Рішення № 36173176, 17.12.2013, Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 119/6895/13-ц

2/119/2590/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року м. Феодосія

Феодосійський міський суд Автономної Республіки ОСОБА_1 у складі:

Головуючого судді - Микитюк О.А.

при секретарі: - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Феодосії цивільну справу за позовом Міністерства охорони здоровя ОСОБА_1 до ОСОБА_3, за участю третьої особи - Кримського Республіканського вищого навчального закладу «Кримський медичний коледж» про стягнення вартості навчання,

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування витрат на навчання в сумі 33764,60. Вимоги мотивовані тим, що 01.09.2007 року між Кримським Республіканським вищим навчальним закладом «Кримський медичний коледж» та відповідачкою був укладений договір № 102 про підготовку молодшого спеціаліста за спеціальністю «сестринська справа». Відповідно до умов договору, студенти повинні після закінчення коледжу прибути на місце направлення та відробити не менш трьох років. Після закінчення коледжу відповідач була направлена на роботу до міської лікарні м. Феодосія. Однак відомостей щодо прибуття відповідача на вказане підприємства не має. З ціллю врегулювання спору у досудовому порядку, відповідачам направлялись відповідні листи, однак відповіді отримано не було. Згідно умов договорів у разі відмови молодшого спеціаліста їхати за призначенням, він зобов'язаний відрахувати у місцевий бюджет Автономної Республіки ОСОБА_1 вартість навчання у встановленому порядку. Просив стягнути з відповідача на користь держави витрати за навчання та судові витрати.

В судове засідання представник позивача та третьої особи надали суду заяви, в яких просили справу розглянути в їх відсутність, позовні вимоги підтримали і просили задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні позов визнала частково і суду пояснила. Що вона дійсно навчалася в медичному коледжі за рахунок бюджету, але після того, як закінчила навчання завагітніла, з,явилася до лікарні і повідомила про свій стан і їй було рекомендовано прийти після того, як народить. Крім того, повідомили, що у них не має місця для неї. Вона після народження дитини намагалася влаштуватися на роботу, однак не змогла цього зробити. Вона є матірю одиначкою,перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років, отримує допомогу і на тепер бажає отримати роботу, але не має змоги. Посила в задоволенні позову відмовити.

Судом встановлено, що обов'язок випускника відшкодувати до державного бюджету повну вартість навчання за умов, що склалися між сторонами, встановлений п. 2 Указу Президента України від 23 січня 1996 року N 77/96 "Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів", постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.96 року за N 992 "Про Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням". відповідно до постанови Ради міністрів АРК «Про управління майном» із змінами і доповненнями, № 240 від 24 квітня 2007 року та Переліку підприємств, установ, організацій, закладів, майна, що належать Автономній Республіці ОСОБА_1, віднесених до сфери управління органів виконавчої влади Автономної Республіки ОСОБА_1 до Міністерство охорони здоров'я Автономної Республіки ОСОБА_1 віднесений Кримський республіканський вищий навчальний заклад "Кримський медичний коледж". Крім того, Міністерство охорони здоровя є державним замовником на підготовку фахівців у вище вказаному коледжі.

Відповідно до частини 2 статті 52 Закону України «Про освіту» випускники вищих навчальних закладів, які здобули освіту за кошти державного або місцевого бюджетів, направляться на роботу і зобов'язані відпрацювати за направленням і в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. На виконання вищезазначеної норми Закону був розроблений Порядок працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.1996 року № 992.

Відповідно до пункту 4 Порядку, керівники вищих навчальних закладів після зарахування осіб на навчання за державним замовленням укладають з ними угоду. Згідно з угодою випускник зобов'язаний глибоко оволодіти всіма видами професійної діяльності, передбаченими відповідною кваліфікаційною характеристикою та відпрацювати у замовника не менше трьох років, а вищий навчальний заклад забезпечити відповідні якість та рівень підготовки фахівця з вищою освітою.

З матеріалів справи вбачається, що 01.09.2007 року між Кримським Республіканським вищим навчальним закладом «Кримський медичний коледж» та відповідачкою ОСОБА_3 був укладений договір № 102 про підготовку молодшого спеціаліста за спеціальністю «сестринська справа» З тесту договору вбачається, що Кримський медичний коледж зобов'язався забезпечити якісну теоретичну та практичну підготовку молодшого спеціаліста згідно з навчальними планами, програмами і вимогами кваліфікаційних характеристик молодшого спеціалісту, та після закінчення навчання та отримання відповідної кваліфікації місцем працевлаштування в державному секторі народного господарства де студент зобов'язаний відробити не менш трьох років. Студент ОСОБА_3 в свою чергу зобов'язалася у випадку відмови їхати за призначенням відраховувати в бюджет Автономної Республіки ОСОБА_1 вартість навчання в установленому порядку (аркуш справи 5).

Отже, між сторонами існують договірні відносини.

Відповідно до приписів статей 627-629, 526 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору та визначенні його умов. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачка отримавши відповідну освіту та направлення від 15 липня 2010 року до міської лікарні м. Феодосія, до місця роботи не з'явилася.

Доказів, що це відбулося з поважних причин або не з її вини відповідачем суду не представлено.

Суд не приймає доводи відповідача з того приводу що вона завагітніла і у зв.язку з цим перебувала в лікарні та зберігала вагітність на стаціонарному відділенні, оскільки як вбачається з наданих суду документів, відповідач перебувала в лікарні з 23 липня 2011 року по 03 серпня 2011 року, перебувала на обліку по вагітності з 14 жовтня 2010 року по 04 березня 2011 року, тоді як направлення на роботу отримала 15 липня 2010 року. Сина ОСОБА_4 народила 05 березня 2011 року. А отже, мала можливість приступити до роботи. Доказів, що їй було відмовлено у прийнятті на роботу суду не надано.

Крім того, згідно п. 9 Порядку працевлаштування випускників вищих навчальних закладів, підготовка яких здійснювалась за державним замовленням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 серпня 1996 р. N 992, розірвання випускником угоди допускається з таких поважних причин: встановлення інвалідності 1 або 2 групи, внаслідок чого випускник не може виїхати на роботу за призначенням; встановлення інвалідності 1 або 2 групи у дружини (чоловіка) випускника, одного з батьків (або осіб, які їх замінюють) випускника; якщо випускник - вагітна жінка, мати або батько, які мають дитину у віці до трьох років, або дитину, яка згідно з медичним висновком потребує догляду (до досягнення нею шестирічного віку); одинока мати або батько, які мають дитину до чотирнадцяти років або дитину-інваліда.

Однак, відповідачем не надано суду доказів, що вказаний договір було розірвано у зв.язку з вагітністю або з будь-якої іншої поважної причини.

Відповідно до пунктів 8, 14 вищезазначеному Порядку, випускники, які уклали угоду з вищим навчальним закладом після зарахування на навчання, повинні відпрацювати за місцем призначення не менше трьох років. У разі неприбуття молодого фахівця за направленням або відмови без поважної причини приступити до роботи за призначенням, звільнення його з ініціативи адміністрації за порушення трудової дисципліни, звільнення за власним бажанням протягом трьох років випускник зобов'язаний відшкодувати у встановленому порядку до державного бюджету вартість навчання та компенсувати замовникові всі витрати.

Як вбачається зі змісту пункту 11 постанови Кабінет Міністрів України від 29 лютого 1996 року № 266 «Про Порядок формування та розміщення державних замовлень на поставку продукції для державних потреб і контролю за їх виконання» у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2001 року № 1650, контроль за виконанням державного замовлення покладається на державних замовників.

Суд погоджується з розрахунком вартості навчання відповідача і остання вказану суму не оспорила.

Судові витрати суд розподіляє у відповідності до вимог ст.. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 10,11,60,212-215 ЦПК України, суд

вирішив:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІДН НОМЕР_1) на користь бюджету Автономної Республіки ОСОБА_1 (ЗКПО 37978503, бюджет АРК, 24060300, рр 31418544700001, МФЛ 824026, ГУ Державної казначейської служби України в АРК, код платежу «Інші надходження» - за рішенням суду) 33764,60 грн. та судові витрати 337,65 грн., а всього 34102,24 грн.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Автономної Республіки ОСОБА_1 через Феодосійський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання останньої, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий (підпис)О.А. Микитюк

копія вірна: суддя- секретар-