Ухвала суду № 36171696, 21.11.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2013 р.Справа № 820/5565/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Водолажської Н.С. , Філатова Ю.М.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2013р. по справі № 820/5565/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення № 0019611710 від 14.01.2013 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб в сумі 18589,59 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2013р. по справі № 820/5565/13-а у задоволенні адміністративного позову відмовлено в повному обсязі.

Позивач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2013р. по справі № 820/5565/13-а, ухвалити нову постанову, якою задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини, викладені в апеляційній скарзі.

Письмових заперечень проти апеляційної скарги не надійшло.

Позивач в судове засідання суду апеляційної інстанції не прибув, про дату, час та місце судового розгляду була повідомлена своєчасно та належним чином.

Представник відповідача в судове засідання суду апеляційної інстанції не прибув, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений своєчасно та належним чином.

Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені, колегія суддів на підставі п. 1 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду в межах апеляційної скарги та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що 13.11.2006 року Ізюмська міська рада Харківської області ( Орендодавець) з одного боку та фізична особа - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - фізична особа - підприємець (Орендарі) уклали договір оренди землі, предметом якого було строкове платне користування забудованою земельною ділянкою (категорія земель - землі промисловості), загальною площею 1,6915 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки 6310400000:54:006:00.

У пункті 42 Договору оренди вказано, що договір набирає чинності після підписання сторонами та його реєстрації. Вказана земельна ділянка була передана Ізюмською міською радою Харківської області, прийнята ОСОБА_1 та ОСОБА_2, про що складений відповідний Акт від 13.11.2006р. (а.с. 49).

Враховуючи, що ОСОБА_1 протягом 2012 року не було самостійно сплачено орендну плату за використану земельну ділянку, то Ізюмською об'єднаною державною податковою інспекцією в Харківській області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0019611710 від 14.01.2013 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем орендна плата з фізичних осіб в сумі 18589,59 грн.

Вказане податкове повідомлення оскаржено позивачем в адміністративному порядку, шляхом подання скарги до ДПС у Харківській області та Міністерства Доходів і зборів України.

За результатами розгляду скарг ДПС у Харківській області, Міністерством Доходів і зборів України скарги позивача залишені без задоволення.

Не погодившись із винесеними відповідачем податковими повідомленнями, для захисту своїх прав позивач звернулась із зазначеним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що податкове повідомлення -рішення № 0019611710 від 14.01.2013 року прийняте Ізюмською ОДПІ Харківської області в межах повноважень та у спосіб, визначений законодавством.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України, а справляння плати за землю - Податковим Кодексом України.

Статтею 206 Земельного кодексу України встановлено, що використання землі в Україні с платним. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Порядок справляння плати за землю з 01 січня 2011 року визначається Податковим кодексом України (далі ПК України).

Так, підпунктом 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України встановлено, що плата за землю належить до загальнодержавних податків.

Згідно п.п.14.1.147 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендною землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно ст.ст. 18, 20 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі набуває чинності після його державної реєстрації, яка проводиться у порядку, встановленому законом.

На виконання вимог цієї норми Закону постановою КМУ № 2073 від 25.12.1998р. затверджено Порядок державної реєстрації договорів оренди землі, яким визначені єдині умови реєстрації договорів оренди земельних ділянок.

Відповідно до п.п. 2, 3 цього Порядку, державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням підтвердження державою факту виникненні або припинення права оренди земельних ділянок та проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки.

Відповідно до п. 12 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі факт державної реєстрації засвідчується у 10-денний термін гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради Київської, Севастопольської міської державної адміністрації або уповноваженої ними посадової особи. Печатка та підпис ставляться на всіх примірниках договору оренди (суборенди).

Згідно з п. 13 цього Порядку встановлено, що після засвідчення факту державної реєстрації договору Оренди реєструється у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, яка ведеться державним органом земельних ресурсів за формою згідно з додатком.

Договір оренди землі від 13.11.2006 року був засвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_3 за реєстровим номером № 2337, зареєстрованим в Ізюмській міській раді Харківської області, про що в реєстрі земель вчинено запис від 14.11.2006 року.

Таким чином, факт державної реєстрації договору оренди землі від 13.11.2006 року засвідчений відповідно до вимог чинного законодавства, факт реєстрації договору оренди землі відбувся, позивач має у користуванні на підставі договору оренди земельну ділянку по АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 15 Закону України "Про плату за землю" землекористувачі сплачують орендну плату за земельні ділянки комунальної власності з дня виникнення права користування земельною ділянкою за фактичний період користування у поточному році.

Згідно зі статтею 269 Податкового кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Статтею 270 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності.

Згідно з підпунктом 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 Податкового кодексу України базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Пунктом 286.5 статті 286 Податкового кодексу України визначено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу. У разі переходу права власності на земельну ділянку від одного власника до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому він втратив право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому у нового власника виникло право власності.

Згідно з пунктом 288.1 статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Відповідно до пункту 288.2 статті 288 Податкового кодексу України платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду (пункт 288.3 Податкового Кодексу України).

Згідно з пунктом 288.4 статті 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Пунктом 288.5 статті 288 Податкового кодексу України передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Відповідно до пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Згідно з рішенням Ізюмської міської ради від 24.02.2012 № 1023 ставка земельного податку за землі, зайняті під виробництвом, складає 2,198 грн./ кв. м.

Факт використання позивачем земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_2 позивачем не спростовано, підтверджується відсутністю доказів про відмову від зазначеного договору оренди, переоформлення землі на іншу особу згідно із законодавством.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідач правомірно здійснив донарахування позивачу суми податкового зобов'язання по орендній платі за землю.

За таких обставин, податкове повідомлення - рішення № 0019611710 від 14.01.2013 року, прийняте Ізюмською ОДПІ Харківської області в межах повноважень та у спосіб, що визначені законодавством.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2013р. по справі № 820/5565/13-а відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта - позивача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.08.2013р. по справі № 820/5565/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Водолажська Н.С. Філатов Ю.М.