Вирок № 36165973, 19.12.2013, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/3862/13-к

Провадження № 1-кп/309/231/13

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2013 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого-судді: Сідей Я.Я.

при секретарі: Раковці Г.Ю.

з участю прокурора: Гайдамака В.В.

обвинуваченого: ОСОБА_1

потерпілого: ОСОБА_2

адвоката потерпілих: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст кримінальне провадження № 12012070010000096 від 17 грудня.2012 року відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця с. Копашнево Хустського району Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1, з середньою освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 ч.2 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

26 липня 2009 року приблизно о 15 годині 20 хвилин, обвинувачений ОСОБА_1, керуючи технічно-справним легковим автомобілем марки «FORD SIERRA», д.н.з. НОМЕР_2, рухався автодорогою в лісовому масиві урочища «Зелений Гай» сполученням с.Липча-с.Н.Селище Хустського району в напрямку с. Н.Селище. Проїжджаючи ділянку вказаної автодороги з обмеженою оглядовістю, поблизу новобудови будинку без номера, рухаючись зі швидкістю приблизно 30-40 км./год., по середині проїзної частини дороги, зайнявши частково зустрічну смугу руху.

В той же час у зустрічному напрямку по своїй смузі рухалась група велосипедистів, попереду якої - велосипедист ОСОБА_4.

У вказаній дорожній обстановці, водій ОСОБА_1 не вжив заходів щодо повернення на свою смугу з прийняттям положення ближче до правого краю проїзної частини дороги та зменшення швидкості, у т.ч. за необхідності аж до повної зупинки, а навпаки продовжував свій рух, при цьому не забезпечив безпеку дорожнього руху та порушив вимоги п.п.1.2, 1.3, 1.5, 10.1, 11.1, 11.2, 11.3, 13.1 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого створив аварійну ситуацію велосипедистам та допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_4

В результаті даної ДТП згідно висновку комісійної судово-медичної експертизи Закарпатського обласного бюро судово-медичної експертизи № 6 від 08.02.2013 року ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді: терасоподібного перелому кісток склепіння черепу в правій скроневій ділянці, перелому кісток основи черепа, забою головного мозку, субарахноїдального крововиливу, крововиливу під м'які тканини голови зі сторони внутрішньої поверхні скронево-тімяно-потиличної ділянки справа, забійної рани волосистої частини потиличної ділянки голови, забійної рани лівого колінного суглобу, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень і з безпосередньою причиною настання смерті знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку.

Невиконання водієм ОСОБА_1 вказаних вимог Правил дорожнього руху України, знаходиться в прямому причинному зв'язку з наступившими наслідками ДТП, внаслідок якої потерпілий ОСОБА_4 від отриманих тілесних ушкоджень помер по дорозі в лікарню.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України визнав у повному обсязі, пояснив обставини вчинення кримінального правопорушення, як вони викладені в обвинувальному акті, не оспорюючи фактичні обставини, щиро розкаявся у скоєному. Цивільні позови потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_2, ОСОБА_6 визнав частково, згідний на відшкодування шкоди у мінімальному розмірі, оскільки у зв'язку із скрутним матеріальним становищем не має можливості відшкодувати шкоду у розмірі, визначеному потерпілими.

Потерпілий ОСОБА_2 в судовому засіданні суду пояснив, що про дорожньо-транспортну пригоду, в якій помер його рідний брат ОСОБА_4 йому повідомили мобільним телефоном і він зразу приїхав з м. Львів. Відносно обставин ДТП нічого пояснити не може, оскільки не був очевидцем події. Поданий цивільних позов підтримує повністю.

Потерпілий ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився. Причини неявки суду не повідомив.

Потерпіла ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася. Подала суду заяву, в якій просить провести розгляд справи у її відсутності. Покази, дані нею на досудовому слідстві та цивільний позов підтримує повністю.

Обвинувачений ОСОБА_1 вважає, що досліджувати інші докази не має необхідності, зміст та значення ст. 349 КПК України йому зрозумілі.

Беручи до уваги, що ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні, його показання відповідають суті пред'явленого обвинувачення, суд за згодою обвинуваченого та учасників судового розгляду, враховуючи, що не оспорювалися фактичні обставини справи, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України визнає їх встановленими в судовому засіданні та вважає недоцільним дослідження доказів щодо цих обставин, роз'яснивши при цьому учасникам судового розгляду наслідки застосування даної статті КПК України, обмежившись допитом обвинуваченого ОСОБА_1, потерпілого ОСОБА_2 та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого.

Свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні обвинувачений ОСОБА_1 визнає, щиро розкаюється в скоєному.

Суд вважає доведеною вину обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України за кваліфікуючими ознаками - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортними засобами, що спричинили смерть потерпілого.

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд відповідно до вимог ст.ст. 65, 66, 67 КК України враховує ступінь та характер суспільної небезпеки діяння, вчиненого обвинуваченим, всі обставини по справі в їх сукупності, особу обвинувачено, обставини які пом'якшують або обтяжують покарання.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 відноситься до категорії тяжких. Останній ніде не працює, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину. Обставин, що обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України судом не встановлено. Обставини, що пом'якшують покарання, передбачені ст. 66 КК України, суд враховує повне визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, молодий вік обвинуваченого, позив тину характеристику по місцю проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягався.

При призначенні покарання суд також враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його наслідки, особу обвинуваченого, наявність пом'якшуючих покарання обставин: визнання обвинуваченим вини, щире каяття, сприяння розкриттю злочину, молодий вік обвинуваченого, має на утриманні неповнолітню дитину, позитивну характеристику по місцю проживання, раніше не судимий, а також ті обставини, що скоєний злочин відноситься до тяжких, шкоду потерпілим не відшкодовано, наявність претензій матеріального та морального характеру зі сторони потерпілих, суд приходить до висновку, що підсудному з метою виправлення і перевиховання та запобігання вчиненню ним нових злочинів, слід призначити покарання у вигляді позбавлення волі, та з призначенням додаткового покарання у вигляді позбавленням права керувати транспортними засобами.

Встановлені судом обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд вважає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а тому, з урахуванням особи винного, суд вважає за можливе призначити обвинуваченому покарання із застосуванням ст. 69 КК України, призначивши основне покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті.

Заявлені потерпілими цивільні позови підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до ст. 6 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» від 31.03.1989 року № 3, при розгляді кримінальної справи суд зобов'язаний на основі всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи з'ясувати характер і розмір матеріальної шкоди, заподіяної злочином, наявність причинного зв'язку між вчиненим і шкодою, що настала, роль і ступінь участі кожного з підсудних в її заподіянні, а також, чи відшкодовано її повністю або частково до судового розгляду справи, і у вироку дати належну оцінку зазначеним обставинам.

Згідно ст.ст. 3, 4, 9 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до ст.137 ЦПК України у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд вважає за необхідне, керуючись ст.ст. 127-129 КПК України та ст.ст. 23, 1166 ЦК України цивільні позови потерпілих задоволити частково та стягнути з ОСОБА_1 на підставі документально підтверджених доказів /а.с. 41, 49, 50, 57 т.3/ кошти за спричинену матеріальну шкоду на користь ОСОБА_5 в розмірі 3 180 гривень, ОСОБА_2 - 31 930 гривень, ОСОБА_6 - 9 129, 72 гривень.

Стосовно моральної шкоди, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, а також враховуючи те, що обвинувачений цивільні позови визнав частково, вчинений ним злочин є неумисним, суд вважає, що з ОСОБА_1 слід стягнути на користь ОСОБА_5 моральну шкоду у розмірі 30 000 гривень, на користь ОСОБА_2 - 30 000 гривень, ОСОБА_2 - 50 000 гривень.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню за проведення судової транспортно-трасологічної експертизи від 21.08.2009 року №1972/297 /а.с. 60-65 т.1/ в сумі 1 947,11 грн.; комісійної комплексної судової транспортно-трасологічної, автотехнічної та судово-медичної експертизи від 17.05.2013 року № 1/85 /а.с. 210 -232 т.1/ у сумі 3 677,50 грн.; судової автотехнічної експертизи обставин та механізму ДТП від 21.08.2013 року №1/481 /а.с. 3-9 т.2/ в сумі 1 835,40 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1

Керуючись ст.ст.127-129, 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання із застосуванням ст.69 КК України у вигляді одного року шести місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на два роки.

Цивільний позов ОСОБА_5 задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 кошти за спричинену матеріальну шкоду в розмірі 3 180 /три тисячі сто вісімдесят/ гривень, за спричинену моральну шкоду - 30 000 /тридцять тисяч/ гривень.

Цивільний позов ОСОБА_2 задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 кошти за спричинену матеріальну шкоду в розмірі 31 930 /тридцять одна тисяча дев'ятсот тридцять/ гривень, за спричинену моральну шкоду - 30 000 /тридцять тисяч/ гривень.

Цивільний позов ОСОБА_6 задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 кошти за спричинену матеріальну шкоду в розмірі 9 129 /дев'ять тисяч сто двадцять дев'ять/ гривень 72 копійки; за спричинену моральну шкоду - 50 000 /п'ятдесят тисяч/ гривень.

Речові докази по справі, зазначені в постанові слідчого СВ Хустського МВ УМВС України в Закарпатській області від 15.08.2009 року /а.с.57 т.1/ - велосипед марки «Монтенбайк», який знаходиться на штрафмайданчику Хустського МВ УМВС України в Закарпатській області - повернути потерпілим ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_6; автомобіль марки «Форд Сіера», д.н.з. НОМЕР_2, який знаходиться на штрафмайданчику Хустського МВ УМВС України в Закарпатські області - повернути власнику ОСОБА_7.

Стягнути із засудженого ОСОБА_1 на користь держави понесені процесуальні витрати в розмірі 1 947 (тисяча дев'ятсот сорок сім) гривень 11 копійок за проведення дактилоскопічної експертизи від 08.04.2013 року № 38 (Одержувач: НДЕКЦ при ГУ МВС України в Закарпатській області, код ЄДРПОУ 25575144, банк - УДК в Закарпатській області, МФО 812016, р/р 35224002000411, призначення платежу - «за виконання експертиз»); 3 677 (три тисячі шістсот сімдесят сім) гривень 50 копійок за проведення комісійної комплексної судової транспотно-трасологічної, автотехнічної та судово-медичної експертизи від 17.05.2013 року № 1/85 (Одержувач: УДКСУ у Залізничному районі м.Львова, код ЄДРПОУ 38007594, р/р 31111115700003, МФО 825014); 1 835 (тисячу вісімсот тридцять п'ять) гривень 40 копійок за проведення судової автотехнічної експертизи обставин та механізму ДТП від 21.08.2013 року №1/481 (Одержувач: УДКСУ у Залізничному районі м.Львова, код ЄДРПОУ 38007594, р/р 31111115700003, МФО 825014).

Запобіжний захід відносно засудженого ОСОБА_1 залишити без змін до вступу вироку в законну силу - особисте зобов'язання.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області через Хустський районний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення, а засудженим в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.

Суддя Хустського

районного суду: підпис: Сідей Я.Я.

З оригіналом вірно:

Суддя Хустського

районного суду: Сідей Я.Я.