Ухвала суду № 36155635, 09.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"09" грудня 2013 р. м. Київ К/9991/58703/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

при секретарі - Струсевич Д.С.,

за участю представників:

позивача - Вертипорох Ю.В.,

відповідача - Харко Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.03.2012

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012

у справі № 2а-1566/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Денза"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.03.2012, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012, задоволено позовні вимоги: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 24.01.2012 № 0000552307.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Крім того, відповідачем було заявлене клопотання про заміну Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Згідно зі ст. 55 КАС України, заявлене клопотання підлягає задоволенню.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної податковим органом планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 по 30.09.2011, за результатами якої складено акт № 9/23-7/31811682 від 13.01.2012, в якому встановлено порушення позивачем положень ч. 1 ст. 55 Господарського кодексу, п. 198.6 ст. 198, п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 1869785,00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки, відповідачем 24.01.2012 прийняте спірне податкове повідомлення-рішення № 0000552307, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1869786,00 грн. та нараховано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 153572,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що податковий кредит позивача за період, що перевірявся, сформований на підставі податкових накладних отриманих від контрагентів, що містяться в матеріалах справи, які були на момент їх видачі зареєстровані у встановленому податковим законодавством порядку, як платники податку на додану вартість і їм відповідно до законодавства надано право на видачу таких податкових накладних.

Однак, колегія суддів вважає, що рішення судів попередніх інстанцій не можна вважати такими, що відповідають вимогам, передбачених ст. ст. 69, 159 КАС України, беручи до уваги наступне.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України (далі - ПК України), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів /послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням товарів з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Не відносяться до податкового кредиту, згідно з пунктом 198.6. цієї статті, суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Судами встановлено, що правовідносини між позивачем та TOB «ГМФ», TOB «КПТ МІГ», TOB «Укртрансзапчастина» виникли на підставі договорів постачання, за умовами яких контрагенти позивача зобов'язані поставити покупцеві товар, а покупець - позивач, зобов'язався прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення стали акти документальних невиїзних перевірок ТОВ «ГМФ», ТОВ «КПТ МІГ» та ТОВ «Укртрансзапчастина» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства, відповідно до яких не встановлено факт передачі товарів (надання робіт, послуг) від продавця до покупця, у зв'язку з відсутністю поставок з боку постачальників, відсутні взаємовідносини з постачальниками.

Службовою запискою №5924/ДШ/26-10/3 від 07.10.2011 ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва надано висновок та копію пояснення директора та засновника ТОВ «ГМФ» ОСОБА_4, згідно якого останній підприємство зареєстрував за грошову винагороду 400 грн. на прохання невідомих йому громадян. Статутні внески до ТОВ «ГМФ» він не здійснював, звітність не формував та не подавав, документи не підписував. Місце знаходження підприємства, документів та печаток йому невідоме.

Згідно службової записки ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва №3489/ДШ/26-10/3 від 18.07.2011, надано висновок спеціаліста щодо проведення почеркознавчого дослідження копій документів світної частини справи ТОВ «КПТ МІГ» щодо встановлення невідповідності підпису директора товариства ОСОБА_5

Відповідно до висновку Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України на Південно-Західній залізниці №229 від 18.07.2011, документи за лютий-травень 2011 року підписані не ОСОБА_5, а іншою особою.

Співробітниками ВПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі опитано громадянина ОСОБА_6, що є засновником та керівником ТОВ «Укртрансзапчастина», який пояснив, що невстановлена особа запропонувала йому зареєструвати підприємство, яке б займалося реалізацією фільтрів для води. Громадянин ОСОБА_6 зазначив, що документів фінансово-господарської діяльності, первинних документів, податкових, видаткових накладних, актів виконаних робіт жодного разу не підписував, звітності не складав та до органів ДПІ не подавав.

Згідно висновку Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Київській області сектору з ТКЗР Броварського МВ №158 від 14.09.2011, податкову звітність гр. ОСОБА_6 «ймовірно» не підписував.

Судами попередніх інстанцій наведені вище докази до уваги не прийняті.

За наведених обставин, судам слід врахувати наведені вище обставини та з'ясувати характер та зміст спірних операцій між позивачем та TOB «ГМФ», TOB «КПТ МІГ», TOB «Укртрансзапчастина», дослідити усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, наявність у підприємства основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять зміст відповідних операцій і на підставі цього зробити вмотивований висновок про те, чи відбувся дійсний рух активів між учасниками відповідних операцій.

За змістом ч. 4, 5 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі, щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Колегія суддів вважає, що судам попередніх інстанцій за необхідності слід поставити питання про проведення експертного дослідження на предмет наявності чи відсутності ознак підроблення підпису посадовими особами, які підписували податкові накладні та інші первинні документи, видані TOB «ГМФ», TOB «КПТ МІГ», TOB «Укртрансзапчастина», оскільки встановлення даної обставини має важливе значення для правильного вирішення даної справи, зокрема, щодо правомірності включення позивачем сум до складу податкового кредиту на підставі податкових накладних.

Враховуючи, що передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями, оскаржувані судові рішення у справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ч. 2 ст. 227 КАС України.

При новому розгляді, судам слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Здійснити заміну Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби на її правонаступника - Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.03.2012 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль