Ухвала суду № 36155496, 11.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" грудня 2013 р. м. Київ К/800/30736/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Весельської Т.Ф.,

Малиніна В.В.,

Бутенка В.В.,

провівши у порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи

за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Експрес" до Головного управління розвитку базових галузей промисловості, енергетики та енергоефективності Донецької обласної державної адміністрації (внаслідок перейменування у грудні 2012 року - Департамент розвитку базових галузей промисловості Донецької обласної державної адміністрації), фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, третя особа: Донецька обласна державна адміністрація, про скасування рішень, визнання недійсними договорів, зобов'язання вчинити певні дії,

провадження в якій відкрито за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Експрес" (далі - Товариство) на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2013 року, -

в с т а н о в и л а:

У квітні 2013 року Товариство пред'явило в суді позов до Головного управління розвитку базових галузей промисловості, енергетики та енергоефективності Донецької обласної державної адміністрації, фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, третя особа: Донецька обласна державна адміністрація про скасування рішень, визнання недійсними договорів, зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є переможцем конкурсу № 46 на визначення автомобільного перевізника з перевезень пасажирів на внутрішньообласних автобусних маршрутах по об'єктам № 6+ та № 14+, який проводився 28 жовтня 2010 року Головним управлінням розвитку базових галузей промисловості, енергетики та енергоефективності Донецької обласної державної адміністрації, а фізична особа - підприємець ОСОБА_4 посів друге місце.

Вважаючи, що фізична особа - підприємець ОСОБА_4 був безпідставно допущений до участі в конкурсі як перевізник-претендент, просив рішення конкурсного комітету в частині допущення його до участі в конкурсі та визнання таким, що посів друге місце, скасувати; визнати недійсними договори на перевезення пасажирів № 1132-46/10 та № 1133-46/10 від 9 квітня 2013 року, укладені між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 та Головним управлінням розвитку базових галузей промисловості, енергетики та енергоефективності Донецької обласної державної адміністрації; зобов'язати Головне управління розвитку базових галузей промисловості, енергетики та енергоефективності Донецької обласної державної адміністрації визначити тимчасового перевізника для надання послуг з перевезення пасажирів на внутрішньообласних автобусних маршрутах по об'єктам № 6+ та № 14+.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 квітня 2013 року, позовні вимоги Товариства задоволено. Скасовано рішення конкурсного комітету Головного управління розвитку базових галузей промисловості, енергетики та енергоефективності Донецької обласної державної адміністрації, оформленого пунктами 3, 4 Протоколу засідання конкурсного комітету № 182/46 від 28 жовтня 2010 року. Визнано недійсними договори на перевезення пасажирів від 9 квітня 2013 року за № 1132-46/10 та № 1133-46/10, укладені між Головним управлінням розвитку базових галузей промисловості, енергетики та енергоефективності Донецької обласної державної адміністрації та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 Зобов'язано Департамент розвитку базових галузей промисловості Донецької обласної державної адміністрації визначити тимчасового перевізника для надання послуг з перевезення пасажирів на внутрішньообласних автобусних маршрутах за об'єктом 6+, сполученням: "Вугледар (АС) - Новоукраїнка (ЗА)", "Вугледар (АС) - Старомлинівка (ЗА)", "Вугледар (АС) - Велико-Анадоль (ЗА зал. станція)" та "Павлівка (ЗА) - Вугледар (АС) - Донецьк (АС Трудівські)" та за об'єктом № 14+, сполученням: "Вугледар (АС) - Донецьк (АВ-1)".

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2013 року постанову суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги Товариство посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, у зв'язку з чим ставить питання про скасування ухваленої ним постанови та залишення в силі постанови суду першої інстанції.

Департамент розвитку базових галузей промисловості Донецької обласної державної адміністрації, фізична особа - підприємець ОСОБА_4 та Донецька обласна державна адміністрація заперечень на касаційну скаргу не подали.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Згідно зі статтею 44 Закону України від 5 квітня 2001 року № 2344-ІІІ "Про автомобільний транспорт" організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування (частина перша). Для підготовки та проведення конкурсу замовник утворює конкурсний комітет, до складу якого входять представники відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, територіальних органів центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту та територіальних органів Міністерства внутрішніх справ України, відповідальних за безпеку дорожнього руху, а також громадських організацій (частина дев'ята). Порядок проведення конкурсів визначає Кабінет Міністрів України (частина дванадцята).

Такий Порядок визначений постановою Кабінету Міністрів України № 1081 від 3 грудня 2008 року "Про затвердження Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування" (далі - Порядок) і є обов'язковим для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами (організаціями), залученими на договірних умовах для організації забезпечення проведення конкурсів, конкурсними комітетами та автомобільними перевізниками.

Під час розгляду справи судами встановлені наступні обставини.

28 жовтня 2010 року Головним управлінням розвитку базових галузей промисловості, енергетики та енергоефективності Донецької обласної державної адміністрації проведено конкурс № 46 з визначення автомобільного перевізника для надання послуг з перевезення пасажирів на внутрішньообласних автобусних маршрутах, зокрема, на маршрутах за об'єктом № 6+, сполученням: "Вугледар (АС) - Новоукраїнка (ЗА)", "Вугледар (АС) - Старомлинівка (ЗА)", "Вугледар (АС) - Велико-Анадоль (ЗА зал. станція)" та "Павлівка (ЗА) - Вугледар (АС) - Донецьк (АС Трудівські)" та за об'єктом № 14+, сполученням: "Вугледар (АС) - Донецьк (АВ-1)".

Рішення конкурсного комітету оформлено протоколом засідання цього комітету № 182/46 від 28 жовтня 2010 року. Пунктом 3 протоколу до участі у конкурсі № 46 з визначення автомобільного перевізника для надання послуг з перевезення пасажирів на приміських та міжміських внутрішньообласних автобусних маршрутах загального користування за об'єктами № 6+ та № 14+ допущено перевізника-претендента фізичну особу - підприємця ОСОБА_4, а пунктом 4 цього ж протоколу його визнано перевізником, який зайняв друге місце у конкурсі.

Переможцем же конкурсу по зазначеним об'єктам було визнано Товариство, між яким та Головним управлінням промисловості та розвитку інфраструктури Донецької обласної державної адміністрації 8 листопада 2010 року були укладені договори на перевезення пасажирів по вказаним вище маршрутам - № 936-46/10 та № 939-46/10, а пізніше - додаткові угоди до них, строком дії на п'ять років, тобто до 8 листопада 2015 року.

Однак, з підстав систематичного порушення перевізником умов договору щодо регулярності руху на маршрутах, зазначені договори достроково були розірвані в судовому порядку, відповідно до постанови Донецького окружного адміністративного суду від 23 січня 2012 року у справі 2а/0570/10758/2011. За наслідком касаційного розгляду справи, Вищий адміністративний суд України своєю ухвалою від 26 лютого 2013 року залишив зазначене рішення суду в силі.

У зв'язку з цим, Головне управління розвитку базових галузей промисловості, енергетики та енергоефективності Донецької обласної державної адміністрації 9 квітня 2013 року уклало договори № 1132-46/10 та № 1133-46/10 на перевезення пасажирів за цими ж маршрутами з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, як таким, що посів друге місце у конкурсі № 46.

На думку позивача, за обставин, коли фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 незаконно визнано перевізником, який посів друге місце у конкурсі, а договори на перевезення пасажирів, укладені з Товариством, розірвано, Головне управління розвитку базових галузей промисловості, енергетики та енергоефективності Донецької обласної державної адміністрації зобов'язане тимчасово призначити іншого перевізника для здійснення перевезень пасажирів на спірних маршрутах, яким би мав бути він.

Вважаючи, що у такий спосіб порушується його право бути тимчасовим перевізником, а також, посилаючись, що договори № 1132-46/10 та № 1133-46/10 на перевезення пасажирів за зазначеними маршрутами укладені з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 в порушення вимог частини другої статті 45 Закону України "Про автомобільний транспорт", пунктів 9, 12 та абзацу 3 пункту 55 Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1081 від 3 грудня 2008 року, просив позовні вимоги задовольнити.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції, апеляційний суд правильно зазначив, що його правові висновки не узгоджуються з матеріальним правом та не ґрунтуються на повному з'ясуванні дійсних обставин справи.

Так, предметом спору у даній справі є перевірка законності допущення фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до участі в конкурсі № 46 на визначення автомобільного перевізника, який відбувся 28 жовтня 2010 року, а також укладення з ним Головним управлінням розвитку базових галузей промисловості, енергетики та енергоефективності Донецької обласної державної адміністрації договорів на здійснення перевезень пасажирів на автобусному маршруті загального користування.

Свою позицію щодо безпідставного допущення фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до участі в конкурсі, Товариство мотивувало тим, що підприємець надав недостовірну інформацію щодо середньомісячного рівня зарплати водіїв за шість місяців до дати оголошення конкурсу та наявності лише 21 одиниці вільного транспорту замість 23, необхідних для участі в конкурсі.

Згідно з підпунктами 1, 4 пункту 12 Порядку конкурсний комітет приймає рішення про недопущення до участі в конкурсі автомобільного перевізника, який подав до участі в конкурсі неналежним чином оформлені документи чи не в повному обсязі, а також такі, що містять недостовірну інформацію, та не має достатньої кількості транспортних засобів для виконання перевезень, затвердженої обов'язковими умовами конкурсу, та перевезень, які повинні виконуватися відповідно до чинних договорів (дозволів).

Відповідно до пункту 29 Порядку, для участі у конкурсі автомобільний перевізник подає на кожний об'єкт конкурсу окремо заяву за формою, визначеною згідно з додатками 1 або 2 та пакет документів, серед яких перелік транспортних засобів, що пропонуються до використання на автобусному маршруті, та анкета (додаток 5 до Порядку) з відповідями на питання, що враховуватимуться під час перевірки достовірності відомостей, які містяться у конкурсних документах, а також при визначенні балів для оцінки пропозицій перевізників-претендентів.

Апеляційним судом було встановлено, що відомості про середньомісячний рівень заробітної плати водіїв за шість місяців до дати оголошення конкурсу, зазначені фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 в анкеті, фактично є середньомісячною заробітною платою всіх його працівників на момент проведення конкурсу. Тож, оскільки середня заробітна плата водіїв виокремлена не була, як те передбачено, то за цим показником бали йому взагалі не нараховувалися.

Пунктом 34 Порядку передбачено, що у разі, якщо перевізник-претендент бере участь у кількох конкурсах, які проводяться в межах одного засідання конкурсного комітету, а подані ним пропозиції достатні для виконання перевезень тільки по частині об'єктів конкурсу, він повинен визначити серед них пріоритетний об'єкт, про що робиться запис в розділі IV заяви (згідно з додатками 1 і 2), і, в разі визнання його переможцем у конкурсі по об'єкту з вищим пріоритетом, до участі в конкурсі по інших об'єктах він не допускається.

У своїй заяві про участь у конкурсі фізична особа - підприємець ОСОБА_4 визначив пріоритетним об'єкт № 14+, по якому необхідна кількість одиниць транспорту для участі в конкурсі на здійснення перевезень складає 18 одиниць. Отже, як правильно зазначив апеляційний суд, за наявності у користуванні підприємця 21-ї одиниці транспорту, у конкурсного комітету не було підстав для недопущення його до участі в конкурсі.

Відповідно до частини першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно з пунктом 55 Порядку (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), організатор конкурсу має право достроково розірвати договір (позбавити дозволу) з автомобільним перевізником у разі порушення ним умов договору (дозволу). У такому разі для роботи на маршруті призначається автомобільний перевізник, який за результатами конкурсу визнаний таким, що зайняв друге місце, на строк до закінчення дії договору (дозволу), який було розірвано (позбавлено), а в разі його відмови чи відсутності - призначати до проведення конкурсу іншого автомобільного перевізника один раз на строк не більш як три місяці.

За перевіркою матеріалів справи, договори на перевезення пасажирів № 936-46/10 та № 939-46/10 по об'єктах № 6+ та № 14+, укладені 8 листопада 2010 року з Товариством, як переможцем конкурсу, були розірвані в судовому порядку, у зв'язку з систематичним невиконанням їхніх умов, що і стало підставою для укладення 9 квітня 2013 року договорів на перевезення пасажирів № 1132-46/10 та № 1133-46/10 з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, який посів друге місце у конкурсі.

Тож, висновок апеляційного суду про те, що, уклавши зазначені договори на перевезення пасажирів з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4, Головне управління розвитку базових галузей промисловості, енергетики та енергоефективності Донецької обласної державної адміністрації діяло в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України, і прав та законних інтересів Товариства не порушило, є обґрунтованим.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що касаційну скаргу Товариства слід відхилити, а постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, оскільки вона прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди з їх оцінкою.

Керуючись статтями 2201, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Авто-Експрес" відхилити, а постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 5 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Судді Т.Ф. Весельська

В.В. Малинін

В.І. Бутенко