Рішення № 36171070, 11.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/9512/13 11.12.13

За позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до Української спеціальної науково-реєстраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації «Укрреставрація»

про розірвання договору та повернення земельної ділянки

Судді: Пригунова А.Б. (головуюча)

Ломака В.С.

Чинчин О.В.

Представники:

від прокуратури: Лядецька Л.В.

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Української спеціальної науково-реєстраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації «Укрреставрація» про розірвання договору оренди земельної ділянки по вул. Промисловій, 5 у Голосіївському районі міста Києві, укладеного 20.11.2008 р. між Київською міською радою та Українською спеціальною науково-реєстраційною проектно-будівельно-виробничою корпорацією «Укрреставрація», який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів 28.11.2008 р. за № 79-6-00677 та зобов'язання Української спеціальної науково-реєстраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації «Укрреставрація» повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 2,08 га, вартістю 12 891 629, 97 грн., кадастровий номер 8000000000:90:116:0025, яка розташована по вул. Промисловій, 5 у Голосіївському районі місті Києві, у стані не гіршому порівняно з тим, у якому вона була одержана в оренду, привівши її у придатний для використання стан. Позовні вимоги обґрунтовані істотним порушенням відповідачем умов договору в частині внесення орендної плати, що є підставою для його розірвання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.05.2013 р. порушено провадження справі № 910/9512/13, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 12.06.2013 р. за участю представників сторін та прокуратури, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У процесі провадження у справі відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив, мотивуючи свої заперечення тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 31.01.2012 р. у справі № 5/216 за позовом Української спеціальної науково-реставраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації "Укрреставрація" до Київської міської ради, Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", Головного управління Держкомзему у місті Києві про внесення змін до договору та зобов'язання вчинити дії річна орендна плата встановлена у розмірі 1, 5 % від нормативної грошової оцінки, а з 19.03.2009 р. - 3 %; постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 р. у справі № 2а-3399/10/2670 за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва до Української спеціальної науково-реєстраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації «Укрреставрація» про стягнення заборгованості відмовлено у задоволенні позову про стягнення заборгованості з орендної плати за 2009, 2010 та 2011 роки за договором оренди земельної ділянки від 28.11.2008 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2013 р. призначено колегіальний розгляд справи № 910/9512/13.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 31.07.2013 р. визначено склад суду для подальшого розгляду справи № 910/9512/13 - Пригунова А.Б. (головуюча), Любченко М.О. та Ломака В.С.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.07.2013 р. колегією суддів у складі: Пригунова А.Б. (головуюча), Любченко М.О. та Ломака В.С. справу № 910/9512/13 прийнято до свого провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні.

Розгляд даної справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 04.11.2013 р. склад суду у даній справі змінено наступним чином - Пригунова А.Б. (головуюча), Чинчин О.В. та Ломака В.С.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2013 р. колегією суддів у складі: Пригунова А.Б. (головуюча), Чинчин О.В. та Ломака В.С. справу № 910/9512/13 прийнято до свого провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні за участю представників сторін.

Під час розгляду спору відповідач подав клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/6232/13, що розглядається Окружним адміністративним судом міста Києва, за позовом Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва до Української спеціальної науково-реєстраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації «Укрреставрація» про стягнення заборгованості перед бюджетом у розмірі 789 988, 07 грн.

Розглянувши вищевказане клопотання, здійснивши оцінку наявних у справі документів, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Відповідно до п. 3.16. постанови Пленуму Вищого господарського суду України статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним. Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення. Під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

За приписами ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Разом з тим, відповідачем не надано, а судом - не встановлено обставин, які б свідчили про неможливості самостійно встановити наявність або відсутність обставин, які мають значення для вирішення даного спору, а тому у даному випадку відсутні обставини, з якими законодавство пов'язує необхідність зупинення провадження у даній справі.

За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні поданого клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі.

У даному судовому засіданні прокурор підтримав заявлені позовні вимоги.

Представники сторін на виклик суду не з'явились, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих учасниками провадження у справі, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 11.12.2013 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників провадження у справі, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Київської міської ради від 27.12.2007 р. № 1538/4371 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки Української спеціальної науково-реєстраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації «Укрреставрація» для будівництва, експлуатації та обслуговування виробничої бази на вул. Промисловій, 5 Голосіївському районі міста Києва та передано відповідачу у довгострокову оренду на 15 років земельну ділянку площею 2, 08 га на вул. Промисловій, 5 Голосіївському районі міста Києва за рахунок міських земель не наданих у власність ячи користування.

20.11.2008 р. між Київською міською радою та Українською спеціальної науково-реєстраційною проектно-будівельно-виробничою корпорацією «Укрреставрація» укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого позивач, на підставі рішення Київської міської ради від 27.12.2007 р. № 1538/4371, зобов'язався за актом приймання-передачі передати, а відповідач - прийняти в оренду земельну ділянку площею 2, 08 га на вул. Промисловій, 5 Голосіївському районі міста Києва для будівництва, експлуатації та обслуговування виробничої бази строком на 15 років.

Відповідно до п. 4.1. договору орендна плата за земельну ділянку становить платіж, який відповідач самостійно розраховує та вносить позивачу за користування земельною ділянкою у грошовій формі.

Згідно з п. 4.2. договору річна орендна плата встановлюється у розмірі 11, 25 % від її нормативної грошової оцінки та здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

У відповідності до п. 4.7. договору орендна плата вноситься відповідачем рівними частинами за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як встановлено п.п. 6.1., 6.2. договору передача земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передачі в день державної реєстрації договору, та право на оренду виникає після державної реєстрації договору.

Розділом 7 договору встановлено, що після припинення дії договору відповідач повертає позивачу земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Умовами договору до обов'язків відповідача віднесено, зокрема, своєчасне внесення орендної плати (п. 8.4. договору).

За змістом розділу 11 договору останній може бути розірваний за рішенням суду у порядку, встановленому законодавством, у разі невиконання або неналежного виконання відповідачем обов'язків, встановлених даним договором. У разі розірвання договору відповідач зобов'язаний повернути позивачу земельну ділянку.

Підстави розірвання договору встановлені також розділом 12, у якому зазначається, що у разі невиконання відповідачем умов договору та обов'язків, передбачених законодавством України, договір може бути достроково розірваний.

20.11.2008 р. договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравченко Наталією Петрівною та зареєстровано в реєстрі за реєстровим № 1433.

28.11.2008 р. договір зареєстровано Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис у книзі записів держаної реєстрації договорів за № 79-6-00677.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 31.01.2012 р. у справі № 5/216 за позовом Української спеціальної науково-реставраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації "Укрреставрація" Київської міської ради, Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру", Головного управління Держкомзему у місті Києві про внесення змін до договору та зобов'язання вчинити дії внесено зміни до договору оренди земельної ділянки № 79-6-00677 від 28.11.2008 р., укладеного між Українською спеціальною науково-реставраційною проектно-будівельно-виробничою корпорацією "Укрреставрація" та Київською міською радою, визнано укладеним пункт 4.2 договору в запропонованій позивачем редакції: "4.2. Річна орендна плата встановлюється у розмірі 1,5 (однієї цілої п'яти десятих) відсотки від нормативної грошової оцінки, а з 19.03.2009 року - у розмірі 3 (трьох) відсотків від нормативної грошової оцінки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, зазначених законодавством", з моменту державної реєстрації зазначеного договору; зобов'язано Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" внести зміни до поземельної книги в електронному вигляді на земельну ділянку по вул. Промисловій, 5 у Голосіївському районі міста Києва за договором оренди земельної ділянки № 79-6-00677 від 28.11.2008 р., кадастровий номер - 8000000000:90:116:0025 в частині визначення категорії земельної ділянки -землі промисловості; зобов'язати Головне управління Держкомзему у місті Києві внести зміни до поземельної книги в паперовому вигляді на земельну ділянку по вул. Промисловій, 5 у Голосіївському районі міста Києва за договором оренди земельної ділянки № 79-6-00677 від 28.11.2008 р., кадастровий номер - 8000000000:90:116:0025 в частині визначення категорії земельної ділянки -землі промисловості.

Обґрунтовуючи позов, прокурор відзначає, що відповідач неналежним чином виконує свій обов'язок щодо сплати орендних платежів, обумовлених договором оренди земельної ділянки від 20.11.2008 р., що є порушенням вищевказаного договору.

Нормативно обґрунтовуючи позовні вимоги про розірвання договору, прокурор посилається на ст. 32 Закону України «Про оренду землі», якою передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків та умовами договору, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Крім того, прокурор зазначає, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються, у зв'язку з чим просить зобов'язати Українську спеціальну науково-реєстраційну проектно-будівельно-виробничу корпорацію «Укрреставрація» повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 2,08 га, вартістю 12 891 629, 97 грн., кадастровий номер 8000000000:90:116:0025, яка розташована по вул. Промисловій, 5 у Голосіївському районі місті Києві.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

У відповідності до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Таким чином, з налізу вищенаведених норм випливає, що підставою для користування земельною ділянкою, яка перебуває у комунальній власності, є відповідний договір оренди, укладений на підставі рішення органу місцевого самоврядування

Відповідно до ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.

Орендою землі у відповідності до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Як встановлено ст. 2 Закону України «Про оренду землі», відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір оренди землі, відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі», це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 15 Закону України «Про оренду землі» до істотних умов договору оренди землі віднесено, зокрема, орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно зі ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Положеннями ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавцю надано право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

У відповідності до ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

У відповідності до ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених Законом та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

В силу положень ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору.

Разом з тим, ч.ч. 1, 2 ст. 614 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Тож, з вищенаведеного випливає, що зобов'язання виникають з підстав, визначених ст. 11 Цивільного кодексу України, які, в силу положень ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, є обов'язковими для сторін та за порушення яких ст. 611 Цивільного кодексу України встановлена відповідальність.

В силу положень ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

З метою однакового і правильного застосування господарськими судами норм матеріального і процесуального права у розгляді справ у спорах, що виникають із земельних відносин, пленум Вищого господарського суду України надав роз'яснення у вигляді постанови № 6 від 18.05.2011 р. у п. 2.23 якої зазначається, що розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору оренди з підстав заборгованості з орендної плати, потрібно мати на увазі, що згідно зі статтями 1, 13 Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Разом з тим доводи про наявність заборгованості з орендної плати мають підтверджуватися належними доказами, наприклад, довідкою, виданою державною податковою інспекцією про наявність (або відсутність) заборгованості за земельним податком та орендною платою.

У матеріалах справи міститься довідка Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва № 2167/9/22-7-18 від 20.04.2013 р. та повідомлення № 1745/19-018 від 10.06.2013 р., у якій зазначається про наявність в Української спеціальної науково-реєстраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації «Укрреставрація» податкового боргу з орендної плати з березня 2010 року до червня 2013 року.

Стосовно заперечень відповідача про відсутність у нього боргу з орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 28.11.2008 р. з посиланням на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2012 р. у справі № 2а-3399/10/2670 за позовом Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва до Української спеціальної науково-реєстраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації «Укрреставрація» про стягнення заборгованості за вищевказаним договором, якою відмовлено у задоволені позову, а також на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 20.03.2013 р. у справі № 2а-4550/11/2670 за позовом Української спеціальної науково-реєстраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації «Укрреставрація» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про визнання протиправною діяльність та скасування рішення податкового органу, якою, зокрема, зобов'язано Державну податкову інспекцію у Голосіївському районі міста Києва внести зміни до картки особового рахунку Української спеціальної науково-реєстраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації «Укрреставрація» в частині орендної плати за земельну ділянку по вул. Промисловій, 5 в Голосіївському районі міста Києва відповідно до показників уточнюючих розрахунків до податкових декларацій орендної плати за земельну ділянку комунальної власності за 2008-2009 роки, суд вважає за необхідне відзначити наступне.

За приписами Податкового кодексу України орган стягнення орендної плати є державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Умовами договору оренди земельної ділянки від 28.11.2008 р. встановлено, що орендна плата вноситься відповідачем рівними частинами за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом тридцяти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Тобто, у даному випадку органом, який здійснює контроль за своєчасністю внесення орендної пати за земельну ділянку по вул. Промисловій, 5 в Голосіївському районі міста Києва є Державна податкова інспекція у Голосіївському районі міста Києва.

У відповідності до наданих Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва за даними Української спеціальної науково-реєстраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації «Укрреставрація» значиться податковий борг з орендної плати за досить значний період з березня 2010 року та не сплачений станом на день прийняття рішення у даній справі.

При цьому, суд відзначає, що за приписами ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені у рішеннях в адміністративних справах не мають преюдиційного значення для господарського суду при розгляді справ за участю тих же сторін або щодо пов'язаного предмету спору.

В той же час, суд вважає за необхідне звернути увагу, що у судових рішеннях, на які посилається відповідач досліджувались питання заборгованості Української спеціальної науково-реєстраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації «Укрреставрація» щодо сплати орендної плати за період з 2008-2010 роки, в той час як у даній справі досліджуваним періодом є 2010-2013 роки.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому, інших документально підтверджених відомостей щодо відсутності заборгованості з орендної плати за земельну ділянку по вул. Промисловій, 5 в Голосіївському районі міста Києва станом на день прийняття рішення у даній справі відповідачем суду не надано.

Тож, твердження відповідача про належне виконання зобов'язань зі сплати орендної плати за визначений прокурором період суд визнає такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що в силу положень ст. 1, 13 Закону України «Про оренду землі», основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі, суд приходить до висновку, що неналежне виконання відповідачем зобов'язання щодо сплати орендних платежів, обумовлених договором оренди земельної ділянки від 28.11.2008 р., є істотним порушенням договору у розмінні ст. 651 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» при виявленні порушень закону прокурор у межах своєї компетенції має право, зокрема, звертатися до суду в передбачених законом випадках.

Згідно зі ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Тож, приймаючи до уваги, що розпорядження землями територіальної громили міста Києва здійснює Київська міська рада, яка є орендодавцем за договором оренди земельної ділянки від 28.11.2008 р., суд дійшов висновку, що порушення відповідачем зобов'язань щодо сплати орендної плати тягне недоотримання грошових коштів бюджетом, а відтак - суд вважає правомірним звернення Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради.

Тож, оскільки відповідачем не надано суду доказів вчинення ним дій, спрямованих на належне виконання умов договору оренди земельної ділянки від 28.11.2008 р., в частині сплати орендних платежів та, відповідно не доведено відсутності його вини у порушенні зобов'язань, обумовлених договором, приймаючи до уваги, що таке порушення є істотним, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог прокурора в частині розірвання договору.

Що ж до вимог прокурора в частині зобов'язання відповідача повернути позивачу земельну ділянку площею 2,08 га, вартістю 12 891 629, 97 грн., кадастровий номер 8000000000:90:116:0025, яка розташована по вул. Промисловій, 5 у Голосіївському районі місті Києві, у стані не гіршому порівняно з тим, у якому вона була одержана в оренду, привівши її у придатний для використання стан, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно до п. 11.8 договору у разі його припинення або розірвання відповідач зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Тож, враховуючи, що підставою користування спірною земельною ділянкою є відповідний договір оренди, який є розірваним, з огляду на те, що у зв'язку із розірванням договору, відповідач втратив статус орендаря, суд вважає позов Заступника прокурора міста Києва в частині зобов'язання Українську спеціальну науково-реєстраційну проектно-будівельно-виробничу корпорацію «Укрреставрація» повернути позивачу земельну ділянку площею 2,08 га, вартістю 12 891 629, 97 грн., кадастровий номер 8000000000:90:116:0025, яка розташована по вул. Промисловій, 5 у Голосіївському районі місті Києві, у стані не гіршому порівняно з тим, у якому вона була одержана в оренду, привівши її у придатний для використання стан.

Підсумовуючи вищевикладене, суд задовольняє позов Заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради.

Судовий збір, відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, від сплати якого прокурор у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету.

Відповідно до п. 2.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Заступника прокурора міста Києва задовольнити.

2. Розірвати договір оренди земельної ділянки від 28.11.2008 р., укладений між Київською міською радою (01044, м. Київ, вул. Хрещатик 36, код ЄДРПОУ 22883141) та Українською спеціальною науково-реєстраційною проектно-будівельно-виробничою корпорацією «Укрреставрація» (04070, м. Київ, л. Контрактова, 4, код ЄДРПОУ 14358969), який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у книзі записів державної реєстрації договорів 28.11.2008 р. за № 79-6-00677.

3. Зобов'язати Українську спеціальну науково-реєстраційну проектно-будівельно-виробничу корпорацію «Укрреставрація» (04070, м. Київ, л. Контрактова, 4, код ЄДРПОУ 14358969) повернути Київській міській раді (01044, м. Київ, вул. Хрещатик 36, код ЄДРПОУ 22883141) земельну ділянку площею 2,08 га, вартістю 12 891 629, 97 грн., кадастровий номер 8000000000:90:116:0025, яка розташована по вул. Промисловій, 5 у Голосіївському районі місті Києві, у стані не гіршому порівняно з тим, у якому вона була одержана в оренду, привівши її у придатний для використання стан

4. Стягнути з Української спеціальної науково-реєстраційної проектно-будівельно-виробничої корпорації «Укрреставрація» (04070, м. Київ, л. Контрактова, 4, код ЄДРПОУ 14358969), з будь-якого рахунку, виявленого під час виконання судового рішення, в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2 294, 00 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00 коп.) грн.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.12.2013 р.

Судді: Пригунова А.Б. (головуюча)

Ломака В.С.

Чинчин О.В.