Ухвала суду № 36155644, 09.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" грудня 2013 р. м. Київ К/9991/62695/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Моторного О.А. - головуючого,

Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.2012

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2012

у справі № 1570/1828/2012

за позовом Приватного акціонерного товариства "Ті Ел Сі Сервіс"

до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси

про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.2012, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2012, позов задоволено: визнано протиправними дії ДПІ щодо проведення перевірки та складання актів №327/23-214/03563465 від 08.12.2011, №23-214/36796452 від 07.02.2012, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення №0006532301 від 22.12.2011, №0007772301 від 25.04.2012.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем (на підставі наказу від 30.11.2011 №1986, згідно із пп.75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України) позапланової виїзної документальної перевірки позивача щодо повноти розрахунку та сплати ПДВ за лютий 2011 року, складено акт №327/23-214/3563465 від 08.12.2011, в якому встановлено порушення позивачем пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме завищено податковий кредит в розмірі 245133,00 грн.

Також, відповідачем, на підставі наказу від 25.01.2012 №167, згідно із пп. 75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, було проведено виїзну позапланову документальну перевірку позивача з питань щодо повноти нарахування та сплати ПДВ за березень 2011 року, за результатами якої складено акт №23-214/36796452 від 07.02.2012, в якому встановлено порушення позивачем п. 198.2, 198.3, 198. 6 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме завищено податковий кредит в розмірі 52400,00 грн.

На підставі зазначених актів перевірок, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення: №0006532301 від 22.12.2011 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 245133,00 грн. та 1,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції; №0007772301 від 25.04.2012 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 52400,00 грн. - за основним платежем та 1,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Колегія суддів, переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, не може погодитися з висновками судів щодо протиправності дій ДПІ щодо проведення перевірки та складання актів №327/23-214/03563465 від 08.12.2011, №23-214/36796452 від 07.02.2012, враховуючи наступне.

Так, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відсутні підстави для проведення виїзних позапланових документальних перевірок позивача, а відповідачем в свою чергу не було надано до суду доказів щодо правомірності проведення перевірок.

Пунктом п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

- виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні перевірки позивача були проведені з питань підтвердження відомостей по взаємовідносинах з контрагентами за лютий, березень 2011 року, на підставі наказу від 30.11.2011 №1986 та наказу від 25.01.2012 №167, згідно із пп. 75.1.2 п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України, актом Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси від 11.11.2011 №300/23-214/36043405 «Про неможливість проведення документальної перевірки ПП «Укрторгтранс» та актом Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси від 07.02.2012 №301/23-214/37280436 «Про неможливість проведення документальної перевірки ТОВ «АМГ Груп», щодо правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість за лютий, березень 2011 року.

Згідно з наведеними актами перевірки позивача, податковий кредит сформований позивачем по господарським операціям в лютому-травні 2011 року за рахунок придбання товарів (робіт, послуг) у ПП «Укрторгтранс» та у ТОВ «АМГ групп». При цьому, відсутні докази, які б підтвердили виконання вимог діючого законодавства у сфері оптової торгівлі, а відсутність трудових та матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень унеможливлює здійснення господарської діяльності ПП «Укрторгтранс», ТОВ «АМГ Груп». В ході проведення перевірки матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів встановлено, що за юридичною адресою ПП «Укрторгтранс» та ТОВ «АМГ групп» не знаходяться.

Наведеним вище спростовуються доводи позивача про те, що спірні акти перевірки не містять документальних підтверджень на обґрунтування висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, а тому колегія суддів вважає, що податковий орган мав законні підстави для проведення документальних перевірок позивача, за результатами яких складені спірні податкові повідомлення-рішення.

Крім того, у разі невиконання працівником податкового органу зазначених норм права, платник податків має право не допустити працівника до проведення такої перевірки. Однак, у будь-якому разі власне недотримання податковим органом вимог законодавства під час проведення перевірки фінансово-господарської діяльності платника, не звільняє останнього від передбаченої чинним законодавством відповідальності за допущені ним порушення вимог податкового та іншого законодавства.

Щодо задоволення позовних вимог про скасування спірних повідомлень-рішень №0006532301 від 22.12.2011, №0007772301 від 25.04.2012, то колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі -ПК України), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Матеріали справи свідчать, що податковий кредит сформований позивачем по господарським операціям за лютий, березень, квітень, травень 2011 року за рахунок придбання товарів (робіт, послуг) у ПП «Укрторгтранс» та у ТОВ «АМГ групп», з якими було укладено договори купівлі-продажу № 020-01 від 20.01.2011 та № 010-01 від 10.01.2011.

Проте, як вбачається з актів перевірок, податковим органом не виявлено, а підприємством не надано документів, які б підтверджували виконання вимог діючого законодавства у сфері оптової торгівлі, а відсутність трудових та матеріальних ресурсів, виробничої бази, складських приміщень унеможливлює здійснення господарської діяльності ПП «Укрторгтранс» та ТОВ «АМГ групп». Крім того, в ході проведення перевірки матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів встановлено, що за юридичною адресою ПП «Укрторгтранс» та у ТОВ «АМГ групп» не знаходяться.

За наведених обставин, судам слід врахувати наведені вище обставини та з'ясувати характер та зміст спірних операцій між позивачем та ПП «Укрторгтранс», ТОВ «АМГ групп», дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, наявність у підприємства основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять зміст відповідних операцій, і на підставі цього зробити вмотивований висновок про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій.

За змістом ч. 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення по даній справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

Керуючись статтями 222, 223, 227, 229, 230, 232, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2012 скасувати в частині задоволення позову про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси щодо проведення перевірки та складання актів №327/23-214/03563465 від 08.12.2011, №23-214/36796452 від 07.02.2012, в цій частині в позові відмовити.

В іншій частині постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17.05.2012 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2012 скасувати та направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль