Рішення № 36171860, 02.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20328/13 02.12.13

За позовом фізичної особи-підприємця Рзаєвої Тетяни Андріївни

До відповідача комунального підприємства «Шкільне харчування»

Про стягнення 142128,48 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники сторін:

від позивача Зініна Н.М. (за дов.)

від відповідача Макодзеба Ю.П. (керівник), Мішин Ю.С. (за дов.)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулася з позовом фізична особа-підприємець Рзаєва Тетяна Андріївна до комунального підприємства «Шкільне харчування» про стягнення за договором поставки товару № 17/05 від 17.05.2012 р. 142128,48 грн., з яких: 136323,54 грн. боргу, 3899,43 грн. пені, 1905,51 грн. трьох процентів річних.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати поставленого позивачем товару.

Ухвалою суду від 22.10.2013 р. порушено провадження у справі № 910/20328/13, розгляд останньої призначено на 18.11.2013 р..

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача розгляд справи відкладено до 02.12.2013 р..

Відповідач визнав заборгованість у розмірі 98951,68 грн.. Крім того, відповідач заявив клопотання про розстрочення сплати вказаної заборгованості рівними частинами на 3 місяці та про зменшення розміру штрафних санкцій, посилаючись на тяжкий матеріальний стан, який повністю залежить від своєчасного фінансування державними органами та ціноутворення на момент виконання послуг. Клопотання мотивовано соціальною спрямованістю діяльності відповідача, у зв'язку з чим, в разі відсутності фінансів, можливе припинення надання послуг з гарячого харчування в загальноосвітніх закладах Голосіївського району м. Києва.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

17.05.2012 р. між фізичною особою-підприємцем Рзаєвою Тетяною Андріївною (постачальником) та комунальним підприємством «Шкільне харчування» (покупцем) укладено договір поставки товару № 17/05 (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язався поставляти та передавати у власність покупця товар, а покупець - приймати та оплачувати його по факту поставки.

Товаром за даним Договором є: овочі, крупи, мука та інші продукти харчування (ДСТУ, ГОСТ, ТУ) в асортименті, за номенклатурою та за ціною, що визначається накладною на кожну окрему партію товару, яка погоджена сторонами.

Відповідно до п. 4.1 Договору оплата - протягом 15 банківських днів з дня підписання видаткової накладної.

В період з 19.02.2013 р. по 16.05.2013 р. позивачем поставлено, а відповідачем отримано товару на загальну суму 147178,24 грн..

Відповідач товар оплатив частково, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість на суму 136323,54 грн..

Станом на день подачі позову (21.10.2013 р.) заборгованість відповідача становила 136323,54 грн..

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Факт порушення відповідачем зобов'язання на суму 136323,54 грн. належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Під час розгляду справи в суді відповідачем погашено 37371,86 грн. заборгованості, відтак в цій частині вимог спір відсутній, у зв'язку з чим провадження в ній підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

До стягнення з відповідача підлягає 98951,68 грн. боргу.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача перевіреним судом, до стягнення з відповідача підлягає за період з 14.03.2013 р. по 07.10.2013 р. 1905,51 грн. трьох процентів річних.

Крім того, пунктом 6.6 Договору передбачено, що за порушення зобов'язання щодо розрахунку за товар покупець сплачує пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент прострочення, від суми не виконаного зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

За розрахунком позивача, прийнятим судом як вірний, до стягнення з відповідача підлягає 3899,43 грн. пені за період з 14.03.2013 р. до 07.10.2013 р..

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Також право суду у виняткових випадках зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені) надано п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України.

Відповідно до п. 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.11.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Оцінюючи доводи відповідача щодо соціальної спрямованості його діяльності, яка спрямована на надання послуг з гарячого харчування в загальноосвітніх закладах Голосіївського району м. Києва, нормативно фіксованої вартості послуг відповідача та залежності своєчасного виконання зобов'язань від стану фінансування (оплати) державними органами його послуг, суд виходячи з вищевказаного права, вважає за можливе зменшити розмір пені з 3899,43 грн. до 500 грн..

В свою чергу, три відсотки річних у розмірі 1905,51 грн., які підлягають стягненню на підставі ст. 625 ЦК України, не є неустойкою в розумінні ст. 549 ЦК України, та не є штрафними санкціями в розумінні ст. 230 ГК України, право на зменшення яких надано ст. 233 ГК України, а тому дана сума підлягає стягненню у повному обсязі.

Отже, позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в частині стягнення 98951,68 грн. боргу, 500 грн. пені, 1905,51 грн. трьох процентів річних, а загалом 101357,19 грн.. В частині стягнення боргу в сумі 37371,86 грн. провадження підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відсутністю предмету спору. У стягненні 3399,43 грн. пені судом відмовлено.

З тих же підстав, на яких ґрунтується рішення суду про зменшення розміру пені, суд вважає за можливе відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України задовольнити клопотання відповідача та розстрочити виконання рішення на три місяці, стягнувши вказані суми рівними частинами.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок його неправомірних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з комунального підприємства «Шкільне харчування» (03039, м. Київ, проспект Науки, 8, код 20043325) на користь фізичної особи-підприємця Рзаєвої Тетяни Андріївни (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Павліченко, 44, кв. 60, ідентифікаційний номер 2813017086) 98951,68 грн. боргу, 500 грн. пені, 1905,51 грн. трьох процентів річних, а загалом 101357,19 грн., розстрочивши їх стягнення на 3 місяці зі сплатою до 01.01.2013 р. - 33785,73 грн.; до 01.02.2014 р. - 33785,73 грн.; до 01.03.2014 р. - 33785,73 грн..

Стягнути з комунального підприємства «Шкільне харчування» (03039, м. Київ, проспект Науки, 8, код 20043325) на користь фізичної особи-підприємця Рзаєвої Тетяни Андріївни (09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Павліченко, 44, кв. 60, ідентифікаційний номер 2813017086) 2842,57 грн. судового збору.

Припинити провадження у справі в частині стягнення 37371,86 грн..

В іншій частині позову відмовити.

Рішення підписано 10.12.2013 р.

Суддя С. А. Ковтун