Рішення № 36173874, 10.12.2013, Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 483/2736/13-ц

Провадження 2/483/809/2013

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

10 грудня 2013 року м. Очаків

Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Головко Л.І.

при секретарі Гречці С.Є.,

за участю прокурора Григорян Е.Р.,

представника відповідача ОСОБА_1,

представника відповідачів ОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Очаківського міжрайонного екологічного прокурора Дніпровської екологічної прокуратури до Очаківської районної державної адміністрації Миколаївської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16, треті особи Миколаївське обласне управління водних ресурсів, Очаківське міськрайонне управління юстиції Миколаївської області та управління Держземагенства в Очаківському районі Миколаївської області, про визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки і скасування їх державної реєстрації та повернення земельних ділянок у державну власність,

В С Т А Н О В И В :

07 жовтня 2013 року Очаківський міжрайонний екологічний прокурор Дніпровської екологічної прокуратури звернувся до Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області із зазначеною позовною заявою до Очаківської районної державної адміністрації Миколаївської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16. Свої вимоги прокурор обґрунтовував тим, що проведеною прокуратурою перевіркою додержання вимог земельного та природоохоронного законодавства України при розпорядженні землями у межах території Дмитрівської сільської ради та наданні відповідачам у власність земельних ділянок загальною площею 9,5 га, встановлено, що передача земель у власність відбулась з грубим порушенням вимог чинного законодавства, а саме: при винесенні розпорядження Очаківської районної державної адміністрації Миколаївської області № 35 від 10 лютого 2011 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення вказаних земельних ділянок у власність відповідачів, в порушення норм Земельного та Водного кодексів України, а також Закону України «Про державну екологічну експертизу», не було перевірено наявність обов'язкової державної експертизи такого проекту, спірні земельні ділянки розташовані в законодавчо встановлених прибережних захисних смугах Дніпровсько-Бузького лиману, а відтак не можуть перебувати у приватній власності. Посилаючись на викладене, просив визнати незаконним та скасувати вказане вище розпорядження про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 для ведення особистого селянського господарства в межах території Дмитрівської сільської ради, визнати недійсними державні акти на право власності, видані ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16, скасувати їх державну реєстрацію та повернути вказані земельні ділянки у державну власність в особі Очаківської райдержадміністрації.

В судовому засіданні прокурор заявлені вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача Очаківської районної державної адміністрації Миколаївської області в судовому засіданні позов не визнала, зазначивши, що спірне розпорядження було винесено у межах компетенції відповідача та у відповідності з нормами чинного законодавства.

Відповідач та представник інших відповідачів ОСОБА_2 в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову, пославшись на те, що відповідачі не можуть бути позбавлені права власності на земельні ділянки, що набуте ними на правових підставах.

Представник третьої особи управління Держземагенства в Очаківському районі Миколаївської області в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову прокурора, вказавши, що земельні ділянки, передані у власність відповідачів, мають сільськогосподарське цільове призначення, і до земель водного фонду не відносяться.

Представники інших третіх осіб в судове засідання не зявилися, надавши заяви про розгляд справи за відсутності їхніх представників. При цьому, Очаківське міськрайонне управління юстиції Миколаївської області в своєму листі зазначило, що третя особа не згодна із позовом в частині скасування державної реєстрації прав, оскільки таке скасування не відноситься до компетенції управління юстиції. Згідно письмових пояснень Миколаївського обласного управління водних ресурсів, останнє у повному обсязі підтримує позов Очаківського міжрайонного екологічного прокурора.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд дійшов наступного.

Розпорядженням Очаківської райдержадміністрації № 314 від 01 вересня 2008 року (а. с. 22) було надано дозвіл громадянам України на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 22,5 га у власність для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля) в межах території Дмитрівської сільської ради, згідно списку з 29 осіб, в якому зазначені, крім інших, відповідачі ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_13, ОСОБА_16 та ОСОБА_10.

07 листопада 2008 року згідно розпорядження Очаківської райдержадміністрації № 447 було надано дозвіл громадянам України на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 28,66 га у власність для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля) в межах території Дмитрівської сільської ради, згідно списку з 56 осіб, в якому зазначені, крім інших, відповідачі ОСОБА_4, ОСОБА_17, ОСОБА_5, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_9 та ОСОБА_11 (а. с. 23-24).

З дослідженої судом копії розпорядження Очаківської райдержадміністрації № 35 (а. с. 28) вбачається, що 10 лютого 2011 року було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам України (14 особам) для ведення особистого селянського господарства в межах території Дмитрівської сільської ради Очаківського району Миколаївської області із списком-додатком до нього, в якому зазначені прізвища 14 відповідачів.

Копією довідки про присвоєння кадастрових номерів (а. с. 25) підтверджується, що спірним земельним ділянкам було присвоєно кадастрові номери.

На підставі вказаного вище розпорядження № 35 від 10 лютого 2011 року відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 отримали державні акти на право власності на земельні ділянки площею 1,0000 га кожна за цільовим призначенням ведення особистого селянського господарства, розташовані за адресою: Миколаївська область, Очаківський район, Дмитрівська сільська рада, за межами населеного пункту, що підтверджується копіями цих державних актів (а. с. 30-40).

В обґрунтування свого позову прокурором було зазначено, що спірні земельні ділянки відносяться до земель водного фонду, оскільки перебувають в законодавчо встановленій двохкілометровій прибережній захисній смузі Дніпровсько-Бузького лиману на відстані від 500 до 1 200 м від урізу води Дніпровсько-Бузького лиману, що встановлено розробником проекту землеустрою ТОВ «Обласний земельно-кадастровий центр», висновком Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області та вихідною земельно-кадастровою інформацією відділу Держкомзему у Очаківському районі Миколаївської області, які є складовими частинами проекту землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок у власність.

З такими висновками прокурора суд погодитись не може, і при цьому виходить з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку, та його державної реєстрації.

В силу положень ч.ч.1, 2 ст. 20 ЗК України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії (цільове призначення) здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з висновку Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Миколаївській області від 13 грудня 2010 року (а. с. 27) та вихідної земельно-кадастрової інформації, на які посилається прокурор та які є складовою частиною проекту землеустрою щодо відведення спірних земельних ділянок, останні відносяться до категорії земель сільськогосподарського призначення.

За таких обставин, посилання прокурора на зазначені вище документи та висновок ТОВ «Обласний земельно-кадастровий центр» про належність цих земельних ділянок до земель водного фонду, на увагу не заслуговують.

У судовому засіданні не встановлено, що цільове призначення спірних земельних ділянок змінювалось, доказів віднесення їх до земель водного фонду, суду не надано.

Крім цього, відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 58 ЗК України, до земель водного фонду належать землі, зайняті прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами. Згідно ст. 60 цього Кодексу, вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності встановлюються прибережні захисні смуги. Цією ж статтею передбачено, що прибережні захисні смуги встановлюються за окремими проектами землеустрою.

Згідно зі ст. 1 Водного кодексу України, прибережна захисна смуга це частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони.

Статтею 88 Водного кодексу України передбачено, що з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Стаття 87 цього Кодексу встановлює, що зовнішні межі водоохоронних зон визначаються за спеціально розробленими проектами.

Відповідно до п. 5 Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 486 від 08 травня 1996 року, розміри і межі водоохоронних зон визначаються проектом на основі нормативно-технічної документації. У межах водоохоронних зон виділяються землі прибережних захисних смуг та смуги відведення з особливим режимом їх використання відповідно до ст. 88-91 Водного кодексу України.

Таким чином, фактичні розміри і межі прибережних захисних смуг існують не в силу їх законодавчого закріплення, а для визначення, встановлення та закріплення меж прибережної захисної смуги, та як наслідок віднесення цієї території до земель водного фонду. Законодавством України передбачений відповідний порядок, який полягає у розробці відповідного проекту та виділення на його підставі земель водоохоронних зон та прибережних захисних смуг.

Враховуючи викладене, посилання прокурора на віднесення спірних ділянок до земель прибережної захисної смуги та категорії земель водного фонду, без надання належних та допустимих доказів на підтвердження існування таких обставин, суд вважає безпідставними.

Крім цього, обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор посилався на порушення відповідачем Очаківською районною державною адміністрацією при винесенні оскаржуваного розпорядження вимог ст. 9 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», якою передбачено, що обов'язковій державній експертизі підлягають, зокрема, проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, а також проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок особливо цінних земель, земель водного фонду, природоохоронного, рекреаційного та історико-культурного призначення.

Отже, оскільки в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження той факт, що спірні земельні ділянки відносяться до земель водного фонду, в даному випадку проведення експертизи проекту землеустрою спірної земельної ділянки не є обов'язковим.

Крім того, зі змісту ст. 41 Конституції України, ст. 321 ЦК України та ст. 153 ЗК України випливає, що громадянин не може бути позбавлений права власності на земельну ділянку поза його волею інакше, як на підставі рішення суду, у випадках, передбачених законодавчими актами України.

Перелік підстав для припинення права власності на земельну ділянку встановлено ст.140 ЗК України. Відповідно до цієї статті, підставами припинення права власності на земельну ділянку є добровільна відмова власника від права на землю, смерть власника ділянки за відсутності спадкоємця, відчуження ділянки за рішенням власника, звернення стягнення на землю на вимогу кредитора, відчуження ділянки з мотивів суспільної необхідності, конфіскація за рішенням суду або невідчуження землі іноземними особами та особами без громадянства у визначених випадках. Вичерпний перелік не підлягає розширеному тлумаченню та не містить такої підстави припинення права власності на землю, що про неї заявлено прокурором.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що оскаржуване розпорядження приймалось Очаківською районною державною адміністрацією за результатами розгляду проекту відведення земельної ділянки, на підставі погоджувальних матеріалів щодо відповідності матеріалів проекту відведення вимогам земельного законодавства, чинного на час прийняття рішення, і правомірність такого рішення ґрунтується на технічній документації та проекті із землеустрою, який складено у відповідності до нормативно-правових актів.

Державний акт на право власності на земельну ділянку є правовстановлюючим документом, що видається на підставі розпорядження відповідного органу державної влади, тому вимога про його скасування є похідною, а відтак суд не вбачає підстав для задоволення вимог прокурора про визнання недійсними державних актів, скасування їх державної реєстрації та повернення земельних ділянок у державну власність.

За таких обставин, проаналізувавши сукупність доказів, наданих сторонами, суд дійшов переконання, що у задоволенні позову Очаківського міжрайонного екологічного прокурора слід відмовити.

Крім цього, у порядку, передбаченому ч. 4 ст. 88 ЦПК України, підлягає компенсації за рахунок держави судовий збір, від сплати якого при зверненні до суду із цим позовом прокурор звільнений.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 79, 209, 212-215 ЦПК України,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні цивільного позову Очаківського міжрайонного екологічного прокурора Дніпровської екологічної прокуратури до Очаківської районної державної адміністрації Миколаївської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та ОСОБА_16, треті особи Миколаївське обласне управління водних ресурсів, Очаківське міськрайонне управління юстиції Миколаївської області та управління Держземагенства в Очаківському районі Миколаївської області, про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Очаківської районної державної адміністрації Миколаївської області № 35 від 10 лютого 2011 року про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам України (14 особам) для ведення особистого селянського господарства в межах території Дмитрівської сільської ради Очаківського району Миколаївської області, визнання недійсними державних актів на право власності на земельні ділянки на імя ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 ОСОБА_18 та ОСОБА_16 і скасування їх державної реєстрації та повернення земельних ділянок у державну власність, відмовити.

Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми під час проголошення рішення, у той же строк з дня отримання ними його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий: