Рішення № 36159704, 10.12.2013, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження 2/235/1671/13

Cправа 235/4209/13-ц

Р I Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" грудня 2013 р. м. Красноармійськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого-судді Коваленко В.О.,

при секретарі Лемзікова В.С.

учасники цивільного процесу:

позивачОСОБА_1

представник позивачаОСОБА_2 (не зявився)

представник відповідачаОСОБА_3,

представник третьої особи не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Красноармійську Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» третя особа відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Красноармійську Донецької області про відшкодування моральної шкоди, спричиненої нещасним випадком на виробництві, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся з позовом про стягнення моральної шкоди, заподіяної в результаті нещасного випадку на виробництві до Товариства з обмеженою відповідальністю Краснолиманське, і в обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 05.12.2008 року він працював гірничним робітником підземним 3 розряду з повною робочою добою у шахті, учнем електрослюсаря підземного з повною робочою добою у шахті, електрослюсарем 4 розряду підземним з повною робочою добою у шахті. 24.07.2012 року в 1 зміну позивач отримав наряд на обслуговування конвеєра ПКТ-1000 і нижнього приводу забійного конвеєра лави СП-326, прибув на своє робоче місце 0 8.00 годині та приступив до виконання наряду. Біля 11.30 годині позивач пересуваючись по конвеєрному штреку у бік 3 північної лави схилу №1 пласта m 4-2 в районі ПК 58 разом з електрослюсарем, оступився, впав та вдарився головою об протипожежний ящик з піском, після чого підземний фельдшер надав йому першу медичну допомогу та його доставили на поверхню. З 30.07.2012 року по 22.08.2012 рік ОСОБА_1 стаціонарно лікувався у травматологічному відділенні Димитровської міської лікарні з діагнозом: забиття головного мозгу 1 ступені рефлекторно-пірамідною недостатністю справа, забій шийного відділу хребта повязані з цим дегенеративні зміни в хребцях з 2-го по 7-й, легкий парез лівої руки, ВСД змішаного типу з цефалгією, помірно виражену атаксію церебростенічний синдром. Потім ще кілька місяців лікувався амбулаторно. 18.12.2012 року його вперше оглянула МСЕК та встановила третю групу інвалідності та 30% втрати працездатності за трудовим каліцтвом, було рекомендовано спостерігатися у невропатолога, травматолога, медикаментозне, санаторно-курортне лікування. У результаті травми відбулось суттєве ушкодження його здоровя, чим завдано значного морального збитку, який виражається передусім фізичному болю та стражданнях. Позивач просить суд стягнути з відповідача 20000 тис. грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди спричиненої травмою на виробництві.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, обґрунтовуючи свою позицію обставинами викладеними у позові, просив позов задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача не визнала позовні вимоги в повному обсязі, надала письмові заперечення, просила відмовити у задоволенні позову.

У запереченнях представник відповідача позовні вимоги не визнав, позовні вимоги вважав не відповідними діючому законодавству, вважав що відсутні протиправні дії відповідача, як підстава моральної шкоди позивачу, зазначив, що позивач не надав суду доказів спричинення моральної шкоди, її глибини та негативних наслідків. Вважає, що позивач не зазначив порушення відповідачем законних прав позивача, вважав що відповідальність повинен нести фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві. Просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову в повному обсязі.

Третя особа просила справу розглянути без участі її представника, залишила винесення рішення на розсуд суду.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працював у відповідача ДП «Вугільна компанія «Краснолиманська» з 05.12.2008 року він працював гірничним робітником підземним 3 розряду з повною робочою добою у шахті, учнем електрослюсаря підземного з повною робочою добою у шахті, електрослюсарем 4 розряду підземним з повною робочою добою у шахті, що підтверджується трудовою книжкою позивача /а.с. 6/.

Відповідно до акту № 10 від 02.08.2012 року про нещасний випадок на виробництві форми Н-1 та Акту проведення розслідування нещасного випадку від 02 серпня 2012 року 30 липня 2012 року о 11.30 годині на ДП «ВК «Краснолиманська» пересуваючись по конвеєрному штреку у бік 3 північної лави схилу №1 пласта m 4-2 в районі ПК 58 гр. ОСОБА_1 оступився, впав та вдарився головою об протипожежний ящик з піском. Причина травми особиста необережність позивача /а.с. 9 12/.

18.12.2012 року позивачу ОСОБА_1 первинно встановлено 30% втрати професійної працездатності та третя група інвалідності у звязку каліцтвом, відповідно до довідки МСЕК серії 10 ААА № 133696 /а.с. 7/.

Відповідно виписок із медичної карти стаціонарного хворого № 2031/276 позивач ОСОБА_1 проходив стаціонарне лікування з приводу трудової травми з 30.07.2012 року по 22.08.2012 року та амбулаторне лікування /а.с. 8, 13 - 14/.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої їй внаслідок душевних страждань, яких вона зазнала у звязку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сімї чи близьких родичів.

Пунктом 27 статті 77 Закону України від 20 грудня 2005 року «Про державний бюджет України на 2006 рік» та пунктом 22 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено дію абзацу 4 статті 1, підпункту «є» пункту 1 частини першої статті 21, частини третьої статті 28 та частини третьої статті 34 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності» (далі ? Закон № 1105-XIV), якими обовязок відшкодування моральної шкоди покладено на Фонд соцстраху.

Крім того, Законом України від 23 лютого 2007 року № 717-V «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі Закон № 717-V), що набрав чинності з 30 березня 2007 року, виключено частину третю статті 34 Закону № 1105-XIV, яка передбачала право потерпілого на відшкодування моральної шкоди.

Отже, з цього часу застраховані громадяни, які потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання, позбавлені права на відшкодування моральної шкоди за рахунок Фонду соцстраху, яке вони мали відповідно до положень первинної редакції цього Закону України.

Моральна шкода, завдана працівнику на підставі статті 237 Кодексу законів про працю України, відшкодовується юридичною особою власником або уповноваженим ним органом у разі, якщо порушення законних прав працівника призвели до моральних страждань, втрати життєвих звязків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Про право на відшкодування моральної шкоди потерпілій особі внаслідок дій або бездіяльності юридичної особи висловився Конституційний суд України у своєму рішенні у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень підпункту „б підпункту 4 пункту 3 статті 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», пункту 1, абзацу третього пункту 5, пункту 9, абзаців другого, третього пункту 10, пункту 11 розділу І Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (справа про страхові виплати) від 8 жовтня 2008 року № 20-рп/2008.

Цивільним Кодексом України у п. 3 ч.1 ст. 268 встановлено, що позовна давність не поширюється на вимогу про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоровя або смертю.

Враховуючи надані суду докази, суд вважає, що діями відповідача позивачеві спричинені моральні страждання, повязані із втратою ним 30 % працездатності, втратою позивачем раніше виконуваної роботи у звязку з неможливістю за станом здоровя продовжувати виконувати роботу за раніше визначеною професією, тривалим лікуванням та зміною звичайних для позивача життєвих звязків, фізичними стражданням, відчуттям болю, який позивач постійно відчуває і до цього часу, які є прямим наслідком професійного каліцтва, але сума, заявлена позивачем у 20000 тис. гривень, механізм розрахунку якої позивач повязує із відсотком втрати ним працездатності, є завищеною і не відповідає отриманим ним моральним стражданням. Виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, вини позивача у нещасному випадку, суд вважає необхідним у відшкодування позивачеві спричиненої йому моральної шкоди, стягнути з відповідача на його користь 8000 гривень.

Оскільки позивач за позовом про відшкодування шкоди, спричиненої здоровю особи звільнений від сплати встановлених законодавством витрат, судовий збір у сумі 229 гривень 40 копійок підлягають стягненню на користь держави з відповідача відповідно до статті 88 Цивільного процесуального кодексу України.

На підставі статті 2371 Кодексу законів про працю України, керуючись ст.ст.10, 11, 57, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р I Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» третя особа відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Красноармійську Донецької області про відшкодування моральної шкоди, спричиненої нещасним випадком на виробництві задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» (ЄДРПОУ 32281519) на користь позивача ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у відшкодування моральної шкоди, спричиненої нещасним випадком на виробництві 8000 (вісім тисяч) гривень.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Краснолиманське» (ЄДРПОУ 32281519) на користь держави судовий збір в сумі 229 (двісті двадцять девять) гривень 40 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог позивачу відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка подається до Апеляційного суду Донецької області через Красноармійський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення виготовлений 16 грудня 2013 року.

Суддя:В.О. Коваленко