Постанова № 36155250, 18.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 року Справа № 916/1227/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя : Корсак В.А.

судді: Данилова М.В., Данилова Т.Б. (доповідач)

розглянувши матеріали касаційної скаргиприватного акціонерного товариства "Севєродонецьке об'єднання Азот" на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 17.10.2013р. у справі господарського суду№916/1227/13 Одеської області за позовомприватного акціонерного товариства "Севєродонецьке об'єднання Азот" додержавного підприємства "Одеська залізниця" третя особа товариство з обмеженою відповідальністю "ТІС-Міндобрива" про за участю представників сторін: позивача - відповідача - третьої особи -стягнення 36 805,68грн. не з'явився пр. Баштовий В.Б. - дов. №16 від 02.01.13р. не з'явився

В С Т А Н О В И В:

У травні 2013 року приватне акціонерне товариство "Севєродонецьке об'єднання Азот" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до державного підприємства "Одеська залізниця" про стягнення з відповідача на користь позивача 36 805,68грн. збитків за недостачу карбаміду, що перевозився у вагонах №№59558064, 59558858 по залізничній накладній №49597743 та у вагоні №59800250 по залізничній накладній №49597990.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 28.05.2013р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено товариство з обмеженою відповідальністю "ТІС-Міндобрива".

Рішенням господарського суду Одеської області від 08.08.2013р. (суддя Степанова Л.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2013р. (судді Ярош А.І., Савицький Я.Ф., Лавренюк О.Т.) в задоволенні позовних вимог відмовлено, посилаючись на те, що позивачем не доведено належними і допустимими доказами у розумінні вимог ст.129 Статуту залізниць України наявність обставин, які можуть бути підставою для покладення відповідальності за недостачу вантажу на перевізника, зокрема, обставини невідповідності маси вантажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, приватне акціонерне товариство "Севєродонецьке об'єднання Азот" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення і постанову по справі та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши присутнього в судовому засіданні представника відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що 26.11.2012р. по залізничним накладним №49597990 та №49597743 зі станції відправлення Рубіжне Донецька залізниця ПрАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" (відправник) на адресу ТОВ "Тіс-Міндобрива" (одержувач) станція призначення Чорноморська Одеської залізниці відправлено вантаж (карбамід) у кількості 954430 кг, в т.ч. у вагонах №59800250 у кількості 56630 кг, № 59558064 у кількості 56740 кг, № 59558858 у кількості 57160 кг.

Відповідні відмітки у залізничних накладних свідчать, що вантаж завантажений засобами відправника навалом, що вагони запломбовані ЗПП відправника, що вагони, їх арматура та обладнання справні та відповідають встановленим вимогам.

Після надходження вантажу на станцію призначення Чорноморська Одеської залізниці 28.11.2012р. при огляді вказаних вагонів встановлено, що ЗПП справні, відповідають перевізному документу, що доступ до вантажу відсутній, течі вантажу не має, про що складений відповідний акт загальної форми №5924 від 28.11.2012р.

Розглядаючи справу по суті, судами встановлено, що після прибуття 28.11.2012р. вантажу на станцію призначення Чорноморська Одеської залізниці ТОВ "Трансінвестсервіс" 29.11.2012р. подано заявку начальнику ст. Чорноморська Одеської залізниці з вимогою направлення прийомоздавальника для участі у перевірці маси вантажу та тари вагона на вагах вантажоодержувача, на вагони №№59800250, 59558064, 59558858 які прибули за накладними №№49597990 та 49597743.

Після огляду вказаних у заявці вагонів встановлено, що ЗПП на вагонах справні, відповідають перевізному документу, що доступу до вантажу не має, що течі вантажу немає, виконують свої функції, нижні завантажувальні люки щільно закриті, про що складений акт загальної форми від 28.11.2012р. №5924, який підписаний як комерційними агентами перевізника, так і представником ТОВ "ТІС-Міндобрива".

Представниками ТОВ "Трансінвестсервіс" без номеру та без дати складено заявку начальнику ст. Чорноморська Одеської залізниці з вимогою комісійної видачі вантажу та складання комерційного акта, вказану заявку отримано залізницею 28.11.2012 р.

Разом з тим, актом №17 від 28.11.2012р. ТОВ "Трансінвестсервіс" засвідчено, що комерційний агент ст.Чорноморська Одеської ж/д відмовилась прийняти заявку на перевірку маси вантажу.

29.11.2012р. ТОВ "Трансінвестсервіс" подано заявку начальнику ст. Чорноморська Одеської залізниці з вимогою направлення комерційного агента для участі у перевірці маси вантажу та тари вагону на вагах вантажоодержувача в присутності експерта ТПП України.

Актом №17 від 29.11.2012р. підписаним співробітниками ТОВ "Трансінвестсервіс" засвідчено відмову комерційного агента ст. Чорноморська Одеської залізниці Симонової А.В у прийнятті заявки на перевірку маси вантажу у присутності експерта ТПП України. Докази та відмітки про вручення відсутні.

Розглядаючи справу по суті, судами встановлено, що 04.12.2012р. експертом Одеської регіональної ТПП складений Акт експертизи №УТЄ-3210, в якому наданий висновок експерта, що внаслідок переважування трьох залізничних вагонів з карбамідом експертом фактично встановлено маса брутто 225 550 кг, маса тари 66 600 кг, розрахункова маса нетто карбаміду становить 158 950 кг, що на 11580 кг менше, ніж зазначено в накладній вантажовідправника.

У п.13 Акту експертизи встановлено, що на залізничній колії ТОВ "Трансінвестсервіс" експерту надані три залізничні вагони, при зовнішньому огляді яких експертом встановлено: - вагони були опломбовані ЗПП, що відповідає даним, вказаним у залізничній накладній; - при огляді верхніх завантажувальних люків встановлено, що на двох вагонах зрізано по 3 запірні штока та на третьому вагоні зрізано два запірних штока, на кожному із трьох пред'явлених вагонів, відкритий вільний доступ до вантажу; - при огляді вантажу через відкриті завантажувальні люки на поверхні вантажу наявні нерівності (виборки) та сліди забруднення; комерційний акт експерту не пред'явлений. За рішенням замовника експертизи вагони були зважені у завантаженому і порожньому стані, під час руху (динаміка), на вагонних електромеханічних вагах (для зважування вагонів під час руху).

Також в Акті експертизи зазначено, що експертиза проведена за участю представників ТОВ "Вибо-Транс" і ТОВ "ТІС-Міндобрива", що експертиза проведена на підставі наряду №УТЄ-3210 від 29.11.2012р., що датою надходження заявки є 29.11.2012р., що задачею експертизи є визначення маси брутто і тари шляхом переважування, маси нетто розрахунковим способом.

В свою чергу вантажовідправник звернувся до перевізника з претензією від 24.12.2012р. №07/ДТ-180, яка перевізником не прийнята до розгляду, про що свідчить відповідний лист від 21.01.2013р. №2-3/4.

Вирішуючи справу по суті, суди виходили з того, що відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. При цьому, в силу вимог ч.3 ст.909 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.307 Господарського кодексу України, ст.6 Статуту залізниць України залізнична накладна свідчить про укладення між ПАТ "Сєвєродонецьке об'єднання Азот" (відправник) і ДП "Донецька залізниця" (перевізник) договору перевезення вантажу на користь ТОВ "ТІС-Міндобрива" (вантажоодержувач).

В силу положень ст.ст.22, 23 Статуту залізниць України, за договором залізничного перевезення вантажу залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату. Під час перевезення масових вантажів у випадках, передбачених Правилами, допускається оформлення однієї накладної (комплекту перевізних документів) на перевезення цілого маршруту або групи вагонів чи комплекту контейнерів.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно акту загальної форми №5924 від 28.11.2012р. в присутності комерційного агента Симонової А.В., представника ТОВ "ТІС" Громової В.В., працівника ВОХР Лецик Б.В., вагонника ЗД Сучок В. було проведено огляд вагонів №№59800250, 59558064, 59558855, за результатами якого встановлено, що у всіх трьох вагонах маються справні ЗПП вантажовідправника, які відповідають перевізним документам, виконують свої функції, нижні розвантажувальні люки щільно закриті, течі вантажу немає.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Пунктом 16 Правил складання актів встановлено, що у разі відмови начальника станції від складання комерційного акта (акта загальної форми) або оформлення акта з порушенням цих Правил, одержувач має право до вивезення вантажу зі станції, а при вивантаженні на місцях не загального користування - протягом 24 годин з моменту прийняття від залізниці вагону з вантажем подати про це письмову скаргу начальнику Дирекції залізничних перевезень.

Згідно листа без номеру та дати начальника комерційної служби ТОВ "Трансінвестсервіс" на ім'я начальника станції Чорноморська Сливка М.І., за ознаками недостачі вантажу у вагонах №59800250, 59558064, 59558855 було проведено повторне переважування вагонів та виявлено нестачу вантажу. У зазначеному листі вказано, що при переважуванні вагонів був присутній прийомоздавальник ТОВ "Трансінвестсервіс" Коновальчук Є.В. та викладено вимогу комісійної видачі вантажу та видачі комерційного акту по даній відправці.

Зазначений лист не прийнятий до уваги судами попередніх інстанцій, оскільки він підписаний ТОВ "Трансінвестсервіс", який не є ані одержувачем, ані відправником вантажу за накладними №№49597990, 49597743, а тому суди дійшли висновку про відсутність доказів про подання одержувачем вантажу вимоги про перевірку маси вантажу, як і належних доказів про комісійну видачу вантажу та складання комерційного акту.

Щодо посилань заявника касаційної скарги про наявність повноважень ТОВ "Трансінвестсервіс" на приймання вантажів від відповідача, які надані на підставі укладеного між останнім та ТОВ "ТІС-Міндобрива" договору про співробітництво №0110/01-М від 01.10.2008р. та додаткової угоди до нього, то вони були предметом розгляду суду апеляційної інстанції і їм надана належна правова оцінка, а саме, що такі доводи спростовуються змістом п.п.2.4.15 та 2.4.17 додаткової угоди №10 до додатку №10 до зазначеного договору про співробітництво, відповідно до яких ТОВ "ТІС-Міндобрива" зобов'язується самостійно вирішувати всі питання стосовно ваги вантажу та складання комерційного акту не пізніше 5 годин з моменту прибуття вагонів.

Також, судами відхилено акт експертизи №УТЕ-3210 від 04.12.2012р., оскільки згідно накладних №49597990, №49597743, вантаж вантажоодержувачу було видано 28.11.2012р., що підтверджено штемпелем у накладній. Проведення експертизи щодо нестачі вантажу здійснювалось з 30.10.2012р. по 04.12.2012р., висновок датований лише 04.12.2012р. Між тим, позивачем доказів, підтверджуючих неможливість втрати вантажу під час перебування вагонів на залізничній колії ТОВ "Трансінвестсервіс" (місце проведення експертних дій) не надано.

Відповідно до ст.110 Статуту залізниць України, залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу. Разом з тим у ст.111 Статуту залізниць України наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності, зокрема, якщо вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

За таких підстав, суди дійшли правомірного висновку, що вимогу щодо складання комерційного акту надано з порушенням ст.129 Статуту залізниць, оскільки заявку надало ТОВ "Трансінвестсервіс", яке не є вантажоодержувачем за залізничними накладними, позивачем не надано доказів, підтверджуючих неможливість втрати вантажу під час перебування вагонів на залізничній колії ТОВ "Трансінвестсервіс" в період з 28.11.2012р. по 30.11.2012р. та відмовили у задоволенні позовних вимог.

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги приватного акціонерного товариства "Севєродонецьке об'єднання Азот", оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судами попередніх інстанцій було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити їх без змін.

Судові витрати, сплачені касатором до бюджету під час подання касаційної скарги, у зв'язку з відмовою в задоволенні касаційної скарги на підставі ст.49 ГПК України залишаються на касаторі.

Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Севєродонецьке об'єднання Азот" залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.10.2013р. у справі №916/1227/13 господарського суду Одеської області залишити без змін.

Головуючий В. Корсак

Судді М. Данилова

Т. Данилова