Рішення № 36173195, 13.12.2013, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 119/9490/13-ц

2/119/3325/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 грудня 2013 року

Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі

головуючого судді Мурзенка М. В.

при секретарі Маричевій С. В.

за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю, зобовязання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про усунення їй перешкод в користуванні власністю шляхом відновлення демонтованого паркану з листів шиферу та металевих труб довжиною 20,82 м в домоволодінні за адресою м.Феодосія, смт.Приморський, пров.Чехова, 3, в межах відповідно до рішення виконавчого комітету Приморської селищної ради м. Феодосії від 23.05.1996, стягнення матеріальних збитків в сумі 3000 грн., моральної шкоди в сумі 3000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вона є власницею ? частки домоволодіння, що розташоване за адресою м. Феодосія, смт. Приморський, пров Чехова, 3, інша ? частина домоволодіння належить відповідачу ОСОБА_3 Рішенням Приморської селищної ради № 14 від 17.12.1981 року вирішено питання про поділ земельної ділянки за вказаною адресою між позивачем та гр ОСОБА_6, який на той час був власником ? частки вказаного домоволодіння, відповідно до рішення Приморської селищної ради № 963 від 23.05.1996 року за позивачем було закріплено земельну ділянку площею 835 кв.м., визначено її межі згідно з планом, між земельною ділянкою, що виділена в користування позивачу та земельною ділянкою, що знаходилась в користуванні ОСОБА_6 було встановлено деревяний паркан. Вказаний паркан було зруйновано гр. ОСОБА_7, відповідно до рішення Апеляційного суду АР Крим від 05.02.2013 року його було зобовязано відновити зазначений паркан, однак, оскільки рішення суду не було виконано, позивач 02 вересня 2013 року за власний рахунок відновила паркан, спорудивши його з шиферних листів та металевих труб, вартість робіт зі спорудження паркану склала 3000 грн. Починаючи з 16 вересня 2013 року позивач демонтувала вказаний паркан, чим спричинила позивачу матеріальну шкоду в розмірі 3000 грн., й моральну шкоду, яку позивач оцінює в 3000 грн.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали, уточнивши позовні вимоги просили суд стягнути з відповідача на відшкодування збитків, заподіяних знищенням паркану 2100 грн., зобовязати відповідача відновити демонтовану частину паркану довжиною 14 метрів, стягнути на відшкодування моральної шкоди 2000 грн.

Відповідач, представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, посилаючись на те, що вказаний паркан було встановлено впритул до частини будинку, що знаходиться в користуванні відповідача, внаслідок чого вона позбавлена можливості обслуговувати її, земельна ділянка знаходиться в орендному користуванні у співвласників, між ними порядок користування ділянкою не визначено, демонтовано лише одну секцію паркану з OSB-плит, недоведеність вимог про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, взаємовиключність вимог про відшкодування вартості паркану та зобовязання його відновлення.

Заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, допитавши свідків, оглянувши в судовому засіданні матеріали цивільної справи № 121/9958/12 2/121/2831/12 за позовом ОСОБА_5 В, до ОСОБА_8, ОСОБА_7 про усунення перешкод у користуванні власністю, зобовязання вчинити певні дії, стягнення матеріальної та моральної шкоди, треті особи виконавчий комітет Приморської селищної ради, Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в АРК, матеріали перевірки Феодосійським МВ ГУМВС України в АР Крим заяв ОСОБА_1 (ЖЕОЗС № 11893 від 16.09.2013, № 12112 від 21.09.2013), суд доходить про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, позивач є власником ? частки житлового будинку з надвірними спорудами за адресою м.Феодосія, смт. Приморський, пров.Чехова, буд. 3 на підставі свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя, виданого 09.09.1980 р. ОСОБА_9, старшим державним нотаріусом Феодосійської державної нотаріальної контори, реєстр. № 1-2699 (а.с. 12), власником іншої ? частки будинку є відповідач на підставі договору дарування ? частки у праві власності на житловий будинок, посвідченого 21.02.2013 ОСОБА_10, приватним нотаріусом Феодосійського міського нотаріального округу, реєстр. № 325, копія якого міститься в матеріалах перевірки Феодосійським МВ ГУМВС України в АР Крим заяви ОСОБА_1 (ЖЕОЗС № 11893 від 16.09.2013).

Рішенням виконавчого комітету Приморської селищної ради народних депутатів м. Феодосія №14 від 17.12.1980р. вирішено питання щодо поділу земельної ділянки за адресою: м.Феодосія, смт. Приморський, пров.Чехова, буд. 3 на дві самостійні ділянки між позивачем та гр. ОСОБА_6, встановлення межі за їх рахунок та про реєстрацію органом БТІ права користування земельними ділянками за їх користувачами (а.с.163, т.1., справа 121/9958/12), згідно схеми земельної ділянки вказана зміна з встановленими межами між ділянками зареєстрована 26.01.1982р. (а.с.162, т.1, справа 121/9958/12). Рішенням виконавчого комітету Приморської селищної ради народних депутатів м. Феодосія № 96 від 23 травня 1996 року за позивачем закріплено земельну ділянку площею 835 кв.м. за адресою: м.Феодосія, смт. Приморський, пров.Чехова, буд. 3 (а.с.11). Другий пункт цього рішення містить вказівку про реєстрацію зміни в плані землекористування, згідно схеми. З схематичного плану меж земельної ділянки від 23.01.1996р. вбачається, що між земельними ділянками співвласників будинку встановлений паркан довжиною 20,82 м., який фактично ділив ділянку на дві частини (а.с.11 зв.).

З зазначеного випливає, що зазначений паркан існував з 1981 року та був встановлений на підставі рішень виконкому щодо порядку користування земельною ділянкою між колишніми співвласниками спірного будинку.

З рішення Апеляційного суду АР Крим від 05.02.2013 року по справі 121/9958/12 вбачається, що вказаний паркан було демонтовано гр. ОСОБА_7, в якого відповідач придбав ? частку будинку за адресою м.Феодосія, смт. Приморський, пров.Чехова, буд. 3, зазначеним рішенням гр. ОСОБА_7 зобовязано відновити демонтований дерев'яний паркан довжиною 20,82 м. у домоволодінні, встановлений відповідно до рішення виконавчого комітету Приморської селищної ради м Феодосії АР Крим від 23.05.1996р. № 96.

З пояснень позивача, показань свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12 вбачається, що вказане рішення не було виконане ОСОБА_7 й в вересні 2013 року спірний паркан було встановлено представником позивача ОСОБА_1 за рахунок позивача з шиферних листів на металевих стовпах.

Частина зазначеного паркану була демонтована відповідачем, що підтверджується її поясненнями в судовому засіданні, поясненнями відповідача, що містяться в матеріалах перевірки Феодосійським МВ ГУМВС України в АР Крим заяв ОСОБА_1 (ЖЕОЗС № 11893 від 16.09.2013, № 12112 від 21.09.2013), показаннями свідків ОСОБА_11, ОСОБА_12, фотографіями паркану (а.с. 13), з показань свідка ОСОБА_11 вбачається, що довжина пошкодженої частини паркану з шиферних листів на металевих трубах дорівнює 14 м, за встановлення паркану в вересні 2013 року він отримав від представника позивача ОСОБА_1 3000 грн. Отже, демонтування спірного паркану відповідачем без згоди позивача є порушенням її майнових прав.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, шляхом відновлення становища, яке існувало до порушення, відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди.

Враховуючи зміст порушеного права, характер порушення, суд погоджується з доводами відповідача та його представника про взаємовиключність вимог про стягнення матеріальної шкоди в розмірі вартості демонтованого паркану та про зобовязання відповідача його відновити, й приходить до висновку, що ефективним способом захисту порушеного права позивача є зобовязання відповідача відновити демонтовану частину паркану з шиферних листів на металевих стовпах довжиною 14 метрів у домоволодінні № 3 по пров. Чехова в смт. Приморський м. Феодосії АР Крим, встановленого відповідно до рішення Виконавчого комітету Приморської селищної ради м.Феодосії АР Крим від 23.05.1996 року № 96.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті (ч. 1 ст. 1167 цього ж кодексу). У пп. 3, 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами та доповненнями) роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Факт заподіяння позивачці діями відповідача моральної шкоди підтверджений вищевказаними обставинами та наявними в справі доказами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка є людиною похилого віку, інвалідом першої групи, яка зазнала глибоких душевних страждань внаслідок переживань у звязку із руйнуванням відповідачем спірного паркану.

Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди суд враховує характер неправомірних дій відповідача, глибину душевних та психічних страждань позивача. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Виходячи з викладеного, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди й стягнення з відповідача на користь позивача на відшкодування моральної шкоди грошової суми в розмірі 700 гривень.

Відповідно до ст. ч. 3 ст. 88 ЦПК України, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної частини вимог. Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України про судовий збір, за подання позовної заяви про стягнення моральної шкоди в розмірі до 5 мінімальних розмірів заробітних плат, а також за подання позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати станом на 01 січня року, в якому сплачується судовий збір.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 вказаного Закону, за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Враховуючи викладене, сума судового збору, що підлягає стягненню з відповідача в дохід держави складає 458 грн. 80 коп.

Керуючись ст. 16, 23, 1167 ЦК України, ст. 10, 11, 14, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобовязати ОСОБА_3 відновити демонтовану частину паркану з шиферних листів на металевих стовпах довжиною 14 метрів у домоволодінні № 3 по пров. Чехова в смт. Приморський м. Феодосії АР Крим, встановленого відповідно до рішення Виконавчого комітету Приморської селищної ради м.Феодосії АР Крим від 23.05.1996 року № 96.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 у відшкодування моральної шкоди 700 (сімсот) гривень.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкодивідмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави на поточний рахунок № 31216206700024 в ГУ ДКС України в АР Крим, отримувач Державний бюджет м. Феодосія, код ЄДРПОУ отримувача 37986011, МФО банку 824026, судовий збір у сумі 458 (чотириста пятдесят вісім) гривень 80 копійок.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя М. В. Мурзенко

Суддя /підпис/

З ОРИГІНАЛОМ ЗГІДНО:

Суддя: Секретар: