Постанова № 36155172, 20.11.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2013 р. Справа № 804/10106/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська до Закритого акціонерного товариства «ВО Дніпробуд» про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, -

ВСТАНОВИВ:

25.07.2013р. Державна податкова інспекція у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська звернулася з позовом до Закритого акціонерного товариства «ВО Дніпробуд» та просить накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банку на суму податкового боргу у розмірі 3289,12 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач перебуває на обліку як платник податків і зборів до бюджету, станом на 26.01.2013р. відповідач має податковий борг з ПДВ в сумі 3289,12 грн., який не погашений відповідачем. У відповідності до вимог п.п.20.1.17 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України позивач просить накласти арешт на кошти відповідача у вказаній сумі посилаючись на те, що згідно даних МБТІ, ДАІ, Держкомзему права власності або права користування стосовно будь-якого майна відповідача не встановлено.

Позивач в судове засідання не з'явився, 18.11.2013р. подав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні згідно до вимог ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, при цьому, зазначив, що позовні вимоги посить задовольнити (а.с.88).

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до вимог ч.11 ст. 35, ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується наявними у справі доказами (а.с.36-37,55-56,87).

Згідно до вимог ч.4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Також, за приписами ч.6 ст. 128 вказаного Кодексу, визначено, що суд має право розглянути справу у письмовому провадженні, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду.

Враховуючи наведене, подане позивачем клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні, належне повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи у відповідності до вимог ч.11 ст. 35, ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України, строки розгляду і вирішення справи, встановлені ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін у письмовому провадженні згідно до вимог ч.4, ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі,чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі ( у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Із наявних в матеріалах справи документів, судом встановлені наступні обставини у справі.

Закрите акціонерне товариство «ВО Дніпробуд» зареєстровано як юридична особа 17.07.2007р. виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради за адресою: м.Дніпропетровськ, вул.Свердлова, буд. 39-А, перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська, що підтверджується копією довідки з ЄДРПОУ від 30.11.2012р. та копією довідки про взяття на облік платника податків (а.с.36-40).

Згідно наявної в матеріалах справи довідки та даних облікової картки відповідача,останній має податковий борг з податку на додану вартість у загальній сумі 3289,12 грн., який виник у відповідача 30.12.2011р. (а.с.7-8, 11).

06.01.2012р. податковою інспекцією було сформовано податкову вимогу форми «Ю» № 10 на суму 3289,12 грн., яка була направлена на адресу відповідача 17.01.2012р. та вручена відповідачеві у відповідності до вимог п.58.3 ст.58 ПК України, що підтверджується копією корінця вимоги та копією квитанції та конверту (а.с.20).

Зазначена податкова вимога залишилася не сплаченою у встановлені строки, визначені п.57.3 ст.57 ПК України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

За приписами ст. 36 ПК України податковим обов'язком визначається обов'язок платника податків обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

Згідно до вимог п.57.3 ст.57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 ст.54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 20.1.17 п.20.1 ст. 20 ПК України ( в редакції, чинній на момент звернення до суду) передбачено, що орган державної податкової служби має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності такого платника податків, що знаходяться в банку, у разі, якщо у платника податків, який має податковий борг, відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Аналогічні повноваження надані податковій інспекції як контролюючому органу і п.п.20.1.33 п.20.1 ПК України ( в редакції,чинній з 13.11.2013р.).

Отже, наведена законодавча норма встановлює одночасно як право податкового органу на звернення до суду щодо накладення арешту на кошти платника податків, так і підстави для реалізації цього повноваження.

Такими підставами є, а саме: наявність податкового боргу у платника податків; відсутність майна, за рахунок якого може бути погашений податковий борг; недостатність такого майна для погашення суми податкового боргу через те, що балансова вартість цього майна менша за відповідну суму податкового боргу; майно не може бути джерелом погашення податкового боргу у відповідній сумі.

Так, наявність у відповідача непогашеного узгодженого податкового боргу у сумі 3289,12 грн. підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, довідками податкової інспекції та змістом копії облікової картки відповідача (а.с.7-8,11).

Як вбачається із матеріалів справи, після виникнення у відповідача податкового боргу, тобто після 30.12.2011р., податковою інспекцією були направлені відповідні запити до Держкомзему, до Територіального управління Держгірпромнагляду, до ДМБТІ, до Інспекції державного технічного нагляду з метою виявлення майна, яке перебуває у власності відповідача.

За результатами вказаних запитів 31.01.2012р., 07.02.2012р., 14.02.2012р. та 16.02.2012р. були надані відповіді про те, що за відповідачем будь-якого майна, що перебуває у його власності, не зареєстровано (а.с.13-19).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що наявність у відповідача податкового боргу, відсутність у відповідача майна достатнього для погашення податкового боргу є підставами для накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банку у відповідності до вимог п.п.20.1.17 п.20.1 ст. 20 ПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

А згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідачем не було надано суду доказів погашення податкового боргу в сумі 3289,12 грн. у встановлений нормами податкового законодавства строк. Не надано і доказів, які б спростовували вищенаведені доводи позивача та доказів того, що вищевказана сума податкового боргу є неузгодженою.

За викладених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, при цьому, задовольняючи дані позовні вимоги, суд виходить із того, що слід накласти арешт на кошти та інші цінності відповідача, що знаходяться у банку, лише у межах суми податкового боргу у розмірі 3289,12 грн., тобто з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів відповідача згідно до вимог ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71,86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Красногвардійському районі м. Дніпропетровська до Закритого акціонерного товариства «ВО Дніпробуд» про накладення арешту на кошти та інші цінності відповідача - задовольнити.

Накласти арешт на кошти та інші цінності Закритого акціонерного товариства «ВО Дніпродорбуд» (49000, м. Дніпропетровськ, вул.Свердлова, буд. 39-А, код ЄДРПОУ 25013179), що знаходяться у банку, в межах суми податкового боргу у розмірі 3289 грн. 12 коп. ( три тисячі двісті вісімдесят дев'ять грн. 12 коп.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва