Вирок № 36158684, 18.12.2013, Юзівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Ворошиловський районний суд м. Донецька)

18.12.2013

255/2490/13-к

ВИРОК

Іменем України

18 грудня 2013 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:

головуючого судді - Лагода К.О.

при секретарі - Бесєдіній А.В.

за участю прокурора - Кротової І.В., Натеса Д.М., Колмаков А.І.,

захисників - ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Донецька матеріали кримінального провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Артемівська Донецької області, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 31.05.2012 року Ворошиловським районним судом м. Донецька за ст. 296 ч.2 КК України до 2 років 5 місяців позбавлення волі,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 186, ч.2 ст. 187 КК України,

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Артемівська Донецької області, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимого 15.09.2005 року Артемівським міським судом Донецької області за ст.ст. 69, 187 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, звільненого умовно-достроково 09.04.2008 року на 1 рік 2 місяці; 15.11.2010 року Куйбишевським районним судом м. Донецька за ст. 185 ч.2 КК України до 1 року 06 місяців позбавлення волі, звільненого 30.08.2011 року за ст. 3 п.б ЗУ «Про амністію», 26.09.2013 року Ворошиловським районним судом м. Донецька за ст.186 ч. 2, ст. 70 ч. 4 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 187 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

22 грудня 2012 року приблизно о 3 годині 30 хвилин ОСОБА_3, знаходячись на перехресті вул. Постишева та пр. Театрального у Ворошиловському районі м. Донецька, вступив у попередню змову з невстановленою слідством особою на відкрите викрадення чужого майна, поєднане з насильством, що не є небезпечним для життя та здоров'я раніше їм не знайомого ОСОБА_5. З цією метою ОСОБА_3 та невстановлена слідством особа підійшли до ОСОБА_5, після чого за попередньою домовленістю, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб, з метою відкритого викрадення чужого майна, що належало потерпілому ОСОБА_5, та звернення його на свою користь, спровокували конфлікт з останнім, під час якого ОСОБА_3 наніс потерпілому удар кулаком руки в область обличчя, застосувавши насильство, що не є небезпечним для життя та здоров'я ОСОБА_5, але спричинило йому фізичний біль, від нанесеного удару ОСОБА_5 впав на землю, після чого ОСОБА_3 знов наніс ОСОБА_5 декілька ударів кулаком руки в область обличчя та інші частини тіла. Після цього потерпілий ОСОБА_5 скинув з себе одягнуте на ньому пальто та втік. В цей час ОСОБА_3 та невстановлена слідством особа з вищевказаного пальто забрали, і тим самим відкрито викрали, належне ОСОБА_5 майно, а саме гроші в сумі 1000 гривень; чохол для ключів вартістю 100 гривень з ключами в кількості 3 штук, що не становили матеріальної цінності для потерпілого; мобільний телефон «Nokia C3-01» вартістю 2000 гривень, в якому знаходилася сім-карта оператора мобільного зв'язку «МТС» НОМЕР_1 вартістю 20 гривень, на рахунку якої на час вчинення злочину знаходилися грошові кошти в сумі 25 гривень; мобільний телефон «Nokia 6300» вартістю 500 гривень, в якому знаходилася сім-карта оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_2 вартістю 20 гривень, на рахунку якої на час вчинення злочину знаходилися грошові кошти в сумі 30 гривень; посвідчення водія на його ім'я, що не становило матеріальної цінності для потерпілого; свідоцтво про реєстрацію автомобіля «Фольксваген Пасат» д.н. НОМЕР_3, що не становило матеріальної цінності для потерпілого. Після цього ОСОБА_3 та невстановлена слідством особа із викраденим майном з місця скоєння злочину зникли, обернувши його на свою користь і розпорядившись ним у подальшому на свій розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 3695 гривень.

Крім того, 30 грудня 2012 року приблизно о 23 годині 30 хвилин ОСОБА_3, знаходячись біля магазину «Загляни», розташованого по вул. Університетській, 56Б у Ворошиловському районі м.Донецька, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою відкритого викрадення чужого майна та звернення його на свою користь, підбіг до раніше йому не знайомого ОСОБА_6, після чого з-під руки останнього вихватив, і тим самим повторно відкрито викрав належне ОСОБА_7 майно, а саме барсетку вартістю 100 гривень, в якій знаходилися мобільний телефон «Nokia C1-02» вартістю 600 гривень з сім-картою оператора мобільного зв'язку «Life» НОМЕР_4 вартістю 20 гривень, на рахунку якої на час вчинення злочину знаходилися грошові кошти в сумі 150 гривень, гроші в сумі 380 гривень, золоте кільце вартістю 2400 гривень, банківські карти «Альфа-банку», «Всеукраїнського банку розвитку», «А-банку», записні книжки в кількості 2 штук, ключі від квартири та автомобілю, паспорт громадянина України та пенсійне посвідчення на його ім'я, що не становили матеріальної цінності для потерпілого. Після цього ОСОБА_3 із викраденим майном з місця скоєння злочину зник, обернувши його на свою користь і розпорядившись ним у подальшому на свій розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму 3650 гривень.

Таким чином, своїми умисними діями - відкритим викраденням чужого майна (грабіж), поєднаним з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненим повторно, за попередньою змовою групою осіб, ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.186 КК України.

Також, 30 грудня 2012 року приблизно о 3 годині 00 хвилин ОСОБА_3, знаходячись біля будинку АДРЕСА_3, вступив у попередню змову з невстановленою слідством особою на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров'я раніше їм не знайомого ОСОБА_8. З цією метою ОСОБА_3 та невстановлена слідством особа прослідували за ОСОБА_8 до будинку АДРЕСА_4, де за попередньою домовленістю ОСОБА_3, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб з невстановленою слідством особою, з метою заволодіння чужим майном, що належало потерпілому ОСОБА_8, та звернення його на свою користь, застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров'я потерпілого, напав на останнього. При цьому ОСОБА_3 невстановленим предметом завдав потерпілому ОСОБА_8 удар в область задньої частини шиї, в результаті якого той впав та втратив свідомість. Коли ОСОБА_8 прийшов до тями, ОСОБА_3 висловив погрозу фізичної розправи в разі опору потерпілого, тобто погрозу застосування насильства, що є небезпечним для життя та здоров'я. Після цього ОСОБА_3 разом із невстановленою особою заволоділи майном, що належало ОСОБА_8, а саме дублянкою вартістю 1500 гривень, в якій знаходилися ключі у кількості 5 штук, що не становили матеріальної цінності для потерпілого, та мобільний телефон «Nokia 2330 classic» вартістю 500 гривень з сім-картою оператора мобільного зв'язку «МТС» вартістю 20 гривень, на рахунку якої на час вчинення злочину знаходилися грошові кошти в сумі 70 гривень; портмоне вартістю 50 гривень, в якому знаходилися гроші в сумі 500 гривень, а також різноманітні візитки та фотографії, що не становили матеріальної цінності для потерпілого; черевики вартістю 200 гривень. Після цього ОСОБА_3 та невстановлена слідством особа із майном, яким вони заволоділи, з місця скоєння злочину зникли, обернувши його на свою користь і розпорядившись ним у подальшому на свій розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 2840 гривень.

Крім того, 10 січня 2013 року приблизно о 1 годині 00 хвилин ОСОБА_3, знаходячись неподалік від перехрестя вул.Постишева та пр.Ілліча у Ворошиловському районі м.Донецька, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, вступив у попередню змову з раніше йому знайомим ОСОБА_4 на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров'я раніше їм не знайомого ОСОБА_10. З цією метою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прослідували за ОСОБА_10 до будинку АДРЕСА_5, де ОСОБА_3, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 та разом із ним, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, з метою заволодіння чужим майном, що належало потерпілому ОСОБА_10, та звернення його на свою користь, застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров'я потерпілого, напав на останнього. При цьому ОСОБА_3 дерев'яною палицею, що була при ньому, завдав потерпілому ОСОБА_10 удар по життєво важливому органу, а саме в потиличну область голови. Коли потерпілий ОСОБА_10 обернувся в бік ОСОБА_3 та ОСОБА_4, останні завдали йому декілька ударів кулаками рук в область обличчя, від яких ОСОБА_10 впав на землю. Після цього, продовжуючи здійснювати свій злочинний намір, ОСОБА_4 кулаками рук, а ОСОБА_3 дерев'яною палицею завдали ОСОБА_10 декілька ударів в область обличчя, застосувавши насильство, небезпечне для життя та здоров'я потерпілого. Під час цього з правого карману куртки потерпілого ОСОБА_10 ОСОБА_3 витягнув належний йому мобільний телефон «Samsung GT-S8500» вартістю 1500 гривень, в якому знаходилася сім-карта оператора мобільного зв'язку «МТС» НОМЕР_5 вартістю 20 гривень, на рахунку якої на час вчинення злочину знаходилися грошові кошти в сумі 10 гривень. Від завданих ОСОБА_10 ударів останній втратив свідомість. В результаті протиправних дій ОСОБА_3 та ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_10 було завдано тілесні ушкодження, а саме підшкірні крововиливи, забої м'яких тканин лівої тім'яної області, лобової області, правої скроневої області, забій, підшкірний крововилив області носа, підшкірний крововилив нижньої губи, садно лівої скроневої області, струс головного мозку, які відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я, а також забій, підшкірні крововиливи правої кісті в області п'ясткових кісток, які відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень. Вказані тілесні ушкодження утворилися не менш ніж від 7 ударів. Після цього ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із майном, яким вони заволоділи, з місця скоєння злочину зникли, обернувши його на свою користь і розпорядившись ним у подальшому на свій розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 1530 гривень.

Далі, 13 січня 2013 року приблизно о 2 годині 00 хвилин ОСОБА_3, знаходячись на перехресті вул. Челюскінців та пр. Гурова у Ворошиловському районі м.Донецька, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, вступив у попередню змову з раніше йому знайомим ОСОБА_4, на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров'я раніше їм не знайомого ОСОБА_11. З цією метою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 прослідували за ОСОБА_11 до перехрестя вул.Постишева та пр. Маяковського в м. Донецьку. Знаходячись там, потерпілий ОСОБА_11 пішов по пр. Маяковського в бік вул.Челюскінців. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в цей час наздогнали потерпілого, та ОСОБА_3, висловив вимогу про те, щоб ОСОБА_11 передав йому своє майно, а саме кошти, на що останній відповів відмовою і спробував втекти. На перехресті вул. Постишева та пр. Маяковського ОСОБА_3 наздогнав потерпілого ОСОБА_11 та, переслідуючи злочинний намір, спрямований на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров'я потерпілого, дерев'яною палицею, що була при ньому, завдав останньому два удари по життєво важливому органу, а саме в потиличну область голови. Від завданих ударів ОСОБА_11 відчув фізичний біль, зупинився та спробував вчинити опір незаконним діям ОСОБА_3 В цей час ОСОБА_3 знову завдав ОСОБА_11 два удари палицею в область голови. Далі, намагаючись втекти, потерпілий ОСОБА_11 спотикнувся та впав на землю. В цей час до нього підбіг ОСОБА_3 та, застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров'я потерпілого, завдав лежачому на землі потерпілому ОСОБА_11 удар ногою в область грудей і численні удари в область голови. У цей же момент до них підбіг ОСОБА_4 та завдав ОСОБА_11 удар ногою в область тулуба та численні удари руками в область тулуба, від яких останній відчув фізичний біль. Після цього потерпілий ОСОБА_11 зумів встати на ноги та побіг в бік перехрестя вул. Постишева та пр. Ілліча, де сів у таксі та викликав співробітників міліції. В результаті протиправних дій ОСОБА_3 та ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_11 було завдано тілесні ушкодження, а саме рану лобової області, яка відноситься до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я, а також забій, підшкірну гематому потиличної області, садно тім'яної області, забій, синець лівої половини грудної клітини, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Таким чином, своїми умисними діями - нападом з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), та з погрозою застосування такого насильства, вчиненим за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій, ОСОБА_3 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.187 КК України.

Крім того, під час досудового розслідування встановлено, що 10 січня 2013 року приблизно о 1 годині 00 хвилин ОСОБА_4, будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись неподалік від перехрестя вул. Постишева та пр. Ілліча у Ворошиловському районі м.Донецька, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, вступив у попередню змову з раніше йому знайомим ОСОБА_3, на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров'я раніше їм не знайомого ОСОБА_10. З цією метою ОСОБА_4 та ОСОБА_3 прослідували за ОСОБА_10 до будинку АДРЕСА_5, де ОСОБА_4, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3 та разом із ним, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, з метою заволодіння чужим майном, що належало потерпілому ОСОБА_10, та звернення його на свою користь, застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров'я потерпілого, напав на останнього. При цьому ОСОБА_3 дерев'яною палицею, що була при ньому, завдав потерпілому ОСОБА_10 удар по життєво важливому органу, а саме в потиличну область голови. Коли потерпілий ОСОБА_10 обернувся в бік ОСОБА_4 та ОСОБА_3, останні завдали йому декілька ударів кулаками рук в область обличчя, від яких ОСОБА_10 впав на землю. Після цього, продовжуючи здійснювати свій злочинний намір, ОСОБА_4 кулаками рук, а ОСОБА_3 дерев'яною палицею завдали ОСОБА_10 декілька ударів в область обличчя, застосувавши насильство, небезпечне для життя та здоров'я потерпілого. Під час цього з правого карману куртки потерпілого ОСОБА_10 ОСОБА_3 витягнув належний йому мобільний телефон «Samsung GT-S8500» вартістю 1500 гривень, в якому знаходилася сім-карта оператора мобільного зв'язку «МТС» НОМЕР_5 вартістю 20 гривень, на рахунку якої на час вчинення злочину знаходилися грошові кошти в сумі 10 гривень. Від завданих ОСОБА_10 ударів останній втратив свідомість. В результаті протиправних дій ОСОБА_3 та ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_10 було завдано тілесні ушкодження, а саме підшкірні крововиливи, забої м'яких тканин лівої тім'яної області, лобової області, правої скроневої області, забій, підшкірний крововилив області носа, підшкірний крововилив нижньої губи, садно лівої скроневої області, струс головного мозку, які відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я, а також забій, підшкірні крововиливи правої кісті в області п'ясткових кісток, які відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень. Вказані тілесні ушкодження утворилися не менш ніж від 7 ударів. Після цього ОСОБА_4 та ОСОБА_3 із майном, яким вони заволоділи, з місця скоєння злочину зникли, обернувши його на свою користь і розпорядившись ним у подальшому на свій розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_10 матеріальну шкоду на загальну суму 1530 гривень.

Крім того, 13 січня 2013 року приблизно о 2 годині 00 хвилин ОСОБА_4, будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись на перехресті вул. Челюскінців та пр. Гурова у Ворошиловському районі м.Донецька, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, вступив у попередню змову з раніше йому знайомим ОСОБА_3, на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров'я раніше їм не знайомого ОСОБА_11. З цією метою ОСОБА_4 та ОСОБА_3 прослідували за ОСОБА_11 до перехрестя вул. Постишева та пр. Маяковського в м. Донецьку. Знаходячись там, потерпілий ОСОБА_11 пішов по пр. Маяковського в бік вул. Челюскінців. ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в цей час наздогнали потерпілого, та ОСОБА_3 висловив вимогу про те, щоб ОСОБА_11 передав йому своє майно, а саме кошти, на що останній відповів відмовою і спробував втекти. На перехресті вул. Постишева та пр. Маяковського ОСОБА_3 наздогнав потерпілого ОСОБА_11 та дерев'яною палицею, що була при ньому, завдав останньому два удари по життєво важливому органу, а саме в потиличну область голови. Від завданих ударів ОСОБА_11 відчув фізичний біль, зупинився та спробував вчинити опір незаконним діям ОСОБА_3 В цей час ОСОБА_3 знову завдав ОСОБА_11 два удари палицею в область голови. Далі, намагаючись втекти, потерпілий ОСОБА_11 спотикнувся та впав на землю. В цей час до нього підбіг ОСОБА_3 та, застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров'я потерпілого, завдав лежачому на землі потерпілому ОСОБА_11 удар ногою в область грудей і численні удари в область голови. У цей же момент до них підбіг ОСОБА_4 та, переслідуючи злочинний намір, спрямований на напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя і здоров'я особи, діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3, будучи особою, яка раніше вчинила розбій, застосовуючи насильство, небезпечне для життя та здоров'я потерпілого, завдав ОСОБА_11 удар ногою в область тулуба та численні удари руками в область тулуба, від яких останній відчув фізичний біль. Після цього потерпілий ОСОБА_11 зумів встати на ноги та побіг в бік перехрестя вул. Постишева та пр. Ілліча, де сів у таксі та викликав співробітників міліції. В результаті протиправних дій ОСОБА_3 та ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_11 було завдано тілесні ушкодження, а саме рану лобової області, яка відноситься до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я, а також забій, підшкірну гематому потиличної області, садно тім'яної області, забій, синець лівої половини грудної клітини, які відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень.

Таким чином, своїми умисними діями - нападом з метою заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчиненим за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій, ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.2 ст.187 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину не визнав, і пояснив суду, що познайомився з ОСОБА_3, з вересня 2012 року, працював на той час неофіційно, в січні 2013 року взагалі не працював, їздив додому до матері в м. Артемівськ. 12 січня 2013 року гуляв з приятелем ОСОБА_30 на б. Пушкіна в м. Донецьку, випив з ним горілки, бо були свята, і розійшлися по домам. 13 січня 2013 року обвинувачений прокинувся та знову пішов гуляти, зустрічався с ОСОБА_3, а в ніч 13 січня 2013 року, був затриманий. У нього було вилучено два мобільні телефони «Самсунг» та «Соні Еріксон», мп-3 плеєр, дисконтні карки з «Укрзолото». Була карта спортивного клубу «Спорт-Макс», членом якого він не був, однак бажав туди ходити, картка належить його другу ОСОБА_31. В рамках слідчого експерименту претензій до слідчих не мав, все було вірно при проведенні слідчого експерименту, однак потім стало відомо, що в показах в якості підозрюваного були вказані інші адреси, не ті, які були вказані ОСОБА_4 під час слідчого експерименту. В ході допиту слідчим обвинувачений казав йому не правду, казав все, що пам'ятав, покази давав від свого імені, нічого не приховуючи, писав явку з повинною, які не підтримує на теперішній час, оскільки писав їх не добровільно.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину не визнав та пояснив суду, що 13 січня 2013 він зі своїм другом ОСОБА_4. йшли вулицею Постишева з боку Південного автовокзалу. На перехресті вул. Постишева та вул. Маяковського в м. Донецьку, вони побачили чоловіка. ОСОБА_3 поцікавився у нього, чи не зможе той пригостити їх пивом на честь свята, оскільки вони витратили всі свої гроші. У відповідь молодий чоловік відповів їм нецензурною лайкою, чим образив. ОСОБА_3 вирішив запитати у людини, чому він так зухвало відповів, підійшов до нього ближче і зрозумів, що той перебуває в стані алкогольного сп'яніння, а тому поводиться неадекватно. Запитав у нього, чому він так відповідає незнайомим людям, у відповідь знову почув нецензурну лайку і відчув удар в область грудей. Після цього молодий чоловік почав тікати, але біля стоячого на дорозі автобуса він впав. Намагався встати, спираючись на автобус, коли до нього підбіг ОСОБА_3 і вдарив його правою ногою в область грудей і пару раз лівою рукою в область потилиці. У ході цієї бійки у чоловіка в руках обвинувачений помітив щось блискуче і спробував це вибити руками, вдаривши його лівою рукою в область голови і відразу ж відійшов від нього на метр. Надав час чоловіку, щоб той зміг встати і продовжити з ним розмову, але той встав, і побіг в сторону площі ім. Леніна, а ОСОБА_3 побіг за ним вслід. На ходу молодий чоловік різко повернувся і вдарив ОСОБА_3 чимось прямо в лоб. Після удару ОСОБА_3 відчув різкий біль в голові, а по обличчю потекла кров. Він відразу ж зупинився, присів і почав зупиняти кров. Кликав при цьому ОСОБА_4, бо не бачив, де він був весь цей час. Хвилин через п'ять він підійшов до ОСОБА_3, звідки саме, він не бачив. ОСОБА_3 зупинив кров за допомогою снігу і вони з ОСОБА_4 попрямували на вул. Університетську у м. Донецьку. Більш за даним фактом сказати нічого. Обвинувачений зазначив, в ході досудового слідства давав не правдиві покази, оскільки працівники міліції йому погрожували і якби він відмовився співпрацювати, до нього були б застосовані заходи фізичного впливу. ОСОБА_3 пояснив суду, що інших злочинів не вчиняв. Обвинувачений пояснив суду, що вважає необхідним кваліфікувати його дії, як хуліганство, провину у якому він визнає.

Не зважаючи на не визнання обвинувачуваними своєї вини в інкримінованих ним злочинах, вона підтверджується показами потерпілих та свідків, допитаних в ході судового слідства.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_10 суду показав, що обвинувачених раніше не знав. В ніч з 09 на 10 січня 2013 року, деякий час провів в ресторані «Юзовська пивоварня» в м. Донецьку, де випив три келихи пива, разом із другом ОСОБА_12, однак не перебував в алкогольному стані, а просто був у розслабленому стані. Приблизно о 24-00 пішов до свого знайомого та разом із другом вони направилися в бік кінотеатру ім. Шевченко, де вони розійшлися. ОСОБА_10 пішов в сторону «Альфа-маркету», почув окрик позаду, але оскільки був дуже рясний снігопад, не зрозумів навіть, його звали чи ні. Після чого ззаду отримав декілька ударів по голові. Зазначив, що бачив двох хлопців в куртках, коли обернувся, тут же отримав удари по руках, коли почав прикривати голову руками, тулубу, впав від отриманих ударів. Пояснив, що у одного з чоловіків бачив ще якийсь предмет в руках, схожий на ніжку від стулу, відчув нанесення ще декількох ударів по тулубу, а потім втратив свідомість після отримання численних ударів, при цьому ніяких погроз від обвинувачених не чув. До тями потерпілий прийшов вже в гуртожитку. Частково пам'ятає, що сам йшов до свого гуртожитку, на пункті КПП його дуже довго не пускав вахтер, бо його бентежив неохайний вид ОСОБА_10, який розповів, що на нього скоєно напад, тільки тоді він зміг потрапити до своєї кімнати. При собі був мобільний телефон «Сансунг» з сім-картою, на рахунку якої було приблизно 10 гривень, який після нападу зник. На сьогоднішній день мобільний телефон повернуто, він перебуває в робочому стані. В лікарню, як пояснив потерпілий, він звертався за місцем реєстрації, в м. Луганську, на лікуванні був тиждень, тобто п'ять робочих днів, оскільки отримав підшкірні крововиливи, забиття в області голови, множинні синці, струс головного мозку, зображення носу, губи, згідно отриманої довідки лікаря. Просив питання покарання обвинувачених залишити на розсуд суду, претензій до обвинувачуваних не має.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_11 суду показав, що обвинувачених раніше не знав. В ніч з 12 на 13 січня 2013 року о 01-00 час повертався від друзів по вул. Постишева в м. Донецьку, де його зупинили два хлопця, попросили закурити, він відповів, що не палить, отримав від них побажання здоров'я та пішов далі. На вул. Ілліча в м. Донецьку помітив, що за ним йдуть два хлопця, пішов далі на пр. Маяковського, а потім почув окрик позаду, повернувся та побачив перед собою ОСОБА_3, обвинуваченого по справі. Він сказав віддати йому гроші, щоб не виникло неприємностей, ОСОБА_11 почав тікати. В цей час ОСОБА_4 був від ОСОБА_3 на відстані декілька метрів. ОСОБА_3 почав його наздоганяти, у нього в руках була дубинка, якою він пару раз вдарив ОСОБА_11 та той знову став прискорювати кроки, відбіг від нього на відстань по вул. Постишева, де розвернувся та став у стойку захисту удару. ОСОБА_3 підбіг до потерпілого та наніс удар дубинкою по голові, 2-3 рази, стояв на відстані від нього, потерпілий почав знову тікати від нього. Потім ОСОБА_11 спотикнувся, впав, ОСОБА_3 знову наздогнав його, почав наносити удари. В той час до потерпілого вже підбіг і ОСОБА_4, який бив потерпілого кулаками, в область тулуба, але не сильно чутно, оскільки потерпілий був вдягнутий в куртку пуховик. Обвинувачені вдарили потерпілого ще декілька раз, а потім відійшли від нього, сказали, що не б'ють лежачого. Потерпілий почав знову тікати, через деякий час ОСОБА_3 знову наздогнав потерпілого, врадив його та від удару на лобі розпочалася кровотеча. Потерпілий вискочив на дорогу, просив допомоги у таксиста, той не допоміг та поїхав, а потерпілий вже потім звернувся до міліції, написав заяву про напад та упізнав обох обвинувачених, які на нього напали. Отримав курс лікування в лікарні ім.. Калініна в м. Донецьку, де йому наклали шви, видали довідку про отримані ушкодження, спотворення лобової частини обличчя, численні садна обличчя, тулуба, плечей, затилку. Питання покарання залишає на розсуд суду, цивільний позов не заявляв, оскільки обвинувачені не заволоділи його майном.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_5 суду показав, що раніше обвинувачених не знав. Вночі, наприкінці листопада 2012 року вийшов з нічного клубу, де вживав алкогольні напої, у зв'язку із чим перебував у стані легкого алкогольного сп'яніння. По пр.Театральному спускався вниз, коли до нього ззаду підійшов молодий чоловік - обвинувачений ОСОБА_3, напав на нього та декілька раз його вдарив кулаком, синці були по тілу, ногах, гематоми на тілі, садна на ногах. Від ударів потерпілий впав на землю, внаслідок чого у нього зникли речі з карманів пальто, а саме: два мобільних телефони фірми «Нокіа» за 2000 грн., та 1500 грн., які потім йому повернули співробітники міліції. Зникли також особисті документи, технічний паспорт, водійське посвідчення та ключі від квартири. Зазначив, що не пам'ятає, як само ОСОБА_3 заволодів його майном, але додому прийшов без пальто, яке потім знайшов, коли на місце нападу повернувся з міліцією, де на дорозі знайшов своє пальто. До лікарні за медичною допомогою не звертався. Претензій до обвинувачених не має.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_8 суду показав, що обвинувачених раніше не знав. Так, перед Новим роком в 2012 році, йшов по пр. Театральному в м. Донецьку зі стоматології, коли відчув удар по спині та по руці, від чого втратив свідомість. Коли прийшов до тями, почув два голоси сторонніх людей та побачив, що його роздягають, у нього відбирають портмоне, мобільний телефон, черевики, ключі забрали та викинули. Один хлопець стояв та тримав потерпілого ногою, стримуючи його рухи, нога була на голові потерпілого, а другий роздягав потерпілого, обшукував кармани дублянки та забирав речі. Оскільки у потерпілого була переламана рука, тому він знаходився в гіпсу і не міг ворушитися. Хлопці казали, щоб лежав мовчки, а то приб'ють. У одного з хлопців в руці побачив щось кругле, предмет нагадував ніжку від стільця. Зазначив, що від удару саме цим предметом втратив свідомість, тому що удар був сильним, в область плеча та спини. Потерпілий пояснив, що дублянка була куплена за 1500 гривень, черевики за 200 гривень, мобільний телефон «Нокіа» був оцінений в 500 гривень з сім-карткою та грошима на рахунку, портмоне за 50 гривень та гроші 500 гривень в портмоне, все це було відібрано нападниками. В міліції повернули лише дублянку чорного кольору, більше нічого з речей не повернуто.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_7 суду показав, що 30.12.2012 року у нього викрали барсетку приблизно о 24-00 годині, в той час, коли він робив замовлення в магазині у віконце, в цей час у нього з руки було вирвано барсетку. Він побачив хлопця, спортивної статури, почав його наздоганяти, він був в темній куртці, темній шапки, кричав йому, щоб кинув барсетку, але нападник дуже стрімко відірвався і потерпілий не став його далі наздоганяти. В барсетці були гроші в сумі 380 гривень, банківські картки, ключі від квартири та автомобілю, паспорт, пенсійне посвідчення, золоте кільце, потім все повернули, окрім золотого кільця. Через деякий час, а саме через 2-3 тижні потерпілий узнав, що обвинувачений вже затримані. Ніяких ударів йому при викрадені барсетки нанесено не було.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 суду показав, що працює в патрульній службі. Обвинувачених знає у зв'язку з орієнтировкою, отриманою в січні 2013 року, що на пл. Леніна у м. Донецьку, скоєно напад обвинувачених на потерпілого, та виїхав на автомобілі в район бульвару Пушкіна, де в районі кафе «Сан-Сіті» побачив двох молодих людей, а саме обвинувачених по справі. Вони пред'явили свої документи, в цей час приїхав ще один автомобіль, вони були затримані та доставлені в районний відділ міліції, де їх передали далі для обробки даних оперативної орієнтировки та підтвердження затримання. Паспорт пред'явив саме ОСОБА_3, інший обвинувачений представився іншим прізвищем, доки обвинувачених опитували в районному відділку міліції, вони повернулися на місце затримання обвинувачених та знайшли ніжку від стільця, якою обвинувачені напали на потерпілого, згідно з його поясненнями. Свідок пояснив, що потерпілий, побачивши ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у районному відділку міліції упізнав їх та розповів про напад. Обвинувачені, зі слів свідка, не оказували опору, легко шли на контакт, тому до них навіть не застосовували спеціальних засобів для затримання.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 суду показав, що обвинувачених не знає, однак зі слів його друга ОСОБА_10 знає, що вони в нього вкрали мобільний телефон взимку 2012 року. ОСОБА_10 прибіг до нього в кімнату в гуртожитку, почав стукати у двері, був весь побитий, в крові, почав кричати, що його побили, викрали мобільний телефон та просив, щоб ОСОБА_12 викликав робітників міліції. Свідок пояснив, що у у ОСОБА_10 була розбита губа, ніс, обличчя було опухле від отриманих ушкоджень. ОСОБА_10 казав, що на нього напали, число нападників не уточнював, казав, що його били його палкою по голові, лазили у нього по карманах та забрали мобільний телефон, далі нічого не пам'ятав. ОСОБА_10 ніколи не носив з собою ножа, у нього крім кухонного ножа більше взагалі ножів не було. На думку свідка, ОСОБА_10 сам не міг спровокувати напад на себе, оскільки знає чого приблизно років п'ять, характеризує його, як тихого, врівноваженого хлопця, але у той вечір ОСОБА_10 був в збудженому стані через напад, весь час розповідав про цю подію. До цього моменту вечором вони з ОСОБА_10 разом перебували у «Юзовській пивоварні» в м. Донецьку, дивилися матч з футболу, вживали пиво, випив два келихи пива, ОСОБА_10 пив пиво також в межах двох келихів, були з ним разом в легкому стані алкогольного сп'яніння, потім вони разом вийшли на вулицю, в районі кінотеатру ім. Шевченко вони розійшлися в різні сторони, ОСОБА_12 пішов в гуртожиток а ОСОБА_10 пішов по своїх справах в інший бік. На той час у нього не було видимих тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 суду показав, що був понятим при відтворенні обставин подій злочину за участю обвинувачених, де вони пояснювали, як і в яких місцях заволодівали барсеткою, мобільними телефонами, дублянкою. На місці обвинувачені самі розповідали, як вчиняли злочини, тобто відповідали на питання робітників міліції. Також з робітниками міліції виїжджали до підвального приміщення, яке показали обвинувачені, та розповідали, куди заходити, в підвальному приміщенні самі показали місце схову викрадених речей, там ще знаходився ще один чоловік, який спав в підвальному приміщенні, це було в районі магазину «Ізумруд». Тиску на обвинувачених з боку робітників міліції не бачив, оскільки обвинувачені вільно давали пояснення по кожному епізоду скоєння правопорушення, вони самі все чітко пояснювали, були активні в своїх поясненнях. Під час пересування по місту, обвинувачені самі показували конкретно, куди їхати по кожному епізоду скоєних нападів. Не пам'ятає, який обвинувачений яке місце вказував, але за числом нападів вони показали всі місця скоєння нападу на потерпілих.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 суду показала, що обвинуваченого ОСОБА_3 знає, бо він є її рідним сином, однак бажала дати суду пояснення з приводу кримінального провадження. В цьому році їй подзвонили робітники міліції та сказали, щоб вона привезла до районного відділку мобільний телефон «Нокіа», який знаходився у них дома. Звідки телефон опинився дома в ОСОБА_18, вона пояснити не може. Пояснила, що знайшла вказаний мобільний телефон дома, в столі та привезла його в районний відділок міліції. Зазначила, що на той час мешкала разом із чоловіком та сином - ОСОБА_3 Характеризує сина, як працьовитого, спокійного, нормального хлопця, який не вживає наркотичних речовин. Свідок пояснила, що з 26 грудня 2012 року по 31 грудня 2012 року ОСОБА_3 був дома, на роботу не виїздив, не виходив нікуди з дому, оскільки був хворий, температурив, лікувався дома. З 29 грудня по 30 грудня 20123 року ОСОБА_3 весь цей час перебував дома, але їздив до дівчини, з якою працював разом. Вона мешкає в м. Соледарі, знає цю інформацію зі слів дівчини. 31 грудня 2012 року ОСОБА_3 виїхав з дому в м. Донецьк. Вказала,що ОСОБА_4 взагалі не знає. Син з серпня 2013 року працював на фірмі по виготовленню вікон «Рехау», знає ще зі слів сина та іншого робітника ОСОБА_4, який повідомив, що син дійсно працює у фірмі по виготовленню вікон.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_19 суду показав, що 13.01.2013 року був присутній у відділку міліції в якості понятого при вилученні у чоловіка в сірому светрі в джинсах. Чоловік був 170-180 см росту, коротке волосся, зі зламаною рукою в гіпсу. Обвинувачений ОСОБА_3 дуже схожий на того чоловіка, у якого вилучали мобільні телефони та мп-3 плейєр. Свідок зазначив, що особа, рука якої була у гіпсу вказала, що ці всі речі належать йому. На нього тиску ніхто не оказував, був веселим, казав, що не в перший раз вже перебуває в районному відділку, шуткував. Протокол вилучених речей читав, підписував, все прочитавши при цьому. Другого понятого свідок пам'ятає, але зазначив, що йому було років 50, раніше з ним не знайомий. При вилученні речей у другої особи також був присутній, але не пам'ятає, які саме речі були вилучені у іншого молодого чоловіка, якому було років 25-27. Він також, зі слів свідка, був в спокійному стані, нічого не заперечував, все підписав. Другий чоловік пояснював, що вилучені речі належать йому, а саме мобільний телефон з сім-картою, та просив щоб потім йому повернули. ОСОБА_19 пояснив, що зі спливом часу на сьогодні не пам'ятає, які саме речі ще вилучалися. Вказані особи, у яких вилучали майно, не нарікали на незаконні дії з боку працівників міліції, яких всього було 3-4 чоловіка. Все було добровільно, без будь-якого тиску з боку робітників міліції. Хлопець зі зламаною рукою весь час шуткував, як же він зможе підписувати документ зі зламаною рукою. Декілька раз намагався підписати протокол вилучення речей та сміявся з того, що підпис не вдавалося вчинити рівно та чітко. На теперішній час вказує, що обвинувачені саме схожі на тих осіб, у яких вилучалися речі, оскільки пройшло дуже багато часу, але зазначив, що у протоколах зазначалися їх анкетні данні.

Допитаний в судовому засіданні за клопотанням обвинувачуваного ОСОБА_3, експерт ОСОБА_20 суду показав, що працює судово-медичним експертом в НІІКЦ м. Донецьку. По діючому законодавству України відповідати на питання ймовірного механізму отримання тілесного ушкодження в області лобової частини обличчя потерпілого ОСОБА_11 може тільки в рамках нового експертного провадження. Складений ним висновок щодо потерпілого ОСОБА_11 підтримав у повному обсязі. Формулювання «вкрай малоймовірно» не передбачено точними науками і конкретними формулами. При винесенні експертного висновку опирався на експертні положення та інформацію, яка мала місце в матеріалах кримінального провадження. Експерт підтвердив, що зроблені ним висновки підтримує у повному обсязі.

Крім показів потерпілих, свідків провина обвинувачених підтверджена наступними доказами, дослідженими судом, а саме:

- Протоколом огляду місяця події від 13.01.2013 року, в ході якого було знайдено та вилучено дерев'яну палицю, якою є ніжка від стільця, довжиною біля 30 см. (т.1 , а.с. 44-46)

- протоколом затримання особи, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, а саме ОСОБА_3, у якого було вилучено мобільний телефон Нокіа С1, в копрусі чорного кольору, імеі НОМЕР_6, із сім картою НОМЕР_7 та мобільний телефон Нокіа 6300, імеі НОМЕР_8, із сім-картою НОМЕР_9 (т.1, а.с. 62-64)

- протоколом затримання особи, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, а саме ОСОБА_4, у якого було вилучено мобільний телефон Сони Еріксон, імеі: НОМЕР_10, мобільний телефон Самсунг, імеі: НОМЕР_11, з сім-карткою НОМЕР_12, мр-3 плеєр, зарядний пристрій, чоловіче партмоне чорного кольору, картки магазина УКР золото, Амстор, Ліверпуль, Спортмастер. ( т. 1, а.с. 71-74)

- протоколами проведення слідчих експериментів за участю ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які у присутності своїх захисників вказували на обставини,за яких ними було вчинено злочини. (т.1, а.с.115-121, 122-131)

- протоколом огляду підвального приміщення по вул. Університетській, буд. 52 у м. Донецьку, за участю ОСОБА_3 та його захисника, у ході якого було знайдено та вилучено дублянка чорного кольору, мобільний телефон Самсунг, барсетка чорного кольору, в якій було пенсійне посвідчення та паспорт на ім'я ОСОБА_7 та ключі. (т. 1, а.с. 132-136)

- протоколом огляду предметів, а саме мобільного телефону Нокіа С3, в корпусі сірого кольору, наданого ОСОБА_18 від 14.01.2013 року. (т. 1, а.с. 140)

- протоколом одночасного допиту потерпілого ОСОБА_11 та ОСОБА_3 від 14.01.2013 року. (т.1, а.с. 144-148)

- протоколом огляду предметів від 19.01.2013 року (т.1, а.с. 172-185)

- протоколом одночасного допиту ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 21.01.2013 року за участю їх захисників, в ході якого обвинувачені пояснили обставини, при яких скоїли злочини. (т.1,а.с. 206-210)

- протоколами пред'явлення речей для впізнання від 23.01.2013 року потерпілому ОСОБА_8, який впізнав свої речі, вилучені в ході огляду підвалу, по АДРЕСА_6, на який вказав ОСОБА_3 (т. 1, а.с. 215-218)

- протоколом впізнання речей від 23.01.2013 року, в ході якого потерпілий ОСОБА_5 впізнав свій мобільний телефон Нокіа 6300 за характерними ознаками, який був вилучений у ОСОБА_3 (т.1, а.с. 220-222)

- висновок експерта № 174 від 13.02.2013 року, за висновками якого на підставі вивчення медичних документів гр. ОСОБА_11 виявлена у нього при зверненні за медичною допомогою рана лобової області утворилася від дії тупого предмета, можливо, у зазначений строк і при обставинах, викладених потерпілим ОСОБА_11 і відноситься до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров 'я. Забій, підшкірна гематома потиличної області, садно тем'яної області, забій, синець лівої половини грудної клітини утворилися від дії тупих предметів, можливо, у зазначений строк і відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, як окремо, так і в сукупності. Усі перераховані вище тілесні ушкодження не є небезпечними для життя й здоров'я, і могли бути заподіяні як кулаками та ногами людини, так і наданою на експертизу дерев'яною ніжкою від стільця. Враховуючи кількість і локалізацію тілесних ушкоджень вони не могли утворитися при обставинах, викладених підозрюваними ОСОБА_4 і ОСОБА_3 Враховуючи кількість і локалізацію тілесних ушкоджень, слід вважати, що в області голови й грудної клітини мало місце не мети чотирьох точок травмуючої сили, при цьому розташування потерпілого, та нападника змінювалося. Утворення тілесних ушкоджень при падінні з висоти власного зросту та від дії власної руки вкрай малоймовірним. Характерні ознаки предметів, що травмують, в ушкодженнях не відобразилися(т.2, а.с. 44-47)

- висновком експерта №175 від 13.02.2013 року, за висновками якого виявлені у ОСОБА_10 при зверненні за медичною допомогою підшкірні крововиливи, забої м'яких тканин лівої тім'яної області, лобової області, правої скроневої області, забій підшкірний крововилив області носа, підшкірний крововилив нижньої губи, садно лівої скроневої області, струс головного мозку утворилися від дії тупих предметів, можливо, у зазначений строк і при обставинах, викладених потерпілим ОСОБА_10 і відносяться в сукупності до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я. Забій, підшкірні крововиливи правої кисті, в області п'ясткових кісток утворилися від дії тупих предметів, можливо, у зазначений строк і відносяться до ЛЕГКИХ тілесних ушкоджень, як окремо, так і в сукупності. Усі перераховані вище тілесні ушкодження не є небезпечними для життя й здоров'я, і могли бути заподіяні як кулаками та ногами людини, так і наданою на експертизу дерев'яною ніжкою від стільця. Враховуючи кількість і локалізацію тілесних ушкоджень, слід вважати, що в області голови й лівої кисті мало місце не менш семи точок додатка сили, що травмує, при цьому взаєморозташування потерпілого, та нападника змінювалося. Враховуючи кількість і локалізацію тілесних ушкоджень вони не могли утворюватися при обставинах, викладених підозрюваними ОСОБА_4 і ОСОБА_3 Утворення тілесних ушкоджень при падінні з висоти власного зросту та від дії власної руки є вкрай малоймовірним. Характерні ознаки предметів, що травмують, в ушкодженнях не відобразилися (а.с.52-55).

Таким чином, беручи до уваги докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, зо вина ОСОБА_3 та ОСОБА_4 знайшла своє підтвердження в ході судового слідства. Так, обвинувачені вказали, що в ході досудового слідства давали не правдиві покази, оскільки на них здійснювали фізичний та психологічний тиск працівниками міліції, у зв'язку із чим слідчим першого відділу прокуратури Донецької області ОСОБА_24 було проведено перевірку доводів обвинувачуваних ОСОБА_3 та ОСОБА_4, за результатам якої 17.12.2013 року винесено постанову про закриття кримінального провадження №42013050830000152 від 04.12.2013 року, у зв'язку із відсутністю в діях слідчих СВ Ворошиловського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_25,ОСОБА_15, ОСОБА_9, а також о/у СКР Ворошиловського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28 та ОСОБА_29 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України.

На підставі викладеного, суд критично ставиться до заяв обвинувачених про те, що в ході проведення слідчих дій вони давали не правдиві покази навіть у присутності своїх захисників, оскільки їх доводи щодо здійснення відносно них фізичного та психологічного тиску працівниками міліції Ворошиловського РВ ДМУ ГУМВС України, в ході проведеної перевірки, не знайшли свого підтвердження.

Аналізуючи показання ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які заперечували свою причетність до вчинення інкримінованих їм кримінальних правопорушень органом досудового слідства, суд вважає їх надуманими, з метою уникнути відповідальності за скоєні злочини, оскільки вони спростовуються показаннями потерпілих, свідків, які логічні, послідовні, а тому не довіряти їм у суду немає підстав.

Суд також критично ставиться до показів свідка ОСОБА_18, яка є матір'ю обвинувачуваного ОСОБА_3, та думку суду, з метою забезпечення алібі сину дала суду відповідні покази, з метою пом'якшити його покарання та уникнути відповідальності.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень встановлена та його дії органом досудового слідства вірно кваліфіковані:

- за статтею 186 ч.2 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб;

- за статтею 187 ч.2 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій.

Також суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень встановлена та його дії органом досудового слідства вірно кваліфіковані:

- за статтею 187 ч.2 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій.

Крім того, судом було вивчено данні про особу обвинувачуваного ОСОБА_3, який раніше судимий, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, але перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом:вживання токсичних речовин з шкідливими наслідками, не працює, характеризується задовільно.

На підставі ст. 67 КК України суд визнає обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_3, вчинення ним злочину у стані алкогольного сп'яніння.

При вивченні даних про особу ОСОБА_4 судом встановлено, що він раніше судимий, перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом: вживання спиртного зі шкідливими наслідками, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, не працює, характеризується задовільно.

На підставі ст. 67 КК України суд визнає обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_4, вчинення ним злочину у стані алкогольного сп'яніння.

На підставі вищевикладеного, враховуючи обставини вчинення злочинів, які згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, особи винних, які раніше притягалися до кримінальної відповідальності, на шлях виправлення не стали і знову вчинили тяжкі злочину, провину у скоєнні яких не визнали, тобто не усвідомили протиправності своїх злочинних дій, не рокаялися, шкоду потерпілим не відшкодували, тому з урахуванням обставин, які обтяжують їх покарання, суд вважає неможливим виправлення та перевиховання ОСОБА_3 та ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства та вважає необхідним призначити їм покарання у вигляді позбавлення волі.

Суд вважає, що при призначенні остаточного покарання обвинувачуваному ОСОБА_4, враховуючи вирок Ворошиловського районного суду м. Донецька від 26.09.2013 року, за яким ОСОБА_4 засуджений за ст.186 ч. 2, ст. 70 ч. 4 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, необхідно застосувати вимоги ч. 4 ст. 70 КК України.

Суд доходить висновку, що заявлений прокурором позов на користь Луганської обласної клінічної лікарні, р/р № 31415544700001 в ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013, код 37991503 вартість коштів, витрачених на стаціонарне лікування ОСОБА_10, в сумі 882 гривень 10 копійок, підлягає задоволенню. (т.1 а.с.105-106).

Речові докази: вилучені 13 січня 2013 під час огляду підвалу по АДРЕСА_6 барсетку чорного кольору, паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, серія НОМЕР_13, виданий 11.12.1997 року Ворошиловським РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області, пенсійне посвідчення «Ветеран праці» на ім'я ОСОБА_7 серії НОМЕР_14 від 16.02.2010 року, пластикову карту А-банку «Миттєва» НОМЕР_15, пластикову пенсійну карту Всеукраїнського Банку Розвитку НОМЕР_16 на ім'я ОСОБА_6, пластикову карту Альфа-Банку НОМЕР_17, записну книжку чорного кольору, записну книжку коричневого кольору, зв'язку ключів в кількості 4 штук з брелоком у вигляді іконки, зв'язку ключів в кількості 2 штук, один з яких є магнітним, з брелоком з логотипом «АНМАD ТЕА» долучити до матеріалів кримінального провадження № 12012050810000689, передані потерпілому ОСОБА_7 на відповідальне зберігання під розписку - залишити потерпілому за належністю; копію паспорту та пенсійного-посвідчення на ім'я ОСОБА_7 - зберігати в матеріалах кримінального провадження (т.1 а.с.186-189).

Речові докази: вилучений 13 січня 2013 при затриманні ОСОБА_3 в порядку ст.208 КПК України мобільний телефон «Nокіа 6300» ІМЕІ НОМЕР_18 та наданий матір'ю ОСОБА_3 - ОСОБА_18, і оглянутий 14 січня 2013 мобільний телефон «Nокіа СЗ-01.5» ІМЕІ НОМЕР_19, долучені до матеріалів кримінального провадження № 12012050810000689 та передані потерпілому ОСОБА_5 на відповідальне зберігання під розписку - залишити потерпілому за належністю. (т.1 а.с.222-223).

Речові докази: вилучений 13 січня 2013 під час огляду підвалу по АДРЕСА_6 мобільний телефон «Samsung GТ-S8500» IMEI НОМЕР_20 та надану потерпілим ОСОБА_10 і оглянуту 24 січня 2013 коробку від мобільного телефону «Samsung GТ-S8500» ІМЕІ НОМЕР_20, долучені до матеріалів кримінального провадження № 12012050810000689 та передані потерпілому ОСОБА_10 на відповідальне зберігання під розписку - залишити потерпілому за належністю ; копію коробки від мобільного телефону зберігати в матеріалах кримінального провадження (т.2 а.с.6-8).

Речові докази: вилучений 13 січня 2013 при затриманні ОСОБА_3 в порядку ст.208 КПК України мобільний телефон «Nокіа С1 -02» ІМЕІ НОМЕР_6 та наданий потерпілим ОСОБА_7 і оглянутий 29 січня 2013 посібник користувача від мобільного телефону «Nокiа С1-02» ІМЕІ НОМЕР_6 долучені до матеріалів кримінального провадження №12012050810000689 та передані потерпілому ОСОБА_7 на відповідальне зберігання під розписку - залишити потерпілому за належністю; копію посібника користувача від мобільного телефону зберігати в матеріалах кримінального провадження (т.2 а.с.12-14).

Речовий доказ: вилучену 13 січня 2013 під час огляду місця події дерев'яну ніжку від стільця, долучену до матеріалів кримінального провадження № 12012050810000689 та здану на збереження до камери речових доказів Ворошиловського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області - знищити (т.2 а.с.73).

Керуючись статтями 373, 374 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 186 та ч. 2 ст. 187 КК України та призначити покарання:

- за ч.2 ст. 186 КК України у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

- за ч.2 ст. 187 КК України у вигляді 8 (восьми) років позбавлення волі із конфіскацією усього належного йому майна.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом частково складання призначених покарань, остаточно ОСОБА_3 визначити покарання у вигляді 9 (дев'яти) років позбавлення волі із конфіскацією усього належного йому майна, з відбуванням покарання у закладі закритого типу.

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України та призначити покарання за ч.2 ст. 187 КК України до 8 (восьми) років позбавлення волі із конфіскацією усього належного йому майна.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, враховуючи вирок Ворошиловського районного суду м. Донецька від 26.09.2013 року, за яким ОСОБА_4 засуджений за ст.186 ч. 2, ст. 70 ч. 4 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі, остаточно ОСОБА_4 призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 9 (дев'ять) років із конфіскацією усього належного йому майна, з відбуванням покарання у закладі закритого типу.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 та ОСОБА_3 обчислювати з 13.01.2013 року.

Запобіжний захід засудженим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою в СІЗО №5 УГПтСУ в Донецькій області до набрання вироком законної сили залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Луганської обласної клінічної лікарні, р/р № 31415544700001 в ГУ ДКСУ в Луганській області, МФО 804013, код 37991503 вартість коштів, витрачених на стаціонарне лікування ОСОБА_10, в сумі 882 гривень 10 копійок.

Речові докази: вилучені 13 січня 2013 під час огляду підвалу по АДРЕСА_6 барсетку чорного кольору, паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, серія НОМЕР_13, виданий 11.12.1997 року Ворошиловським РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області, пенсійне посвідчення «Ветеран праці» на ім'я ОСОБА_7 серії НОМЕР_14 від 16.02.2010 року, пластикову карту А-банку «Миттєва» НОМЕР_15, пластикову пенсійну карту Всеукраїнського Банку Розвитку НОМЕР_16 на ім'я ОСОБА_6, пластикову карту Альфа-Банку НОМЕР_17, записну книжку чорного кольору, записну книжку коричневого кольору, зв'язку ключів в кількості 4 штук з брелоком у вигляді іконки, зв'язку ключів в кількості 2 штук, один з яких є магнітним, з брелоком з логотипом «АНМАD ТЕА» долучити до матеріалів кримінального провадження № 12012050810000689, передані потерпілому ОСОБА_7 на відповідальне зберігання під розписку - залишити потерпілому за належністю; копію паспорту та пенсійного-посвідчення на імя ОСОБА_7 зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Речові докази: вилучений 13 січня 2013 при затриманні ОСОБА_3 в порядку ст.208 КПК України мобільний телефон «Nокіа 6300» ІМЕІ НОМЕР_18 та наданий матір'ю ОСОБА_3 - ОСОБА_18, і оглянутий 14 січня 2013 мобільний телефон «Nокіа СЗ-01.5» ІМЕІ НОМЕР_19, долучені до матеріалів кримінального провадження № 12012050810000689 та передані потерпілому ОСОБА_5 на відповідальне зберігання під розписку - залишити потерпілому за належністю.

Речові докази: вилучений 13 січня 2013 під час огляду підвалу по АДРЕСА_6 мобільний телефон «Samsung GТ-S8500» IMEI НОМЕР_20 та надану потерпілим ОСОБА_10 і оглянуту 24 січня 2013 коробку від мобільного телефону «Samsung GТ-S8500» ІМЕІ НОМЕР_20, долучені до матеріалів кримінального провадження № 12012050810000689 та передані потерпілому ОСОБА_10 на відповідальне зберігання під розписку - залишити потерпілому за належністю ; копію коробки від мобільного телефону зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Речові докази: вилучений 13 січня 2013 при затриманні ОСОБА_3 в порядку ст.208 КПК України мобільний телефон «Nокіа С1 -02» ІМЕІ НОМЕР_6 та наданий потерпілим ОСОБА_7 і оглянутий 29 січня 2013 посібник користувача від мобільного телефону «Nокiа С1-02» ІМЕІ НОМЕР_6 долучені до матеріалів кримінального провадження №12012050810000689 та передані потерпілому ОСОБА_7 на відповідальне зберігання під розписку - залишити потерпілому за належністю; копію посібника користувача від мобільного телефону зберігати в матеріалах кримінального провадження.

Речовий доказ: вилучену 13 січня 2013 під час огляду місця події дерев'яну ніжку від стільця, долучену до матеріалів кримінального провадження № 12012050810000689 та здану на збереження до камери речових доказів Ворошиловського РВ ДМУ ГУМВС України в Донецькій області - знищити.

Апеляційна скарга на вирок може бути подана через даний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя Ворошиловського районного

суду міста Донецька К.О. Лагода