Рішення № 36160537, 12.12.2013, Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 349/1348/13-ц

Провадження № 2/349/405/13

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

12 грудня 2013 року м. Рогатин

Рогатинський районний суд Івано-Франківської області

у складі головуючого судді Лошак О.О.

з участю секретарів Мартиновської І.П., Сірко І.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідачки ОСОБА_3

представника відповідачки ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рогатині цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності та відшкодування заподіяної моральної шкоди,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_3 про захист честі, гідності і відшкодування моральної шкоди.

У позовній заяві зазначено, що 06 червня 2013 року під час проведення церковних зборів в приміщенні церкви ОСОБА_5 Хрестителя, що розташована в с.Підгороддя Рогатинського району Івано-Франківської області, в присутності високих посадових осіб ОСОБА_6 - Католицької церкви та прихожан ОСОБА_3 вказала на нього та сказала: «оцей з червоним лицем розбив дві сімї», при цьому виражалася нецензурними словами та проявляла грубе, зневажливе ставлення до нього, намагалася принизити його перед односельчанами та зганьбити перед приїжджими священиками. Неправомірними діями відповідачки йому заподіяно моральну шкоду, оскільки він переживав, змушений був виправдовуватися перед односельчанами. Моральну шкоду оцінює в 23 000 грн. Просив позовні вимоги задовольнити повністю. Визнати, що поширені ОСОБА_3 відомості, що він «розбив дві сімї», не відповідають дійсності, є неправомірним втручанням у його особисте життя та принижують його честь і гідність. Зобовязати ОСОБА_3 припинити неправомірні дії щодо приниження його честі і гідності та щодо поширення відносно нього негативної інформації, а також просить стягнути з відповідачки моральну шкоду в сумі 23 000 грн. та судові витрати.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_2 заявлені позовні вимоги підтримали повністю. Пояснили, що 06 червня 2013 року в церкві ОСОБА_5 Хрестителя в с.Підгороддя були призначені збори по переобранню церковного комітету. Зокрема, мав бути переобраний голова церкви. Раніше цю посаду займав чоловік відповідачки по справі ОСОБА_7 ОСОБА_1 не був претендентом на посаду голови церкви. ОСОБА_3 принизила його гідність і честь, місце у суспільному житті, його роль у церковному житті громади, оскільки він є учасником церковного хору, віруючою особою. Він дійсно розлучився з дружиною, на даний час проживає окремо від сімї, живе сам. Просили позовні вимоги задовольнити повністю, визнати, що поширені ОСОБА_3 відомості, що він «розбив дві сімї» не відповідають дійсності, є неправомірним втручанням у його особисте життя та принижують його честь і гідність. Стягнути на його користь моральну шкоду, яку він спрямує на розвиток церкви в с.Підгороддя.

Відповідачка по справі ОСОБА_3, представник відповідачки ОСОБА_4 позовних вимог не визнали зовсім. Пояснили, що дійсно 06 червня 2013 року під час проведення церковних зборів ОСОБА_3 сказала, що ОСОБА_1 розбив сімю. Ці слова були сказані не для того, щоб принизити честь і гідність ОСОБА_1, а з тим, щоб не допустити його зайняти посаду голови церкви. ОСОБА_1 був одним із кандидатів на цю посаду. Те, що ОСОБА_1 розлучився з дружиною і через нього виникли проблеми у сімї ОСОБА_8 є загальновідомим фактом для усіх односельчан і не може розцінюватися як приниження його честі і гідності. Просили у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши пояснення сторін, представників сторін, свідків, дослідивши матеріали справи, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Свідок ОСОБА_9 пояснила, що 06.06.2013 року проводилися церковні збори в церкві ОСОБА_5 Хрестителя в с.Підгороддя, оскільки діючому голові церкви ОСОБА_7 частина громади висловила недовіру. Під час зборів, які відбувалися в приміщенні церкви, ОСОБА_3 вказала на ОСОБА_1 і сказала, що він недостойний бути головою церкви, на запитання когось із присутніх, уточнила «отой з червоним лицем». Кандидатура ОСОБА_1 на голосування не ставилася. Головою церкви було обрано ОСОБА_10 ОСОБА_1 раніше проживав по сусідству з нею, може охарактеризувати його з позитивної сторони, він учасник церковного хору. Після розлучення з дружиною протягом останнього року проживає окремо.

Свідок ОСОБА_11 пояснила, що 06.06.2013 року була присутня на зборах по переобранню голови церкви. На зборах були присутні представники Івано-Франківської єпархії і декан ОСОБА_12 Під час зборів ОСОБА_3 вказала на ОСОБА_1 і сказала, що «отой червоний розбив дві сімї». Вона особисто про ОСОБА_1 нічого поганого сказати не може. Він дійсно розлучений, але то є його особистою драмою, як і для кожної сім ї при розлученні.

Свідок ОСОБА_13 пояснила, що була присутня на зборах по обранню голови церкви. Прийшла, коли збори вже відбувалися. В церкві стояла біля ОСОБА_1 ОСОБА_3 обернулася до них і сказала, що «цей червоний недостойний тут бути, бо він розлучник, розбив дві сімї». ОСОБА_3 висловлювалася негативно і про інших присутніх, тому могло бути кілька позовів до суду з аналогічних підстав. Чому негативно висловлювалася ОСОБА_3 про ОСОБА_1, пояснити не може, бо знає ОСОБА_1 тільки з позитивної сторони, вони є учасниками церковного хору. ОСОБА_3, мабуть, подумала, що ОСОБА_1 висувають на голову церкви, хоча його кандидатура не була поставлена на голосування. Кого рекомендували на цю посаду, пояснити не може, оскільки вона прийшла на саме голосування.

Свідок ОСОБА_14 пояснила, що в їхній церкві виникло питання про недовіру голові церкви. Приїхали представники церковної влади з Івано-Франківська, декан з Рогатина. В їхній присутності відбувалися вибори нового голови церкви. ОСОБА_3, вказуючи на ОСОБА_1, на всю церкву сказала, що він розбив дві сімї. Їй відомий той факт, що ОСОБА_1 розлучився з дружиною. Проживає окремо. Про іншу сімю їй нічого не відомо.

Свідок ОСОБА_15 пояснила, що теж була присутня в церкві при обранні нового голови церкви. ОСОБА_1 був першим кандидатом на цю посаду. В церкві ОСОБА_3 дійсно сказала про ОСОБА_16, що він недостойний бути головою церкви, бо розбив дві сімї. Їй достовірно відомий цей факт, бо ОСОБА_1 вліз у сімю її сина. Вона була присутня, коли дружина ОСОБА_1 приходила до її невістки зясовувати стосунки. На даний час її син проживає окремо від дружини. Причиною розладу сімї її сина ОСОБА_8 є ОСОБА_1

Свідок ОСОБА_17 пояснила, що в церкві в с.Підгороддя виникли непорозуміння. Громада поділилася на дві частини. Одні відстоювали діючого голову церкви ОСОБА_7, інші були проти нього. ОСОБА_3, вказавши на ОСОБА_18, сказала, що він недостойний бути кандидатом на цю посаду, бо розлучений. Раніше ОСОБА_1 дружив з її сином. Дружили сімями. Потім ОСОБА_1 розлучився з дружиною. Хто винен у розпаді сімї ОСОБА_1, що стало причиною розлучення, їй невідомо.

Свідок ОСОБА_19 пояснила, що була присутня на зборах 06.06.2013 року при обранні голови церкви. Одним з кандидатів на цю посаду був ОСОБА_1 На зборах ОСОБА_3 сказала, що він недостойний бути головою церкви, бо залишив дружину, розбив сімю ОСОБА_8. Декан ОСОБА_12 запитав у ОСОБА_3, про кого вона говорить. ОСОБА_3 вказала на ОСОБА_1 і додала, «отой, що почервонів».

Свідок ОСОБА_12 пояснив, що був присутнім на церковних зборах в с.Підгороддя. Збори відбувалися в приміщенні церкви. ОСОБА_7, колишній голова церкви, вимагав проводити збори за межами церкви. Однак згідно статуту збори є легітимними тільки тоді, коли проводяться в церкві. Збори проходили дуже бурхливо, люди викрикували різне, в тому числі і ОСОБА_3 Священикам неодноразово доводилося переривати збори для молитви, щоб втихомирити парафіян. При обговоренні кандидатур на посаду голови церкви ОСОБА_3 назвала ОСОБА_1 червоним, недостойним кандидатом, бо він «многоженець», цю інформацію чули усі присутні на зборах. Обговорювали і інших кандидатів. Різного роду звинувачення лунали і на адресу присутніх священиків. Головою церкви було обрано ОСОБА_10

Стаття 34 Конституції України гарантує кожному право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобовязаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обовязок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її честь і гідність.

Відповідно до ст.ст.270, 275 ЦК України, фізична особа має право на повагу до гідності і честі та на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб.

Стаття 277 ЦК України передбачає, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право на спростування цієї інформації; якщо негативна інформація, поширена про особу, є недостовірною, спростування здійснюється особою, яка поширила інформацію у такий же спосіб, в який вона була поширена.

Згідно вимог ст.280 ЦК України, якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

Як зазначено у ст.1 Закону України «Про інформацію» інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі.

Відповідно до положень ст.30 Закону України «Про інформацію», ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень.

За ч.2 ст.471 Закону України «Про інформацію» оціночним судженням, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема:критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, зокрема з огляду на характер використання мовно - стилістичних засобів. Оціночні судження, не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

У п.15 постанови Пленуму Верховного суду України від 27 лютого 2009 року №1 «Про судову практику в справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» надано розяснення, що недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Відповідно до розяснень, даних у п.19 вищезазначеної Постанови Пленуму Верховного суду України, не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які , будучи вираженням субєктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод», яка передбачає, що кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію.

Відповідно до ч.ч.1 і 2 ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст.214 цього кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом встановлено, що 06.06.2013 року в церкві ОСОБА_5 Хрестителя, що в с.Підгороддя Рогатинського району Івано-Франківської області, відбувалися вибори голови церкви. ОСОБА_3 висловлювала свою думку про ОСОБА_1, як кандидата на виборну посаду, оскільки вона є прихожанкою даної церкви, її турбувало, хто очолить церкву в с.Підгороддя.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що звернення ОСОБА_3, як жительки с.Підгороддя Рогатинського району, парафіянки церкви ОСОБА_5 Хрестителя до інших парафіян з певними відомостями про ОСОБА_1, як кандидата на посаду голови церкви, повідомлені не з метою доведення таких відомостей до громадськості чи окремих громадян, а з метою обрання достойного кандидата на посаду голови церкви.

Критика, оцінка дій, а також висловлювання про ОСОБА_1 під час проведення виборів голови церкви, не можуть бути розцінені як такі, що містять фактичні дані. ОСОБА_3 реалізовувала своє право на участь у виборах, висловлювала оціночні судження, які не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості, оскільки у неї були сумніви щодо особи ОСОБА_1, як кандидата на виборну посаду.

За таких обставин та доказів, досліджених і перевірених у судовому засіданні, суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення, оскільки метою ОСОБА_3 не було приниження честі і гідності ОСОБА_1, а обрання достойного голови церкви.

На підставі викладеного, ст.ст.34, 40, 68 Конституції України, 277,280 ЦК України, ст.ст.1,30,471 Закону України «Про інформацію», керуючись ст.ст. 10,11,60.212,214 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності та відшкодування заподіяної моральної шкоди відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до ОСОБА_5 Франківського апеляційного суду через Рогатинський районний суд шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Головуючий: О.О.Лошак