Постанова № 36155251, 18.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 року Справа № 914/1419/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенка М.І. (головуючого),

Гончарука П.А. (доповідача),

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ком Інвест Груп" на рішення господарського суду Львівської області від 25 липня 2013 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2013 року у справі № 914/1419/13 за позовом відкритого акціонерного товариства "Бродирембуд" до товариства з обмеженою відповідальністю "Ком Інвест Груп", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Гусака Романа Тадейовича, про визнання недійсним договору, -

Встановив:

У квітні 2013 року відкрите акціонерне товариство "Бродирембуд" звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Ком Інвест Груп" про визнання недійсним договору купівлі-продажу будівлі - адмінбудинку з готелем, загальною площею 1353 м2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 9832846203, розташованої за адресою: Львівська область, Бродівський район, м. Броди, вул. Чупринки, 17, посвідчений та зареєстрований приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гусаком Романом Тадейовичем 28 лютого 2013 року.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 8 липня 2013 року, зокрема, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Гусака Романа Тадейовича.

Рішенням господарського суду Львівської області від 25 липня 2013 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2013 року, позов задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу будівлі - адмінбудинку з готелем, загальною площею 1353 м2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 9832846203, розташованої за адресою: Львівська область, Бродівський район, м. Броди, вул. Чупринки, 17, посвідчений та зареєстрований приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гусаком Романом Тадейовичем 28 лютого 2013 року. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1147 грн. судового збору.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постановлені у справі судові рішення скасувати, а справу направити на новий розгляд до місцевого суду.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу - без задоволення, вказуючи на безпідставність викладених в ній доводів.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечення проти них, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями та вбачається з матеріалів справи, у відповідності до рішення позачергових загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Бродирембуд" від 27 січня 2012 року (протокол № 01/12) стосовно питання № 6 прийнято рішення про обрання комісії з припинення відкритого акціонерного товариства "Бродирембуд" та наділено її відповідними повноваженнями. Головою комісії обрано Кравчука В.В. та наділено його повноваженнями Генерального директора товариства згідно ст. 7.3. Статуту товариства.

28 лютого 2013 року відкритим акціонерним товариством "Бродирембуд", в якості продавця, в особі голови комісії з припинення Кравчука В.В., що діяв на підставі Статуту товариства, зареєстрованого в новій редакції від 8 квітня 2008 року, та протоколів зборів акціонерів № 01/12 від 27 січня 2012 року та № 02/12 від 2 березня 2012 року, та відповідачем, в якості покупця, в особі директора Мазяка О.В., що діяв на підставі Статуту та протоколу зборів учасників товариства № 1 від 22 лютого 2013 року, укладено договір купівлі-продажу будівлі, відповідно до умов якого продавець передав, а покупець прийняв у власність будівлю, що знаходиться за адресою: Львівська область, Бродівський район, м. Броди, вул. Чупринки М., буд. № 17, загальною площею 1353 м2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 9832846203.

Згідно довідки відкритого акціонерного товариства "Бродирембуд" станом на 15 лютого 2013 року залишкова вартість відчужуваної за цим договором будівлі становить 72156,25 грн., а вартість будівлі за договором становить 83000 грн., які покупець зобов'язався сплатити продавцю не пізніше 7 березня 2013 року шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Вказаний договір посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гусаком Р.Т. та зареєстрований в реєстрі за № 369.

Право власності на зазначену будівлю (адмінбудинок з готелем), на підставі договору, зареєстровано за відповідачем, що підтверджується витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28 лютого 2013 року, виданого державним реєстратором (приватним нотаріусом) Гусаком Р.Т. (а.с. 22).

На виконання умов даного договору 28 лютого 2013 року сторонами підписано акт прийому-передачі, згідно якого продавець передав, а покупець прийняв будівлю (адмінбудинок з готелем) загальною площею 1353 м2, що знаходиться за адресою: Львівська область, Бродівський район, м. Броди, вул. Чупринки, 17, за реєстраційним номером об'єкта нерухомого майна - 9832846203, загальною вартістю 83000 грн.

Рішенням господарського суду Львівської області від 12 березня 2013 року у справі № 5015/1174/12 рішення позачергових загальних зборів акціонерів відкритого акціонерного товариства "Бродирембуд" від 27 січня 2012 року, оформлене протоколом № 01/12, визнано недійсним, оскільки прийнято з порушенням вимог Закону України "Про акціонерні товариства" щодо скликання цих зборів та за відсутності кворуму при їх проведенні.

Встановивши зазначене, місцевий господарський суд дійшов висновку про відсутність у Кравчука В.В. необхідного обсягу цивільної дієздатності та правових підстав для здійснення волевиявлення від імені відкритого акціонерного товариства "Бродирембуд" на укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна (адмінбудинок з готелем) від 28 березня 2013 року між відкритим акціонерним товариством "Бродирембуд" і товариством з обмеженою відповідальністю "Ком Інвест Груп", оскільки фактично Кравчук В.В. не був обраний Головою комісії з припинення відкритого акціонерного товариства "Бродирембуд", як і не було створено комісії з припинення відкритого акціонерного товариства "Бродирембуд", задовольнивши позов про визнання спірного договору недійсним.

З таким рішенням господарського суду першої інстанції погодився й апеляційний господарський суд, залишивши його без змін.

Проте, з висновком попередніх судових інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позову погодитись не можна.

Відповідно до ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо, зокрема, справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду; господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі в справі.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Львівської області від 12 квітня 2013 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 25 квітня 2013 року, сторін зобов'язано надати суду певні документи та забезпечити явку їх повноважних представників в судове засідання.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 25 квітня 2013 року розгляд справи відкладено на 23 травня 2013 року, сторін зобов'язано виконати вимоги ухвали суду від 12 квітня 2013 року та забезпечити явку їх повноважних представників в судове засідання.

Копія вказаної ухвали, направлена на поштову адресу відповідача, повернута відповідним поштовим відділенням до суду з позначкою "за закінченням терміну зберігання" (т.с. 1, а.с. 166), що свідчить про факт необізнаності відповідача про час і місце судового засідання, призначеного на 23 травня 2013 року.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 23 травня 2013 року провадження у справі зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 5015/1174/12.

Ухвалою господарського суду від 8 липня 2013 року провадження у справі поновлено, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, залучено приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Гусака Романа Тадейовича, сторін зобов'язано забезпечити явку їх повноважних представників в судове засідання, розгляд справи призначено на 25 липня 2013 року.

25 липня 2013 року в судовому засіданні, за відсутності повноважного представника відповідача, прийнято судове рішення.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, ухвалу від 8 липня 2013 року про призначення розгляду справи на 25 липня 2013 року отримано представником відповідача лише 9 серпня 2013 року (т.с. 1, а.с. 202), що свідчить про факт необізнаності відповідача про час і місце відповідного судового засідання.

Переглядаючи справу в апеляційному порядку, господарський суд другої інстанції на дане порушення місцевим судом норм процесуального права уваги не звернув та, залишаючи рішення у справі без змін, також припустився порушень норм чинного процесуального законодавства.

Крім того, відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З матеріалів справи (т.с. 2, а.с. 58) вбачається, що відповідно до умов договору купівлі-продажу будівлі від 5 березня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гусаком Р.Т. та зареєстрованого в реєстрі за № 413, відповідач продав, а Хміль М.В. прийняла у власність будівлю, що знаходиться за адресою: Львівська область, Бродівський район, м. Броди, вул. Чупринки, 17, загальною площею 1353 м2, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 9832846203.

В порушення ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, даний факт залишено судом апеляційної інстанції поза увагою, без надання йому відповідної правової оцінки, без з'ясування питання щодо залучення до участі у справі особи, якій спірне майно належить на праві власності на момент розгляду справи в суді, прав і законних інтересів якої може стосуватися прийняте у справі судове рішення.

Разом з тим, судом не перевірено, чи правильно, виходячи з наведеного, позивачем обрано спосіб захисту свого порушеного права, зважаючи на приписи ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, а також на Постанови Верховного Суду України № 5002-8/5447-2010 від 11 жовтня 2011 року та № 26/133 від 4 грудня 2012 року, в яких зазначено наступне.

Статтею 387 Цивільного кодексу України власнику надано право витребувати майно із чужого незаконного володіння.

Статтею 330 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до ст. 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване в нього.

Згідно із ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Таким чином, ст. 388 Цивільного кодексу України передбачено можливість витребування майна власником від добросовісного набувача, такі випадки обмежені та можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника або особи, якій він його передав, поза їх волею.

У разі коли відчуження майна мало місце два і більше разів після недійсного (нікчемного) правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного чи нікчемного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених ч. 1 ст. 388 Цивільного кодексу України.

Права особи, яка вважає себе власником майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову до добросовісного набувача з використанням правового механізму, передбаченого ст.ст. 215, 216 Цивільного кодексу України. У разі встановлення наявності речово-правових відносин, до таких відносин не застосовується зобов'язальний спосіб захисту. У зобов'язальних відносинах захист прав особи, яка вважає себе власником майна, можливий лише шляхом задоволення віндикаційного позову, якщо є підстави, передбачені ст. 388 Цивільного кодексу України, які дають право витребувати майно у добросовісного набувача. У випадку, якщо особа, яка вважає себе власником майна, не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв'язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб, то відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України права такої особи підлягають захисту шляхом пред'явлення позову про визнання права власності на належне цій особі майно.

Зважаючи на викладене, постановлені у справі судові рішення не можуть бути визнані законними, обґрунтованими, прийнятими у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинами та наявними матеріалами справи, а тому вони підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду слід урахувати наведене, з'ясувати дійсні права та обов'язки сторін, встановити фактичні обставини справи і, в залежності від встановленого та вимог закону, прийняти відповідне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ком Інвест Груп" задовольнити.

Рішення господарського суду Львівської області від 25 липня 2013 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2013 року у справі № 914/1419/13 скасувати, а справу направити на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Головуючий Остапенко М.І.

Судді Гончарук П.А.

Стратієнко Л.В.