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит на 173 637 грн. 98 коп.

Такий висновок податкового органу вмотивовано наступним.

Згідно договору № 1405-2012 від 02.04.2012 р. ТОВ «Арх-Ательє» зобов'язалось виконати проектні роботи по електрообладнанню багатофункціонального громадського центру з об'єктом спорту, відпочинку та розваг.

На підставі цього договору та виданих ТОВ «Арх-Ательє» податкових накладних позивач включив до податкового кредиту у травні 2012 р. 5 000 грн. податку на додану вартість.

За умовами договору підряду № 2404-12 від 25.04.2012 р. ТОВ «Арамакс» зобов'язалось виконати комплекс робіт по влаштуванню конструкції крівлі на об'єкті «Реконструкція об'єкту незавершеного будівництва під багатофункціональний громадський комплекс з об'єктами спорту, відпочинку та розваг по вул. Немировича-Данченка, 64, в м. Запоріжжі».

Згідно податкових накладних ТОВ «Інвестиційна рада» у квітні, серпні, жовтні та листопаді 2012 р. включило до податкового кредиту 168 637 грн. 98 коп., сплачених контрагентові у складі вартості робіт.

Разом з тим, за даними акту ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 12.11.2012 р. ТОВ «Арх-Ательє» відсутнє за податковою адресою, а укладені ним правочини не спричиняють настання правових наслідків.

Відповідно до акту перевірки ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 21.01.2013 р. ТОВ «Арамакс» не знаходиться за місцем реєстрації.

Наведене, на думку органу державної податкової служби, свідчить про порушення позивачем ст. 228 ЦК України внаслідок укладання нікчемних правочинів.

На підставі висновків, викладених в акті перевірки, ДПІ у Печерському районі прийнято податкове повідомлення-рішення № 000000152 від 21 червня 2013 р., яким ТОВ «Інвестиційна рада» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 173 638 грн.

Правовідносини, що ви никають у зв'язку з формуванням платником податку на додану вартість податкового кредиту регулюються статтею 198 Податкового кодексу України.

Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пункту 198.2 статті 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За змістом наведених правових норм податковий кредит для визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операцій, яка є підставою для формування податкового обліку платника.

У розгляді цієї справи суд першої інстанції за наслідками дослідження первинних документів (складених за результатами здійснення господарських операцій) дійшов висновку, що позивач не підтвердив право на податковий за результатами господарських операцій з ТОВ «Арх-тельє» та про їх реальність між ТОВ «Інвестиційна рада» та ТОВ «Арамакс».

Висновок суду попередньої інстанції щодо необґрунтованості формування податкового кредиту у розмірі 5 000 грн. за податковою накладною, отриманою від ТОВ «Арх-тельє», позивачем не оспорюється.

На підтвердження товарності угоди з ТОВ «Арамакс» позивачем було надано копії: договору підряду № 2404-2012 від 25.04.2012 р., додаткових угод до нього, актів приймання виконаних робіт за формою № КБ-2в, податкових накладних, банківських виписок, які свідчать, що зобов'язання за договором між позивачем та його контрагентом виконувались сторонами у повному обсязі.

Таким чином, на момент проведення перевірки у ТОВ «Інвестиційна рада» були наявні всі необхідні документи, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку, для віднесення до податкового кредиту сум, сплачених позивачем контрагентові, а аналіз наданих позивачем податкових накладних, актів виконаних робіт, інших первинних та платіжних документів свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по операціям з ТОВ «Арамакс», які були предметом перевірки.

За таких обставин, слід погодитись з висновком суду попередньої інстанції щодо товарності зазначеної господарської операції та неправомірності спірного податкового повідомлення-рішення у цій частині.

Твердження відповідача про те, укладений позивачем правочин є нікчемним обґрунтовано не взято судом до уваги.

ДПІ у Печерському районі не надано доказів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання та виконання позивачем та ТОВ «Арамакс» правочину.

Таким чином, відповідачем не доведено наявності мети, завідомо суперечної інтересам держави і суспільства, а також існування умислу у позивача чи його контрагента, як обов'язкової ознаки для визнання правочину недійсним.

Відсутність контрагента за юридичною адресою не є підставою для висновку про неправомірність формування покупцем податкового кредиту з податку на додану вартість.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що місцевим судом при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

За правилами ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 160, 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 вересня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення ухвали в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя Т.М.Грищенко

суддя В.Е.Мацедонська

Ухвала складена в повному обсязі 17 грудня 2013 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Грищенко Т.М.

Мацедонська В.Е.