Постанова № 36158907, 02.12.2013, Київський районний суд м. Донецька

Справа № 3/257/2608/13

П О С Т А Н О В А №257/11586/13-п

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2013 р. Київський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді Гурідової Н.М.,

при секретарі Сидоровій А.О.

за участю прокурора Горлачова С.П.

представника митниці Коваленко В.І.

за участю представника правопорушника ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду справу відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки РБ, Могильовської обл.., Славгородський район, селище Потеряєвка, громадянки РБ, працюючої ПП, яка мешкає за адресою: РБ, АДРЕСА_1

про порушення митних правил, передбачене ст. 472 МК України,

В С Т А Н О В И В:

24 липня 2013 року о 18годині 40хвилин у зоні митного контролю митного поста «Іловайськ» Східної митниці Міндоходів, при проведенні митного контролю, громадянки РБ ОСОБА_3, що прямувала на пасажирському потязі № 355, вагон № 21, місце № 11, сполученням «Мінськ - Мінеральні Води» із Білорусії До Росії транзитом через територію Україну, заявила усно та вказала письмово у митній декларації, що переміщує при собі 110000,00 (сто десять тисяч) руб. РФ. При проведенні митного контролю було встановлено, що зазначена громадянка окрім зазначених в митній декларації 110000,00 (сто десять тисяч) руб. РФ додатково переміщує при собі 1000000(один мільйон он ) руб. РФ, що згідно курсу валют Національного банку України (100 євро - 1053,4774 грн.; 10 руб. РФ - 2,4738 грн.) на 24.07.2013 року складає: 1000000(один мільйон он ) руб. РФ - 247380,00 грн.; 110000,00 (сто десять тисяч) руб. РФ - 27211,80грн.; разом - 274591,80 грн., що перевищує еквівалент 10 000,00 євро. Таким чином громадянин ОСОБА_3 не заявила усно та не вказала письмово в митній декларації, за встановленою формою, точні та достовірні відомості про наявність валютних цінностей у кількості 1000000(один мільйон) руб. РФ, що згідно курсу валют Національного банку України на 24.07.2013 року складає 247380,00 грн., які знаходилися у внутрішньому кармані валізи громадянки ОСОБА_3 без ознак приховування від митного контролю та були нею пред'явлені до митного контролю власноручно, чим скоїла правопорушення передбачене ст. 472 МК України.

Представник правопорушника у судовому засіданні пояснив, що правопорушник вину у скоєнні адміністративного правопорушення не визнає, оскільки при складанні протоколу про адміністративне правопорушення вона вимагала допустити їх захисника, однак старшим інспектором зміни їй було відмовлено. Після її затримання вона вимагала, щоб після її затримання було викликано представника консульства Білорусії, запрошено понятих та свідків з перекладачем. Правопорушник заявляла, що ці грошові кошти вона не ввозила на територію України, не задекларована сума грошових коштів у розмірі 1000000 російських рублів належали її сестрі ОСОБА_5, яка отримала їх від своїх родичів на станції Харків для того, щоб на станції Іловайськ передати їх ріелтору для придбання квартири в м.Донецьку. Представник правопорушника зазначив, що саме ці пояснення ОСОБА_3 давала представнику митниці, однак він їх не вніс до протоколу та не прийняв до уваги, мети та наміру вивозити на територію РФ цих грошей в неї не було. Грошові кошти у розмірі 1000000 рублів РФ вона передала у вигляді залогу інспектору та дана відмітка міститься у протоколі про порушення митних правил. Крім того представник правопорушника пояснив, що правопорушник не оспорює, що підписувала протокол про порушення митних правил, вона володіє російською мовою та митну декларацію заповнювала власноручно.

Свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні пояснив, що 24.07.2013 року він працював у зміні №1 у складі ланки , виконував обов'язки інспектора. По прибуттю потягу сполученням «Мінск - Адлер» в 18-45 год. в Іловайськ він у складі ланки №3, старшою ланки була ОСОБА_7, проводили огляд вагонів потягу. Свідок поясняє, що в вагоні №21 , номер місця не пом*ятає , він особисто запропонував ОСОБА_3 та її сестрі ОСОБА_5 заповнити митну декларацію, при цьому він роз'яснив порядок заповнення декларації. ОСОБА_3 власноручно заповнила декларацію, внесла в неї грошові кошти в сумі 110 000 рублів РФ, Кондаревська також заповнила декларацію. Після усного опитування він на декларацію поставив печатку, після чого запропонував пред'явити до огляду багаж , після чого ОСОБА_3 заявила, що у неї в валізі знаходиться 1 мл. рублів РФ., після цього він доповів про це старшому зміни, який прийняв рішення про адміністративне затримання ОСОБА_3, про що було складено адміністративний протокол. Після того, як ОСОБА_3 достала гроші, в купе було запрошено провідника та пасажира, який знаходився у купе. У їх присутності було проведено перерахунок валюти, яка була не внесена до декларації та яка була внесена до декларації, сума яка була внесена в декларацію була повернута ОСОБА_3, а 1000000 рублів РФ, які не внесені до декларації , була внесена в протокол та вилучена. Після чого було складено протокол, копію якого вручено ОСОБА_3. Правопорушник пояснювала, що 1000000 рублів РФ належать її колегам по роботі. Слідувала вона разом зі своєю сестрою з ОСОБА_5 з міста Могильова до станції Лабінськ Краснодарського краю на фабрику по пошиттю головних уборів для укладання контрактів на поставку товарів. Письмово вона не вказала у митній декларації про 1000000 рублів РФ, т.я. побоялась афішувати, що перевозить з собою таку суму грошей, тому в митній декларації вказала тільки її частину. Також свідок стверджував, що він особисто опитував правопорушника, пояснення склав з її слів, після вона з ними ознайомилась та підписала.

Свідок ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що 24.07.2013 року вона працювала старшим інспектором посту Іловайськ, виконувала обов'язки старшого ланки, по прибуттю потягу № 355 було здійснено митний контроль потягу. ОСОБА_6 доповів їй, як старшому ланки, що виявлено правопорушника ОСОБА_3, а вона в свою чергу проінформувала старшого зміни. Після чого в її присутності в вагоні було опитано провідника, пасажира який їхав в тому ж купе, після чого ОСОБА_3 була затримана та складено адміністративний протокол. Крім того свідок пояснила, що вона виконувала дії перекладача, відповідно до ст.. 503 ТК України. Протокол складав ОСОБА_6, роз'яснивши права ОСОБА_3. Свідок вказує, що ОСОБА_3 не вимагала захисника та повідомляти в консульство та поясняла, що вона боялась вносити суму грошей до декларації.

Свідок ОСОБА_8 у судовому засіданні пояснив, що 24.07.2013 року він виконував обов'язки старшого зміни №1 митного посту Іловайськ, під час проведення митного контролю потягу № 355 було запрошено інспектором Гребенкова в вагон № 21. По прибуттю в даний вагон Гребенков доповів йому, що при проведенні митного контролю декларації ОСОБА_3 було факт недекларування іностранної валюти в розмірі 1000000 рублів РФ . Ним було прийнято рішення про адміністративне затримання ОСОБА_3 для складання протоколу.

Суд, заслухавши пояснення представника правопорушника, висновок прокурора, представника митниці, дослідивши письмові докази, що є в матеріалах даної справи, вважає доказаною вину ОСОБА_3 у недекларуванні митним органам України валютних цінностей рублів РФ, тобто у незаявлені за встановленою формою точних відомостей про товари, які підлягали обов'язковому декларуванні.

Суд встановив, що вина ОСОБА_3 у вчинені зазначеного правопорушення митних правил є доказаною та підтверджується матеріалами адміністративної справи, а саме:

- протоколом про порушення ОСОБА_3 митних правил, передбачене ст.472 МК України, в якому маються власноручні пояснення ОСОБА_3, про те, що вона доповнень та зауважень до протоколу не має, також мається відмітка та підпис перекладача про те, що протокол було перекладено на російську мову, зауважень правопорушника з приводу складання протоколу немає (а.с. 2-6), що спростовує доводи в судовому засіданні представника правопорушника в тієї частині, що протокол вона підписала не знаючи суті протоколу, оскільки перекладач їй не надавався;

- митною декларацією (а.с.7), яка заповнена власноруч ОСОБА_3, про що в судовому засіданні не заперечував її представник, яка підтверджує, що ОСОБА_3 розуміла факт необхідності декларування валютних цінностей, внесла в пункт 3.1 митної декларації відомості про наявність у неї цінностей в сумі 110 000 рублів РФ, в той час як вона була попереджена про відповідальність за внесення в декларацію недостовірних відомостей до декларації, свідомо не вказала відомості про наявність в неї валютних цінностей у сумі 1000000 рублів РФ, які зберігалися в її дорожній сумці та які вона власноручно дістала;

- протоколом опитування ОСОБА_3 (а.с.10-11), складеним за участю перекладача, що підтверджується наявним в протоколі підписом, в якому ОСОБА_3, даючи пояснення російською мовою, підтверджує, що митна декларація нею була заповнена власноручно, перед заповненням декларації інспектором митниці було роз'яснено їй правило та порядок заповнення. Незважаючи на роз'яснення, вона вказала у декларації, що має при собі лише 110000 рублів РФ, що підтверджує факт, що її було повідомлено про відповідальність за внесення недостовірних відомостей. Під час опитування, ОСОБА_3 також пояснювала, що вилучені в неї 1000000 рублів РФ належать її колегам по бізнесу та вона не внесла їх в декларацію, оскільки побоялася афішувати таку наявність в неї валютних цінностей;

- письмовими поясненнями свідків провідника потягу ОСОБА_9 (а.с.17-18), свідка ОСОБА_10 (а.с.15-16) - яка слідувала в одному купе з ОСОБА_3, які підтвердили факт та обставини вчинення ОСОБА_3 зазначеного правопорушення, а також обставини складання відносно неї протоколу про порушення митних правил.

Таким чином доводи наведені представником правопорушника в судовому засіданні є вочевидь надуманими, оскільки вони спростовуються всіма матеріалами справи, дослідженими судом, поясненнями в судовому засіданні свідків, а також поясненнями самої ОСОБА_3 від 24 липня 2013р. (а.с.13-15), у зв'язку з чим суд дані доводи розцінює як намагання уникнути відповідальності за порушення митних правил.

В судовому засіданні представник правопорушника стверджував, що, відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 494 МК України протокол про порушення митних правил повинен містити прізвища та адреси свідків, але цього зроблено не було.

Але с даними ствердженнями суд погодитися не може, оскільки згідно п. 6 ч. 2 ст. 494 МК України, протокол про порушення митних правил повинен містити прізвища та адреси свідків, якщо вони є.

Як встановлено матеріалами адміністративної справи свідками правопорушення, вчиненого громадянкою ОСОБА_3, є пасажир купе № 3 вагону № 21 громадянка РФ ОСОБА_10 та провідник вказаного вагону, громадянка РБ ОСОБА_9.

Відповідно до пункту 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 року № 451 «Питання пропуску через державний кордон осіб, автомобільних, водних, залізничних та повітряних засобів перевізників і товарів, що переміщуються ними», (копія якого додається до мого пояснення) загальний час здійснення контролю осіб, транспортних засобів і товарів не повинен перевищувати часу стоянки транспортних засобів у пунктах пропуску, передбаченого розкладом або графіком руху.

На виконання вказаної норми закону, а також в зв'язку з тим, що протокол про порушення митних правил у відношенні громадянки ОСОБА_3 не можливо було скласти на місці та він був складений на митному посту «Іловайськ» Східної митниці Міндоходів, тобто після проведення митного контролю потягу № 355 сполученням «Мінськ-Мінеральні Води», були відсутні законні підстави щодо затримання зазначених вище свідків правопорушення.

В зв'язку чим свідки були опитані по суті справи під час стоянки потягу, а їх пояснення долучені до матеріалів справи.

Також, згідно п. 7 ч. 2 ст. 494 МК України, протокол про порушення митних правил повинен містити відомості щодо товарів, транспортних засобів комерційного призначення та документів, вилучених згідно зі статтею 511 МК України.

На виконання даної норми, в графі а) протоколу про порушення митних правил № 0440/700220000/13 від 24.07.2013 року, «товари, що є безпосередніми предметами порушення митних правил…» мною було вказано товар, вилучений у громадянки ОСОБА_3 згідно зі статтею 511 МК України, а саме: банкноти номіналом 5000 рублів РФ в кількості 200 штук на загальну суму 1 000 000 (один мільйон) рублів РФ.

В зв'язку з тим, що будь-який інший товар у громадки ОСОБА_3 не вилучався, додаток до протоколу до порушення митних правил не складався, що не є порушенням чинного митного законодавства України, тобто посилання представника правопорушника на порушення наказу Міністерства фінансів України № 652 від 31.05.2012 року в частині не складання зазначеного додатку, суперечить чинному законодавству.

Крім того, слід підкреслити, що згідно п. 1 ч. 2 ст. 494 МК України протокол про порушення митних правил повинен містити дату і місце його складання, а не час його складання.

На виконання п. 4 ч. 2 ст. 494 МК України протокол про порушення митних правил повинен містити місце, час вчинення, вид та характер порушення митних правил, що і було відображено у вищезазначеному протоколі про порушення митних правил.

Тобто, посилання представника правопорушника на порушення, вищеописаних норм ст. 494 МК України суперечить дійсності.

Також слід зазначити, що посилання на порушення норми ст. 505 МК України, а саме: відсутність при проведенні процесуальних дій понятих та відсутність їх підписів у протоколі про порушення митних правил, не відповідає дійсності, так як під час виявлення були присутні свідки правопорушення, що описано вище, а залучення понятих для складання протоколу про порушення митних правил не є обов'язковою.

Представник правопорушника в судовому засіданні вказує на те, що ОСОБА_3, а також громадянці ОСОБА_12 не надали змоги скористатись правом на правовий захист з залученням адвоката, та змусили оговорити себе з приводу того, що вони везуть гроші з комерційною метою.

Але з данними ствердженнями суд погодитися не може, оскільки вони спростовуються матеріалами справи із яких судом встановлено, що під час складання протоколу про порушення митних правил №0440/700220000/13 від 24.07.2013 року, громадянка ОСОБА_3 була ознайомлена з її правами, передбаченими ч. 4 ст. 494 та ст. 498 МК України, в тому числі, право користуватись юридичною допомогою захисника, що підтверджується її особистим підписом у зазначеному протоколі про порушення митних правил, та обов'язок добросовісно користуватись належними їх процесуальними правами, що передбачено ст. 498 МК України.

Крім того, згідно пояснення громадянки ОСОБА_3 з боку співробітників митниці заходи психологічного або фізичного впливу до неї не застосовувались, що підтверджується її особистим підписом в протоколі опитування громадянки ОСОБА_3 в справі про порушення митних правил.

Відповідно до письмових пояснень ОСОБА_3 судом встановлено, що вона сама повідомила, що вона разом зі своєю рідною сестрою ОСОБА_12 слідувала з міста Могильова до станції Лабінськ Краснодарського краю на фабрику по пошиттю головних уборів для укладення контрактів на поставку товарів,а грошові кошти призначалися для покупки даних товарів, що підтверджується наявними матеріалами справи.

В судовому засіданні представник правопорушника стверджував, що було порушено вимоги ст. 507 МК України в частині не інформування родичів затриманої особи та дипломатичного представництва або консульської установи про затримання громадянина-нерезидента.

Але з даними ствердженнями суд погодитися не може, оскільки вони спростовуються встановленими в судовому засіданні фактичними обставинами, а саме, згідно матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що про адміністративне затримання громадянки ОСОБА_3 в порядку ст. 507 МК України була повідомлена її сестра, громадянка ОСОБА_12, яка сама висловила бажання пройти разом зі своєю сестрою до службового приміщення митного поста «Іловаськ» Східної митниці Міндоходів для складання процесуальних документів у відношенні її сестри громадянки ОСОБА_3

Крім того, під час адміністративного затримання громадянки ОСОБА_3 було за телефоновано в Центр безоплатної первинної допомоги та консульську установу, що підтверджується протоколом адміністративного затримання громадянки ОСОБА_3.

Крім того, представник правопорушника в судовому засіданні стверджував, що не задекларовані грошові кошти в розмірі 1000000 рублів РФ ОСОБА_3 не належать і особисто вона не мала мети їх комерційного використання та переміщення через кордон. Дані грошові кошти належать її сестрі ОСОБА_13, яка слідувала в поїзді разом з нею і переміщувала дані грошові кошти в межах України зі станції Харків до станції Іловайськ без мети переміщення через кордон, тобто суб'єктом даного правопорушення ОСОБА_3 не є.

Але з даними доводами суд погодитися не може і розцінює дані ствердження, як бажання уникнути адміністративної відповідальності, оскільки вони спростовуються поясненнями самої ОСОБА_3 (а.с.10-11), де правопорушник стверджувала, що митна декларація нею була заповнена власноручно, перед заповненням декларації інспектором митниці було роз'яснено їй правило та порядок заповнення. Незважаючи на роз'яснення, вона вказала у декларації, що має при собі лише 110000 рублів РФ, що вилучені в неї 1000000 рублів РФ належать її колегам по бізнесу та вона не внесла їх в декларацію, оскільки побоялася афішувати таку наявність в неї валютних цінностей. Крім того спростовуються поясненнями ОСОБА_12, яка при її опитуванні пояснювала (а.с.13-14), що її сестра ОСОБА_3 не внесла в митну декларацію, а саме не заявила письмово 1000000 рублів РФ, які перебували у неї у внутрішній кишені її валізи і були пред'явлені нею власноруч до митного контролю. На запитання представника митниці, чому вона їх не вказала в митній декларації, її сестра пояснила, що вона побоялася заявити в декларації, переміщувану нею велику суму грошей, у присутності сторонніх людей, які слідували з ними в купе. На питання представників митниці, кому належать дані грошові кошти, ОСОБА_3 відповіла, що рублі РФ у кількості 1000000 належать колегам по бізнесу.

Крім того, представником правопорушника в судовому засіданні були надані суду письмові пояснення ОСОБА_12, згідно яких вона стверджувала (а.с.95-97), що 1000000 рублів РФ належать особисто їй, а ні ОСОБА_3, але данні ствердження суд прийняти до уваги не може і розцінює їх як бажання ОСОБА_12 допомогти своєї сестрі ОСОБА_3 уникнути адміністративної відповідальності, оскільки вони спростовуються фактичними обставинами справи та її особистими поясненнями, даними нею безпосередньо після затримання ОСОБА_3, де вона стверджувала, що рублі РФ у кількості 1000000 належать колегам по бізнесу.

Таким чином, судом безперечно встановлено, що ОСОБА_3 не заявила усно та не вказала письмово в митній декларації, за встановленою формою, точні та достовірні відомості про наявність валютних цінностей у кількості 1000000 рублів РФ, які знаходилися у внутрішньому кармані валізи без ознак приховування від митного контролю та були нею пред'явлені до митного контролю власноручно, тобто її дії правильно кваліфіковані за ст. 472 МК України.

З врахуванням усіх обставин справи, даних про особу ОСОБА_3 які виходячи з її віку, суспільного стану, роду занять та освіти безумовно дозволяли їй ознайомитися з правилами переміщення товарів через митний кордон України, суд вважає доказаною її вину в даному правопорушенні.

Враховуючи обставини справи, дані про особу правопорушника, суд вважає необхідним застосувати до неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару з конфіскацією зазначених товарів на користь держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. 472 МК України,

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 визнати винною у порушенні митних правил, передбаченому ст.472 МК України та накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 100 відсотків вартості товару, а саме штрафу у сумі 247380 (двісті сорок сім тисяч триста вісімдесят) гривень 00 коп. на користь держави на розрахунковий рахунок № 31117106705002 в ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 37967785, код платежу 21081100, код надходжень бюджету 095 отримувач ГУДКСУ у Донецькій області з конфіскацією зазначених товарів на користь держави.

Конфіскувати на користь держави товари - валютні цінності, у кількості 1000000 (один мільйон) руб. РФ, що зберігаються у Східній митниці Міндоходів.

В разі неможливості конфіскації в порядку виконання цієї постанови стягується вартість зазначених

предметів відповідно до ст.541 МК України на розрахунковий рахунок № 31117106705002 в ГУ ДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, ОКПО 37967785, код платежу 21081100, код надходжень бюджету 095 отримувач ГУДКСУ у Донецькій області.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судовий збір в сумі 34 (тридцять чотири) гривні 41 коп.

Постанову може бути пред'явлено до примусового виконання протягом трьох місяців з дня винесення, а в разі оскарження - протягом трьох місяців з дня розгляду апеляційної скарги.

Постанова може бути оскарженою до Апеляційного суду Донецької області через Київський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: Гурідова Н.М.