Рішення № 36162034, 11.12.2013, Брянківський міський суд Луганської області

Справа № 410/3338/13-ц

Провадження № 2/410/1145/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року Брянківський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Крупинської О.Ю.

при секретарі Бахтіній Н.І.

за участю позивача ОСОБА_1

за участю представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Брянка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності за набувальною давністю,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому посилається на те, що з 2003 року по теперішній час він проживає у будинку, розташованому за адресою: Луганська область, м. Брянка, вул. Аненська 3-я лінія, буд. 17, який з господарськими будівлями та спорудами належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 01.02.1994 року № 1621. Позивач проживав по сусідству з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а з 2003 року почав допомагати їм по господарству через те, що вони були людьми похилого віку та хворіли. 19.12.2005 року померла ОСОБА_5, а 24.09.2011 року помер ОСОБА_4 Після їх смерті позивач залишився проживати у зазначеному будинку. Два місяці тому позивач звернувся до відповідача, єдиного онука померлих ОСОБА_4 та ОСОБА_5, який проживає у ІНФОРМАЦІЯ_1 з питанням оформлення на позивача вказаного будинку, але він пояснив, що спочатку йому необхідно оформити спадщину на себе і тільки після цього він оформить будинок на позивача. Після цього позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою оформити будинок на нього, але відповідач пояснив, що у даний час знаходиться у тяжкому матеріальному стані, через що не має змоги приїхати у м. Брянку. Протягом багатьох років позивач ставився до вказаного будинку, як до свого майна, зробив капітальний ремонт, робить поточні ремонти, а також сплачує житлово-комунальні послуги. Позивач зазначає, що термін володіння ним будинком перевищує 10 років. Позивач, посилаючись на ч. 1 ст. 344 ЦК України, вважає, що набув право власності на нерухоме майно (набувальна давність), тому що добросовісно заволодів чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, користуватися ним, просить суд визнати за ним право власності за набувальною давністю на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: Луганська область, м. Брянка, вул. Аненська 3-я лінія, буд. 17.

Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги повністю підтримав, просив суд задовольнити їх у повному обсязі та пояснив, що проживав по сусідству з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та доглядав за ними. Також зазначає, що після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а саме з 2003 року по теперішній час проживає у їхньому будинку разом зі своєю сімєю, робить ремонт, сплачує житлово-комунальні послуги.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не зявився, надав суду письмову заяву, у якій позовні вимоги визнав повністю, просив суд розглянути справу без його участі.

Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги визнала повністю та пояснила, що позивач дійсно допомагав ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а коли вони померли, почав проживати у їхньому будинку та зробив у ньому ремонт. Також зазначає, що відповідач на майно не претендує.

Визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.

Дослідивши і оцінивши докази в справі в їхній сукупності, суд доходить висновку, що позов заявлений обґрунтовано та підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з паспортом громадянина України серії ЕК № 047939, виданого 21.01.1997 року Брянківським МВ УМВС України в Луганській області, ОСОБА_1 народився 17.05.1980 року у м. Брянка Луганської області та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 лініяАДРЕСА_1 з 25.06.2010 року (а.с.4).

Згідно з паспортом громадянина України серії ЕН № 018680, виданого 21.11.2001 року Брянківським МВ УМВС України в Луганській області, ОСОБА_3 народився 19.05.1975 року у м. Брянка Луганської області та зареєстрований за адресою: АРК, АДРЕСА_2 з 22.02.2013 року (а.с.17).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії I-ЕД № 044350, виданого 19.12.2005 року відділом РАЦС Брянківського МУЮ Луганської області, ОСОБА_5 померла 19.12.2005 року у м. Брянка Луганської області, про що в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис № 1043 (а.с.6).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії I-ЕД № 296976, виданого 27.09.2011 року відділом ДРАЦС Брянківського МУЮ Луганської області, ОСОБА_4 помер 24.09.2011 року у м. Брянка Луганської області, про що в Книзі реєстрації смертей зроблено відповідний актовий запис № 646 (а.с.7).

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 01.02.1994 року, виданого Брянківським управлінням житлово-комунального господарства в/о «Стахановвугілля» на підставі розпорядження від 01.02.1994 року № 1621, будинок, який розташований за адресою: Луганська область, м. Брянка, вул. Аненська 3-я лінія, буд. 17 із загальною площею 51,9 кв. м. дійсно належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_4 та ОСОБА_5 Зазначений будинок зареєстрований у БТІ м. Брянки на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності і записана у реєстрову книгу за № 148/5093 (а.с.8).

Згідно із заповітом від 26.08.2011 року серії ВРМ № 502769, зареєстрованим в реєстрі за № 896, посвідченим приватним нотаріусом Брянківського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_6, все майно заповідача ОСОБА_4, в тому числі належний йому на праві приватної власності житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: Луганська область, м. Брянка, вул. Аненська 3-я лінія, буд. 17 та земельну ділянку, яка розташована за зазначеною адресою заповідано ОСОБА_3 (а.с.18).

Відповідно до технічного паспорту, реєстровий номер 148/5093, складеного 02.11.1993 року на житловий будинок, який розташований за адресою: Луганська область, м. Брянка, вул. Аненська 3-я лінія, буд. 17, ОСОБА_4 є власником зазначеного будинку. Загальна площа земельної ділянки становить 836 кв. м., а приміщень 51,9 кв. м. (а.с.9-12).

Згідно з записами в домовій книзі, у житловому будинку, який розташований за адресою: Луганська область, м. Брянка, вул. Аненська 3-я лінія, буд. 17 зареєстровані ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а ОСОБА_3 та ОСОБА_7 зняті з реєстрації (а.с.13-15).

Згідно з довідкою квартального комітету № 42 м. Брянки від 13.11.2013 року, ОСОБА_1 дійсно придбав житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: Луганська область, м. Брянка, вул. Аненська 3-я лінія, буд. 17 та проживає в ньому з 2003 року (а.с.16).

Відповідно до інформаційних довідок від 07.11.2013 року № 35662379 та № 35662368, виданих Брянківською державною нотаріальною конторою, інформація у Спадковому реєстрі, а саме спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину, а також заповіти та спадкові договори щодо ОСОБА_5, померлої 19.12.2005 року, відсутні (а.с.47-48).

Відповідно до інформаційних довідок від 07.11.2013 року № 35662350 та № 35662344, виданих Брянківською державною нотаріальною конторою, у Спадковому реєстрі за № 51623964 зареєстровано заповіт (стан: чинний, номер в реєстрі: 896, дата посвідчення: 26.08.2011 року, місце посвідчення: Брянківського міського нотаріального округу Луганської області приватний нотаріус ОСОБА_6Л.), а також за № 53825255 зареєстровано спадкову справу (стан: чинна, номер нотаріуса: 324/2012, місце заведення: Брянківська державна нотаріальна контора, дата заведення: 29.11.2012 року), заповідачем та спадкодавцем у яких відповідно є ОСОБА_4, померлий 24.09.2011 року (а.с.49-50).

Відповідно до угоди від 16.08.2013 року, укладеної між адвокатом ОСОБА_2, яка діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 24.07.2009 року № 936 та ОСОБА_3, адвокат ОСОБА_2 приймає на себе зобовязання представляти у суді інтереси ОСОБА_3 по цивільній справі про визнання права власності за набувальною давністю (а.с.29-30).

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Набувальна давність визначається як засіб закріплення майна за суб'єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим як на безхазяйні речі, так і на майно, яке належить за правом власності іншій особі.

Відповідно до ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном протягом пяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила ст. 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом. Враховуючи, що ЦК України набрав чинності з 01.01.2004 року, норми ст. 344 ЦК України поширюються на правовідносини, що виникли з 01.01.2001 року.

Згідно з ч. 4 ст. 344 ЦК України право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до постанови Пленуму ВСУ від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», розглядаючи справи, судам слід неухильно виконувати вимоги статей 58, 59 ЦПК про належність і допустимість доказів.

Згідно зі ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, обєктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Відповідно до ст. 174 ЦПК України до ухвалення судового рішення у звязку з визнанням позову відповідачем суд розяснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Зазначені вище докази суд знаходить достовірними, їх обєктивність сумнівів не викликає.

В судовому засіданні з достовірністю встановлено, що ОСОБА_1 є добросовісним набувачем житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: Луганська область, м. Брянка, вул. Аненська 3-я лінія, буд. 17, тобто більше 10 років він проживає та користується зазначеним будинком, який постійно ремонтує, значно поліпшивши його стан та вартість, крім того, державна реєстрація будинку здійснена в КП «БТІ» м. Брянки 01.02.1994 року.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 316-317, 321, 328, 344 ЦК України, п. 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст. ст. 3, 10-11, 58-60, 174, 208-209, 212-215, 294 ЦПК України, постановою Пленуму ВСУ від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності за набувальною давністю задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_4, право власності за набувальною давністю на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою: Луганська область, м. Брянка, вул. Аненська 3-я лінія, буд. 17.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Луганської області через Брянківський міський суд Луганської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя: О.Ю. Крупинська