Постанова № 36157254, 17.12.2013, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 185/10314/13-а

17 грудня 2013 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді Перекопського М.М.,

при секретарі судового засідання Оладенко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в м.Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області

про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м.Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області (надалі по тексту - УПФУ) у якому просив визнати протиправними (неправомірними) дії відповідача в зв'язку з призначенням та перерахунком пенсыйноъ виплати позивачу та її виплати в розмірі, що не відповідає абз.3 ч.1 ст. 28, ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (надалі по тексту - Закон №1058), зобов'язати відповідача здійснити призначення та перерахунок пенсії (пенсійної виплати) позивачу з 20 серпня 2012 року відповідно до вимог абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону №1058 (статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" від 02.09.2008 № 345-VI (надалі по тексту - Закон №345)) з урахуванням вимог ч.2 ст. 28, ч.2 ст. 42 Закону №1058 та провести відповідні доплати, виходячи з нового розміру пенсії з виплатою недоотриманих сум по пенсії з 20.08.2012р.; стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди 10000 грн. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що він перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 з 20 серпня 2012 року. Позивач вважає, що призначена йому пенсія не відповідає вимогам діючого пенсійного законодавства, оскільки не враховано доплату за понаднормативний стаж роботи, підвищення у зв'язку із зростанням середньої заробітної плати.

У судове засідання представник позивача не з'явився, надав суду заяву у якій просить справу розглянути за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності. Згідно наданих заперечень просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що пенсія позивачу нарахована згідно з вимогами діючого законодавства.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком на пільгових умовах з 20.08.2012р. за Списком №1 відповідно до вимог Закону №1058. При призначенні пенсії позивачу розмір був визначений за ст. 27 Закону №1058 з урахуванням доплати за понаднормовий стаж.

З 16.09.2008 року набрав чинності Закон №345.

Згідно ст. 8 Закону №345 мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

З наданих відповідачем розпоряджень про перерахунки пенсії позивачу вбачається, що позивачу було розраховано з 20.08.2012р. пенсію відповідно до вимог Закону №1058 та Закону №345.

Так, з розпорядження відповідача №123857 від 28.05.2013р. вбачається, що розмір пенсії позивача, розрахований без врахування ст. 8 Закону №345, але із врахуванням доплат склав 3731,15 з 20.08.2012 р. та 3730,89 грн. з 01.10.2012 р., що значно менше ніж 80% середньої заробітної плати шахтаря. Тому відповідач здійснював позивачу доплату до мінімального розміру - 80% середньої заробітної плати шахтаря, оскільки зазначений розмір був більшим ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Доводи представника позивача про те, що відповідач повинен був спочатку розрахувати мінімальний розмір пенсії (80% середньої заробітної плати шахтаря), а вже після цього, враховувати доплати за понаднормативний стаж роботи та підвищення у зв'язку із зростанням середньої заробітної плати, є необґрунтованими та зводяться до неправильного трактування законодавства виходячи з наступного.

З системного аналізу положень ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці», абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вбачається, що мінімальний розмір пенсії у розмірі 80 відсотків середньої заробітної плати шахтаря, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, є додатковою гарантією для шахтарів, які працювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків за Списком №1, яка встановлена на випадок, коли після розрахунку у встановленому законом порядку розміру відповідної пенсії за віком (в тому числі, з урахуванням понаднормового стажу, встановленого ст.8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці») така пенсія буде менша ніж три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.

Мінімальна пенсія - це державна соціальна гарантія, яка визначається законодавством. Зазначене поняття застосовується лише у випадку, якщо розрахована, відповідно до діючого законодавства пенсія, є меншої за встановлений розмір мінімальної пенсії. Отже, застосування такого інституту, як мінімальна пенсія, здійснюється вже після розрахунку пенсії з врахуванням усіх видів доплат, підвищень та застосування коефіцієнтів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач при розрахунку розміру пенсії позивача дотримував зазначеного вище принципу застосування мінімальної пенсії. Відповідач спочатку розраховував розмір належної позивачу пенсії згідно вимог Закону №1058 з врахуванням усіх видів доплат, і вже після цього застосовував розмір мінімальної пенсії, здійснюючи не виплату пенсії у розмірі мінімальної пенсії, а здійснюючи доплату до цього розміру. Тобто, позивач отримував свою пенсію із врахуванням зазначених ним доплат.

Слід зазначити, що Законом №345 не передбачені будь-які доплати до пенсії, на які посилається позивач, а лише задекларовано мінімальний розмір пенсії для осіб, на яких розповсюджується його дія.

Оскільки, Пенсійним фондом було враховано доплату за понаднормативний стаж, після чого сформована доплата до 80% заробітної плати шахтаря, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачу, відповідач діяв у спосіб, передбачений чинним законодавством, отже позовні вимоги в частині визнання дій відповідача протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання стосовно вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд виходить з того, що відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно з ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Враховуючи наведене та те, що у судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт порушення відповідачем прав позивача, вчинення відповідачем незаконних дій або прийняття незаконних рішень при здійсненні своїх повноважень, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 86, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки .

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Суддя: М. М. Перекопський

Згідно з оригіналом. Суддя М.М. Перекопський