Постанова № 36155263, 19.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 року Справа № 904/5528/13

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Дерепи В.І. - головуючого (доповідача), Грека Б.М., Палія В.В.

за участю представників: позивача - Онищенка І.П.

відповідача -

розглянувши касаційну скаргу Дочірнього підприємства Обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" "Перещепинетеплоенерго" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 жовтня 2013 року у справі за позовом Дочірньої компанії "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до Дочірнього підприємства Обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" "Перещепинетеплоенерго" про стягнення 25 204, 63 грн.,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2013 року позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача про стягнення пені в сумі 12 721,65 грн., 3% річних в сумі 5 350,91 грн., інфляційних в сумі 7 132,07 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов укладеного договору поставки природного газу №06/10-2964-БО-3 від 27.12.2010 року щодо своєчасної оплати відповідачем природного газу протягом січня-квітня 2011 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2013 року (суддя Євстигнеєва Н.М.) позов задоволений частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача пеню в сумі 12712, 30 грн., 3% річних - 5 350,91 грн., інфляційні нарахування в сумі 7 132,07 грн., судовий збір. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 жовтня 2013 року рішення суду залишене без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, скаржник просить їх змінити, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про зменшення розміру штрафних санкцій до 1%.

Обговоривши доводи касаційної скарги, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як правильно було встановлено судами, 27 грудня 2010 року між сторонами у справі був укладений Договір №06/10-2964-БО-3 про закупівлю природного газу за державні кошти, за умовами якого позивач (постачальник) зобов'язався поставити відповідачу (покупцю) імпортований природний газ, а покупець - прийняти та оплатити природний газ в обсязі та на умовах відповідно до умов даного Договору та Додаткової угоди до Договору, яка є його невід'ємною частиною.

Згідно пункту 4.1 укладеного Договору остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до частини 1 ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Як правильно встановлено судами попередніх судових інстанцій, відповідач розрахувався за поставлений природний газ за укладеним договором в повному обсязі, але з простроченням, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами (а.с.10-12).

Враховуючи той факт, що відповідач порушив свої зобов'язання за укладеним договором в частині своєчасної оплати за поставлений йому позивачем природний газ за період січня-квітня 2011 року, це і стало причиною звернення позивача з даним позовом до суду.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд вважає, що місцевий господарський суд у рішенні вірно застосував норми матеріального права і обгрунтовано визнав такими, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних в сумі 7 132,07 грн. та 3% річних в сумі 5350,91 грн.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно пункту 7.3.1 укладеного Договору, у випадку порушення покупцем умов п.4.1 цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

При цьому, строк позовної давності за цим договором та до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у три роки. Неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом (п.9.3 договору).

При зверненні з даним позовом до суду, позивач нарахував відповідачеві за несвоєчасну оплату ним природного газу пеню в сумі 12 721,65 грн., розраховану за період з 21.02.2011року по 11.11.2011 року.

Враховуючи той факт, що при розрахунку заявленої до стягнення позивачем суми пені ним була допущена арифметична помилка, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, обгрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача пеню в сумі 12 712,30 грн.

Доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними у справі доказами і не відповідають вимогам діючого законодавства, що регулює дані правовідносини.

При прийнятті судових рішень суди повно і всебічно перевірили всі обставини справи, дали належну правову оцінку зібраним у справі доказам і прийняли законні судові рішення, які необхідно залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 12 вересня 2013 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 жовтня 2013 року залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Головуючий, суддя В.І. Дерепа

Судді Б.М. Грек

В.В. Палій