Рішення № 36159257, 17.12.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.12.2013 Справа № 905/7584/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С., розглянув справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «Українська страхова компанія «Княжа вієнна іншуранс груп» до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Ситар Євгена Васильовича про стягнення 13755 грн.16 коп. -

за участю представників сторін:

від позивача: не з?явився;

від відповідача: Єфімова Ю.Ю.

від третьої особи: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія «Українська страхова компанія «Княжа вієнна іншуранс груп» звернувся до господарського суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" про стягнення суми страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 13755 грн.16 коп.

В правове обґрунтування вимог позивач посилається на статті 993, 1191 Цивільного кодексу України, статті 9, 27 Закону України "Про страхування", статті 6, 22 Закону України "Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заявою від 09.12.2013р. просив розглянути справу без участі його представника.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, у зв'язку з їх необґрунтованістю, надав суду відзив на позовну заяву, в якому посилався на відсутність підтвердження дії договору страхування на момент страхової події, у зв'язку з відсутністю доказів сплати страхувальником страхового платежу. Відповідач також зазначає, що позивач не надав інформацію стосовно того, чи не заперечував вигодонабувач щодо перерахування грошових коштів на користь СТО та те, що в заяві про подію, що сталася із застрахованим транспортним засобом, зазначений інший номер кузова, ніж той, що вказаний у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу.

Третя особа в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що ухвали суду направлені позивачу за адресою, зазначеною в позові та спеціальному витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, господарський суд вважає, що відповідач був повідомлений про розгляд справи належним чином, проте правом бути присутнім в судовому засіданні не скористався, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

Судом встановлено, що 23.06.2011р. року між ПрАТ "Страхова компанія «Українська страхова компанія «Княжа вієнна іншуранс груп» (Страховик) та Пукашенко Надією Сергіївною (Страхувальник) було укладено комплексний договір добровільного страхування транспортного засобу водія та пасажирів від нещасних випадків № 065397 (надалі - Договір страхування), за яким Страховик застрахував майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією транспортного засобу "Ніссан", державний номер АА 3732 НК (а.с.7-9).

15 лютого 2012 року в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Volkswagen», державний номер АА8869ВС під керуванням водія Ситар Є.В., та автомобіля "Ніссан", державний номер АА3732НК, що під керуванням Баранова О.А.

16 липня 2012 року Баранов О.А. звернувся до позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування (а.с. 10).

Вищезазначена дорожньо-транспортна пригода визнана позивачем страховою подією, з настанням якої у ПрАТ "Страхова компанія «Українська страхова компанія «Княжа вієнна іншуранс груп» виник обов'язок виплатити страхувальнику страхове відшкодування.

Статтею 25 Закону України "Про страхування" визначено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Внаслідок ДТП, власнику автомобіля марки "Ніссан", державний номер АА3732НК, була завдана матеріальна шкода. Вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля згідно звіту про незалежну оцінку з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу № 1626 від 15.03.2012р. проведеного суб'єктом оціночної діяльності ФОП «Кацара Ю.В.» склала 13869,40 грн. (а.с. 26-30).

Чинним законодавством України не встановлено, що лише звіт про оцінку є доказом, який визначає розмір завданого збитку власнику пошкодженого автомобіля.

Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу.

Згідно рахунку ТОВ «Авто Бізнес Сервіс» від 27.02.2012р. вартість ремонтних робіт вищевказаного автомобіля склала 15317 грн. 76 коп. (а.с.35-36).

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Пунктом 36.4 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній станом на час виплати позивачем страхового відшкодування) передбачено право страховика за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності в разі настання страхового випадку здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна.

У зв'язку з настанням страхової події, на виконання умов договору страхування, на підставі страхового акту № 132744052-1. (а.с.39-40), позивачем здійснено виплату страхового відшкодування Лукашенко Н.С. на рахунки ТОВ «Авто Бізнес Сервіс» в розмірі 13755 грн.16 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 23825 від 12.04.2012 р. (а.с.42).

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Отже, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Постановою Печерського районного суду м.Києва від 06.03.2012р. винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП було визнано Ситар Є.В. та притягнуто його до адміністративної відповідальності (а.с.17).

Цивільно-правова відповідальність Ситар Є.В., як власника автомобіля «Volkswagen», державний номер АА8869ВС застрахована в ПрАТ "Страхова компанія "Аска", що підтверджується полісом №АВ2241935, діючим з 31.12.2011 по 30.12.2012р. Цим полісом встановлено ліміт відшкодування за майнову шкоду у розмірі 50000 грн., розмір франшизи нуль грн. (а.с.82).

Відповідно до статті 21 Закону "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" на території України забороняється експлуатація транспортного засобу без поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, тобто володільці транспортних засобів, за винятком осіб, звільнених від обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності згідно з пунктом 13.1 статті 13 цього Закону, зобов'язані застрахувати ризик своєї цивільної відповідальності, яка може настати внаслідок завдання шкоди життю, здоров'ю або майну інших осіб при використанні транспортних засобів.

Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля "Ніссан", державний реєстраційний номер АА3732НК, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс №АВ2241935), а до позивача, як страховика, який виплатив страхове відшкодування відповідно до договору, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся із заявою № 12-1173 від 30.11.2012р. до відповідача про виплату страхового відшкодування в порядку регресу на суму 13755 грн.16 коп.(а.с.43), проте, відповідач, кошти не перерахував, що стало підставою для звернення позивача до суду з вказаним позовом.

Відповідно до положень ст. 35 (п. 35.1), ст. 36 (п. 36.2) Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній з 19.09.2011.) виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування (п. 36.2).

Судом розглянуті та відхилені доводи відповідача, про відсутність у позивача підстав для виплати страхового відшкодування, оскільки відсутнє підтвердження дії договору страхування на момент події, який по суті є підтвердженням того, що виплата страхового відшкодування була здійснена без порушень умов страхування, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 11 Договору страхування № 065397 від 23.06.2011, страхувальник повинен сплатити Страховику страховий платіж по Договору у розмірі 4370,60 грн.. Строк дії Договору встановлено на період з 24.06.2011. по 23.06.2011р.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 3 Закону України "Про страхування" встановлено, що страхувальниками визнаються юридичні особи та дієздатні фізичні особи, які уклали із страховиками договори страхування або є страхувальниками відповідно до законодавства України.

У відповідності до статті 9 Закону України "Про страхування" страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Статтею 979 Цивільного Кодексу України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Статтею 18 Закону України "Про страхування" передбачено, що договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.

Згідно до статті 983 Цивільного Кодексу України договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.

Нормами статті 28 Закону України "Про страхування" визначено, що дія договору страхування припиняється та втрачає чинність за згодою сторін, а також у разі несплати страхувальником страхових платежів у встановлені договором строки. При цьому договір вважається достроково припиненим у випадку, якщо перший (або черговий) страховий платіж не був сплачений за письмовою вимогою страховика протягом десяти робочих днів з дня пред'явлення такої вимоги страхувальнику, якщо інше не передбачено умовами договору.

Такими чином, вимоги щодо необхідності внесення страхових платежів для набрання чинності договором страхування або для запобігання його припиненню викладені у статті 983 ЦК України та статті 28 Закону України "Про страхування".

Як вбачається з матеріалів справи страховий платіж у сумі 4370,60 грн. за вказаним Договором був сплачений Лукашенко Н.С. 23.06.2011р., що підтверджується квітанцією до прибуткового кассового ордеру № 1693.

Твердження відповідача, щодо не надання інформацію стосовно того, чи не заперечував вигодонабувач щодо перерахування грошових коштів на користь СТО, спростовуються матеріалами справи, оскільки лист вигодонабувача («ПрофінБанк») було додан до позовної заяви, а також направлено на адресу відповідача, про що свідчить п.12 опису відправлення.

Крім того, у відзиві позивача на відзив ПрАТ «УАСК «АСКА» зазначено, що у заяві про подію, що сталася із застрахованим транспортним засобом заявником допущено технічну помилку у номері кузова пошкодженого транспортного засобу. З фото, доданих до звіту № 1626 від 15.03.2012р. вбачається, що номер кузова, що знаходиться безпосередньо на транспортному засобі та у технічному паспорті співпадають (а.с.34).

У відповідності до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Отже, з урахуванням приписів статей Цивільного кодексу України та Закону України "Про страхування", Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", відповідно до полісу №АВ2241935 у позивача виникло право регресної вимоги до відповідача в сумі 13755 грн.16 коп.

Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до частини 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, перелічені обставини справи, оцінивши відповідно до статті 43 ГПК України наявні в матеріалах справи докази та обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про те, що позивач довів заявлену до стягнення з відповідача суму збитків, а відтак позовні вимоги визнаються судом повністю обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «Українська страхова компанія «Княжа вієнна іншуранс груп» до Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Ситар Євгена Васильовича про стягнення 13755 грн.16 коп. - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська акціонерна страхова компанія "АСКА" (83052, м. Донецьк, проспект Ілліча, будинок 100, код ЄДРПОУ 13490997) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «Українська страхова компанія «Княжа вієнна іншуранс груп» (04070, м. Київ, вул. Іллінська, б.8, код ЄДРПОУ 20474912) суму страхового відшкодування у розмірі 13755 (тринадцять тисяч сімсот п`ядесят п`ять) грн. 16 коп. та витрати по сплаті судового збору у сумі 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 17 грудня 2013 року .

Повний текст рішення складено та підписано 20 грудня 2013 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов