Постанова № 36155289, 16.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2013 року Справа № 5023/5556/12 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: судді:Прокопанич Г.К., Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О.за участю представників: від позивача:Горох О.П., дов. №02-15/1-124 від 09.12.2013р.;від відповідача:Погорєлов Р.І., дов. №406 від 20.08.2013р.;від третьої особи:не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації"на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.09.2013р. (складена 05.09.2013р.)у справі господарського суду№5023/5556/12 Харківської областіза позовомПублічного акціонерного товариства "Земельний Банк"до Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації"третя особаПриватне акціонерне товариство "Лантан"прозвернення стягнення на предмет іпотекиВ С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.06.2013р. (складене 13.06.2013р.), залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 03.09.2013р. (складена 05.09.2013р.) у справі №5023/5556/12, позовні вимоги задоволені. Звернуто стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки (майнової поруки), посвідченим приватним нотаріусом Галіщевою О.А. 30.10.2007р., зареєстрованим в реєстрі за № 935, а саме: належну відповідачу нежитлову будівлю літ. "Б-52" (приміщення 1-34) бетон, загальною площею 413,3 кв.м (у зв'язку з уточненням при поточній інвентаризації змінилась площа та нумерація приміщень у нежитловій будівлі, нежитлова будівля літ. "Б-2" складається з приміщень №№ 1-12, 14, 15, 19-24, 26, 34 загальною площею 416,0 кв.м), яка знаходиться за адресою: м.Харків, Нетіченська набережна, б.15, що належить Публічному акціонерному товариству "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "Земельний банк" за кредитним договором №81-07/К від 30.10.2007р. у сумі 14277438,57грн., що складається з заборгованості за кредитом - 9000000,00грн.; заборгованості по простроченим процентам за користування кредитом - 4508219,19грн.; пеня в сумі 769219,38 грн.

Визначено спосіб реалізації предмету іпотеки: шляхом продажу на прилюдних торгах.

Початкова ціна для реалізації нежитлової будівлі літ. "Б-52" (приміщення 1-34) бетон, загальною площею 413,3 кв.м (у зв'язку з уточненням при поточній інвентаризації змінилась площа та нумерація приміщень у нежитловій будівлі, нежитлова будівля літ. "Б-2" складається з приміщень №№1-12, 14, 15, 19-24, 26, 34 загальною площею 416,0 кв.м), яка знаходиться за адресою: м.Харків, Нетіченська набережна, б.15 - 1590000,00грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Відповідач, Публічне акціонерне товариство "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації", з прийнятими судовими актами попередніх інстанцій не погодився та звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані судові акти попередніх інстанцій та направити справу на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

У зв'язку з відпусткою судді Шевчук С.Р. було проведено повторний автоматичний розподіл справи №5023/5556/12 відповідно до розпорядження керівника апарату Вищого господарського суду України від 22.11.2013р. №08.03-04/1468.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.11.2013р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду у новому складі судової колегії: головуючий суддя - Прокопанич Г.К., судді - Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О.

Ухвалою від 09.12.2013р. Вищий господарський суд України відклав розгляд касаційної скарги.

У письмовому відзиві на касаційну скаргу позивач підтримав правову позицію господарських судів попередніх інстанцій.

В призначеному судовому засіданні касаційної інстанції 16.12.2013р. представник позивача заперечував проти задоволення касаційної скарги, представник відповідача підтримав вимоги касаційної скарги. Третя особа уповноваженого представника - не направила. Явка не визнавалась обов'язковою.

Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, 30.102007р. між Харківським акціонерним комерційним банком "Земельний банк" (правонаступник - Публічне акціонерне товариство "Земельний банк") та Закритим акціонерним товариством "Лантан" (правонаступник - Приватне акціонерне товариство "Лантан") укладений кредитний договір №81-07/К, відповідно до умов якого позивач надав позичальнику кредит в сумі 9000000,00грн. строком з 30.10.2007р. по 05.04.2012р. зі сплатою за кредит 18% річних.

Додатковою угодою від 30.04.2008р. до кредитного договору позивач та третя особа встановили розмір процентної ставки за користування кредитом 20%.

З метою забезпечення виконання зобов'язання, що витікає із вищезазначеного кредитного договору, 30.10.2007р. між позивачем та Акціонерним товариством "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" (правонаступник - Публічне акціонерне товариство "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації") укладений договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Галіщевою О.А., зареєстрований в реєстрі за №935, відповідно до умов якого відповідач передає в іпотеку позивачу нежитлову будівлю літ. "Б-2" приміщення 1-34 бетон, загальною площею 413,3 кв.м, яка знаходиться за адресою м. Харків, Нетіченська набережна, буд. 15 (у зв'язку з уточненням при поточній інвентаризації приміщення № 1-12, 14, 15, 19-24, 26, 34 загальною площе. 416,0 кв.м)

Господарським судом першої інстанції також встановлено, що постановою Правління Національного банку України №375 від 30.07.2010р. відкликано з 02.08.2010р. банківську ліцензію, ініційовано процедуру ліквідації ПАТ "Земельний банк" та вирішено призначити ліквідатором банку фізичну особу - незалежного експерта Угрімова Олексія Миколайовича.

Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд зазначив, що твердження відповідача про неможливість нарахування процентів та нарахування на них штрафних санкцій після відкликання банківської ліцензії є безпідставними та такими, що суперечать чинному законодавству з посиланнями на ст.ст. 17 та 46 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Проте, як зазначає заявник касаційної скарги, Закон України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" набрав чинності 22.09.2012р. (банківська ліцензія відкликана з 02.08.2010р.), а виходячи з п. 3 розділу Х цього закону, ініційована до набрання чинності цим законом процедура ліквідації банку здійснюється відповідно до законодавства, що діяло до набрання чинності цим законом.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (Рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999р., №1-рп/99 "У справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення ч. 1 ст. 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів)").

Виходячи із системного аналізу норм ст. 91 Закону України "Про банки і банківську діяльність" з моменту прийняття Національним банком України рішення про відкликання ліцензії та відкриття ліквідаційної процедури банку останній втрачає право на здійснення банківської діяльності, зокрема, нарахування процентів за всіма кредитними договорами.

Приписами ст.ст. 2, 19 Закону України "Про банки і банківську діяльність" встановлено, що банк має право здійснювати банківську діяльність виключно на підставі ліцензії Національного банку України.

Господарські суди попередніх інстанцій без встановлення в повному обсязі всіх обставин справи дійшли до передчасних висновків щодо правомірності нарахування позивачем процентів після відкликання банківської ліцензії.

Згідно з ч. 6 ст. 38 Закону України "Про іпотеку" ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

За таких обставин, колегія суддів відзначає, що дійшовши висновку про обґрунтованість позовних вимог банку, суд повинен чітко встановити та зазначити в резолютивній частині рішення початкову ціну продажу предмета іпотеки.

Для цього місцевий господарський суд повинен з'ясувати чи існує між сторонами домовленість щодо початкової ціни продажу предмету іпотеки. Якщо при розгляді справи між сторонами виникає спір щодо такої ціни, сторони мають надати суду висновок суб'єкта оціночної діяльності про оцінку майна, який підлягає оцінці судом на загальних підставах, або згідно ст. 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, призначити судову експертизу.

Правова позиція Верховного Суду України щодо оцінки майна - предмета іпотеки зводиться то того, що у випадку виникнення спору між сторонами щодо такої оцінки, то залежно від того, яка сторона її оспорює, вона зобов'язана довести інший його розмір.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції не з'ясували в повному обсязі всі суттєві обставини справи, що мають значення для вирішення спору, не надали їм в порушення ст. 43 ГПК України належної юридичної оцінки.

Ці питання потребують дослідження та з'ясування в повному обсязі з метою повного та всебічного встановлення фактичних обставин справи у відповідності до приписів чинного законодавства та норм процесуального права.

Беручи до уваги вищевикладене, господарські суди попередніх інстанцій припустились порушення приписів ГПК України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи в їх сукупності.

Вищевикладене в сукупності є суттєвим для правильного вирішення спору в розумінні статей 34, 36 ГПК України в зв'язку з чим, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами першої та апеляційної інстанції не з'ясовані в повному обсязі фактичні обставини спірних правовідносин, що мають істотне значення для правильного вирішення спору.

В силу приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи приписи ст. 1117 ГПК України, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 10.06.2013р. (складене 13.06.2013р.) та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 03.09.2013р. (складена 05.09.2013р.) у справі №5023/5556/12 підлягають скасуванню, як винесені без дослідження всіх обставин справи, що мають істотне значення для правильного розгляду спору по суті, з направленням справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, з'ясувати обсяг позовних вимог, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Науково-технологічний інститут транскрипції, трансляції і реплікації" - задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 03.09.2013р. (складена 05.09.2013р.) та рішення господарського суду Харківської області від 10.06.2013р. (складене 13.06.2013р.) у справі №5023/5556/12 - скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Харківської області.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич Суддя (доповідач) І.В. Алєєва Суддя О.О. Євсіков