Постанова № 36171210, 19.12.2013, Чернігівський окружний адміністративний суд

Справа № 825/4303/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Кашпур О.В.,

при секретарі - Федоренко Я.О.,

за участі представника позивача - Яковлева С.Ю.,

представника відповідача - Полегешко Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибне місце плюс" до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач 21.11.2013 року звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у м.Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області і просить визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 29.08.2013 року № 0004372200 ДПІ у м. Чернігові ГУ Міндоходів у Чернігівській області. Свої вимоги мотивує тим, що відповідачем неправомірно, в порушення вимог чинного податкового законодавства, збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість. ТОВ "Рибне місце плюс" було дотримано вимоги податкового законодавства щодо порядку формування податкового кредиту з ПДВ. Позивачем було здійснено господарські операції з ТОВ «ТЕРЕНС ГРУП», ТОВ «ВТЛ ТРЕЙД СЕРВІС», ТОВ «АКТАР ГРУП ТРЕЙД», ТОВ «РАРТ», що підтверджується договорами, податковими накладними, актами виконаних робіт, тобто позивач наполягає, на тому що правочини з цими контрагентами створили реальні для нього юридичні наслідки, а тому сума податку на додану вартість сплачена ТОВ "Рибне місце плюс" в ціні товару підлягає включення до складу податкового кредиту позивача. Висновки ДПІ в м. Чернігові про фіктивність договорів позивача з контрагентами є протиправними, оскільки у органів державної податкової служби відсутні повноваження на встановлення фіктивності правочинів, судом зазначені правочини визнані недійсними не були. Крім того, податкове законодавство України не містить норм, які ставили б у залежність право платника податків на формування податкового кредиту від можливих порушень податкової дисципліни з боку його контрагентів або зобов'язували б платника податку контролювати дотримання податкового законодавства своїх контрагентів. Можливі порушення контрагентами платника податків податкової дисципліни, у тому числі не декларування своїх зобов'язань або не сплату податків до бюджету, ще не є достатньо підставою для позбавлення платника податків права на податковий кредит з ПДВ по операціях з такими контрагентами. Так як наведені в акті обставини перевірки діяльності контрагентів ТОВ "Рибне місце плюс" були виявленні лише після проведення з ними господарських операцій, ТОВ "Рибне місце плюс" не мало жодної змоги бути обізнаним про обставини діяльності своїх контрагентів. Враховуючи зазначене, позивач вважає, що при формуванні податкового кредиту з ПДВ діяв відповідно до закону, а податкове повідомлення-рішення порушує права позивача і є незаконним, а тому підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив в їх задоволенні відмовити, пояснив, що відповідно до актів ДПІ в Шевченківському районі м. Києва встановлено: відсутність у ТОВ «ТЕРЕНС ГРУП», ТОВ «ВТЛ ТРЕЙД СЕРВІС», ТОВ «АКТАР ГРУП ТРЕЙД», ТОВ «РАРТ» власних основних засобів, технічного персоналу у необхідній кількості, власних виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів у необхідній кількості, тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності зазначеного підприємства. Оскільки приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, за відсутності факту придбання послуг, відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Враховуючи вищевикладене, у позивача були відстні підстави для формування податкового кредиту з ПДВ, а відтак податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Чернігові є правомірним та не підлягає скасуванню.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Встановлено, що працівниками ДПІ у м.Чернігові була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Рибне місце плюс" щодо достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість за листопад та грудень 2012 року, при проведення господарських операцій з ТОВ «ТЕРЕНС ГРУП», за січень 2013 року при проведенні господарських операцій з ТОВ «ВТЛ ТРЕЙД СЕРВІС», за листопад та грудень 2012 та січень 2013 при проведенні господарських операцій з ТОВ «ІНТЕР-АРКОЛ», за лютий 2013 при проведенні господарських операцій з TOB «РАРТ», за березень 2013 при проведенні господарських операцій з ТОВ «КЕПІТАЛ ЛТД». За результатами перевірки складено акт № 232/22/37699884 від 06.08.2013 року.

Перевіркою встановлено порушення товариством: п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 33305,00 грн. в тому числі за листопад 2012 року на суму 7705,00 грн., за грудень 2012 року - 6567,00 грн., за січень 2013 року - 6905,00 грн., за лютий 2013 року - 5844,00 грн., за березень 2013 року - 6284,00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ в м. Чернігові було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004372200 від 29.08.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 41631,00 грн., в тому числі 33305,00 грн. основного платежу та 8326,00 грн. штрафних санкцій.

Зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено позивачем до Головного управління Міндоходів в Чернігівській області, рішенням якого № 1974/10/10-215 від 07.11.2013 року податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а скаргу ТОВ "Рибне місце плюс" - без задоволення.

Перевіркою було встановлено, що показники податкової звітності по взаємовідносинам з ТОВ «Інтер-Аркол», та ТОВ «Кепітал-ЛТД» були відкориговані позивачем шляхом подачі уточнюючих розрахунків.

В ході проведеної перевірки було встановлено, що між позивачем, як замовником та ТОВ "ТЕРЕНС ГРУП", як виконавцем було укладено договір №1112012 від 01.11.2012 року (а.с. 48-50). Предметом зазначеного договору є надання виконавцем послуг з перевезення.

Виконання умов договору між сторонами підтверджується актами надання послуг № 750 від 29.12.2012 року, № 517 від 30.11.2012 року (а.с. 66, 67).

На суму податкових зобов'язань ТОВ "ТЕРЕНС ГРУП" було виписано ТОВ "Рибне місце плюс" податкові накладні № 229 від 26.12.2012 року, № 224 від 30.11.2012 року (а.с. 51, 52).

Також перевіркою було встановлено, що між ТОВ «Рибне місце плюс», як замовником та ТОВ «АКТАР ГРУП ТРЕЙД», як виконавцем було укладеного договір надання послуг № 24313 від 01.03.2013 року (а.с. 45-47). Відповідно до умов цього договору замовник доручає виконавцю виконувати послуги по перевезенню. Замовник своєчасно оплачує послуги виконавцю відповідно до фактично наданих послуг, по цінам зазначеним у специфікації.

Надання послуг перевезення по зазначеному договору підтверджується актами надання послуг № 130 від 29.03.2013 року, № 128 від 30.04.2013 року, № 133 від 30.04.2013 року, № 134 від 30.04.2013 року, № 138 від 30.04.2013 року (а.с. 59-63)

ТОВ «АКТАР ГРУП ТРЕЙД» було виписано позивачу податкові накладні № 130 від 29.03.2013 року, № 138 від 30.04.2013 року, № 134 від 26.04.2013 року, № 133 від 25.04.2013 року, № 128 від 15.04.2013 року (а.с. 54-58).

Також в ході перевірки було встановлено, що між позивачем та ТОВ «РАРТ» було укладено договір про надання послуг № 1022013 від 01.02.2013 року (а.с. 39-41). Згідно з цим договором ТОВ «РАРТ», як виконавець надає ТОВ "Рибне місце плюс" послуги по перевезенню.

Виконання договору підтверджується актом надання послуг № 200 від 28.02.2013 року (а.с. 64). На суму податкового зобов'язання ТОВ «РАРТ» було виписано позивачу податкову накладну № 124 від 27.02.2013 року, про що зазначено в акті перевірки (а.с. 22).

Між ТОВ "Рибне місце плюс" та ТОВ «ВТЛ ТРЕЙД СЕРВІС» було укладено договір № 112012 від 03.12.2012 року (а.с. 42-44). Умовами цього договору передбачено, що ТОВ «ВТЛ ТРЕЙД СЕРВІС», як виконавець, надає позивачу, як замовнику, послуги з перевезення.

На виконання умов договору між сторонами було складено акт надання послуг № 871 від 31.01.2013 року (а.с. 65) Контрагентом позивача було виписано податкову накладну № 208 від 31.01.2013 року.

Згідно ст.. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, зокрема превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення податку на додану вартість до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зокрема: документи, що підтверджують факт отримання товару від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.

Всі зазначені вище первинні бухгалтерські документи оформлені у відповідності до ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88 та повністю відображають реальність проведених господарських операцій між ТОВ "Рибне місце плюс" та ТОВ «ТЕРЕНС ГРУП», ТОВ «ВТЛ ТРЕЙД СЕРВІС», ТОВ «АКТАР ГРУП ТРЕЙД», ТОВ «РАРТ».

Відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно із п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Отже, із положень зазначених норм законодавства вбачається, що формування податкового кредиту з податку на додану вартість допускається за умови підтвердження відповідних сум належним чином оформленими документами. Такими документами Податковий кодекс України визначає податкові накладні. Наявність таких податкових накладних, які відповідають вимогам Податкового кодексу України була встановлена і під час проведення перевірки і в судовому засіданні, тому у позивача були законні підстави для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

В судовому засіданні було встановлено, що ДПІ в м. Чернігові зробила висновки про відсутність здійснення реальних господарських операцій між позивачем та його контрагентами на підставі висновків актів ДПІ в Шевченківському районі м. Києва:

№ 1736/22-20/38320736 від 03.05.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Рарт» за період з 17.08.2012 року по 03.05.2013 року»;

№ 186/22-20/37932081 від 21.06.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Теренс Груп» за період з 17.11.2011 року по 31.05.2013 року»;

№ 157/2240/38261236 від 21.06.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «ВТЛ Трейд Сервіс» за період з 01.08.2012 року по 31.05.2013 року»;

№ 139/22-90/38261283 від 20.06.2013 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Актар Груп Трейд» за період з 01.08.2012 року по 20.06.2013 року»;

Згідно зазначених актів встановлено відсутність у ТОВ «ТЕРЕНС ГРУП», ТОВ «ВТЛ ТРЕЙД СЕРВІС», ТОВ «АКТАР ГРУП ТРЕЙД», ТОВ «РАРТ» реальної можливості здійснення господарських операцій з іншими суб'єктами господарювання, а тому ДПІ в м. Чернігові прийшло до висновку про відсутність у ТОВ «Рибне місце плюс» права на формування податкового кредиту по взаємовідносинам із цими контрагентами.

Суд вважає, що висновки зазначених актів перевірки не можуть слугувати підставою для висновків про відсутність здійснення реальних поставок запасних частин, оскільки згідно із п. 2 Порядку проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 р. № 1232, зустрічні звірки проводяться у суб'єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов'язань.

Пунктом 7 цього Порядку встановлено, що за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб'єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб'єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб'єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Оскільки зустрічні звірки, на які посилається відповідач, проводилися до початку перевірки ТОВ „Рибне місце плюс", а за результатами їх проведення складено акти, а не довідки, що суперечить вказаним нормам чинного законодавства України, висновки таких актів не можуть вважатися висновками актів звірки контрагентів позивача.

Суд вважає, що висновки ДПІ в м. Чернігові про відсутність реального надання ТОВ «ТЕРЕНС ГРУП», ТОВ «ВТЛ ТРЕЙД СЕРВІС», ТОВ «АКТАР ГРУП ТРЕЙД», ТОВ «РАРТ» позивачу послуг перевезення за договорами, укладеними з ТОВ «Рибне місце плюс» є безпідставними та неправомірними, оскільки позивач не може нести відповідальності за дії своїх контрагентів, надання послуг перевезення ТОВ «Рибне місце плюс» підтверджено необхідними первинними бухгалтерськими документами.

Крім того, чинним податковим законодавством не передбачено право ДПІ у м. Чернігові при складанні акту перевірки одного платника податків приймати за основу акт перевірки іншого платника податків, як підставу для висновку про наявність порушень з боку першого.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Підпункт 4.1.4 Податкового кодексу України встановлює презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

За змістом вказаної норми податковий кредит вважається сформованим платником податків правомірно, однак контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду позивачем доведено ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, а відповідачем не доказана правомірність своїх дій.

Враховуючи те, що в судовому засіданні було встановлено наявність всіх підтверджуючих проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентами первинних бухгалтерських документів, суд вважає, що позивачем доведено, що правочини, укладені між ним та його контрагентами - ТОВ «ТЕРЕНС ГРУП», ТОВ «ВТЛ ТРЕЙД СЕРВІС», ТОВ «АКТАР ГРУП ТРЕЙД», ТОВ «РАРТ» спричинили реальні юридичні наслідки для ТОВ «Рибне місце плюс», що підтверджує використання отриманих такелажних робіт та товарів позивачем у власній господарській діяльності. На виконання вимог Податкового кодексу України ТОВ «Рибне місце плюс» отримано належним чином оформлені податкові накладні, які є підставою для зарахування сум ПДВ до складу податкового кредиту, а відповідачем не доказана правомірність своїх дій. Таким чином, суд приходить до висновку, проте що ДПІ в м. Чернігові ГУ Міндоходів в Чернігівській області неправомірно збільшила грошові зобов'язання позивача з податку на додану вартість ТОВ «Рибне місце плюс», а тому позовні вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0004372200 від 29.08.2013 року підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області № 0004372200 від 29.08.2013 року.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Суддя О.В. Кашпур