Ухвала суду № 36154359, 04.12.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 р.Справа № 816/5583/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.10.2013р. по справі № 816/5583/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "СТМ"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково - виробнича фірма "СТМ" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Полтавській області в якому просило:

- визнати неправомірними дії Кременчуцької ОДПІ по винесенню наказу № 328 від 29.07.2013 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "НВФ "СТМ" по питанню правомірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання по декларації з ПДВ за вересень 2012 року та скасувати його;

- визнати неправомірними дії Кременчуцької ОДПІ по проведенню документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "НВФ "СТМ" по питанню правомірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання по декларації з ПДВ за вересень 2012 року;

- визнати неправомірними дії Кременчуцької ОДПІ в частині визнання нікчемними правочинів, укладених ТОВ "НФВ "СТМ" з ТОВ "Альянс-Іст";

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0005261501/358 від 04 вересня 2013 року.

В обґрунтування вказаних вимог позивач посилався на незгоду з висновками документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "НВФ "СТМ" по питанню правомірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання по декларації з ПДВ за вересень 2012 року, що проведена Кременчуцькою ОДПІ та результати якої оформлені актом № 970/16-03-15-01/30481107 від 09.08.2013 року.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 28.10.2013 року позовні вимоги задовольнити частково.

Визнано протиправним наказ Кременчуцької ОДПІ № 328 від 29.07.2013 року "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "НВФ "СТМ""

Визнано протиправними дії Кременчуцької ОДПІ щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "НВФ "СТМ" по питанню правомірності формування податкового кредиту та податкового зобов`язання по декларації з ПДВ за вересень 2012 року.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ № 0005261501/358 від 04.09.2013 року.

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ "НВФ "СТМ" витрати зі сплати судового збору у сумі 750,25 грн.

Кременчуцька об'єднана податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Полтавській області не погодившись із судовим рішенням подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.10.2013 р. та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач не скористався правом подання письмових заперечень на апеляційну скаргу.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Колегія суддів, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 29.07.2013 року Кременчуцькою ОДПІ винесено наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "НВФ "СТМ" по питанню правомірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання по декларації з ПДВ за вересень 2012 року (а.с.109).

У період часу з 29.07.2013 по 02.08.2013 року Кременчуцькою ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "НВФ "СТМ" по питанню правомірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання по декларації з ПДВ за вересень 2012 року, висновки якої оформлені актом перевірки ( а.с. 26-29).

Згідно висновків акту перевірки, податковим органом встановлено порушення ТОВ "НВФ "СТМ" ч. 1, 2 ст. 215, ч. 1, 5 ст. 203, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "НВФ "СТМ"; п. 201.6 ст. 201, п. 198.1, п .198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого дані, наведені в декларації з податку на додану вартість за вересень 2012 року на загальну суму ПДВ 50 016,0 грн. про обсяги придбання, та податковий кредит - не є дійсними, та як наслідок зменшується податковий кредит на суму ПДВ 50 016,0 грн. та збільшується сума, яка підлягає сплаті до бюджету в розмірі 50 016,0 грн. за вересень 2012 року. ( а.с. 29).

На підставі Акту перевірки ТОВ "НВФ "СТМ" Кременчуцькою ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення № 0005261501/358 від 04.09.2013 року, яким ТОВ "НВФ "СТМ" донараховано грошові зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 75 024,00 грн., у т.ч. 50 016,00 грн. основного зобов'язання та 25 008,00 штрафних санкцій. (а.с.30).

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що наказ № 328 від 29 липня 2013 року Кременчуцької ОДПІ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "НВФ "СТМ", прийнятий з посиланням на п. 78.1.4 ПК України, є протиправним, оскільки відсутні будь-які докази направлення та/або вручення платнику запиту про надання пояснень. Кременчуцька ОДПІ грубо порушила порядок проведення позапланової перевірки, передбачений ст.ст.78,79 Податкового кодексу України, а тому дії з проведення цієї перевірки є протиправними. Реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом, ТОВ "Альянс-Іст", підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку та податкової звітності; податковий кредит позивачем сформовано на підставі належно оформлених податкових накладних, виписаних контрагентом позивача, що ґрунтується на вимогах Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції у зв'язку з наступним.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено судом апеляційної інстанції Кременчуцькою ОДПІ було проведено позапланову невиїзну документальну перевірку позивача на підставі наказу від 29.07.2013 року. Підставою для такої перевірки відповідач вважав ненадання позивачем, ТОВ "НВФ "СТМ" відповіді на запит Кременчуцької ОДПІ про надання платником пояснення та підтвердження документами показників задекларованого податку.

Згідно п. 78.1 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: (78.1.1) за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; (78.1.4) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

У ході розгляду справи судом першої інстанції на виконання вимог відповідної ухвали від 15.10.2013 року Кременчуцькою ОДПІ не надано доказів направлення та та/або вручення платнику запиту про надання пояснень, докази вручення платнику наказу та направлення на проведення позапланової перевірки, повідомлення про початок її проведення, а тому суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про протиправність наказу № 328 від 29 липня 2013 року Кременчуцької ОДПІ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "НВФ "СТМ", який прийнятий з посиланням на п.78.1.4 ПК України, оскільки платник не міг надати відповідь на запит, якого не отримував.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, щодо відмови в задоволенні позовних вимог позивача про скасування цього наказу, констатуючи його протиправність, та про визнання протиправними дій щодо винесення наказу про проведення перевірки, оскільки реалізація наказу № 328 від 29.07.2013 року на час розгляду справи вже відбулася.

Згідно п.78.4 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Відповідно до п.79.2 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо порушення Кременчуцькою ОДПІ порядку проведення позапланової перевірки, передбаченого зазначеними нормами Податкового кодексу України, оскільки відповідачем не надано доказів направлення та/або вручення наказу й повідомлення платнику податків. Судом першої інстанції правомірно зауважено, що і наказ на проведення перевірки, і повідомлення про її проведення, датовані 29.07.2013 року. Згідно Акту, перевірка проводилася у період часу з 29.07.2013 року по 02.08.2013 року, тому платник фізично не міг отримати ці документи до початку перевірки.

Матеріали справи свідчать, що 03 вересня 2012 року ТОВ "Альянс-Іст" (постачальник) та ТОВ "НВФ "СТМ" (покупець) уклали договір поставки продукції відповідно до заявок (специфікацій) ( а.с.58).

ТОВ "НФВ "СТМ" отримано від продавця на проданий товар видаткові та податкові накладні ( а.с. 13-25). Отримання позивачем цього товару підтверджено прибутковими ордерами (а.с. 64-69) та актами приймання продукції за кількістю та якістю (а.с.52-57). Транспортування придбаного товару відбулося автомобілем, що перебуває у власності директора ТОВ "НВФ СТМ", що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу "Форд-Транзит" за ОСОБА_2 ( а.с. 51) та товарно-транспортними накладними (а.с.45-50).

Оплата товару підтверджується випискою про рух коштів з розрахункового рахунку ТОВ "НВФ "СТМ" (а.с. 75-78).

Використання ТОВ "НВФ "СТМ" придбаного товару у власній господарській діяльності відбулося у формі встановлення придбаних приладів на об'єктах будівництва, до якого як субпідрядника було залучено ТОВ "НВФ "СТМ". Вказане підтверджується звітами про витрати матеріалів відповідно до фактичних обсягів виконаних робіт ( а.с. 71-72, 82-83).

Крім того, суд враховує підтвердження з боку ТОВ "Альянс-Іст" господарських взаємовідносин із ТОВ "НВФ "СТМ" - листування з даного приводу у матеріалах адміністративної справи (а.с. 70-71).

Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено право на віднесення сум податку до податкового кредиту у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно п.198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця та є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 ПК України).

Суд першої інстанції правомірно вважав, що податкові накладні, виписані ТОВ "Альянс-Іст" в ході виконання господарських операцій, відповідають вимогам Податкового кодексу України, акт перевірки не містить з цього приводу зауважень податкового органу.

Згідно приписів п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Крім того, первинні документи бухгалтерського обліку та податкової звітності по взаємовідносинам позивача з контрагентом, ТОВ "Альянс-Іст", за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, докази недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно приписів ст. 4 вказаного Закону, одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Тобто, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала учать у здійсненні господарської операції.

Позивач виконав вимоги законодавства, сплативши податок на додану вартість в ціні товару та послуг контрагента ТОВ "Альянс-Іст", який, в свою чергу, виконав вимоги діючого законодавства, видавши належним чином оформлені податкові накладні на сплачені суми податку.

Отже, досліджені первинні документи в сукупності свідчать про реальність виконання угод, укладених між ТОВ «Науково - виробнича фірма «СТМ» та ТОВ "Альянс-Іст" та, як наслідок, правомірність віднесення позивачем сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Суд першої інстанції правомірно відхилив доводи відповідача про те, що угода, укладена між позивачем та його контрагентом не носила реального характеру, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочин є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог , які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно п.6 Постанови Верховного Суду України N 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними", до угод, укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, тощо. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожному конкретному випадку при визнанні угоди недійсною суди повинні встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

На думку колегії суддів, суд першої інстанції правомірно відхилив посилання податкового органу, як на одну з підстав правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення, на акт перевірки, в якому зазначено, що у ТОВ "Альянс-Іст" відсутні основні фонди, виробничі потужності, трудові ресурси, транспорті засоби, що виключає, на його думку, можливість виконання ним своїх договірних забовьязань, оскільки відповідно до ч.2 ст.. 61 Конституції України, юридична відповідальність має індивідуальний характер і не свідчить про нікчемність правочину.

Згідно ст. 6 Закону України «Про підприємства в Україні», підприємство вважається створеним з дня його державної реєстрації. Ліквідація підприємства вважається завершеною з моменту виключення його з державного реєстру України.

Відповідно до ст. 80 ЦК України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно ст. 91 ЦК України, цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Суд першої інстанції правомірно зазначив, що відповідно до витягу з ЄДР станом на 26.09.2013 року щодо ТОВ "Альянс-Іст", підприємство не має відміток про відсутність за зареєстрованим місцезнаходженням ( а.с. 79-81), що як на час укладення угоди між позивачем та ТОВ "Альянс-Іст" так і на час судового розгляду сторони угоди знаходяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також є платниками податку на додану вартість, що не спростовано податковим органом в суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів зазначає, що дії відповідача, пов'язані, з прийняттям оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, не кореспондуються з вимогами ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

На думку колегії суддів, постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 28.10.2013 року по справі №816/5583/13-а відповідає вимогам ст..159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильного застосував до спірних правовідносин сторін норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 28.10.2013р. по справі № 816/5583/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калитка О.М.