Рішення № 36157268, 18.07.2013, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 204/2806/13-ц

Провадження № 2/204/1407/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2013 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючої судді Дубіжанської Т.О.

при секретарі Сорокіній А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради, треті особи: Управління Держземагенства у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області, Третя Дніпропетровська державна нотаріальна контора про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом, -

В С Т А Н О В И В :

В квітні 2013 року позивачка звернулася до суду з позовною заявою, в якій просила визнати за нею право власності на земельну ділянку, площею 0,0477 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. В обґрунтування позову ОСОБА_1 вказала на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її чоловік - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, з яким вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з 22.10.2010 року по день його смерті. Після смерті чоловіка відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та земельна ділянка по цій же адресі, яка на підставі рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 16.09.1999 року № 1948 та Державного акту на право власності на земельну ділянку від 11.02.2000 року, номер державної реєстрації 27742, була передана у власність покійного чоловіка позивачки. Площа даної земельної ділянки складає 0,0477 га. Як зазначала ОСОБА_1, її покійний чоловік - ОСОБА_2, ще за життя, а саме - 10.09.2010 року, на випадок смерті заповів все належне йому майно позивачці. ОСОБА_1 у встановлений законом строк звернулася до Третьої ДДНК з заявою про прийняття спадщини. 23.07.2012 року державний нотаріус видав позивачці свідоцтво про право на спадщину за заповітом лише на домоволодіння по вищевказаній адресі, в видачі свідоцтва про право власності на вказану земельну ділянку їй було відмовлено у зв'язку з тією обставиною, що у неї відсутній Державний акт про право власності на земельну ділянку. При цьому нотаріус рекомендував ОСОБА_1 звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності на вищевказану земельну ділянку. Позивачка зазначала, що Державний акт на земельну ділянку по АДРЕСА_1 був втрачений померлим задовго до його смерті, у зв'язку з чим ОСОБА_2 ще 16.05.2011 року подав оголошення в газету. Одержати дублікат даного Державного Акту на земельну ділянку ОСОБА_2 не встиг у зв'язку зі смертю. Позивачка особисто, після смерті чоловіка звернулася до Управління Держземагенства з заявою про отримання втраченого Державного акту на земельну ділянку, проте їй було відмовлено у зв'язку з тим, що право власності на зазначену земельну ділянку зареєстровано за іншою особою, тобто за померлим. Оскільки спадкодавець помер, то позивачка вважає, що до неї, як до спадкоємця перейшли усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Тому ОСОБА_1 була вимушена звернутися з даним позовом до суду з питанням щодо визнання за нею права власності на вищевказану земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом.

У судове засідання позивачка не з'явилася, але надала суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала та просила розглядати справу без її участі.

Представник Дніпропетровської міської ради у судове засідання не з'явився, про дату та місце слухання справи сповіщався належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Представник Управління Держземагенства у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області в судове засідання не з'явився, про дату та місце слухання справи сповіщався належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Представник Третьої Дніпропетровської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явився, проте надав суду заяву в якій просив розглядати справу без його участі у зв'язку з виробничою завантаженістю.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно ЦПК України в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

У відповідності до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивачки - ОСОБА_2 (а.с.8), з яким вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з 22 жовтня 2010 року по день його смерті (а.с.9).

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку з господарчими будівлями та спорудами, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, який належав покійному на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Красногвардійської районної у м. Дніпропетровську ради 25.02.2011 року та земельна ділянка по АДРЕСА_1, яка на підставі рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 16.09.1999 року № 1948 (а.с.13) та Державного акту на право власності на земельну ділянку від 11.02.2000 року, державна реєстрація № 27742, кадастровий номер № 1210100000, який було втрачено померлим ще за життя, про що 16.05.2011 року подано оголошення до газети (а.с.20).

Як вбачається з акту відновлення меж та прийомки-передачі межових знаків на зберігання та технічної документації, площа земельної ділянки, наданої у приватну власність покійному складає 0,0477 га (а.с. 21,22,23).

Судом встановлено, що ОСОБА_2 10.09.2010 року зробив розпорядження, згідно якого все належне йому майно, де б воно не було та з чого не складалося б, на випадок смерті заповів позивачці - ОСОБА_1, що підтверджується копією заповіту серії ВРА № 733308, посвідченого державним нотаріусом Третьої ДДНК Хилько Л.А. (а.с.10).

23.07.2012 року ОСОБА_1 отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на домоволодіння по АДРЕСА_1 (а.с.11).

В видачі свідоцтва про право власності на вищевказану земельну ділянку їй було відмовлено у зв'язку з тим, що в неї відсутній Державний акт про право власності на дану земельну ділянку та рекомендовано звернутися до суду, про що свідчить копія постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 19.03.2013 року (а.с.25).

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як роз'яснено в п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року за № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Як встановлено судом, на ім'я ОСОБА_2 було оформлено Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0477 га, що розташована по АДРЕСА_1. Даний Державний акт (номер державної реєстрації 27742, кадастровий номер № 1210100000) пройшов державну реєстрацію, тобто, спадкодавець набув права власності на вказану земельну ділянку відповідно до вимог чинного законодавства, а тому спадкоємці мають право оформити спадщину на земельну ділянку. Але у зв'язкуз втратою даного Державного Акту, про що свідчать наведені позивачкою докази (а.с. 17,18), у позивачки є перешкоди в оформлені належним чином право власності на вищевказану земельну ділянку, так як після звернення до Управління Держземагенства у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області з заявою про видачу втраченого Державного акту, їй було відмовлено у зв'язку з тим, що померлий ще за життя не встиг отримати його дублікату.

Відповідно до п. 23 наведеної вище в рішенні Постанови Пленуму Верховного Суду України, у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як вказано вище, позивачка як спадкоємець, позбавлена на даний час можливості оформити спадщину на земельну ділянку із-за відсутності оригіналов правовстановлюючого документа, оскільки вищевказаний державний акт був втрачений незадовго до смерті спадкодавця, тому останній не встиг отримати новий Державний акт на земельну ділянку у зв'язку зі смертю.

Переоформлення державного акта і його реєстрація при спадкуванні права власності на земельну ділянку, відповідно до вимог ст. 1299 ЦК України та ст. 125 ЗК України, є обов'язковою процедурою для набуття права власності на цю земельну ділянку.

До переоформлення державного акту на земельну ділянку і його реєстрації, виходячи з умов частини 5 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець має певні майнові права на цю ділянку, які засвідчуються свідоцтвом про право на спадщину.

А оскільки нотаріусом було відмовлено позивачці у видачі такого свідоцтва у зв'язку з відсутностю оригіналу державного акту на земельну ділянку, то суд вважає за можливе визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом після померлого ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,0477 га по АДРЕСА_1, оскільки інший порядок для набуття позивачкою права на вказану земельну ділянку законодавством не визначений.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 392, 1225, 1261, 1268, 1269, 1270, 1274,1299 ЦК України, ст. ст. 125, 126, 131 ЗК України, ст. ст. 10, 57-60, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпропетровської міської ради, треті особи: Управління Держземагенства у Дніпропетровському районі Дніпропетровської області, Третя Дніпропетровська державна нотаріальна контора про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_2) право власності на земельну ділянку, площею 0,0477 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Т.О. Дубіжанська