Рішення № 36160397, 10.12.2013, Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа №345/6029/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

10.12.2013 р.

м.Калуш

Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі

головуючого-судді Юрчака Л. Б.

секретаря Кунського О.А.

з участю представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуші справу за позовом ПАТ«УкрСиббанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором та процентів, нарахованих за користування кредитом,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом посилаючись на те, що 11.09.2006року між ПАТ «УкрСиббанк»( на той час - АКІБ «УкрСиббанк») було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11038379000 в сумі 14400дол. США , що еквівалентно 72720грн. з ОСОБА_2. З метою забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_2 за кредитним договором, між банком та ОСОБА_4 було укладено Договір поруки №111038379000-П від 11.09.2006року, відповідно до умов якого ОСОБА_4 зобовязується відповідати у повному обсязі за виконання ОСОБА_2 всіх зобовязань, що виникли з кредитного договору.

Позивач зазначає, що на сьогоднішній день відповідач у порушення умов договору свої зобовязання не виконує, в результаті чого має заборгованість за кредитом. Відповідно до розрахунку заборгованості,наданої позивачем, станом на 25.09.2013року відповідач має заборгованість за кредитним договором в розмірі 84001,01грн., з яких

-заборгованість за кредитом 63581,52грн.;

-заборгованість по відсотках за користування кредитом -14902,07грн.;

-пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту - 4632,58грн.

-пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах 884,84грн.

Вказані суми позивач просить стянути з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 солідарно.

В ході судового розгляду представником позивача було подано до суду заяву про уточнення позовних вимог, згідно змісту якої позивачем проведено перерахунок заборгованості і надано суду новий розрахунок заборгованості станом на 25.11.2013року. Тому позивач уточнив позовні вимоги і просить стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 солідарно на користь ПАТ «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 71098,29грн., з яких

-заборгованість за кредитом 25778,70грн.;

-заборгованість по відсоткахза користування кредитом -36532,17грн.;

-пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту -3735,05грн.;

-пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах 5052,37грн.

Відповідач ОСОБА_2 на вказаний позов подав своє заперечення, в якому зазначає, що позов не визнає та просить в ньому відмовити. В запереченні ОСОБА_2 посилається на те, що в лютому 2008року АТ«УкрСиббанк» звернулося до Калуського міськрайонного суду з заявою про стягнення з нього та з ОСОБА_4, що виступала поручителем, 77257,12грн. боргу(що включав в себе основний борг по кредиту , прострочений борг по кредиту, прострочені відсотки та відсотки по кредиту, пеню і штрафні санкції) та 386,28грн. судових витрат і 15 грн. інформаційно-технічного забезпечення. Тобто відповідач звернувся до суду з вимогою про дострокове повернення кредиту. Таким чином, банк(позичкодавець) поставив питання про дострокове виконання ним Договору про надання споживчого кредиту № 11038379000 в примусовому порядку. Про це зазначено у заяві про видачу судового наказу. Також у вказаній заяві про видачу судового наказу зазначено розмір і призначення сум, які стягував банк :

-основного боргу на 12.02.2008року 9600( валюта) сума еквівалентна у грн. 48480грн.

-простроченого боргу на 12.02.2008року 3821,26( валюта) сума еквівалентна у грн. 19297,36грн.

-прострочені відсотки на 12.02.2008року -1254,87( валюта) сума еквівалентна у грн. 6337,09грн.

-відсотки на 01.02.2008року-127,11( валюта) сума еквівалентна у грн. 641,91грн.

-пеня на 12.02.2008року-2000,76грн.

-штрафні санкції -500грн.

На підставі даної заяви про видачу судового наказу Калуським міськрайонним судом було видано судовий наказ від 6.03.2008року, яким заявлені АТ«УкрСиббанк» вимоги було виконано та стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 солідарно 77257,12грн. боргу за Договором про надання споживчого кредиту № 11038379000 від 11.09.2006року. Також було стягнуто на користь АТ«УкрСиббанк» 386,28грн. судових витрат і 15грн. інформаційно-технічного забезпечення. Даний наказ було подано банком до виконання в ВДВС м. Калуша. 30.11.2011року державним виконавцем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, яка підтверджує виконання ОСОБА_2 судового наказу від 6.03.2008року в повному обсязі. Таким чином, на сьогоднішній день є таке, що набрало законної сили, рішення у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав , а саме: судовий наказ Калуського міськрайонного суду від 6.03.2008року, а тому вимога про стягнення боргу за кредитом є безпідставна. В запереченні ОСОБА_2 вказує, що Договір був укладений на строк з 11.09.2006року по 10.09.2010року, а тому щодо стягнення відсотків за користування кредитом термін позовної давності закінчився 11.09.2013року, а щодо стягнення пені термін позовної давності закінчився ще 11.09.2011року і просить застосувати терміни позовної давності.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав виходячи з мотивів зазначених у позові та заяві про уточнення позовних вимог, а також подав суду додаткові пояснення до позовної заяви. Крім того, представник позивача пояснив суду, що дійсно АТ«УкрСиббанк» зверталося до Калуського міськрайонного суду з заявою про видачу судового наказу і Калуським міськрайонним судом було видано судовий наказ від 6.03.2008року. Представник позивача не заперечив, що згідно даного судового наказу на користь банку було стягнуто з відповідачів весь борг за тілом кредиту, що на час винесення судового наказу складав суму еквівалентну 67777,36грн. Проте вважає, що оскільки договір було укладено в іноземній валюті(доларах США), а судовим наказом було стягнуто її гривневий еквівалент, повністю судовий наказ було виконано лише 22.07.2011року, то за кредитом залишилася заборгованість еквівалентна 25778,70грн. , так як зараз змінився курс долара США. Також пояснив, що дострокове присудження до виконання основного зобовязання в натурі не тягне за собою припинення договору і не виключає можливості стягнення відсотків, пені та збитків, а також інших штрафних санкцій, передбачених договором , до дня фактичного(повного) розрахунку.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 проти позову заперечили з підстав викладених у запереченні на позов та пояснили, що згідно судового наказу було повністю вирішено питання щодо основного зобовязання і стягнуто на користь банку кредит у сумі 67777,36грн., що було еквівалентно 13421,26 доларів США. Ця сума позивачу повністю сплачена ОСОБА_2, про що свідчить постанова про закінчення виконавчого провадження. Щодо відсотків, то оскільки рішення ОСОБА_2 виконане було не відразу, то позивач мав би на них право, однак виходячи з визначеної судовим наказом суми у гривнях, так як сам подавши заяву про видачу судового наказу у гривнях змінив умови виконання зобовязання валюту зобовязання з доларів США на гривню. Також відповідачем було надано суду розрахунок відсотків за період з 25.02.2008року по 22.08.2011року згідно якого заборгованість по них складає 11675,69грн.(а.с. 125 ) Однак, відповідач вважає, що банком пропущено строк позовної давності щодо їх стягнення, а тому в стягненні відсотків слід відмовити.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не зявилася, однак подала суду заяву, в якій просить суд слухати справу в її відсутність, позов не визнає та просить в ньому відмовити з підстав викладених у запереченні ОСОБА_2

Суд, перевіривши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з наступних підстав.

Встановлено, що 11.09.2006року між сторонами було укладено Договір про надання споживчого кредиту № 11038379000 в сумі 14400дол. США, згідно якого ПАТ «УкрСиббанк»( на той час - АКІБ «УкрСиббанк») зобовязався надати відповідачу ОСОБА_2 кредит у розмірі 14400дол. США з терміном повернення до 10.09.2010року, а відповідач ОСОБА_2 в свою чергу зобовязувався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в порядку визначеному Договором.(а.с. 51-56 ). З метою забезпечення виконання зобовязань ОСОБА_2 за кредитним договором, між ПАТ «УкрСиббанк»( на той час - АКІБ «УкрСиббанк»)та ОСОБА_4 було укладено Договір поруки №111038379000-П від 11.09.2006року, відповідно до умов якого ОСОБА_4 зобовязалася відповідати у повному обсязі за виконання ОСОБА_2 всіх зобовязань, що виникли з Договору про надання споживчого кредиту № 11038379000.(а.с. 59 )

ОСОБА_2 порушив умови Договору про надання споживчого кредиту № 11038379000, а тому позивач звернувся в лютому 2008 року до суду з заявою про видачу судового наказу. В заяві про видачу судового наказу АТ «УкрСиббанк» на підставі ст.1050 ч.2 ЦК України поставив вимогу про дострокове повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів. У вказаній заяві про видачу судового наказу зазначено розмір і призначення сум, які стягувалися :

-основного боргу на 12.02.2008року 9600( валюта) сума еквівалентна у грн. 48480грн.

-простроченого боргу на 12.02.2008року 3821,26( валюта) сума еквівалентна у грн. 19297,36грн.

-прострочені відсотки на 12.02.2008року -1254,87( валюта) сума еквівалентна у грн. 6337,09грн.

- відсотки на 01.02.2008року-127,11( валюта) сума еквівалентна у грн. 641,91грн.

-пеня на 12.02.2008року-2000,76грн.

-штрафні санкції -500грн. (а.с. 71-72 ).

Калуським міськрайонним судом було видано судовий наказ від 6.03.2008року, яким заявлені АТ«УкрСиббанк» вимоги було виконано та стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 солідарно 77257,12грн. боргу за Договором про надання споживчого кредиту № 11038379000 від 11.09.2006року. Також було з ОСОБА_2 та ОСОБА_4В стягнуто на користь АТ«УкрСиббанк» 386,28грн. судових витрат і 15грн. інформаційно-технічного забезпечення. (а.с.70 ).

Судовий наказ від 6.03.2008року було повністю виконано в примусовому порядку, що стверджується постановою державного виконавця ВДВС м. Калуша від 30.11.2011року про закінчення виконавчого провадження(а.с. 89 ).

У відповідності до ст.122 ч.2 п.2 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Так як, щодо основного зобовязання по Договору про надання споживчого кредиту № 11038379000 від 11.09.2006року існує судове рішення, що набрало законної сили, а саме: судовий наказ від 6.03.2008року, то суд прийшов до висновку, що позивачу в частині стягнення заборгованості за кредитом в розмірі 25778,70грн. слід відмовити.

Відповідно до п.17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599 - 601, 604 - 609 ЦК.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Договором про надання споживчого кредиту № 11038379000 передбачено відсотки у розмірі 11% річних. Тому суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення відсотків за користування кредитом належать до часткового задоволення. З огляду на те, що судом встановлено, що заборгованість по основному зобовязанню була стягнута на користь позивача в повному розмірі згідно з судовим наказом від 6.03.2008року та повністю погашена 22.08.2011року(постанова про закінчення виконавчого провадження від 30.11.2011року), то на користь позивача слід стягнути відсотки за користування кредитом за період з 25.02.2008року по 22.08.2011року, від суми заборгованості по кредиту,стягнутої судовим наказом від 6.03.2008року.

А тому викликає сумнів та не може бути взята до уваги, надана позивачем довідка-розрахунок заборгованості за Кредитом ОСОБА_2 зроблена станом на 25.11.2013року, оскільки містить графу заборгованість по кредиту - 25778,70грн. (а.с.114-120).

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Натомість суд приймає до уваги зауваження відповідача, щодо розміру заборгованості по відсоткам за користуванням кредитом і вважає, що на користь позивача слід стягнути відсотки за користування кредитом, згідно наданого відповідачем розрахунку заборгованості, в сумі 11675,69грн.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що строк дії договору з 11.09.2006року по 10.09.2010року, а тому позивачем пропущено термін позовної давності за даною вимогою, який сплив 11.09.2013року. Згідно ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Так як, остання оплата була здійснена відповідачем 22.08.2011року, то саме з 22.08.2011року розпочався перебіг позовної давності.

Згідно положень п.1 ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу) застосовується позовна давність строком в один рік. Отже в даному випадку щодо позовної вимоги про стягнення пені в розмірі 3735,05грн. та 5052,37грн. позивачем було пропущено строк позовної давності. У відповідності до ч.4 ст.267ЦК України , сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Оскільки відповідачем було заявлено про застосування термінів позовної давності, то у задоволенні вимоги про стягнення пені в сумі в розмірі 3735,05грн.та 5052,37грн. слід відмовити.

Відповідно до ст.88 ЦПК України судові витрати по справі стягнути з відповідача пропорційнодо розміру задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 257, 258, 261, 526, 533, 546, 549, 550, 554, 610, 611, 612, 625, 629, 1048-1054 ЦК України, ст.ст. 209, 213-215ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ :

Позов задоволити частково.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_2, проживаючого на ІНФОРМАЦІЯ_1, що в м.Калуші, Івано-Франківської області, ІДН НОМЕР_1 , ОСОБА_4, проживаючої на ІНФОРМАЦІЯ_2, що в м.Калуші, Івано-Франківської області, ІДН НОМЕР_2 в користь ПАТ «Укрсиббанк» №29090000000113 (ЄДРПОУ 09807750), МФО 351005 11675,69 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом та витрати по сплаті судового збору в сумі 116,76 грн., що був сплачений останнім при подачі позовної заяви до суду.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Івано-Франківської області через Калуський міськрайонний суд протягом 10 ти днів з дня його проголошення .

ГОЛОВУЮЧИЙ СУДДЯ :