Рішення № 36172550, 18.11.2013, Сімферопольский районний суд Автономної Республіки Крим

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 116/4729/13-ц

Провадження № 2/116/2269/13

18.11.2013 рокум. Сімферополь

Сімферопольський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді: Тімофеєвої Г.О.

при секретарі: Рожаєвій Ю.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом від 31.08.2006 року № 471/2005, встановлення факту прийняття ОСОБА_1 спадщини у вигляді ? частки домоволодіння за адресою: вул. Юрія Османова, 44, с. Фонтани, Сімферопольського району, після смерті ОСОБА_3, яка померла 13.06.2005 року, визнання права власності за ОСОБА_1Е на ? частку домоволодіння за адресою: вул. Юрія Османова, 44, с. Фонтани, Сімферопольського району.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є сином ОСОБА_4 В свою чергу ОСОБА_4 є донькою ОСОБА_3.

ОСОБА_3 належало право власності на ? частку домоволодіння за адресою: вул. Юрія Османова, 44, с. Фонтани, Сімферопольського району.

13.06.2005 року ОСОБА_3 померла.

Відповідачка ОСОБА_2 є онукою ОСОБА_3 та після її смерті успадкувала майно, яке належало ОСОБА_3 у вигляді ? частки домоволодіння за адресою: вул. Юрія Османова, 44, с. Фонтани, Сімферопольського району.

Після оформлення спадщини ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на ? частку домоволодіння за адресою: вул. Юрія Османова, 44, с. Фонтани, Сімферопольського району.

Позивач вважає, що дане свідоцтво про право на спадщину за законом видане з порушенням норм діючого законодавства, виходячи з наступного.

Позивач проживав разом з бабусею ОСОБА_3 більше 9 років та таким чином є спадкоємцем 4 черги.

У звязку з тим, що мати позивача ОСОБА_4 відмовилася від прийняття спадщини на підставі ст. 1273 ЦК України, позивач вважає, що він на підставі ст. 1264 ЦК України є спадкоємцем ОСОБА_3

Також позивач вважає, що він прийняв спадщину до того часу, коли відповідачка отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на спірне майно.

У судовому засіданні позивач та представник позивача підтримали позовні вимоги по мотивах, викладених у позовній заяві, позов просили задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог.

Дослідивши докази у їх сукупності, суд виходить з наступного.

Згідно з архівної довідки ГУ МВС України в АР Крим № 14/13-1179 від 01.09.2006 року ОСОБА_3 є бабусею позивача.

Згідно з рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 22.08.2003 року № 2-4858/03 за ОСОБА_3 було визнано право власності на ? частку домоволодіння за адресою: вул. Юрія Османова, 44, с. Фонтани, Сімферопольського району.

Відповідно до копії свідоцтва про народження III-МК № 395623 ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, є сином ОСОБА_3 (а.спр. 10).

Відповідно до даних спадкової справи № 471/2005 року ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, є донькою ОСОБА_3.

07.02.2003 року ОСОБА_5 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть 1-АП № 218738 (а.спр. 66). Після його смерті спадкоємцями його майна залишилися донька ОСОБА_2 та дружина ОСОБА_7.

13.06.2005 року ОСОБА_3 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-АП № 011078.

Згідно з ч.1 ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1268 ЦК України визнається, що спадкоємець прийняв спадщину якщо він постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини або ж у відповідності до ст.1269 ЦК України, якщо він подав до державної нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Вказані дії повинні бути здійснені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно ст. 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обовязкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Право на прийнятя спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Але, як вбачається з матеріалів спадкової справи № 471/2005, заведеної після смерті ОСОБА_3, ОСОБА_2 прийняла спадщину після її смерті, ОСОБА_4 відмовилася від прийняття спадщини на підставі ст. 1273 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

За ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких між сторонами ті іншими особами, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Звертаючись до суду з позовом про скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, позивач вказує, що його мати відмовилася від належної її частки спадщини, але не вказала на чию користь відмовилася, тому він вважає, що оскільки є спадкоємцем четвертої черги, проживав разом з бабусею, на день смерті був неповнолітнім, тому має право на ? частку домоволодіння, яку незаконно отримала ОСОБА_2.

За приписами ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину може бути визнано недійсним не лише тоді, коли особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, але й за інших підстав, установлених законом. Іншими підставами можуть бути: визнання заповіту недійсним, визнання відмови від спадщини недійсною, визнання шлюбу недійсним, порушення у зв'язку з видачею свідоцтва про право на спадщину прав інших осіб тощо.

Стаття 68 Закону України «Про нотаріат» визначає, що нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна.

Відповідно до п.212 Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 3березня 2004 року № 20/5, нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців обов'язково вимагаються відповідні документи.

Після смерті ОСОБА_3, ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на ? частку житлового будинку за адресою: вул. Юрія Османова, 44, с. Фонтани, Сімферопольського району по праву представлення, оскільки 07.02.2003 року помер її батько ОСОБА_5, який був сином ОСОБА_3

Отже матеріалами справи встановлено, що свідоцтво про право на спадщину було видане Державним нотаріусом Сімферопольської районної державної нотаріальної контори згідно вимог Закону України „Про нотаріат" та „Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", тому вимоги позивача щодо визнання недійним та скасування свідоцтва про право на спадщину не підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог щодо встановлення факту прийняття спадщини та визнання права власності на ? частку спірного домоволодіння, то у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, оскільки відповідач ОСОБА_2 мала першочергове право на спадкування після смерті ОСОБА_3, яке у встановленому порядку реалізувала, тому позивач не успадкував ? частку спірного домоволодіння.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 212, 214, 215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання недійсним та скасування свідоцтва про право на спадщину за законом, встановлення факту прийняття спадщини, визнання права власності відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд АР Крим через Сімферопольський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя