Ухвала суду № 36154229, 04.12.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 р.Справа № 816/5428/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Калитки О. М.

Суддів: Бенедик А.П. , Калиновського В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2013р. по справі № 816/5428/13-а

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправними дій по збільшенню за наслідками позапланової невиїзної документальної перевірки грошового зобов'язання з податку на додану вартість; визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 лютого 2013 року №000231703, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 148338,00 грн, у тому числі 98892,00 грн за основним платежем, 49446,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що податковий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання та прийняв податкове повідомлення-рішення, яке суперечать чинному законодавству України та виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених Податковим кодексом України та іншими законодавчими актами. Також позивач зазначив, що висновки викладені в акті перевірки, не відповідають фактичним обставинам справи, адже усі операції між позивачем та його контрагентами - ТОВ "Ліга", ТОВ "Галактика М", ТОВ "Ривс", ТОВ "Матадор" були фактично здійснені та мали реальний характер. Контрагенти позивача ТОВ "Ліга", ТОВ "Галактика М", ТОВ "Ривс", ТОВ "Матадор" на момент укладення договорів та складання податкових накладних були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та мали свідоцтва платника податку на додану вартість, які на момент виникнення спірних відносин не були анульовані.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2013 року адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 25 лютого 2013 року №000231703.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлекно.

Стягнуто з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1483,38 грн.

Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права та просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2013р. та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував просив залишити її без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Колегія суддів, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець 17 вересня 2001 року Полтавською районною державною адміністрацією Полтавської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, про що видане свідоцтво серії НОМЕР_2, копія якого наявна у матеріалах справи /том І, а.с. 98/.

Позивач є платником податку на додану вартість з 11 квітня 2006 року, що підтверджується залученою до матеріалів справи копією свідоцтва НОМЕР_3 серії НОМЕР_4 /том І, а.с. 101/.

У період з 28 січня 2013 року по 01 лютого 2013 року працівниками Державної податкової інспекції у м. Полтаві проведено документальну невиїзну позапланову перевірку з питань правомірності декларування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту ФОП ОСОБА_1 (рнок НОМЕР_5) по фінансово-господарським відносинам з ТОВ "Ліга", ТОВ "Феріт Д", ТОВ "Галактика М", ТОВ "Ривс", ТОВ "Матадор" за період з 01 вересня 2011 року по 30 листопада 2012 року.

За результатами перевірки складено Акт від 08 лютого 2013 року №561/1703/НОМЕР_5 /том І, а.с. 44-74/, у якому зафіксовано порушення: пункту 44.1 статті 44, статей 185, 198, 201 Податкового кодексу України, у результаті чого занижено податок на додану вартість за період, що перевірявся, на загальну суму 98892,09 грн, у тому числі по періодах: за вересень 2011 року - 7638,09 грн, за жовтень 2011 року - 5602,04 грн, за листопад 2011 року -8100,42 грн, за грудень 2011 року - 11095,15 грн, за січень 2012 року - 5150,52 грн, за лютий 2012 року - 5335,27 грн, за березень 2012 року - 6888,74 грн, за квітень 2012 року - 9998,35 грн, за травень 2012 року 4897,44 грн, за червень 2012 року - 9507,59 грн, за липень 2012 року - 8094,14 грн, за серпень 2012 року - 4827,01 грн, за вересень 2012 року 9266,20 грн, за жовтень 2012 року - 2492,13 грн.

Відповідно висновків Акту перевірки, порушення податкового законодавства виникло у зв'язку із тим, що за результатами перевірок контрагентів позивача ТОВ "Ривс", ТОВ "Матадор", ТОВ "Галактика М", ТОВ "Ліга" (Акт від 21 грудня 2012 року №7211/224/34914473 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Ривс", Акт від 21 грудня 2012 року №7199/22-4/24609852 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ "Ліга", Акт від 21 грудня 2012 року №7200/224/31820299 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ "Галактика М", Акт від 21 грудня 2012 року №7201/224/31890900 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ "Матадор") не підтверджено реальність здійснення господарських операцій з платниками податків по ланцюгу постачання /том І, а.с. 45-70/.

На підставі Акту перевірки Державною податковою інспекцією у м. Полтаві винесено податкове повідомлення-рішення від 25 лютого 2013 року №000231703, яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 148338,00 грн, у тому числі 98892,00 грн за основним платежем, 49446,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) /том І, а.с. 75/.

За результатами адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги позивача без задоволення /том І, а.с. 76-97/.

Позивач не погодився із діями податкового органу по збільшенню за наслідками перевірки податкового зобов'язання та зазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив їх до суду.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріалами справи встановлені докази фактичності господарських операції з вказаними контрагентами, а саме:

- від 01 вересня 2011 року №01.09/11 /том ІІ, а.с. 6-9/, предметом якого є продаж та постачання ТОВ "Ривс" (Постачальник) металопрокату та металообробних інструментів ФОП ОСОБА_1 (Покупець) по цінам згідно рахунку та видаткових накладних або специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору;

- від 03 березня 2012 року №97 /том ІІ, а.с. 222-224/, предметом якого є доставка ТОВ "Галактика М" (Перевізник) автомобільним транспортом довіреного йому ФОП ОСОБА_1 (Замовником) вантажу (згідно із транспортною накладною) з місця відправлення;

- від 03 січня 2012 року №03.01/12 /том ІІ, а.с. 67-70/, предметом якого є продаж та постачання ТОВ "Ривс" (Постачальник) металопрокату та металообробних інструментів ФОП ОСОБА_1 (Покупець) по цінам згідно рахунку та видаткових накладних або специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору;

- від 28 жовтня 2011 року №43 /том ІІІ, а.с. 2-4/, предметом якого є доставка ТОВ "Матадор" (Перевізник) автомобільним транспортом довіреного йому ФОП ОСОБА_1 (Замовником) вантажу (згідно із транспортною накладною) з місця відправлення;

- від 03 січня 2012 року №02 /том ІІІ, а.с. 18-20/, предметом якого є доставка ТОВ "Матадор" (Перевізник) автомобільним транспортом довіреного йому ФОП ОСОБА_1 (Замовником) вантажу (згідно із транспортною накладною) з місця відправлення;

- від 08 серпня 2012 року №8/8/12 /том ІІІ, а.с. 14-17/, предметом якого є продаж та постачання ТОВ "Матадор" (Постачальник) металопрокату та металообробних інструментів ФОП ОСОБА_1 (Покупець) по цінам згідно рахунку та видаткових накладних або специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору;

- від 07 грудня 2011 року №25/11 /том ІІІ, а.с. 66-69/, предметом якого є продаж та постачання ТОВ "Ліга" (Постачальник) металопрокату та металообробних інструментів ФОП ОСОБА_1 (Покупець) по цінам згідно рахунку та видаткових накладних або специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору;

- від 02 лютого 2012 року №17 /том ІІІ, а.с. 127-129/, предметом якого є доставка ТОВ "Ліга" (Перевізник) автомобільним транспортом довіреного йому ФОП ОСОБА_1 (Замовником) вантажу (згідно із транспортною накладною) з місця відправлення;

- від 09 лютого 2012 року №18/4 /том ІІІ, а.с. 121-122/, предметом якого є продаж ТОВ "Ліга" (Продавець) товару ФОП ОСОБА_1 (Покупець), найменування, асортимент, кількість якого на кожну окрему поставку фіксується у рахунках-фактури та видаткових накладних.

Письмовими поясненнями позивача та наданими ним копіями документів підтверджено, що на підставі даних договорів ФОП ОСОБА_1 здійснив придбання у вказаних контрагентів металопродукції та металообробних інструментів, а також послуг з перевезення зазначеного товару для використання у господарській діяльності позивача /том І, а.с. 125-225/.

На виконання умов вищезазначених договорів, а також на підтвердження реальності здійснення господарських операцій, транспортування, оплати та подальшого використання придбаних товарів, позивачем надано наступні документи:

- по взаємовідносинах з ТОВ "Ривс": податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення, акти надання послуг з перевезення вантажу /том ІІ, а.с. 6-214/;

- по взаємовідносинах з ТОВ "Галактика М": податкові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, акти здачі-приймання робіт, квитанції до прибуткового касового ордеру /том ІІ, а.с. 215-221/;

- по взаємовідносинах з ТОВ "Матадор": податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, акти здачі-приймання робіт, квитанції до прибуткового касового ордеру /том ІІІІ, а.с. 1-65/;

- по взаємовідносинах з ТОВ "Ліга": податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні, акти, квитанції до прибуткового касового ордеру /том ІІІ. а.с. 66-129/.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доведено реальність господарських операцій з придбання позивачем металопродукції та послуг з її доставки у ТОВ "Ривс", ТОВ "Матадор", ТОВ "Галактика М", ТОВ "Ліга" за перевіряємий період.

Копії податкових накладних ТОВ "Ривс", ТОВ "Матадор", ТОВ "Галактика М", ТОВ "Ліга" оформлені згідно із вимогами статті 201 Податкового кодексу України, підписані контрагентами позивача ТОВ "Ривс", ТОВ "Матадор", ТОВ "Галактика М", ТОВ "Ліга" , які на момент їх видачі знаходилися у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та були зареєстровані платниками ПДВ /том ІІІ, а.с. 157-172/.

Згідно з пунктом 44.1. статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно пункту 198.1. статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2. статті 198 зазначеного Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до підпункту 198.3. статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6. статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пункту 201.7. статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

Судом встановлено, та не спростовано відповідачем, що надані позивачем первинні документи не містять недоліків форми або змісту, що зумовлюють для них втрату доказової сили в розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" або виключають можливість їх використання платником при відображенні при декларуванні та (або) підтвердженні показників податкової звітності згідно ст. 44 Податкового кодексу України.

Зауваження викладені в акті перевірки щодо актів прийому- здачі виконаних робіт та актів виконаних робіт не впливає на реальність та фактичність надання послуг з перевезення товарів.

Відповідачем не враховано вище вказаних документів при проведенні перевірки, висновки податкового органу, викладені в акті перевірки позивача, не ґрунтується на оцінці вказаних доказів.

Між тим, подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання.

Формування платником податків податкових зобов'язань, віднесення сум ПДВ на податкові пільги підприємства, є правомірним, якщо відповідне здійснено підприємством на підставі документів, що відображають операції (об'єкт оподаткування) податком на додану вартість.

При цьому, висновки акту перевірки щодо незаконності визначення підприємством розмірів належних до сплати податкових зобов'язань у зв'язку з порушенням ним правил формування витрат (в т.ч. валових), податкового кредиту підприємства, мають бути доведені податковим органом у належний спосіб - доказами недостовірності або суперечливості (неправдивості, неналежності) відомостей, що містяться у первинних документах по операціях, пов'язаних з об'єктом оподаткування.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що доказів фізичної відсутності у контрагентів позивача ТОВ "Ривс", ТОВ "Матадор", ТОВ "Галактика М", ТОВ "Ліга" власних трудових, виробничих, складських торгових приміщень, устаткування та транспортних засобів, трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності. Відповідачем не проаналізовано, які ресурси потрібні були б підприємству для виконання субпідрядних робіт. Такі висновки не враховують нічим не обмеженого права підприємства укладати цивільно-правові угоди оренди приміщень, устаткування та автотранспорту та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності. Факт відсутності вказаних ресурсів у підприємства податковим органом не перевірявся, а такий висновок зроблений на підставі податкової звітності, яка не містить достатньої інформації, на підставі якої можливо обґрунтувати такі висновки. Доказів фізичної відсутності товарів або робіт (послуг) за дослідженими договорами позивача з ТОВ "Ривс", ТОВ "Матадор", ТОВ "Галактика М", ТОВ "Ліга" у натурі, а так само використання позивачем цих товарів, робіт не за призначенням, несумісності придбаних товарів, послуг з напрямом господарської діяльності, відсутності матеріальних, трудових або будь-яких інших виробничих ресурсів у замовника, відповідачем не надано.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди не ґрунтуються на доказах, що підтверджують існування обставин, які виключають право платника на формування податкового кредиту з ПДВ, або підтверджують неправильне формування позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Як встановлено судом, єдиною підставою висновків відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині формування податкових зобов'язань з ПДВ є акти органів ДПС складені при здійсненні податкового контролю господарських діяльності контрагентів позивача, в яких зазначено що вони не спричиняють реального настання правових наслідків, а саме: Актів перевірки контрагентів позивача (Акт від 21 грудня 2012 року №7211/224/34914473 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Ривс", Акт від 21 грудня 2012 року №7199/22-4/24609852 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ "Ліга", Акт від 21 грудня 2012 року №7200/224/31820299 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ "Галактика М", Акт від 21 грудня 2012 року №7201/224/31890900 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ "Матадор") /том І, а.с. 45-70/ не впливає на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення позивача до відповідальності.

Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що податковий орган не перевірив у належний спосіб дійсність відповідних фінансово-господарських операцій.

Сторони в повному обсязі виконали взяті на себе зобов'язання, здійснили поставку товарів в обумовлені строки покупцю, сторони один до одного претензій не мають, а отже, договір між ними укладений та виконаний у встановленому законом порядку.

Виконання договору характеризується дотриманням кожною стороною його умов: передачею майна у власність та його оплатою, що підтверджується матеріалами справи.

Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій чи бездіяльності його контрагентів.

Реальність господарських операцій позивача з ТОВ "Ривс", ТОВ "Матадор", ТОВ "Галактика М", ТОВ "Ліга" підтверджується первинними та іншими документами, копії яких наявні у справі та були досліджені судом під час розгляду справи.

Колегія суддів зазначає, що не виконання податкових обов'язків іншою особою створює негативні наслідки саме для цієї особи, та не може бути підставою для притягнення до відповідальності добросовісного платника податку.

Враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності, встановлений ст.61 Конституції України, порушення контрагентами позивача податкової дисципліни є підставою для застосування до них заходів передбачених Податковим кодексом України відповідальності, і не повинно тягнути несприятливі наслідки для позивача по справі.

Доводи апеляційної скарги про незаконність формування показників податкової звітності позивача, нереальність (нікчемність) договорів з посиланням на сумнівність відносин його безпосередніх контрагентів з третіми особами по ланцюгу постачання ТМЦ є недопустимим, оскільки оцінку в межах податкової перевірки платника має бути надано лише відносинам безпосередніх сторін угоди, в якій такий платник податків є учасником.

Відсутність документального підтвердження сплати податку на додану вартість постачальниками у ланцюгу постачання товару не впливає на право (обов'язок) позивача (покупця, замовника) відносити до складу податкового кредиту, коригувати зобов'язання по податкам, на суму сплаченого ПДВ при придбанні товару. Податковий кодекс України не ставить таке право в залежність від отримання документального підтвердження щодо належного виконання постачальниками у ланцюгу постачання своїх податкових зобов'язань та сплати ними сум податків до державного бюджету.

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що достатніх і належних доказів правомірності висновків податкової перевірки позивача податковим органом не наведено.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів в підтвердження доводів про безтоварність операцій між позивачем та його контрагентами. Фактичні обставини справи засвідчують здійснення господарських операцій між позивачем і його контрагентами, а тому донарахування позивачу податкових зобов'язань, штрафних санкцій є безпідставним. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Згідно ч.1 ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що підстави для скасування постанови Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2013 р. відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2013р. по справі № 816/5428/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Калитка О.М.Судді(підпис) (підпис) Бенедик А.П. Калиновський В.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Калитка О.М.